Ухвала

від 04.04.2024 по справі 160/4191/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 квітня 2024 року

м. Київ

справа №160/4191/21

адміністративне провадження №К/990/12517/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Бившевої Л.І., Хохуляка В. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року

у справі №160/4191/21

за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Зернотрейд», Акціонерного товариства «Державне продовольчо-зернова корпорація України»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління ДПС у Київській області, Національне антикорупційне бюро України

про визнання договорів недійсними та стягнення коштів в дохід держави,-

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2024 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі №160/4191/21, яка подана засобами поштового зв`язку 29 березня 2024 року.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.

Частиною четвертою статті 330 КАС України установлено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особо-підприємцем судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що станом на 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 гривень.

Позов в даній справі містить вимоги немайнового характеру.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 9080,00 гривень (2270*2*200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача - 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів)

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Крім того, встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено судом апеляційної інстанції 30 листопада 2023 року, а дана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 01 квітня 2024 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на її подачу, визначеного КАС України.

Разом із цим, скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на первинне звернення із касаційною скаргою в межах визначеного законом строку. Крім того, скаржник посилається на практику Верховного Суду.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Крім того, посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки, шляхом надання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та документу про сплату судового збору.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі №160/4191/21 - залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено або касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає

Судді Р. Ф. Ханова

Л.І. Бившева

В. В. Хохуляк