Рішення

від 05.04.2024 по справі 369/9019/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9019/22

Провадження № 2/369/613/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

Головуючої судді: Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря судового засідання Херенкової К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/9019/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що громадянка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26 червня 2018 року розірвали шлюб, що підтверджується рішенням Київського районного суду міста Харкова. Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданий відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову №3 Харківського міського управління юстиції 18.11.2008 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 28.02.2012 року, які проживають, за рішенням суду, разом з ОСОБА_1 і перебувають на її утриманні.

Судовим наказом Київського районного суду міста Харкова від 11 січня 2019 року по справі №640/389/19 з Відповідача постановлено стягнути на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 29 грудня 2018 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.

У Київському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження №59301514 з примусового виконання судового наказу №640/389/19 виданого Київським районним судом міста Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 грудня 2018 року і до досягнення дітьми повноліття.

Позивачка зазначила, що на даний час розмір аліментів, який був визначений за рішенням Київського районного суду міста Харкова від 11 січня 2019 року, та які стягуються з Відповідача, в умовах стрімкого збільшення рівня цін на продукти харчування, речі побуту та необхідних речей для повного та всебічного розвитку дітей тощо, ледь вистачає на нормальне життя та існування в суспільстві.

Відповідно до розрахунку від 15 серпня 2022 року наданого державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_5 , на 01 серпень 2022 рік у ОСОБА_2 існує борг по аліментах в сумі 29318,60 грн.. Відповідач зараз не сплачує ні заборгованості по аліментах, що склалась на момент подання даної позовної заяви, ні аліменти, які він зобов`язаний сплачувати на двох неповнолітніх дітей.

В той же час, Позивачу стало достовірно відомо, що матеріальне становище відповідача значно покращилось та станом на вересень 2022 року він перебуває на посаді керівника. Тривалість його роботи на даній посаді становить вже більше одного року, а тому оскільки його матеріальний стан покращився вважає, що він повинен належним чином виконувати свій батьківський обов`язок.

Позивачка просила суд врахувати, що і її матеріальне становище в порівнянні з дня присудження аліментів погіршилось, оскільки вона утримує двох неповнолітних дітей з періодичних та нестабільних доходів, а оскільки діти ростуть і їх потреби на даний час також зросли.

Враховуючи, що аліментів недостатньо для матеріального утримання спільних дітей Позивача та Відповідача, ОСОБА_1 неодноразово зверталася до ОСОБА_2 з проханням стосовно допомоги у матеріальному забезпечені (фінансової допомоги) дітей, однак все було безрезультатно.

Враховуючи те, що в 2021 році Відповідач почав займати посаду керівника (Директора) ще в одному із Товариств, отримує більше коштів та враховуючи велику кількість земельних ділянок, які знаходяться у його власності та використовуються (орендує) ТОВ «УКРРАВЛИК» при веденні ним господарської діяльності та те, що Відповідачем у 2021 році було придбано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , позивачка вважає, що матеріальне становище Відповідача значно покращилося, і він має змогу сплачувати аліменти у більшому розмірі, ніж було призначено судом раніше.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, позивачка зазначила наступне.

Внаслідок не виконання Відповідачем рішення Київського районного суду міста Харкова від 11.01.2019 року за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 29318 грн. 60 коп., що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості по аліментам від 15.08.2022 року наданим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків).

Відповідно до розрахунку проведеного позивачем неустойка (пеня) за несвоєчасну сплату аліментів Відповідачем на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 становить: 32 269 грн. 29 коп.

На підставі вищезазначеного позивачка просила:

- збільшити (змінити) розмір аліментів, які стягуються, на підставі рішення Київського районного суду міста Харкова у справі №640/389/19 від 11 січня 2019, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 17.03.2006 р.), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ), на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, по 3000 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням індексу інфляції, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття;

- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 17 березня 2006 року), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 29318,60 грн. за виконавчим провадженням № 59301514;

- судовий наказ по справі №640/389/19 від 11 січня 2019 (виданий 06.06.2019) відкликати після фактичного його виконання;

- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (жителя АДРЕСА_2 . реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 17 березня 2006 року), на користь ОСОБА_1 Позивача, ІНФОРМАЦІЯ_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) понесені витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 19940, 00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 вересня 2022 року відкрито позовне провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилася, представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6 подав заяву в якій просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, заяву про розгляд справи без його участі не надав, про дату, час та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку із відсутністю заперечень позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст.280-281 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Так, КЦС ВС уПостанові від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) роз`яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, Якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадження, враховуючи положення ст. ст.19,274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.

В п. 17Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, №3зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 19 березня 1994 року (відповідно до актового запису № 391, шлюб зареєстрований у палаці одруження «Центральний», свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_6 )

Від спільного подружнього життя у сторін по справі є неповнолітні діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження актовий запис № НОМЕР_7 ,серія НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 3 Харківського міського управління юстиції, та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження актовий запис № НОМЕР_8 ,серія НОМЕР_2 , виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова №640/16177/17 від 26 червня 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбузадоволено в повному обсязі. Ухвалено розірвати шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 19 березня 1994 року у Палац одруження «Центральний» - актовий запис № 391. Після розірвання шлюбу вирішено залишити відповідачці прізвище« ОСОБА_7 ». Місце постійного проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_9 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_10 визначено разом з матір`ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 ІПН НОМЕР_5 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення постійного місце проживання малолітніх дітей разом з батьком відмовлено в повному обсязі.

Судовим наказом Київського районного суду міста Харкова від 11 січня 2019 року по справі №640/389/19 ухвалено стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 17.03.2006 р.) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_11 виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 17.03.2006 р.) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення заяви до суду, тобто з 29.12.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 17.03.2006 р.) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_11 виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 17.03.2006 р.) аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_10 , в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення заяви до суду, тобто з 29.12.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно довідок від 12 квітня 2022 року № 3244-7000842051, № 3244-7000842408, №3244-7000842549 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та її дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , значиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до відповіді на запит від 29 липня 2022 року № 2040-2022-0000545 про отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходу за період з 01 кварталу 2021 року по 01 квартал 2022 року ОСОБА_1 за період з січня 2021 року по грудень 2021 року отримала аліменти в загальному розмірі 29553,00 грн., інші доходи відсутні.

Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 13 вересня 2022 року, ОСОБА_1 у період з першого по третій квартал 2022 року доходу не отримувала.

Відповідно до інформаційної довідки від 13 вересня 2022 року № 309624171 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , у право приватної власності придбав:

- від 17 вересня 2021 року частку житлового будинку загальною площею 80.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- від 05 серпня 2019 року земельну ділянку з кадастровим номером: 6321780500:01:000:0319, площею 12 га;

- від 05 серпня 2019 року земельну ділянку з кадастровим номером: 6321780500:01:000:0320, площею 12 га;

- від 29 липня 2019 року земельну ділянку з кадастровим номером: 6321780500:02:000:1606, площею 8 га;

- від 29 липня 2019 року земельну ділянку з кадастровим номером: 6321780500:02:000:1607, площею 9,5302 га;

- від 31 травня 2019 року земельну ділянку з кадастровим номером: 6325185000:03:008:0538, площею 10 га;

- від 31 травня 2019 року земельну ділянку з кадастровим номером: 6325185000:03:008:0537, площею 5,6307 га;

- від 10 квітня 2019 року земельну ділянку з кадастровим номером: 6321786000:01:000:1091, площею 46 га;

- від 09 квітня 2019 року земельну ділянку з кадастровим номером: 6321786000:01:000:1093, площею 20 га;

- від 09 квітня 2019 року земельну ділянку з кадастровим номером: 6321786000:01:000:1092, площею 6 га.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13 вересня 2022 року, ОСОБА_2 перебуває на посаді керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІПЛОК», ЄДРПОУ: 43905794.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13 вересня 2022 року, ОСОБА_2 перебуває на посаді керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРАВЛИК», код ЄДРПОУ: 40899055.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог про збільшення розміру аліментів суд виходить з наступного.

Згідно вимогст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимогст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правиламист. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ч.3ст. 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідност. 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно дост. 192 СК Українирозмір аліментів визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбаченихСК України.

У п. 23Постанови Пленуму «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, Верховний Суд України роз`яснив, що відповідно дост. 192 СКрозмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до частини 1статті 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Звернувшись з даним позовом про зміну розміру присуджених до стягнення за рішенням суду аліментів, позивач посилалась на те, що присуджений розмір аліментів за рішенням суду не вистачає на потреби та виховання дітей, відповідач у матеріальному забезпеченні дітей участь не приймає.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1ст. 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістомст. 180 СК Україниобов`язок надавати утримання неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років, покладається на батьків.

Відповідност. 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч. 3ст. 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ураховуючи зміст статей181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

При цьому, з аналізустатті 192 СК Україний наданих Пленумом Верховного Суду України роз`яснень вбачається, що зміна розміру аліментів є правом, а не обов`язком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.

Сімейний кодекс Українипередбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третястатті 181 СК України).Стаття 192 СК Українитільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У розумінністатті 81 ЦПК Українита наведеної вище нормиСК Українисаме позивач повинен доводити обставини змін в його особистому житті, зокрема у матеріальному становищі, сімейного стану, здоров`я або ж вказати на інші випадки, що виникли після винесення судового рішення або досягнення домовленості між батьками про способи виконання своїх обов`язків щодо дітей, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства»передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 та ч. 8ст. 7 СК Українипри вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідност. 12 Закону України «Про охорону дитинства»на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст. ст.7,155 Сімейного кодексу Українидитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановленіКонституцією Українита Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Частиною 1ст. 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_1 вказала обставини, що мають істотне значення для збільшення розміру аліментів, а саме наявність на праві власності у платника аліментів ОСОБА_2 нерухомого майна, придбаного ним у 2019 та 2021 роках, після ухвалення судом Київського районного суду міста Харкова від 11 січня 2019 року по справі №640/389/19 судового наказу від 11 січня 2019 року.

Крім того, позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , стали 12 квітня 2022 року на облік як внутрішньо переміщені особи, та змінили своє місце реєстрації та проживання з АДРЕСА_3 , на фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , у період 2021 року позивачка не мала іншого доходу ніж аліменти, а у 2022 році взагалі не отримувала дохід.

Суд при визначенні розміру аліментів відповідно до п.3-1 ч.1 ст.182 СК України враховує те, що відповідач володіє житловим будинком та земельними ділянками, крім того наразі має офіційне місце роботи, та відповідно до п 4 ч. 1 ст. 182 СК України перебуває на посаді керівника товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРАВЛИК» та з 2021 року на посаді керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІПЛОК», тобто має постійних дохід.

Таким чином оскільки потреби дитини зросли і перевищують присуджений розмір аліментів, і відповідно до зміненої 17 травні 2017 році редакції ч.3 ст. 181 СК України стягувач аліментів вправі самостійно визначати спосіб стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці), суд вважає обґрунтованим і задовольняє позовні вимоги про змісту способу стягнення аліментів та вважає необхідним стягувати у подальшому з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, по 3000 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

У зв`язку з викладеним, судом встановлено підстави, які згідноч. 1 п. 3-1, 4 ст. 192 СК Українивказують на необхідність збільшення розміру аліментів, що сплачуються відповідачем, що свідчить про задоволення позовних вимог в частині збільшення розміру аліментів.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та збільшення розміру аліментів, які стягуються, на підставі рішення Київського районного суду міста Харкова у справі №640/389/19 від 11 січня 2019 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 17.03.2006 р.), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ), на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, по 3000 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням індексу інфляції, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд зазначає наступне.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 59301514 від 07 червня 2019 року, державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження №59301514 з примусового виконання судового наказу №640/389/19 виданого Київським районним судом міста Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 грудня 2018 року і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

За ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

При розрахункузаборгованості судбере доуваги поданийпозивачем розрахунокзаборгованості посплаті аліментів,складений від 15 серпня 2022 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Каспійцевим Антоном Дмитрійовичем, відповідно до якого станом на 01 серпень 2022 рік у ОСОБА_2 існує борг по аліментах в сумі 29 318,60 грн.

Відповідно до розрахунку пені за прострочення сплати аліментів від 09 вересня 2022 року, наданого позивачем ОСОБА_1 , за період з грудня 2018 року по серпень 2022 року у відповідача ОСОБА_2 , сума пені становить 32269, 29 грн. на дві дитини.

Ст. 196 СК України передбачає що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

При цьому право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, у випадках несвоєчасної виплати присуджених за рішенням суду аліментів виникає з часу набрання рішенням законної сили.

Як роз`яснено у п. 22постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена уст. 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи; на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 196 СК України, суд відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки. При цьому право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, не пов`язується з дотриманням державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами.

Виходячи з наведеного, законодавець не ставить обов`язок по сплаті аліментів, у разі обізнаності платника аліментів про їх стягнення, в залежність від стягнення таких за виконавчим листом шляхом відрахування із заробітної плати чи іншого доходу, оскільки судові рішення, що набрали законної сили, підлягають обов`язковому виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач знав про судове рішення про стягнення аліментів, у період з 2021 року сплачував аліменти, тому заборгованість із аліментів виникла з вини відповідача як особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за судовим наказом, а тому позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 1ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+(Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів, які не були сплачені);

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму (постанова Верховного Суду України від 25 квітня 2018 року, справа №572/1762/15-ц).

Так, здійснивши розрахунок неустойки (пені) за несплату аліментів за вищевказаною формулою, суд дійшов висновку, що її розмір за період з період з грудня 2018 року по липень 2022 (станом на день подання позову 20 вересня 2022 року) року складає 29 318,60 грн, оскільки сума пені не може перевищувати 100% заборгованості за аліментами.

Позивач, просила суд, у зв`язку з вимогами ч. 1 ст. 196 СК України, стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 29318,60 грн, оскільки сума пені не може перевищувати 100% заборгованості за аліментами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача пені за несплату аліментів за період з грудня 2018 року по липень 2022 року у розмірі 29318,60 грн. підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 19940, 00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі доказиподаються дозакінчення судовихдебатів усправі абопротягом п`ятиднів післяухвалення рішеннясуду заумови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву (ч.8ст.141ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч.1ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

27 червня 2022 року між адвокатом Орловим Олександром Олеговичем та ОСОБА_8 укладено Договір № 270622/01-02/2 від 27 червня 2022 про надання правової допомоги, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Відповідно до п. 4 клієнт зобов`язався сплатити адвокатові гонорар, розмір якого буде визначатися за домовленістю сторін у додаткових угодах (або у вигляді додатку) до цього Договору (п.4.3).

Відповідно до Додатку № 1 до вищезазначеного Договору від 27 червня 2022 року, акту про надання правової допомоги від 09 вересня 2022 року з переліком виконаних робіт, квитанції про сплату грошових коштів у розмірі 11520,00 грн. - № СА93-38ВВ-В8НН-9Т58 від 28 червня 2022 року, дублікату квитанції № 0.0.2652372892.1 від 24 серпня 2022 року про сплату 4000,00 грн., дублікату квитанції № 0.0.2655485395.1 від 29 серпня 2022 року про сплату 4 420,00 грн. ОСОБА_1 сплатила адвокатові Орлову Олександру Олеговичу гонорар у загальному розмірі 19940, 00 грн.

Згідно з частинами першою-шостоюстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положення частини п`ятої статті 137 ЦПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Від відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно неспівмірності заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із судовим розглядом справи №369/9019/22, не надходило.

Суд зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, є документально підтвердженими витрати на правничу допомогу у розмірі 19940,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно суд присуджує з відповідача судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.5,12,13,81,141,259 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Київського районного суду міста Харкова від 11 січня 2019 року по справі №640/389/19 з:

стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 17.03.2006 р.) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_11 виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 17.03.2006 р.) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення заяви до суду, тобто з 29.12.2018 року і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 17.03.2006 р.) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_11 виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 17.03.2006 р.) аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_10 , в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення заяви до суду, тобто з 29.12.2018 року і до досягнення дитиною повноліття, на:

стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , аліменти наутримання неповнолітніхдітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. на двох дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно.

Стягнення аліментів у зазначеному розмірі розпочати з дня набрання законної сили рішенням суду і проводити до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відкликати судовий наказ від 11 січня 2019 року по справі №640/389/19, виданий Київським районним судом міста Харкова 06 червня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 29318 (двадцять дев`ять тисяч триста вісімнадцять) грн. 60 коп. за період з 01 грудня 2018 року по 31 липень 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , витрати на правову допомогу у розмірі 19940 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп в дохід держави.

Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА