Рішення

від 30.01.2024 по справі 296/9566/20

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/9566/20

2/296/870/24

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

30 січня 2024 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Маслак В.П.

при секретарі судового засідання Годлюк А.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оранж Фарм» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2020р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з ТОВ «Оранж Фарм»: заборгованість із невиплаченої заробітної плати в сумі 9218,18 грн.; компенсацію за невикористанні дні відпустки в сумі 5881,69 грн.; середню заробітну плату за час затримки виплати при звільненні в розмірі 11400,00 грн.; середній заробіток за час затримки, що складає 4692,05 грн.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_2 вказує, що з 08.07.2019р. працювала завідуючою аптеки, що належить до мережі аптек підприємства ТОВ «Орандж Фарм». В подальшому, 27.08.2020р. в аптеці відбувся переоблік у зв`язку з реорганізацією підприємства, а 28.08.2020р. аптека зачинилась без пояснень, яким чином буде проводитись звільнення та розрахунок.

Позивач зазначає, що 19.09.2020р., не дочекавшись дій від директора, вона направила поштою на адресу підприємства заяву на звільнення. ОСОБА_2 вказує, що її місячний заробіток за серпень 2020р. складав 5400,00. Заборгованість підприємства по заробітній платі станом на 19.09.2020р. в загальній сумі складає 15099,87 грн., з яких: за серпень 2020р. 5400,00 грн., за вересень 2020р. 3818,18 грн., компенсація за невикористану відпустку 5881,69 грн.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог від 03.04.2023р., представник позивача просить стягнути з ТОВ «Оранж Фарм» заборгованість: із невиплаченої заробітної плати у сумі 9218,18 грн.; компенсацію за невикористану відпустку у сумі 5881,69 грн.; середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше шести місяців, у сумі 51067,98 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив. В судове засідання представник відповідача не з`явився.

Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Під час розгляду справи судом здійснювались заходи процесуального примусу шляхом тимчасового вилучення доказів у відповідача, а саме належним чином завірених витягів з наказів про прийняття на роботу ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), про її звільнення та відомостей про нарахування товариством заробітної плати ОСОБА_2 за серпень, вересень, жовтень 2020 року.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно наказу №29 від 08.07.2019р., підписаного директором ТОВ «Орандж Фарм» Гречковською Л.М., ОСОБА_2 прийнята на роботу завідувачем аптеки №2 (а.с. 89).

Відповідно наказу №41 від 27.08.2020р. ОСОБА_2 , на підставі заяви від 27.08.2020р., надано відпустку без збереження заробітної плати з 28.08.2020р. по 18.09.2020р. (а.с. 94).

З матеріалів справи також встановлено, що ОСОБА_2 18.09.2020р. написано заяву на звільнення за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України на ім`я директора ТОВ «Оранж Фарм» ОСОБА_3 , яку направлено цінним листом на адресу товариства (а.с. 6 , 7).

Згідно наказу ТОВ «Оранж Фарм» № 53 від 27.10.2020р. про припинення трудового договору, вбачається, що ОСОБА_2 , завідувачку аптеки №5, звільнено за угодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України на підставі заяви останньої від 27.10.2020р. з виплатою компенсації за 31 календарний день невикористаної відпустки (а.с. 95).

Позивач стверджує, що при звільненні підприємство не виплатило заробітну плату за серпень 2020 у сумі 5400,00 грн., за вересень 2020р. у сумі 3818,18 грн. та компенсацію за невикористану відпустку 5881,69 грн.

Згідно реєстрів №106 від 25.08.2020 та №107 від 08.09.2020 перерахування на рахунки отримувачів згідно угоди №271391198, розрахунково платіжної відомості №НЗП-000016 за серпень 2020 (а.с. 90-92), відповідачем виплачено позивачу заробітну плату за серпень 2020 у розмірі 5400грн., що також підтверджується відомостями Головного управління ДПС України у Житомирській області про нараховану заробітну плату застрахованим особам (а.с.70, 71), індивідуальними відомостями страхувальника про застраховану особу (а.с.5).

Також згідно відомостей Головного управління ДПС України у Житомирській області про нараховану заробітну плату застрахованим особам, ОСОБА_2 у вересні 2020 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, відповідно відомості про доходи відсутні (а.с. 70,71).

Разом з тим, позивочем не надано доказів щодо суми заборгованості по заробітній платі за вересень 2020р. а також розмір встановленого посадового окладу працівник у спірний період.

Як вже було зазначено, згідно наказу ТОВ «Оранж Фарм» № 53 від 27.10.2020р. про припинення трудового договору ОСОБА_2 , завідувачку аптеки №5, звільнено за угодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, з виплатою компенсації за 31 календарний день невикористаної відпустки.

Разом з тим, відповідачем не надано докази виплати позивачу компенсації за 31 календарний день невикористаної відпустки.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано доводи позивача про наявну заборгованість за невикористані дні відпустки, які згідно розрахунку суду становить 5912,32грн.. Розрахунок здійснено відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" та згідно даних про заробітну плату за останні 12 місяців роботи, що відображені в індивідуальних відомостях страхувальника про застраховану особу (а.с.5)

Реалізація зазначених конституційних прав громадян врегульована Законом України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР, Кодексом законів про працю України (далі КЗпП), іншими законодавчими та нормативними актами.

Так, ст. 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Однак, як встановлено судом, в порушення вказаних положень КЗпП України підприємство не провело остаточний розрахунок з позивачем в частині виплати компенсації за невикористану відпустку. За вказаних обставин, трудові права позивача підлягають відновленню шляхом стягнення з відповідача 5881,69грн. компенсації за невикористану відпустку в межах суми пред`явленої позовної вимоги.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до ст. 117 КЗпП У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Як роз`яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та відповідні норми права слід дійти висновку, що непроведення своєчасного розрахунку з позивачем в день звільнення в частині виплати компенсації за невикористану відпустку є порушенням статей 47 та 116 Кодексу, тому з відповідача має бути стягнутий середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.10.2020р. по 28.04.2021р. (127 робочих днів).

Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 розділу 4 зазначеного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно відомостей Головного управління ДПС України у Житомирській області про нараховану заробітну плату застрахованим особам (а.с.70, 71) за липень 2020р. позивачу нараховано 6000грн., за серпень 2020р. 5400грн., вересень 2020р. дохід відсутній. А тому, для розрахунку середньоденної заробітної плати суд бере до уваги дані про дохід за липень та серпень 2020р. Відповідно середньоденна заробітна плата буде становити 278,04грн. ((6000+5400)/41 робочі дні), а середня заробітна плата за період з 28.10.2020р. по 28.04.2021р. - 35311,08грн. (278,04грн. х 127 роб. дні).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на наведене, позов підлягає частковому задоволенню.

Також суд звертає увагу, що роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді заробітної плати, присудженої до стягнення, середнього заробітку, нарахованого на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 року справа № 180/683/13-ц).

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст.13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оранж Фарм» на користь ОСОБА_2 5881,69грн. компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 35311,08грн. (сума середнього заробітку визначена без урахування податків та інших обов`язкових платежів).

В решті позову відмовити

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оранж Фарм» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 840,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення, подавши апеляційну скаргу Житомирському апеляційному суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя В. П. Маслак