Ухвала

від 08.04.2024 по справі 363/3440/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"08" квітня 2024 р. Справа № 363/3440/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши заяву Керівника Вишгородської окружної прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою лісового фонду,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, на стадії підготовчого провадження, перебуває вказана позовна заява, у якій позивач, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, яку прийнято судом, просить:

усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсним Розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 12.12.2011 №2407;

усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №71001088 від 03.01.2024 про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,5078 га, кадастровий номер 3221887000:11:230:0001, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №71000844 від 03.01.2024 про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,6922 га, кадастровий номер 3221887000:11:230:0002;

усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 3221887000:11:230:0002, площею 0,6922 га, для ведення селянського господарства, 3221887000:11:230:0001, площею 0,5078 га, для ведення селянського господарства, шляхом їх повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від ОСОБА_1 ;

стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури судовий збір за реквізитами.

04.04.2024 керівником Вишгородської окружної прокуратури подано до суду заяву про забезпечення позову у цій справі, шляхом: накладення арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельну ділянку з кадастровим номером 3221887000:11:230:0002, площею 0,6922, та на земельну ділянку з кадастровим номером 3221887000:11:230:0001, площею 0,5078, які зареєстровані за ОСОБА_1 , розташовані за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., тг. Димерська; заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити будівельні роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221887000:11:230:0002, 3221887000:11:230:0001, які зареєстровані за ОСОБА_1 , розташовані за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., тг. Димерська.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що підставами для пред`явлення до суду вказаного позову слугувало порушення вимог статей 20, 56, 84, 116, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України, та статті 57 Лісового кодексу України при виділенні у приватну власність спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення. Установлено, що розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 12.12.2011 № 2407 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку,кадастровий номер 3221887000:11:230:0701, площею 1,2 га, з них: пасовища - 0,4000 га, піски 0,8000 га на території Ровівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. На підставі вказаного розпорядження, ОСОБА_1 04.07.2012 видано державний акт серії ЯМ №913387 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3221887000:11:230:0701, площею 1,2 га, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту Ровівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Позивачем зазначено що, право власності на зазначену земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідачем не зареєстровано. Однак, окружною прокуратурою встановлено, що спірна земельна ділянка площею 1,2 га з кадастровим номером 3221887000:11:230:0701 із власності держави не вибувала та відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні спеціалізованого лісогосподарського державного підприємства. Факт віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення повністю підтверджується інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» (далі - ВО«Укрдержліспроект») від 10.04.2023 №296 з долученими картографічними матеріалами, відповідно до яких земельна ділянка з кадастровим номером 3221887000:11:230:0701 накладається на виділ №31 кварталу №95 Руднянського лісництва ДП «Димерський лісгосп» відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2014 року.

Крім цього, як зазначається позивачем 09.01.2024 на адресу Вишгородської окружної прокуратури надійшли пояснення представника відповідача з долученими копіями витягів з Державного земельного кадастру за № НВ-7100690782023 та № НВ-7100690762023 від 20.12.2023, та копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.01.2024 за № 360770027 та № 360767430. З наданих до суду витягів позивачем встановлено, що відповідачем здійснено розподіл спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3221887000:11:230:0701, площею 1,2 га, в результаті якого виникло дві земельні ділянки з кадастровим номером 3221887000:11:230:0002, площею 0,6922 га, для ведення селянського господарства, що розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., тг Димерська та 3221887000:11:230:0001, площею 0,5078 га, для ведення селянського господарства, що розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., тг Димерська. Площі новостворених ділянок відповідають площі та конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 3221887000:11:230:0701.Право приватної власності на земельні ділянки, що утворилися в результаті поділу, зареєстровано за ОСОБА_1 29.12.2023.

Позивач зазначає, що у даному випадку є ризики, що дані земельні ділянки, які утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3221887000:11:230:0701, можуть бути відчужені відповідачем на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Також, можливе будівництво відповідачем будинку чи інших споруд на спірних земельних ділянках та реєстрація права власності на вказані об`єкти нерухомості, що ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а здійснення будь-якої діяльності, не передбаченої режимом використання, на цих земельних ділянках або пошкодження їх будь-яким іншим чином матиме своїм наслідком втрату важливого об`єкта екосистеми, який має виняткове значення. Оскільки зареєстровані за ОСОБА_1 спірні земельні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення, права держави вважатимуться ефективно захищеними лише у разі, якщо ці ділянки повернуться у титульне володіння держави у первинному вигляді, зберігши свої унікальні природні характеристики.

Позивач вказує, що обрані заходи є належними, допустимими, ефективними заходами забезпечення позову. Вони є співмірними із заявленими вимогами, відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, гарантують справедливий баланс інтересів учасників справи та ефективний захист прав заявника у випадку задоволення позовних вимог. Правові наслідки їх застосування не призведуть до невиправданих і надмірних обмежень прав відповідача, однак їх незастосування може призвести не лише до чергового відчуження земельних ділянок, а й до настання незворотних наслідків для вказаної категорії земель лісогосподарського призначення через їх використання всупереч режиму, встановленому для територій відповідного цільового призначення.

Враховуючи положення частини першої статті 153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується окрім іншого накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти інші дії.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання можливе рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання судового рішення. Інститут забезпечення позову захищає однаково інтереси як позивача, так і відповідача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо існування потреби у вжитті відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі № 758/10187/21-ц).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Судом встановлено, що предметом спору є вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності відповідача на земельну ділянку, усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною реєстрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісового господарства шляхом її повернення на користь держави.

Враховуючи характер спірних правовідносин, суд дійшла висновку, що вимога заяви керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, оскільки такий вид забезпечення позову безпосередньо пов`язаний з суб`єктивними правами позивача на предмет спору та спроможний забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Зазначений спосіб забезпечення позову не перешкоджає відповідачу володіти і користуватися вказаним майном, а лише обмежує частково у розпорядженні ним щодо відчуження будь-яким способом іншим особам.

Суд зазначає, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб здійснюється в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Надаючи оцінку доводам заяви про забезпечення позову в частині заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі реєстрації (перереєстрації), пов`язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельні ділянки кадастровим номером 3221887000:11:230:0002, площею 0,6922, та на земельнохї ділянки з кадастровим номером 3221887000:11:230:0001, площею 0,5078, а також в частині заборони відповідачу та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити будівельні роботи на вказаних земельних ділянках та доказам на підтвердження наявності зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд вважає, що обрані заявником вищенаведені заходи (види) забезпечення позову безпосередньо не пов`язані з суб`єктивними правами позивача на предмет спору, а отже є неспівмірними із заявленими вимогами керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації.

У цій частині вимоги заяви керівника Вишгородської окружної прокуратури про забезпечення позову є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги керівника Вишгородської окружної прокуратури про забезпечення позову підлягають частковому задоволенню.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладені арешт та заборона може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Крім цього, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених статтею 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись статтями 149154, 157, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

заяву Керівника Вишгородської окружної прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усуненняперешкод уздійсненні правакористування тарозпорядження земельноюділянкою лісовогофонду задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221887000:11:230:0002, площею 0,6922, та на земельну ділянку з кадастровим номером 3221887000:11:230:0001, площею 0,5078, які розташовані за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., тг. Димерська, та зареєстровані за ОСОБА_1 .

У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Позивач (стягувач): Керівник Вишгородської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996, знаходиться за адресою: 07301, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, 13) в інтересах держави в особі: Вишгородської міської ради (код ЄДРПОУ 04054866, знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1).

Відповідач: Вишгородська районна державна адміністрація, ЄДРПОУ 23569369, адреса: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н., пл. Шевченка, 1.

Відповідач (боржник): ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1 .

Третя особа: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», ЄДРПОУ 44768034, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9 а.

Суддя О.П. Лукач