Постанова

від 17.12.2024 по справі 592/241/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м.Суми

Справа №592/241/23

Номер провадження 22-ц/816/1431/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Товариство з додатковою відповідальністю «Сумська СТО 15997»,

третя особа директор Товариства з додатковою відповідальністю «Сумська СТО 15997» Денщикова Надія Григорівна,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 квітня 2024 року, в складі судді Катрич О.М., ухвалене в м. Суми, повний текст якого складено 08 квітня 2024 року,

в с т а н о в и в:

06 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Свої вимоги мотивував тим, що з 31.03.2001 р. по 09.06.2022 р. він працював на ТДВ «Сумська СТО 15997» сторожем, був звільнений у зв`язку з воєнним станом та змінами в штатному розкладі.

Після його прийому на роботу сторожем з 31.03.2001р. до 25.04.2008р. посадова інструкція сторожа була відсутня і його з нею ніхто не знайомив, а 25.04.2008р. посадова інструкція була видана і він був з нею ознайомлений.

Однак, згідно наказу по підприємству №17 від 01.09.2011р. він був звільнений з підприємства, а 01.09.2011р., згідно наказу №28/1, знову прийнятий на роботу сторожем і при цьому посадова інструкція сторожа підприємства була відсутня, з нею його ніхто не знайомив, тобто з 01.09.2011р. по 09.06.2022р. посадова інструкція сторожа була відсутня.

Працюючи сторожем, тривалість його роботи у робочі дні була з 17.00годин до 08.00годин наступного дня, тобто 15годин, у святкові та вихідні дні - з 08.00годин до 08.00годин наступного дня, тобто 24години.

Кількість його робочих змін за місяць інколи збільшувалися на 1 -2 зміни, при цьому розмір заробітної плати залишався незмінним, інколи доводилося працювати після закінчення зміни, тобто це була робота в надурочний час.

На протязі його роботи сторожем йому виплачувалася лише мінімальна заробітна плата, яка щорічно встановлювалася Законом України про бюджет на поточний рік, на підприємстві з 2001р. по 09.06.2022р. адміністрацією підприємства йому не виплачувалася заробітна плата за роботу у нічний час, за роботу у святкові та неробочі дні та за надурочні роботи, за кількість відпрацьованих змін.

За розпорядженням директора підприємства Денщикової Н.Г. весь період його роботи на ТДВ «Сумська СТО 15997», поряд зі своєю основною роботою сторожа, він також виконував роботу двірника і прибирав територію станції технічного обслуговування автомобілів та прилеглу територію, а починаючи з 2012р. до квітня місяця 2021р. у осінньо - зимовий та весняний період, опалював приміщення СТО, тобто працював за суміщенням професій (посад).

Однак на підприємстві колективний договір був відсутній, щомісячні графіки роботи не складалися і були відсутні, табелі обліку відпрацьованого часу також не велися, наказ по підприємству про суміщення ним професій (посад) не видавався, доплата за суміщення професій (посад) йому не проводилася, тому в даний час йому неможливо розрахувати розмір недоплаченої йому заробітної плати за період з 31.03.2001р. по 31.12.2021р., однак це може зробити спеціаліст.

Посилаючись на вказані обставини просив суд стягнути з ТДВ «Сумська СТО 15997» на його користь невиплачену заробітну плату за роботу в нічні зміни, у вихідні та святкові дні та за надурочні роботи, за період з 31.03.2001 р. по 31.12.2021 р., за виконувану роботу двірника за період з 31.03.2001 р. по 25.04.2008 р. та з 01.09.2011 р. по 31.12.2021 р. включно, за виконувану роботу кочегара по опалюванню приміщення ТДВ «Сумська СТО 15997» в осіннє-зимовий та весняний період опалювального сезону з 2012 року до квітня місяця 2021 року.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 квітня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вважає, що справа розглянута судом упереджено, поверхнево. ОСОБА_1 не ознайомлювався з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, вони складені вже після звернення до суду з цим позовом, тому на нього не розповсюджуються. При його незаконному звільненні з ним не було проведено повний розрахунок і за його зверненням Управлінням Держпраці України в Сумській області, за результатами перевірки, видано припис про усунення виявлених порушень.

Вказує, що суд безпідставно поклав в основу рішення Лист-відповідь Управління Держпраці у Сумській області від 26 серпня 2022 року, яким навпаки підтверджується факт незаконного звільнення ОСОБА_1 та що на підприємстві не ведеться двосторонній облік виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці, відсутні табелі обліку використаного часу та відомості про нарахування та виплату заробітної плати згідно відпрацьованому часу.

Зазначає про відсутність будь-якої домовленості з відповідачем про виконання ним обов`язків двірника та кочегара, це не входило до обсягу обов`язків сторожа, цю роботу він виконував на вимогу директора СТО.

Не погоджується з висновком суду про недоведеність факту його роботи в нічний час та відсутність підстав для доплат за роботу в нічні зміни, святкові, вихідні та неробочі дні.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТДВ «Сумська СТО 15997» - адвокат Мовчан Р.А., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Вказує, що позивач, як і інші працівники відповідача, працював за п`ятиденним робочим тижнем, із тривалістю робочого дня 8 год, 40 год. на тиждень і, відповідно, надавалися два вихідні дні на тиждень. Зазначає, що здійснення доплати за суміщення професій, збільшення обсягу виконуваної роботи, виконання обов`язків відсутнього працівника може здійснюватися тільки за наявності виданого наказу. У випадку спору працівник повинен довести факт виконання додаткового обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно наказу № 31 від 01 вересня 2011 року ОСОБА_1 прийнято на роботу з 01 вересня 2011 року сторожем до ПАТ «Сумська СТО 15997» по переводу з ДП «СТО 777».

10 вересня 2012 року на підставі рішення загальних зборів акціонерів (протокол №1 від 10.09.2012 р.) ПАТ «Сумська СТО 15997» перетворено в ТДВ «Сумська СТО 15997».

10 вересня 2012 року ОСОБА_1 звільнено з ПАТ «Сумська СТО 15997» по переводу до ТДВ «Сумська СТО 15997».

10 вересня 2012 року ОСОБА_1 прийнято до ТДВ «Сумська СТО 15997» на посаду сторожа по переводу з ПАТ «Сумська СТО 15997».

01 березня 2022 року згідно наказу №13-ОК «Про скорочення посади» у період дії воєнного стану скорочено посаду сторожа з 01 травня 2022 року та внесено зміни до штатного розкладу.

01 березня 2022 року згідно наказу №14-ОК «Про введення в дію штатного розкладу працівників» у ТДВ «Сумська СТО 15997» з 01 травня 2022 року введено в дію новий штатний розклад, з якого вбачається, що товариство не мало можливості перевести працівника (сторожа), за його згодою, на іншу роботу.

09 червня 2022 року ОСОБА_1 згідно наказу № 5/6 від 23 травня 2022 року звільнено з роботи з ТДВ «Сумська СТО 15997» у зв`язку з воєнним станом та змінами в штатному розкладі (від 01.03.2022 р.) При цьому, з наказом № 5/6 від 23 травня 2022 року ОСОБА_1 ознайомився під особистий підпис та отримав примірник цього наказу 23 травня 2022 року, що підтверджується копією трудової книжки позивача та документами відповідача (т. 1, а.с. 9-13, 43).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 29 січня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТДВ «Сумське СТО 15997», третя особа ОСОБА_2 , про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди було відмовлено у зв`язку з необґрунтованістю, на яке було подано апеляційну скаргу (т. 1, а.с. 44-46, т.2, а.с. 88-89).

28 серпня 2022 року ОСОБА_3 на його звернення до Управління Держпраці у Сумській області була надана відповідь, з якої убачається, що згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників підприємства, режим роботи на підприємстві встановлено для працівників загальний: з 8:00 по 17:00, з перервою з 12:00 по 13:00. Жодних графіків змінності підприємством не надано. Таким чином, зазначений режим роботи розповсюджується і на сторожа ОСОБА_1 , однак є порушення ст. 29 КЗпПУ. Із наданих документів не вбачається залучення ОСОБА_1 до виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. (т. 1, а.с.14-15)

Так, ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності і працювати він може з обмеженнями: протипоказана важка фізична праця (т. 1, а.с. 16).

У відповідь на заяву ОСОБА_3 від 21 серпня 2023 року щодо проведення перевірки в частині додержання вимог законодавства про працю в частині припинення трудового договору та дотримання вимог статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» посадовими особами Товариства з додатковою відповідальністю «Сумська станція технічного обслуговування автомобілів 15997» (далі - ТДВ «Сумська СТО 15997») Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці повідомляє наступне. У межах повноважень, визначених Положенням про Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 № 173, посадовими особами Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці у період з 05.09.2023 по 06.09.2023 проведено позапланову перевірку ТДВ «Сумська СТО 15997» з питань додержання вимог законодавства, про працю в частині припинення трудового договору та дотримання вимог статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». За результатами проведеної позапланової перевірки встановлено порушення вимог пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». З огляду на встановлені факти порушення чинного законодавства про працю головними державними інспекторами складено акт та припис від 06.09.2023 року щодо усунення виявлених порушень, за виконанням якого встановлено контроль, та вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності (т. 1, а.с. 227-243).

08 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за заявою ОСОБА_1 від 07 червня 2022 року за ст.175 ч.1, ч.1 ст.172 КК України, на даний час триває досудове розслідування (т. 1, а.с.17).

Так, ОСОБА_4 надав суду Розрахунок невиплаченої заробітної плати ОСОБА_1 з пояснювальними записками від 09.06.2023 року та від 31.01.2024 року, з яких убачається, що місце роботи ОСОБА_1 Сумська станція обслуговування автомобілів 15997, час роботи з 01.04.2001 року по 09. 06. 2022 року. Графік роботи ОСОБА_1 не зберігся, ймовірно він взагалі не вівся, тому розрахунок роботи проводився виходячи зі слів заявника та складеного графіка роботи (два дні вихідні - третій робочий, 15 годин, з 17. 00 до 8.00. у робочий день та 24 години у вихідні та святкові дні) за прикладом табеля обліку використання робочого часу за січень 2020р., складеного директором СТО 15997 ОСОБА_2 . Відомості про нараховану зарплату надані пенсійним Фондом України у Сумській області. Відповідно до ст.108 КЗпП України робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, але не нижче 20 %тарифної ставки (окладу)за кожну годину роботи у нічний час. Підвищеній оплаті у подвійному розмірі відповідно до ст.107 КЗпП України підлягає робота у святковий і неробочий день у межах місячної норми робочого часу і у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота проводилась понад норму робочого часу. Коригування виплат проводилось відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р.№ 62-9р «Про застосування індексів інфляції при розгляді судових справ». Даний метод розрахунку неодноразово застосовувався судами різних інстанцій та схвалювався рішеннями Верховного Суду України, про що є справи у відкритих джерелах. Індекси інфляції та інші допоміжні дані (розмір мінімальної зарплати, табель робочого часу брався з відкритих джерел. Розрахунок провів ОСОБА_4 , стаж роботи на посаді юрисконсульта відділу виробничої роботи та заробітної плати Сумської облпрофради 16 років, начальника відділу з правових питань та по роботі з кадрами Фонду (Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Сумській області 14 років. Графік роботи заявника розрахований експериментальним шляхом (т. 1, а.с. 97, т.2, а.с. 73)

Згідно наданих розрахунків за період часу з 01 квітня 2001 року по 09 червня 2022 року загальна сума заборгованості складає 525 327, 43 грн (т. 1, а.с. 98-206, т. 2, а.с. 74-84).

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили суду, що у 2000-х роках бачили як ОСОБА_1 у вихідні дні працював на території СТО, рубав дрова та носив їх у котельню, а також чистив сніг зимою. Жалівся, що директор товариства заставляє його це робити, а грошей не доплачує.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з недоведеності заявлених вимог.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.

Згідно ст. 4 КЗпП України (станом на 01.09.2011 р.) законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 9 КЗпП України передбачено, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У ст. 24 КЗпП України зазначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Статтею 29 КЗпП України встановлено, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

У ст. 31 КЗпП України зазначено, що власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

У ст. 50 КЗпП України передбачено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КЗпП України для працівників установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п`ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).

У ст. 50 КЗпП України встановлено, що при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51). Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем. Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством (ст. 57 КЗпП України).

Згідно вимог ст. 62 КЗпП України надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61).

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині третій цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках: при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв`язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування; при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих; при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення; для продовження роботи при нез`явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов`язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

У ст. 65 КЗпП України зазначено, що надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

Частинами 1, 2 ст. 67 КЗпП України передбачено, що при п`ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п`ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

Статтею 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно- правовими актами.

У ч. 1 ст. 95 КЗпП України вказано, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Статтею 97 КЗпП України поміж іншим, передбачено, що конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом.

У ч. 1 ст. 1021 КЗпП України вказано, що працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Згідно вимог ст. 105 КЗпП України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Відповідно до ч. 4 з ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадів встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 76- 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом першої інстанції при ухваленні рішення правильно встановлено, що в супереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, ОСОБА_3 не доведено належними та достатніми доказами його роботи на товаристві в нічні зміни, у вихідні та святкові дні та за надурочні роботи в період часу з 31.03.2001 р. по 31.12.2021 р. та виконував роботу двірника за період з 31.03.2001 р. по 25.04.2008 р., та з 01.09.2011 р. по 31.12.2021 р. включно, роботу кочегара по опалюванню приміщення ТДВ «Сумська СТО 15997» в осіннє-зимовий та весняний період опалювального сезону з 2012 р. до квітня місяця 2021 р. Не доведено, що у нього була на це домовленість із третьою особою, як директором товариства, чи він отримував такі її вказівки, тощо.

На товаристві відсутні на підтвердження доводів позивача відповідні документи і Акт служби з питань праці, складений 06 вересня 2023 року, цих обставин не підтверджує (перевірка стосувалася іншого). З даних підстав колегія суддів не приймає до уваги і розрахунок невиплаченої заробітної плати, складений ОСОБА_4 , останній не ґрунтується на відповідних документах бухгалтерської та кадрової служби товариства.

Судом першої інстанції правильно надано критична оцінка показам свідків, які є знайомими позивача, вони конкретно не вказали рік, місяць, день коли бачили на роботі ОСОБА_1 , все знають лише з його слів.

Також, за інформацєю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою АДРЕСА_1 (23-Б, 23-В,23-Г, АДРЕСА_2 ) розташовано декілька нежитлових приміщень (офісів) і вказані різні власники (т. 2, а.с. 34-45). Суду невідомо причина перебування ОСОБА_3 15 травня 2019 року о 21:57 год на вул. Тополянська, 23 (т.2, а.с. 68).

Крім того, з 2001 року пройшло багато часу, а ОСОБА_3 до суду звернувся лише 06 січня 2023 року.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина