Рішення

від 03.04.2024 по справі 592/241/23

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/241/23

Провадження №2/592/86/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми в складі: головуючого судді Катрич О.М., секретаря Дядечко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Сумська СТО 15997», третя особа: директор Товариства з додатковою відповідальністю «Сумська СТО 15997» Денщикова Надія Григорівна про стягнення невиплаченої заробітної плати,

ВСТАНОВИВ: Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що він працював на Товаристві з додатковою відповідальністю «Сумська СТО 15997» сторожем з 31.03.2001р. по 09.06.2022р., коли був звільнений начебто в зв`язку з воєнним станом та змінами в штатному розкладі.

Після його прийому на роботу сторожем з 31.03.2001р. до 25.04.2008р. посадова інструкція сторожа була відсутня і його з нею ніхто не знайомив, а 25.04.2008р. посадова інструкція була видана і він був з нею ознайомлений.

Однак, згідно наказу по підприємству №17 від 01.09.2011р. він був звільнений з підприємства, а 01.09.2011р., згідно наказу №28/1, знову прийнятий на роботу сторожем і при цьому посадова інструкція сторожа підприємства була відсутня, з нею його ніхто не знайомив, тобто з 01.09.2011р. по 09.06.2022р. посадова інструкція сторожа була відсутня.

Працюючи сторожем, тривалість його роботи у робочі дні була з 17.00годин до 08.00годин наступного дня, тобто 15годин, у святкові та вихідні дні - з 08.00годин до 08.00годин наступного дня, тобто 24години.

Кількість його робочих змін за місяць інколи збільшувалися на 1 -2 зміни, при цьому розмір заробітної плати залишався незмінним, інколи доводилося працювати після закінчення зміни, тобто це була робота в надурочний час.

На протязі його роботи сторожем йому виплачувалася лише мінімальна заробітна плата, яка щорічно встановлювалася Законом України про бюджет на поточний рік, на підприємстві з 2001р. по 09.06.2022р. адміністрацією підприємства йому не виплачувалася заробітна плата за роботу у нічний час, за роботу у святкові та неробочі дні та за надурочні роботи, за кількість відпрацьованих змін.

За розпорядженням директора підприємства ОСОБА_2 весь період його роботи на ТДВ «Сумська СТО 15997», поряд зі своєю основною роботою сторожа, він також виконував роботу двірника і прибирав територію станції технічного обслуговування автомобілів та прилеглу територію, а починаючи з 2012р. до квітня місяця 2021р. у осінньо - зимовий та весняний період, опалював приміщення СТО, тобто працював за суміщенням професій (посад).

Однак на підприємстві колективний договір був відсутній, щомісячні графіки роботи не складалися і були відсутні, табелі обліку відпрацьованого часу також не велися, наказ по підприємству про суміщення мною професій (посад) не видавався, доплата за суміщення професій (посад) йому не проводилася, тому в даний час йому неможливо розрахувати розмір недоплаченої мені заробітної плати за період з 31.03.2001р. по 31.12.2021р., однак це може зробити спеціаліст.

Просить суд: стягнути з ТДВ «Сумська СТО 15997» на його користь невиплачену заробітну плату за роботу в нічні зміни, у вихідні та святкові дні та за надурочні роботи, за період з 31.03.2001р. по 31.12.2021р., за виконувану роботу двірника за період з 31.03.2001р. по 25.04.2008р. та з 01.09.2011р. по 31.12.2021р. включно, за виконувану роботу кочегара по опалюванню приміщення ТДВ «Сумська СТО 15997» в осіннє-зимовий та весняний період опалювального сезону з 2012р. до квітня місяця 2021р.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник-адвокат Дяченко Ю.В. заявлені вимоги підтримали та просять їх задовольнити.

Представник відповідача адвокат Мовчан Р.А. позовні вимоги не визнав, підтримав відзив на позов, вказуючи, що як убачається з наказу № 31 від 01.09.2011 р. ОСОБА_1 прийнятий на основну роботу сторожем до ПАТ «Сумська СТО 15997» по переводу з ДП «СТО 777» з тривалістю робочого дня 8 год. 00 хв., з окладом (тарифною ставкою) 960.00 грн. на місяць.Посадова інструкція сторожа на Відповідачем не складалась, Позивачу не доводилась, і ця обставина визнається останнім. ОСОБА_1 , як і всі інші працівники Відповідача, працював за п`ятиденним робочим тижнем, із тривалістю робочого часу 8 год. на день, 40 год. на тиждень, і відповідно йому надавались два вихідних дні на тиждень, субота та неділя. В матеріалах справи міститься лист-відповідь Управління Держпраці у Сумській області від 26.08.2022 р. на звернення ОСОБА_1 щодо порушення законодавства про працю ТДВ «Сумська СТО 15997», що складено за наслідками документальної перевірки, який підтверджує доводи відповідача. Звертає увагу суду на те, що ч. 1 ст. 21 КЗпП України (від 20 березня 1991 р.) не обмежує права сторін трудового договору на визначення змісту трудової функції працівника. Вони можуть домовитись, наприклад, про те, що завідувач магазину буде виконувати, крім своєї власної трудової функції, обов`язки товарознавця (перевірка якості отриманих товарів), вантажника, прибиральниці, двірника. Всі ці обов`язки можуть виконуватись в межах трудового договору без доплати. Але сторони можуть домовитись і про те, що всі обов`язки, які виходять за межі трудової функції, як вона визначена тарифно-кваліфікаційними характеристиками, виконуються в порядку суміщення професій (посад) і підлягають оплаті відповідно до ст. 105 КЗпП України. У випадку спору працівник повинен довести факт виконання додаткових обов`язків. Натомість ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження викладених фактів у позові, тому у його задоволенні слід відмовити. (а.с.34-39)

У відповіді на відзив позивач вважає його надуманим та таким, який не відповідає фактичним обставинам справи, описує, на його думку, незаконні підстави для його звільнення та відсутність повного розрахунку. Однак, якщо колективний договір на підприємстві не укладався, то розмір доплати за таку роботу, виконану за розпорядженням власника або з його відома, визначається судом з урахуванням її складності, характеру, обсягу, а також ступеня використання робочого часу та тарифної ставки працівника, що підтверджується п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці». Посилання на відсутність штатних одиниць не має значення і в даному випадку необхідно керуватися вищеназваною постановою Верховного Суду України №13 від 24.12.1999р. про розмір доплати за виконану роботу двірника та кочегара.При цьому необхідно прийняти до уваги визнання представником Відповідача відсутність посадової Інструкції сторожа, згідно якої сторож повинен виконувати роботу двірника та кочегара. Твердження про те, що режим роботи на підприємстві для всіх працівників, в тому числі і сторожа, встановлено з 8.00 по 17.00 з перервою з 12.00 по 13.00, також не відповідає фактичним обставинам справи. Взагалі вся документація навмисно була на підприємстві знищена, а він вірив директору товариства. В період з 2019р. по 31.12.2020р., після мого звернення до Управління Держпраці в Сумській області, мені проводилася доплата за виконання цієї роботи.Посилання представника Відповідача на ч. 1 ст.21 КЗпП України про можливу домовленість сторін трудового договору про виконувану роботу не коректне, оскільки між мною та ТДВ «Сумська СТО 15997» ніякої домовленості не було і відповідний наказ про це не видавався. Скасування суміщення професій (посад) дійсно можливе, якщо в наказі про запровадження суміщення професій (посад) міститься вказівка на який строк запроваджується це суміщення. (а.с.61-64) Позовні вимогипідтверджує вповному обсязі.

Третя особа- ОСОБА_2 вважає заявлений позов помстою, вони дружили сім`ями, а потім відносини через управлінням СТО погіршилися. Згідно трудової книжки ОСОБА_1 , він працював на посаді сторожа, з неї і був звільнений, Ні на яких інших посадах він більше не робив, під час звільнення з ним були проведені всі розрахунки, графік роботи вона ніякий не складала, звідки він у позивача невідомо.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в суді пояснили, що у 2000-х роках бачили як ОСОБА_1 у вихідні дні працював на території СТО, рубав дрова та носив їх у котельню, а також чистив сніг зимою. Жалівся, що директор товариства заставляє його це робити, а грошей не доплачує.

Суд, заслухавши сторін, представників, третю особу, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.09.2011 р. ОСОБА_1 згідно наказу № 31 від 01.09.2011 р. прийнято на роботу сторожем до ПАТ «Сумська СТО 15997» по переводу з ДП «СТО 777».

10.09.2012 р. на підставі рішення загальних зборів акціонерів (протокол №1 від 10.09.2012 р.) ПАТ «Сумська СТО 15997» перетворено в ТДВ «Сумська СТО 15997».

10.09.2012 р. ОСОБА_1 звільнено з ПАТ «Сумська СТО 15997» по переводу до ТДВ «Сумська СТО 15997».

10.09.2012 р. ОСОБА_1 прийнято до ТДВ «Сумська СТО 15997» на посаду сторожа по переводу з ПАТ «Сумська СТО 15997».

01.03.2022 р. згідно наказу №13-ОК «Про скорочення посади» у період дії воєнного стану скорочено посаду сторожа з 01.05.2022 року та внесено зміни до штатного розкладу.

01.03.2022 р. згідно наказу №14-ОК «Про введення в дію штатного розкладу працівників» у ТДВ «Сумська СТО 15997» з 01.05.2022 р. введено в дію новий штатний розклад.

Із штатного розкладу ТДВ «Сумська СТО 15997» введеного в дію з 01.05.2022 р. вбачається, що товариство не мало можливості перевести працівника (сторожа), за його згодою, на іншу роботу.

09.06.2022 р. ОСОБА_1 згідно наказу № 5/6 від 23.05.2022 р. звільнено з роботи з ТДВ «Сумська СТО 15997» у зв`язку з воєнним станом та змінами в штатному розкладі (від 01.03.2022 р.) При цьому, з наказом № 5/6 від 23.05.2022 р. ОСОБА_1 ознайомився під особистий підпис та отримав примірник цього наказу, - 23.05.2022 р. У день звільнення (09.06.2022 р.) Дані обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача та документами відповідача. (а.с. 9-13, 43 т.1)

Рішенням Зарічногорайонного судум.Суми від29.01.2024року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Сумське СТО 15997», третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди було відмовлено у зв`язку з необгрунтованістю, на яке було подано апеляційну скаргу. (а.с. 44-46 т.1, а.с. 88-89 т.2)

28.08.2022 року ОСОБА_5 на його звернення до Управління Держпраці у Сумській області була надана відповідь, з якої убачається, що згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Підприємства режим роботи на підприємстві встановлено для працівників загальний: з 800 по 1700 з перервою з 12°° по 1300.Жодних графіківзмінності підприємствомне надано.Таким чином,зазначений режимроботи розповсюджуєтьсяі насторожа ОСОБА_1 ,однак єпорушення ст.29КЗпПУ.З наданихдокументів невбачається залучення ОСОБА_1 до виконанняроботи,не обумовленоїтрудовим договором. (а.с.14-15 т.1) Так, ОСОБА_1 має 2 групу інвалідності і може працювати з обмеженнями: протипоказана важка фізична праця. (а.с. 16)

У відповідь на заяву ОСОБА_5 від 21.08.2023 щодо проведення перевірки в частині додержання вимог законодавства про працю в частині припинення трудового договору та дотримання вимог статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» посадовими особами Товариства з додатковою відповідальністю «Сумська станція технічного обслуговування автомобілів 15997» (далі - ТДВ «Сумська СТО 15997») Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці повідомляє наступне. У межах повноважень, визначених Положенням про Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 № 173, посадовими особами Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці у період з 05.09.2023 по 06.09.2023 проведено позапланову перевірку ТДВ «Сумська СТО 15997» з питань додержання вимог законодавства, про працю в частині припинення трудового договору та дотримання вимог статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». За результатами проведеної позапланової перевірки встановлено порушення вимог пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». З огляду на встановлені факти порушення чинного законодавства про працю головними державними інспекторами складено акт та припис від 06.09.2023 року щодо усунення виявлених порушень, за виконанням якого встановлено контроль, та вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності. (а.с.227-243 т.1)

08.06.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за заявою ОСОБА_1 від 07.06.2022 року за ст.175 ч.1, ч.1 ст.172 КК України, на даний час триває досудове розслідування. (а.с.17 т.1)

Так, ОСОБА_6 надав суду Розрахунок невиплаченої заробітної плати ОСОБА_1 з пояснювальними записками від 09.06.2023 року та від 31.01.2024 року, з яких убачається, що місце роботи ОСОБА_1 - Сумська станція обслуговування автомобілів 15997, час роботи з 01.04.2001 року по 09. 06. 2022 року. Графік роботи ОСОБА_1 не зберігся, ймовірно він взагалі не вівся, тому розрахунок роботи проводився виходячи зі слів заявника та складеного графіка роботи (два дні вихідні - третій робочий, 15 годин, з 17. 00 до 8.00. у робочий день та 24 години у вихідні та святкові дні) за прикладом табеля обліку використання робочого часу за січень 2020р., складеного директором СТО 15997 ОСОБА_2 . Відомості про нараховану зарплату надані пенсійним Фондом України у Сумській області. Відповідно до ст.108 КЗпП України робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, але не нижче 20 %тарифної ставки (окладу)за кожну годину роботи у нічний час. Підвищеній оплаті у подвійному розмірі відповідно до ст.107 КЗпП України підлягає робота у святковий і неробочий день у межах місячної норми робочого часу і у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота проводилась понад норму робочого часу. Коригування виплат проводилось відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р.№ 62-9р «Про застосування індексів інфляції при розгляді судових справ». Даний метод розрахунку неодноразово застосовувався судами різних інстанцій та схвалювався рішеннями Верховного Суду України, про що є справи у відкритих джерелах. Індекси інфляції та інші допоміжні дані (розмір мінімальної зарплати, табель робочого часу брався з відкритих джерел. Розрахунок провів ОСОБА_6 , стаж роботи на посаді юрисконсульта відділу виробничої роботи та заробітної плати Сумської облпрофради 16 років, начальника відділу з правових питань та по роботі з кадрами Фонду (Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Сумській області 14 років. Графік роботи заявника розрахований експериментальним шляхом. (а.с. 97 т.1, а.с. 73 т.2)

Згідно наданих розрахунків за період часу з 01.04.2001 року по 09.06.2022 року загальна сума заборгованості складає 525327, 43 грн. (а.с.98-206 т.1, а.с. 74-84 т.2)

Згідно ст. 4 КЗпП України (станом на 01.09.2011 р.) законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 9 КЗпП України передбачено, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У ст. 24 КЗпП України, поміж іншим, зазначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Статтею 29 КЗпП України встановлено, - до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний:роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

У ст. 31 КЗпП України зазначено, що власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

В ст. 50 КЗпП України передбачено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КЗпП України для працівників установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п`ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).

У ст. 50 КЗпП України встановлено, що при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51). Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем. Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством (ст. 57 КЗпП України.

Згідно вимог ст. 62 КЗпП України надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61).

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині третій цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках: при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв`язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування; при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих; при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення; для продовження роботи при нез`явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов`язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

У ст. 65 КЗпП України зазначено, що надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

Частинами 1, 2 ст. 67 КЗпП України передбачено, що при п`ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п`ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

Статтею 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно- правовими актами.

У ч. 1 ст. 95 КЗпП України вказано, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Статтею 97 КЗпП України поміж іншим, передбачено, що конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом.

У ч. 1 ст. 1021 КЗпП України вказано, що працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Згідновимог ст.105КЗпП Українипрацівникам,які виконуютьна томуж підприємстві,в установі,організації порядз своєюосновною роботою,обумовленою трудовимдоговором,додаткову роботуза іншоюпрофесією (посадою)або обов`язкитимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Відповідно до ч. 4 з ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадів встановлених цим Кодексом.

Згідност.ст.76-80ЦПК Українидоказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.Належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування.Достовірними єдокази,на підставіяких можнавстановити дійсніобставини справи.Достатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питанняпро достатністьдоказів длявстановлення обставин,що маютьзначення длясправи,суд вирішуєвідповідно досвого внутрішньогопереконання. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з наданих суду доказів, а також обставин викладених в позові, поясненнях відповідача, суд вважає, що позивачем не доведено та не надано достатніх та належних доказів того, що ОСОБА_5 працював на товаристві в нічні зміни, у вихідні та святкові дні та за надурочні роботи в період часу з 31.03.2001р. по 31.12.2021р. та виконував роботу двірника за період з 31.03.2001р. по 25.04.2008р. та з 01.09.2011р. по 31.12.2021р. включно, роботу кочегара по опалюванню приміщення ТДВ «Сумська СТО 15997» в осіннє-зимовий та весняний період опалювального сезону з 2012р. до квітня місяця 2021р., що була домовленість із третьою особою як директором товариства, її вказівки тощо. Так, відсутні на товаристві відповідні документи на підтвердження доводів позивача, Акт служби з питань праці, складений 06.09.2023 року саме цих обставин також не підтверджує (перевірка стосувалася іншого) Достовірно не зазначають ці обставини і свідки, які є знайомими позивача і допитані у суді, так як вони конкретно не говорять рік, місяць, день тощо коли бачили на роботі ОСОБА_1 , все знають з його слів і це є їх лише припущеннями, тому суд не може брати їх покази до уваги. Пройшло багато часу з 2001 року, а позивач до суду звернувся лише 06.01.2023 року, дійсно згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою АДРЕСА_1 (23-Б, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ) розташовані декілька нежитлових приміщень (офісів) і вказані різні власники. (а.с.34-45 т.2) Суду невідомо причина перебування ОСОБА_5 15.05.2019 року о 21.57 год на АДРЕСА_1 (а.с.68 т.2) Інших свідків, які допитував слідчий під час розслідування кримінального провадження, безпосередньо суд та інші учасники процесу не допитували під час розгляду цивільної справи. (а.с. 52-54)

Що ж стосується бухгалтерських розрахунків ОСОБА_6 , до якого самостійно звернувся позивач, який був допитаний у суді, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 74 ЦПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

У судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що має інженерно-технічну освіту, юридичну освіту, економічної освіти немає, а також стаж роботи на посаді юрисконсульта відділу виробничої роботи та заробітної плати Сумської облпрофради 16 років, начальника відділу з правових питань та по роботі з кадрами Фонду (Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Сумській області 14 років. Однак, жодних документів на підтвердження цього не надав (диплом, копія трудової книжки тощо). Розрахунки робив, в тому числі, зі слів заявника, так як графік роботи ОСОБА_1 не зберігся, ймовірно він взагалі не вівся, тому розрахунок роботи проводився виходячи та складеного графіка роботи (два дні вихідні - третій робочий, 15 годин, з 17. 00 до 8.00. у робочий день та 24 години у вихідні та святкові дні) за прикладом табеля обліку використання робочого часу за січень 2020р., складеного директором СТО 15997 ОСОБА_2 , остання пояснила, що такого графіку, табеля не складала, ці документи позивач надав самостійно ОСОБА_6 , джерело їх отримання як доказу суду невідомо. З такими вихідними даними суд не може взяти дані розрахунки як доказ у розумінні ст.ст. 76- 80 ЦПК України.

Беручи до уваги вищевказані положення чинного законодавства, надані докази сторонами, суд дійшов до висновку, що вказані обставини позивачем не доведені у розумінні до ст. 76-80 ЦПК України, а заявлені вимоги є необґрунтованими, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст складено 08.04.2024

Суддя О.М. Катрич