Ухвала

від 08.04.2024 по справі 755/4336/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

"08" квітня 2024 р.

м. Київ

справа № 755/4336/24

провадження № 2/755/3461/24

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши письмове клопотання відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зміну порядку розгляду справи, подане в межах цивільної справи за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2-Б» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2-Б» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до суду подано письмове клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, мотивуючи клопотання необхідністю детального розгляду справи по суті та з`ясування всіх її обставин, оскільки відповідачі позовні вимоги не визнають, вважають необхідним участь у судовому засіданні представників сторін, можливість витребування доказів по справі, а також наявністю підстав для залучення до участі у розгляді справи третіх осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Вивчивши матеріали поданої заяви, ураховуючи позицію обох сторін спірних правовідносин, суд дійшов наступного.

Згідно ч. 2, 4, 6 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;

5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. (ч. 2 ст. 274 ЦПК України)

Як убачається із змісту ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 11 березня 2024 року судом при визначенні порядку розгляду справи ураховано предмет її розгляду, який не належить до переліку справ, що підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження ( ч. 4 ст. 274 ЦПК України), ураховано ціну позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому дана справа відноситься до категорії малозначимих справ, яку за правилами статей 19, 274, 279 ЦПК України доцільно розглянути у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін, роз`яснивши учасникам судового розгляду їх процесуальні права, відповідно до статті 274 ЦПК України.

Ураховуючи предмет спору, ціну позову, наявність доказової бази, судом визнано справу такою, що є малозначною, тому постановлено порядок її розгляду у спрощеному провадженні без виклику/повідомлення сторін, встановивши учасникам справи строк для надання письмових заяв по суті позову.

ЄСПЛ неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Так, у рішенні від 25 квітня 2002 року ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» («Varela Assalino v. Portugal», заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. Заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, згідно практики Верховного Суду, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідачів про зміну порядку розгляду справи, оскільки вищезазначена цивільна справа віднесена до категорії малозначних справ, для яких пріоритетним є швидке їх вирішення.

При цьому клопотання відповідачів не містить даних щодо доказів, які відповідачі просять витребувати, не зазначено які фактичні обставини щодо предмету спору можуть такі докази підтверджувати, не вказано, які особи, в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, вони вважають необхідним залучити.

Таким чином, заявники не надали переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Крім того, слід зазначити, що порядок розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без виклику/повідомлення сторін не є порушенням процесуальних прав учасників справи щодо реалізації ними захисту процесуальних прав та дотримання принципу диспозитивності, оскільки судом відповідно до закону надано можливість учасникам справи надати письмові заяви по суті позову та письмові докази на підтвердження заявлених фактів. При цьому норма щодо спрощеного порядку розгляду справи є прийнятою відповідно до закону, є чинною.

Керуючись ст.ст. 19, 274, 277, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Письмове клопотання відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зміну порядку розгляду справи, подане в межах цивільної справи за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2-Б» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: В.І. Галаган