Рішення

від 04.04.2024 по справі 160/14219/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 рокуСправа №160/14219/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО ТРЕЙДІНГ ЛТД» (пр.Гагаріна, буд.115, оф.24, м.Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 39420257) до Волинської митниці (вул.Призалізнична, буд.13, с.Римачі, Любомльський р-н, Волинська обл., 44350, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення,

установив:

16 травня 2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці від 16.09.2022 р. №UА205100/2022/000014/2 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він надав з метою митного оформлення товарів до митниці митну декларацію, в якій обрав основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подав документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України, однак відповідач витребував у позивача додаткові документи. Позивач додатково надав наявні в нього документ. Однак, незважаючи на всі надані документи, які підтверджують митну вартість товару саме за основним першим методом за ціною контракту, відповідачем визначено митну вартість товарів за шостим резервним методом.

Позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірному рішенні зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеним ним оскаржуваним рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13 липня 2023 року від Волинської митниці надійшов відзив, в якому останній просив відмовити повністю в задоволенні позовної заяви, зазначаючи, що наданими з митною декларацією документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв`язку з чим і було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

17 липня 2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив Волинської митниці є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

21 квітня 2020 року між ОВ «БІО ТРЕЙДІНГ ЛТД» та компанією ADMAR ADRIAN CHARCOT SPOLKA JAWNA (Республіка Польща) (Адмар Адріан Харкот повне товариство, Республіка Польща) укладено контракт №2104. Відповідно до п.п. 1.3., 2.1. контракту сторони погодили умови поставки товару - СРТ - Дніпро або на інших умовах, визначених інвойсом; поставка товару здійснюється партіями в кількості, асортименти та вартістю, які визначені Інвойсом.

На виконання умов вказаного Контракту, ТОВ «БІО ТРЕЙДІНГ ЛТД» придбало у ADMAR ADRIAN CHARCOT SPOLKA JAWNA товари: бритви для гоління торгової марки FEMINA, TREET, а також меблі ІКЕА, відповідно до інвойсів №22-DEX/09/08/01 від 08.09.2022 року та №22 -DEX/09/08/02 від 08.09.2022 року.

15.09.2023 позивач надав відповідачу декларацію UA205100/2022/08028, в якій зазначено 12 товарних позицій та митну вартість товару визначено за основним методом - першим методом.

Для підтвердження митної вартості товару до митної декларації було додано: контракт №2104 від 21.04.2020 року з Додатковою угодою №1 від 07.02.2022 року, інвойси №22-DEX/09/08/01 від 08.09.2022 року та №22 - DEX/09/08/02 від 08.09.2022 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 05.09.2022 року, специфікації №22- DEX/09/08/01 та №22 -DEX/09/08/02, автотранспортна накладна (CMR) б/н від 08.09.2022 року, платіжне доручення №23 від 26.07.2022 року, сертифікат EURO.1 №PL/MF/AS0478546.

На запит Митного органу щодо надання додаткових документів на підтвердження вартості товарів, позивачем було додатково надано посилання на сайт виробника товарів IKEA, експортну декларацію країни відправлення № 22PL301010E1078290 від 08/09/2022 року та платіжне доручення №23 від 26.07.2022 року про часткову оплату товару - бритв для гоління в сумі 7 325 доларів США. Однак незважаючи на всі надані документи, які підтверджують митну вартість товару саме за основним першим методом - за ціною контракту, відповідачем визначено митну вартість товарів за шостим резервним методом.

16 вересня 2022 Волинська митниця прийняла рішення №UA205100/2022/000014/2 про коригування митної вартості товарів, а саме визначено:

Товар 1 (бритви для гоління безпечні з незамінним лезом (одноразові): Maszynki do golenia Femina, 5S BAG (PINK), кількість лез на бритві 2, по 5 бритв в упаковці - 11016 уп.; Maszynki do golenia TREET ІISKIN MATE, (24'S CARD), BULK PAK A' 1920, кількість лез на бритві 2 - 84600шт., Maszynki do golenia TREET.ІI SKIN MATE 5S POUCH A'5, кількість лез на бритві 2 - 4560 шт., вагою 1163, 369 кг, ціною за 1 кг - 6, 296 долар США, загальною ціною 267 866, 46 грн. що еквівалентно 7325, 04 долара США) - на рівні 11, 79 доларів США/кг, (ціна заявлена Позивачем - 6, 296 дол. США/кг);

товар 2 (вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів: основа для стільниці чорна, розміром 110х67х73 IKEA 90505411 SANDSBERG PODST BLATU - 3 шт., вагою 20, 92 кг, ціною за 1 кг - 3, 569 дол. США, загальною ціною 2730, 58 грн., що еквівалентно 74,67 доларів США) - на рівні 5,03 дол. США/кг; (ціна заявлена Позивачем 3, 569 дол. США/кг);

Товар 3 (меблі для сидіння, які не перетворюються на ліжка: складний табурет зі спинкою, чорний 63 см IKEA 50406465 FRANKLIN TABOR - 1шт, вагою - 244, 97 кг, ціною за 1 кг 3, 157 дол. США, загальною ціною 773, 43 грн., що еквівалентно 21, 15 долара США) - на рівні 5,91 дол.СШ* /кг, (ціна заявлена Позивачем 3, 157 дол. США/кг);

Товар 4 (меблі металеві: тумбочка приліжкова, чорна розміром 37х28 см ІКЕА 30381183 STOLIK NOCHI - 1 шт., ціною еквівалентно 8, 71 доларів США; Підставка під горщик для рослин металева білого кольору з піддоном - 78 см IKEA 40258154 SATSUMAS STOJAK - 1 шт, ціною 17, 78 доларів США, ігровий стіл, чорний розміром 140/185х74х146 см ІКЕА 50219044 FREDDE ZEST ROB - 4шт.; загальною ціною 597,88 доларів США, комод білий IKEA 30326177 LENNART comoda - 3 шт., загальною ціною 42, 12 доларів США; полиця на колесах біла, розміром 50,5х30х83см 149 IKEA 40465733 NISSAFORD wozek - 2 шт, вагою 244,97 кг, ціною за 1 кг - 2, 936 дол. США, а всього меблів за загальною ціною 26 310, 010 грн. що еквівалентно 719, 47 доларів США) - на рівні 4.2 дол. США/кг, (ціна заявлена Позивачем 2, 936 дол. США/кг);

Товар 6 (інші меблі дерев?яні: тумба під умивальник з 2 ящиками, біла, розміром 40х40х60 см IKEA 00440513 enhet SZA UMYW 2 SZUFALD - 1 шт., ціною 58, 48 доларів США, шафа з дверима, біла, розміром 78х95 см ІКЕА 40300662 BRIMNES SZ/DR - 1 шт., ціною 67,37 доларів США; полиця для картин, бамбук, 55 см IKEA 40511358, ALERAS POLKA N ZDJECIA - 2 шт., вагою 43,63 кг, ціною за 1 кг - 3, 292 дол. США, загальною ціною 17,78 доларів США; а всього меблів загальною ціною 5252,35 гривень, що еквівалентно 143, 63 доларам США) - на рівні 5,24 дол.США/кг, (ціна заявлена Позивачем 3, 292 дол. США/кг);

Товар 7 (частини меблів дерев?яних: рама біла, ІКЕА 10091453 rama розміром 99х44х94 см - 1 шт, ціною 35,37 доларів США, рама біла, розміром 99х44х56 см IKEA 80153800 RAMA BIALA - 1шт., вагою 48,16 кг, ціною за 1 кг - 1, 45 дол. США, загальною ціною 34, 48 доларів США; а всього загальною ціною 2 554, 32 грн., що еквівалентно 69,85 доларів США) - на рівні 5,58дол.США/кг, (ціна заявлена Позивачем 1, 45 дол. США/кг);

Товар 8 (частини меблів дерев?яних: каркас кушетки з 3 ящиками, білий розміром 80х200 см IKEA 90349326 HEMNES N laz roz 3вzufl-13 шт., вагою 1261, 1 кг, ціною за 1 кг - 1, 830 дол. США, загальною ціною 2 308,54 доларів США, а всього ціною 84 420,08 грн., що еквівалентно 2308,54 доларів США) - на рівні 5,04 дол.США/кг, (ціна заявлена Позивачем 1, 830 дол. США/кг);

Товар 9 (вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів: рама ІКЕА 10429992 JONAXER RAMA розміром 25х51х70 см - 1 шт, вагою 2, 63 кг, ціною за 1 кг - 3, 714 дол. США, ціною 357,28 грн., що еквівалентно 9,77 доларів США) - на рівні 4,39 дол. США/кг, (ціна заявлена Позивачем 3, 714 дол. США/кг);

Товар 10 (частини металевих меблів, виготовлені з недорогоцінного металу: Каркас для кушетки чорний, розміром 80х200 см ІКЕА 20424362 FIRESDAL N ra lez 1 шт., вагою 52, 79 кг, ціною за 1 кг - 3, 027 дол. США, ціною 5 844,03 грн., що еквівалентно 159, 81 доларів США) - на рівні 4,53 дол.США/кг (ціна заявлена Позивачем 3, 027 дол. США/кг);

Товар 12 (інші меблі дерев?яні: полиця біла, розміром 120х30 см ІКЕА 30421235

BERGSHULT polka - 1 шт, вагою - 6,3 кг, ціною за 1 кг - 1,833 дол. США, загальною ціною 422,37 грн що еквівалентно 11, 55 доларів США) - на рівні 5,63 дол.США/кг, (ціна заявлена Позивачем 1, 833 дол. США/кг).

У графі 31 даного рішення зазначено номер методу визначення митної вартості товарів, що був застосований митним органом - резервний метод №6.

В обгрунтування обрання методу визначення митної вартості товару із зазначенням причини не застосування основного методу, відповідач вказав:

Метод 1 - неприйнятний для застосування, оскільки у митного органу є довідкова інформація про ціни на товар.

Метод 2 - неприйнятний для застосування через відсутність у митного органу та

декларанта інформації про ідентичні товари.

Метод 3 неприйнятний для застосування через відсутність інформації про подібні товари.

Метод 4 - неприйнятний для застосування через відсутність основи для віднімання вартості.

Метод 5 неприйнятний для застосування через відсутність основи для додавання вартості.

Позивач не погоджується із вищевказаним оскаржуваним рішенням відповідача, просить визнати його протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1ст.4 МК України).

Згідно із ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно із вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З матеріалів справи видно, що рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийнято Волинською митницею фактично обґрунтовані тим, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно із ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно із частиною 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 3 ст.53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту, а саме: контракт №2104 від 21.04.2020 року з Додатковою угодою №1 від 07.02.2022 року, інвойси №22-DEX/09/08/01 від 08.09.2022 року та №22 - DEX/09/08/02 від 08.09.2022 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 05.09.2022 року, специфікації № 22-DEX/09/08/01 та № 22 -DEX/09/08/02, автотранспортні накладні (CMR) б/н від 08.09.2022 року та від 09.09.2022 року, платіжне доручення №No 23 від 26.07.2022 року, сертифікат EURO. 1 № PL/MF/AS 0478546, а також була надана інформація з посиланням на сайт виробника товару ІКЕА, де вказані ціни на товар задекларований позивачем.

Суд звертає увагу, що поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі контракту на поставку продукції №2104 від 21.04.2022 року, укладеного між ТОВ «БІО ТРЕЙДІНГ ЛТД» та ADMAR ADRIAN CHARCOT SPOLKA JAWNA (Республіка Польща) (Адмар Адріан Харкот повне товариство, Республіка Польща).

Так, в інвойсі №22-DEX/09/08/01 від 08.09.2022 року ціна товару (за МД Товар № 1) - бритв для гоління зазначена в доларах США та становить 7 325,04 долара США, таж сама ціна вказана в Специфікації від 08.09.2022 року. Зазначена сума сплачена Позивачем компанії ADMAR ADRIAN CHARCOT SPOLKA JAWNA, про що свідчить платіжне доручення в іноземній валюті від 26.07.2022 року № 23.

В інвойсі №22-DEX/09/08/02 він 08.09.2022 року загальна ціна товару - меблів та їх складових торгової марки ІКЕА зазначена в доларах США та становить 3 568, 21 доларів США, таж сама ціна вказана в Специфікації від 08.09. 2022 року. Зазначена сума сплачена позивачем компанії ADMAR ADRIAN GHAKCOT SPOLKA JAWNA, про що свідчить платіжне доручення в іноземній валюті №24 від 16.11.2022 року.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

За таких умов, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Суд також вважає за необхідне зазначити про правову позицію Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17 де зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Відтак суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Суд вважає, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідач не надав, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару суд не встановив.

Таким чином, подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

У відзиві відповідач посилається на те, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом: Згідно умов поставки CPT Дніпро продавець зобов`язаний виконати експортне митне оформлення і доставити товар в узгоджене місце призначення. Згідно умов поставки CPT Дніпро передбачається страхування вантажу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією (далі МД) декларацією від 15.09.2022 №UA205100/2021/008028, виявлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості (не включені витрати на страхування), а також за результатом аналізу відомостей щодо рівня митної вартості, заявленого декларантом та відомостей наявних в ПІК «Цінова інформація при визначенні митної вартості» ЄАІС (подібних товарів) встановлено, що вартість даного товару №1 значно нижча існуючих діапазонів (даний товар за цим же зовнішньоекономічний договором від 21.04.2020 № 2104 був оформлений по значно вищий вартості). У митного органу наявна інформація (цінова інформація Держмитслужби) щодо вищої вартості оцінюваного товару: (2,3,4,6,7,8,9,10,12), що суперечить вимогам п.2.2.14 та 2.2.19 наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Про факт її проведення свідчить відсутність будь яких зауважень з боку декларанта, надісланих як в паперовій так і в електронній формі. При цьому, звертаємо увагу, що чинним митним законодавством не визначено алгоритму їх проведення та документального підтвердження. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - товар №1 (МД UA110110/2021/13683 10.12.2021- 11,79дол.США/кг); товар №2 (МД UA100100/2022/31665 від 19.07.22-5,03 дол.США /кг); товар №3(МД UA209140/2022/85385 від 22.08.2022 -5,91дол.США /кг); товар №4 (МД UA209140/2022/85792 від 23.08.22-4,2 дол.США /кг); товар №6 (МД UA209140/2022/48046 від 02.06.20222- 5.25 дол.США /кг; товар №7 (МД UA205140/2022/6119 від 20.01.2022-5.58 дол.США /кг); товар №8 (МД UA209140/2022/58123 від28.06.2022-5,04 дол.США /кг); товар №9(МД UA209140/2022/58123 від 28.06.2022- 4,39 дол.США /кг); товар №10(МД UA205030/2022/516 від 18.01.22-4,53 дол.США /кг); товар №12( МД UA205030/2021/786 від 21.01.2022- 5.63 дол.США /кг). З огляду на наведене вище, вважаємо, що рішення про коригування митної вартості від 16.09.2022 року №UA205100/2022/000014/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим. Доведення складових числового значення митної вартості є обов`язковим при заявленні такої митної вартості за 1 методом (за ціною договору), оскільки вказане прямо передбачено ч.10 ст. 58 МК України. Декларантом митну вартість вказаних товарів було заявлено за основним методом визначення вартості за ціною договору. У повідомленні декларанту було вказано, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 53 та статті 54 МКУ, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», декларанту запропоновано надати додаткові документи щоб підтвердити числові значення складових митної вартості товару. Однак декларантом не було подано додаткові документи та подано заяву про відсутність додаткових документів №100 від 15.09.2022 року.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

Можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства.

При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною в інформаційних системах митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації наявній в інформаційних базах митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

Крім того, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Щодо доводів відповідача, що згідно умов поставки CPT Дніпро передбачається страхування вантажу, суд зазанчає, що нездійснення на власний ризик субєктом підприємництва страхування не може свдчити про обгрунтованість тверджень митниці щодо непідтвердження складових митної вартості.

На підставі встановлених судом обставин суд робить висновок, що відповідач безпідставно провів коригування митної вартості за рішенням №UА205100/2022/000014/2 від 16 вересня 2022 року.

З огляду на вищенаведене суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UА205100/2022/000014/2 від 16 вересня 2022 року відповідач прийняв протиправно, отже останнє є таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Згідно з ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2684,00 грн.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду у розмірі 2684,00 грн. належить стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО ТРЕЙДІНГ ЛТД» (пр.Гагаріна, буд.115, оф.24, м.Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 39420257) до Волинської митниці (вул.Призалізнична, буд.13, с.Римачі, Любомльський р-н, Волинська обл., 44350, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UА205100/2022/000014/2 від16 вересня 2022 р.

Стягнути з Волинської митниці (вул. Призалізнична, буд.13, с. Римачі, Любомльський р-н, Волинська область, код ЄДРПОУ43958385) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ТРЕЙДІНГ ЛТД" (пр. Гагаріна, буд. 115, оф.24, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 39420257) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя А.В. Савченко