Ухвала

від 18.03.2024 по справі 761/5061/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/5061/22

Провадження № 2-з/761/15/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання довіреності нікчемною, договір купівлі продажу недійсним, скасування державної реєстрації переходу права власності та витребування з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває данацивільна справа.

Разом з позовом представник ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту: земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:88:073:0019; ??житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (чотирнадцять). Свої вимоги обґрунтовують тим, що є реальна небезпека реалізації майна відповідачами, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Так зазначив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. у справі №183/5864/17-ц.

Також в зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Так, предметом позову ОСОБА_1 є, серед іншого визнання недійсними договору купівлі - продажу земельної ділянки від 08.12.2020 р. та житлового будинку , скасування рішення про державну реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000588:073:0019 та житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи заявлених вимог, з урахуванням ризиків можливого відчуження нерухомого майна, що є предметом спору, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. ст. 149-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку розміром 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000588:073:0019, що розташована в АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .

Накласти арешт на житловий будинок загальною площею 483,40 кв. м. , сараї під літерою «Б», спорудження № 1,2,І, розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000588:073:0019, що розташована в АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .

Дані боржника:

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дані стягувача:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Суддя