Ухвала
від 08.04.2024 по справі 757/45898/23-ц
ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/45898/23-ц

Провадження № 2/752/2408/24

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

08 квітня 2024 року місто Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря судових засідань Стороженко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Першої київської державної нотаріальної контори, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, в обґрунтування якого позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Позивач звернулась до нотаріуса для відкриття спадкової справи та оформлення права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, було встановлено, що на цю квартиру накладено арешт на підставі ОСОБА_3 № 06-11308 від 15.02.2010 року. Як з`ясовано надалі, інформація щодо арешту відсутня в Печерському УП ГУ НП у м. Києві, оскільки матеріали кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , направлені до Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 232 КПК України 1960р. Позивач вважає, що арешт на майно покійного батька накладено помилково та необґрунтовано, що порушує її право на набуття спадкового майна, тому позивач просить суд скасувати постанову К.С. № 06-11308, 15.02.2010 року, Печерське РУ ГУ МВС України в м. Києві, ст. слідчий ОСОБА_4 ; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис під реєстраційним номером 9569061 про арешт нерухомого майна.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.11.2023 року у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У листопаді 2023 року до суду від представника відповідача Головного управління Національної поліції у місті Києві надійшов відзив на позов, відповідно до якого сторона відповідача просила в задоволенні позову відмовити з огляду на пред`явлення позову до неналежного відповідача.

У грудні 2023 року представником позивача було подано до суду заяву про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління МВС України в м. Києві.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.12.2023 року вирішено залучити до участі в даній справі в якості співвідповідача Головне управління МВС України в м. Києві.

29 січня 2024 року справа надійшла до судді Ольшевської І.О. через проведення повторного автоматизованого розподілу. Цей розподіл був здійснений у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_5 з посади судді Голосіївського районного суду м. Києва у зв`язку зі поданням заяви про відставку.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив що справа за позовом ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи

немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Отже, сторона позивача виносить на розгляд головуючому судді питання про скасування постанови К.С. № 06-11308, 15.02.2010 року, Печерське РУ ГУ МВС України в м. Києві, ст. слідчий ОСОБА_4 , що вбачається з уточненої позовної заяви.

На позивачеві, який ініціює судовий процес, лежить відповідальність за чітке та вичерпне формулювання вимог, а також за визначення осіб, що він вважає відповідальними за порушення його прав або інтересів. Позивач повинен достатньо аргументувати свої вимоги та навести обґрунтування, що вони базуються на законних підставах.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Тому, в порядку цивільного судочинства не може бути вирішено питання про скасування постанови суб`єкта правоохоронного органу, оскільки це входить у юрисдикцію адміністративно-процесуального законодавства або кримінально-процесуального законодавства, в залежності або від підстав позову або від підстав скарги на дії, рішення чи бездіяльність.

З матеріалів справи, дійсно вбачається, що позивач має на меті відновити свій приватно-майновий інтерес, однак, у даному випадку, треба вирішувати питання про звільнення майна, належного особі, яка не була стороною кримінального провадження, з-під арешту, а не як помилково зазначила позивач у прохальній частині позову, про скасування постанови слідчого.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне провадження в цивільній справі №757/45898/23-ц закрити, у зв`язку із тим, що справа про скасування постанови слідчого не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 19, 255, 256, 258, 260, 353, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Першої київської державної нотаріальної контори, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про звільнення майна з-під арешту закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 15-ти днів з дня її складення відповідно до вимог, встановлених статтями 354-356 ЦПК України.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 08.04.2024р.

Суддя І.О. Ольшевська

Дата ухвалення рішення08.04.2024
Оприлюднено10.04.2024
Номер документу118192173
СудочинствоЦивільне
Сутьзвільнення майна з-під арешту

Судовий реєстр по справі —757/45898/23-ц

Ухвала від 08.04.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Ольшевська І. О.

Ухвала від 14.12.2023

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Чередніченко Н. П.

Ухвала від 14.11.2023

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Чередніченко Н. П.

Ухвала від 31.10.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Литвинова І. В.

Ухвала від 16.10.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Литвинова І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні