Рішення

від 06.03.2024 по справі 160/33467/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року Справа № 160/33467/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.10.2023 №9631151/33807065, яким відмовлено в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» від 31.08.2023 року №45;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.08.2023 року №45, яка була складена Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» днем подання її для реєстрації - 12.09.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами наданих у серпні 2023 року послуг ТОВ «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» було складено та направлено на реєстрацію податкову накладну №45 від 31.08.2023 на загальну суму послуг 1 112 142,94 грн., в тому числі ПДВ на суму 185 357,16 грн. Однак, реєстрацію вищезазначеної податкової накладної 12.09.2023 було зупинено з підстав перевищення величини залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що на думку відповідачів відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165), а також запропоновано Позивачу надати пояснення так копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. ТОВ «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» скористалось своїм правом та надала відповідні пояснення та копій договорів на доставку вантажу, оренду автомобілів, закупівлю палива, складські послуги, розвантажувальні роботи, акти, накладні, банківські виписки, реєстри накладних на перевезення товару, акти звірок, звіт про перевезення вантажу, що підтверджується Повідомленням про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 19.09.2023 №1. Однак, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних надіслала в електронному кабінеті платника податків Повідомлення від 21.09.2023 №9563230/33807065 про необхідність надання додаткових пояснень та/або копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: відсутні товарно-транспортні накладі до ПН№45 від 31.08.2023 на суму 1 112 142,94 грн. (копія додається). ТОВ «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» зазначає, що вищевказана вимога є безпідставною, такою що не відповідає суті здійснених господарських операцій: товарно-транспортних накладних на суму 1112142,94 грн. не існує, так як товарно-транспортні накладні не оформлюються на вартість наданих послуг з перевезення, а оформлюються на вартість самого вантажу, з зазначенням його обсягу, ваги, одиниць і т.п., що вимірюються у штуках, кілограмах (тонах), літрах (м3) і тому подібних одиницях. Форма товарно-транспортної накладної №1-ТН встановлена додатком №7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, якою не передбачено зазначення у товарно-транспортній накладній вартості саме послуг з перевезення (доставки) вантажу. Тому надати товарно-транспортні накладні до ПН№45 від 31.08.2023 на суму 1112142,94 грн., які б підтверджували саме цю суму наданих послуг з перевезення неможливо, так як таких документів взагалі не існує і не може існувати. Натомість, на підтвердження вартості наданих послуг ТОВ «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» надала 12.09.2023, як додаток до своїх пояснень відповідний договір з Замовником послуг (ТОВ «ЛАСУНКА») і відповідний акт надання послуг №LS-1 від 31.08.2023, підписаний ТОВ «ЛАСУНКА» (як замовник) і ТОВ «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» (як виконавець) на суму послуг 1 112 142,94 грн., а також реєстр товарно-транспортних накладних, на підставі яких і був складений первинний документ - акт надання послуг №LS-1 від 31.08.2023 на суму 1112142,94 грн. Однак, 02.10.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято Рішення №9631151/33807065 від 02.10.2023 відмовлено в реєстрації податкової накладної №45 від 31.08.2023 у зв`язку з ненаданням / частковим ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у цій податковій накладній. ТОВ «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» 06.10.2023 подало Скаргу щодо рішення №9631151/33807065 від 02.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №45 від 31.08.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішенням Державної податкової служби України №73530/33807065/2 від 13.10.2023 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі скаргу ТОВ «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін. Однак це не завадило ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.09.2023 року №11 та від 31.10.2023 року №6, які були виписані ТОВ «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» за операціями (послугами) з доставки вантажу за вказаним договором за абсолютно ідентичних обставин, а отже аналогічні документи та обставини здійснення таких операцій визнані достатніми для реєстрації податкових накладних. Такі непослідовні і явно суперечливі дії та рішення контролюючого органу щодо реєстрації податкових накладних за тим самим контрагентом, за тим самим договором і за тих самих обставин свідчать про явно упереджений та свавільний, не заснований на букві закону підхід податкового органу до питання реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За даними КП «ДСС» одержувачам - ТОВ «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ», Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області та Державній податковій службі України за допомогою підсистеми «Електронний суд» в їх електронний кабінет копію ухвали про відкриття провадження 30.01.2024, а копію адміністративного позову - 21.12.2023 відповідно, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов до 14.02.2024. Крім того, копію адміністративного позову з додатками в паперовому вигляді отримано представником відповідача 1 - 01.02.2024 та відповідачем 2 - 05.02.2024, про що свідчать наявні у матеріалах справи розписка про вручення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідно.

27.02.2024 від Головного управлінні ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позов, у якому відповідач 1 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити з огляду на те, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» подано на реєстрацію податкову накладну від 31.08.2023 року №45 на адресу ТОВ «ЛАСУНКА» (код 24440838) з реалізацією послуг - «Доставка вантажу» код ДКПП 49.41 на загальну суму 1 112 142,94 гри, в т.ч. ПДВ 185 357,16 грн. Нормами законодавства не встановлено обов`язок контролюючого органу зазначати конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів. Крім того, контролюючий орган не може наперед знати які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей. З викладеного слідує, що платнику надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації податкової накладної), не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів, а даючи можливість надання наявних документів. Проте, така норма не може допускати формального підходу до надання пояснень та/або документів. Отже, законодавством не встановлено обов`язку контролюючого органу та відповідної процедури конкретизації переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником з Повідомленням до податкової накладної надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: Відсутні товарно-транспортні накладні до ПН№45 від 31.08.2023 на суму 1112142,94 грн. Платник податку не надав додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, з урахуванням положень Порядку №520 винесено Рішення від про відмову в реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з причини: ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень га/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Відповідачем 1 також наголошено, що для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до п.12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки ПН/РК в ЄРПН.

27.02.2024 від Державної податкової служби України надійшов відзив на позов, у якому відповідач 2 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити з підстав, аналогічних наведених відповідачем 1.

Означені відзиви на позов 27.02.2024 направлені на електронну адресу позивача, вказану останнім особисто в позовній заяві, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання позивачем відповіді на відзив з урахуванням ч.5 ст.120 КАС України до 04.03.2024.

Крім того, 27.02.2024 від ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій заявник просив: здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; у разі відмови у розгляді справи за правилами загального провадження - розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, але з викликом сторін.

Вказана заява обґрунтована тим, що предметом даної адміністративної справи є Рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, що є значною для ГУ ДПС у Дніпропетровській області. В зв`язку з чим, просимо врахувати значимість даної справи, оскільки предмет спору за своїм змістом є новим, відповідно як наслідок, розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін надасть можливість для формування єдиної правозастосовної практики для судів апеляційної та касаційної інстанції з даного питання. У зв`язку з чим, ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить суд забезпечити можливість присутності при розгляді адміністративної справи шляхом переходу до загального позовного провадження. Також звернута увага суду, що предметом спору є рішення відповідно до яких здійснюється донарахування коштів, які беруть участь в формуванні державного бюджету. Відповідного до цього справа має значний суспільний інтерес.

Суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, вважає за необхідне прийняти вказані документи до розгляду.

За правилами ст.262 КАС України адміністративна справа мала бути розглянута до 25.02.2024, проте з метою забезпечення принципу рівності сторін судом продовжено розгляд справи до спливу строку на подання сторонами заяв по суті справи, та з урахуванням перебування головуючого судді Юхно І.В. у відпустці в період з 19.02.2024 по 05.03.2024 суд на підставі положень ч.6 ст.120 КАС України розглядає справу в перший робочий день - 06.03.2024.

Вирішуючи заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

За положеннями частини 1-2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Спір стосовно оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в силу положень частини 6 статті 12 та частини 4 статті 257 КАС України не віднесено до справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Окрім того, частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 4 статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Суд також звертає увагу на те, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що заявником до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають здійснення розгляду справи незначної складності за правилами загального провадження або проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Більш того, сторони не позбавлені надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача у разі їх надходження у письмовій формі відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України.

З аналізу наведених норм та з урахуванням правових висновків ЄСПЛ, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для розгляду цієї справи за правилами загального провадження або проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Враховуючи вищевикладене, вищевказана заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволенню не підлягає.

Суд зазначає, що станом на 06.03.2024 сторони правом на подання відповіді на відзив та заперечень відповідно не скористались.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» (код ЄДРПОУ 33807065) зареєстроване в якості юридичної особи 29.09.2005, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис №12241020000017318, та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Лівобережне управління, Амур-Нижньодніпровська ДПІ (Амур-Нижньодніпровський р-н м. Дніпра) та є платником податку на додану вартість.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача за КВЕД: 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (основний); 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Підприємство для забезпечення господарської діяльності ТОВ «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» має такі основні засоби: офісне приміщення, склади, ізотермічні автомобільні фургони, про що була Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області подана Інформація про наявні основні засоби за формою №20-ОПП (копія міститься у матеріалах справи).

Так, між Позивачем (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАСУНКА» (Замовник) укладений Договір про надання послуг №5 від 31.03.2023, відповідно до п.1.1 якого Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах цього Договору надати Замовнику наступні послуги: 1.1.1. Відповідальне зберігання морозива, напівфабрикатів та інших продуктів харчування (надалі -Вантаж), що передається Замовником згідно накладної на відповідальне зберігання; 1.1.2. Здійснення доставки Вантажу Замовника в Торгівельні Центри (надалі Вантажоодержувач) згідно Замовлення отриманого від Вантажоодержувача, та належного оформлення пакету супровідних документів (Додаток 31), а Замовник зобов`язується оплатити надані з належною якістю послуги; 1.1.3. Збір або участь у формуванні замовлень, а за необхідності, їх корегування; 1.1.4. Мінімізація повернень простроченої та деформованої продукції від Вантажоодержувача.

У пунктах 1.5 та 1.6 Договору визначено, що Замовлення - документ встановленої форми, на підставі якого виконуються операції з Вантажем Замовника. На підтвердження надання Виконавцем послуг за цим Договором сторони складають відповідні Акти виконаних робіт.

За приписами пунктів 2.1. 2.2 та 2.3 Договору Замовник зобов`язаний поставити Вантаж на адресу складських приміщень Виконавця - м. Київ, бульвар Вацлава Гавеля, 24, згідно з графіком постачання, що є додатком до Договору дистриб`юції №02/01/2023-18/1 від «02» січня 2023 р. Сторони домовились, що Замовник за власний кошт здійснює доставку Вантажу на адресу складських приміщень Виконавця та несе повну відповідальність за збереження вантажу до моменту передачі Виконавцю. Замовник зобов`язаний здійснювати поставку Вантажу до складських приміщень Виконавця. Вантаж повинен бути належної якості та у відповідності до інших вимог Вантажоодержувача. З моменту отримання Вантажу від Замовника, Виконавець несе повну відповідальність за Вантаж.

Виконавець зобов`язується надати Замовнику графік поставок, згідно якого Виконавець повинен поставляти Вантаж Вантажоодержувачу (ам), У випадку зміни графіку поставки Виконавець повинен письмово повідомити та надати змінений графік поставки за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дати зміни такого графіку поставок (п.2.7 Договору).

Згідно з пунктами 2.10 та 2.11 Договору підставою для надання транспортних послуг є отримане Виконавцем замовлення від Вантажоодержувача. У випадку неможливості поставки Вантажу Вантажоодержувачу Виконавець повинен повідомити про це Замовника за допомогою електронного або факсимільного зв`язку, ІНФОРМАЦІЯ_1 (відділ по роботі з мережами) протягом 3 (трьох) годин з моменту отримання замовлення від Вантажоодержувача. Згідно замовлення від Вантажоодержувача, Виконавець повинен сформувати для Вантажоодержувача, згідно погоджених норм та вимог, повний пакет супровідних документів до даного Договору, та надати транспортні послуги Замовнику по доставці Вантажу в Торговельні центри.

Для реалізації послуг зберігання ТОВ «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» уклало відповідні договори на складські послуги з Державною організацією Комбінат «Прогрес» Державного агентства резерву України договір №23 від 01.01.2023, з Товариством з обмеженою відповідальністю «ШОК ТРАНС» договір №10 від 30.06.2023 (копії містяться у матеріалах справи).

На підтвердження факту надання позивачем послуг Замовнику за вищеозначеним Договором до матеріалів справи надано копії платіжних інструкцій, акта звірки взаємних розрахунків за січень-серпень 2023 року (згідно з яким загальна вартість наданих послуг - 4 304 166,87 грн та сплачено - 3 192 023,93 грн; заборгованість ТОВ «ЛАСУНКА» станом на 31.08.2023 на користь ТОВ «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» становить 1 112 142,94 грн), актів приймання-здавання послуг від 01.08.2022 на суму 27570 грн.. в т.ч. ПДВ - 4350,00 грн та від 31.08.2023 на суму 4031,67 грн.. в т.ч. ПДВ - 806,33 грн, акта надання послуг №80 від 31.08.2023 на суму 420 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 70 000,00 грн.

За результатами наданих послуг ТОВ «ЛАСУНКА» Позивачем було складено та направлено на реєстрацію податкову накладну №45 від 31.08.2023 на загальну суму 1 112 142,94 грн, в т.ч. ПДВ - 185 357,16 грн.

Згідно з отриманою квитанцією від 12.09.2023 про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної їх прийнято, але реєстрацію зупинено із зазначенням таких підстав: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування б Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 31.08.2023 №45 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=11,6842, "Р"=22905.65. Пропонуємо надати пояснення та копії, документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

19.09.2023 Позивачем було подано повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, щодо спірної податкової накладної, згідно з яким позивачем для підтвердження здійснення даної операції надано договори на доставку вантажу, оренду автомобілів, закупівлю палива, складські послуги, розвантажувальні роботи, акти, накладні, банківські виписки, реєстри накладних на перевезення товару, акти звірок, звіт про перевезення вантажу у кількості 24 додатки.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.09.2023 № 9563230/33807065, у якому у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття Комісією запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування:

- копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити): первинних документів щодо: постачання; послуг; транспортування продукції.

У даному повідомленні у графі «Додаткова інформація» зазначено про відсутність товарно-транспортних накладних до ПН №45 від 31.08.2023 на суму 1 112 142,94 грн.

Водночас, рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.10.2023 №9631151/33807065, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31.08.2023 №45 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» подано скаргу від 06.10.2023 до ДПС України, рішенням якої від 13.10.2023 № 73530/33807065/2 скаргу залишено без задоволення.

Не погодившись із прийнятим рішенням від 02.10.2023 №9631151/33807065, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Таким чином, у зв`язку з наданням послуг ТОВ «ЛАСУНКА» - за датою першої події, у позивача виникло визначене законом право на складання податкової накладної від 31.08.2023 №45.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Згідно з положеннями підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 ПК України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (з урахуванням змін та доповнень), яка набрала чинності 01.02.2020 та якою затверджено:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної);

Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).

Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п.п. 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.п.12-17 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.

Так, пунктом 1 Додатку 3 до Порядку в якості критерію ризиковості здійснення операції визначено: Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Як встановлено судом, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що обсяг постачання товару / послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних підстави контролюючого органу, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю господарської операції, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючий орган вказав, що господарські операції платника податків відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. При цьому, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Згідно з пунктами 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Згідно з пунктами 42, 44 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку про те, що, контролюючі органи зобов`язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції зазначати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області за наслідком проведеного моніторингу зупинено їх реєстрацію та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивачем надані пояснення та копії первинних документів, складених під час здійснення відповідних господарських операцій, що підтверджено матеріалами справи.

Суд звертає увагу, що при зупиненні спірної податкової накладної позивачу пропонувалося надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без їх конкретизації. А відтак, позивачем надано такі документи та пояснення в довільній формі.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що після зупинення реєстрації податкової накладної позивач подав до комісії регіонального рівня разом із письмовими поясненнями копії документів, які стосуються господарської операції, щодо якої складено спірну податкову накладну.

У повідомленні Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.09.2023 вказано про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити): первинних документів щодо: постачання; послуг; транспортування продукції. Також зазначено додаткову інформацію: «відсутні товарно-транспортні накладні до ПН №45 від 31.08.2023 на суму 1 112 142,94 грн.».

Проте, на виконання законодавчо визначеного обов`язку у Повідомленні податковий орган фактично обмежився проставлянням позначки «Х» у графі «копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних» без підкреслення які саме документи не надано платником податків. При цьому, зазначення у якості додаткової інформації у Повідомлення «відсутні товарно-транспортні накладні до ПН №45 від 31.08.2023 на суму 1 112 142,94 грн.» не може вважатись належним виконанням контролюючим органом виконання законодавчо встановленого обов`язку щодо конкретизації підстав прийнятого рішення.

Водночас, суд погоджується із твердженнями позивача про те, що така вимога контролюючого органу про надання товарно-транспортних накладних на суму 1112142,94 грн взагалі є безпідставною, оскільки таких ТТН не існує, так як товарно-транспортні накладні не оформлюються на вартість наданих послуг з перевезення, а оформлюються на вартість самого вантажу, з зазначенням його обсягу, ваги, одиниць тощо., що вимірюються у штуках, кілограмах (тонах), літрах (м3) і тому подібних одиницях. Водночас, податкових органом взагалі не висунуто зауважень до наданих платником податків на підтвердження суми господарської операції документів, в тому числі акту звірки взаємних розрахунків за січень-серпень 2023 року між ТОВ «ЛАСУНКА» та Позивачем.

Суд зазначає, що предметом доказування у цій справі є наявність підстав, підтверджених належними та достатніми документами, для реєстрації спірної податкової накладної.

При цьому, як вбачається із оскаржуваного рішення, підставою для відмови у реєстрації спірної податкової накладної слугувало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При вирішенні спору суд враховує правові висновки Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, відповідно до яких суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції, за наслідками якої складено податкову накладну, подану для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Предметом розгляду у справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. При розгляді таких спорів, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в ЄРПН відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Суд зауважує, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних. Під час реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми критеріями шляхом дослідження документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної саме у податкових накладних. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення від 02.10.2023 №9631151/33807065 Комісії не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

При цьому, в обґрунтування оскаржуваного рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації відповідач 1 обмежився лише проставлянням відмітки «Х» у графі «ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». При цьому, навіть не вказано «ненадання» чи «часткове надання», а також «додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень» та/або «документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» стало підставою для його прийняття.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відповідачем 1 взагалі не зазначено, яких саме документів не вистачило для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної. Відтак, таке рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що надані ним документи та пояснення були достатніми для прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію в ЄРПН складених позивачем податкових накладних.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями, тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції виконання робіт за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

У даному випадку судом встановлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про їх необґрунтованість і протиправність. Більш того, дослідження порядку ведення господарської діяльності позивачем, зокрема, вирощування свиней, виходить за рамки перевірки достатності документів для прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Така правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судому своїх рішеннях, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 08 квітня 2021 року у справі № 2140/1820/18.

Отже, під час розгляду справи ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття рішення від 02.10.2023 №9631151/33807065.

Матеріали справи також не містять доказів спростування факту, що в момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Тобто, в ході судового розгляду Відповідачами також не було надано до суду жодного доказу на підтвердження підтвердити наявність у контролюючого органу обґрунтованих підстав для віднесення спірної операції позивача до пункту 1 Критеріїв ризиковості господарської операції.

Таким чином, під час розгляду справи відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, в порушення обов`язку доказування не надано суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, не наведено жодних мотивів прийняття оскаржуваного рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 02.10.2023 №9631151/33807065 прийнято необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України провести в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію спірної накладної, поданої позивачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати спірні податкові накладні позивача, датою їх фактичного отримання.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного рішення відповідача-1 та необхідність зобов`язання відповідача-2 вчинити певні дії.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією 14.12.2023 №529, тоді як в позовній заяві заявлено 1 вимогу немайнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення, а вимога про зобов`язання зареєструвати спірну податкову накладну є похідною.

За положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року становить 2684 гривні.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивач мав сплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у розмірі 2684,00 грн, а судовий збір у розмірі 2684,00 грн (5368,00 грн - 2684,00 грн) є надміру сплаченою сумою судового збору, яка може бути повернута за клопотання позивача відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, судовий збір у розмірі 2684,00 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (по 1342,00 грн. з кожного з відповідачів відповідно).

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Обухівська, буд. 35; код ЄДРПОУ 33807065) до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 44118658), відповідача 2 Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.10.2023 №9631151/33807065 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.08.2023 №45 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 31.08.2023 №45, складену товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ», в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 копійок).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСУНКА-СТОЛИЦЯ» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно