Постанова

від 04.04.2024 по справі 755/4666/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

04 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 755/4666/22

провадження № 61-4935св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенко Є. В., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України,

розглянув у порядку письмового провадження заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України, яка підписана представником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення боргу за договором страхування, за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України, яка підписана представником ОСОБА_3 , на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення боргу за договором страхування.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнено з МТСБУ на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 14 648,02 грн та судовий збір в сумі 345,05 грн. В іншій частині позову відмовлено.

У квітні 2023 року МТСБУ подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3 , на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року.

Постановою Верховного Суду від 17 листопада 2023 року касаційну скаргу МТСБУ, яка підписана представником ОСОБА_3 , задоволено частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат, 3 % річних та судового збору скасовано.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до МТСБУ про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних відмовлено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати у розмірі 3 473,40 грн.

23 листопада 2023 року МТСБУ подало до Верховного Суду заяву, яка підписана представником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя - п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що:

«27. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час

(стаття 30 Закону № 5076-VI).

28. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

29. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

30. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

31. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

32. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

33. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

34. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

35. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

36. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

37. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

38. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

39. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи».

У справі, що переглядається:

у відзиві на позовну заяву МТСБУ зазначало, що за вивчення та аналіз позовної заяви, підготовки правової позиції по справі, подання відзиву на позовну заяву, участі адвоката у судовому процесі, у разі необхідності подання апеляційної та касаційної скарги відповідач планує понести судові витрати в розмірі 2 000,00 грн (а. с. 62 - 76);

у липні 2023 року МТСБУ подало пояснення за підписом представника ОСОБА_2 , у яких просило розподілити судові витрати та стягнути з позивача судові витрати, які планує понести МТСБУ у зв`язку із розглядом справи у розмірі 2 000,00 грн.

До пояснень додані:

копія договору про надання послуг в сфері права від 12 жовтня 2021 року № 4.1/12-10/2021, укладений між МТСБУ (замовник) та Адвокатським об`єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» (виконавець) (а. с. 225 - 226). Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору замовник доручає, а виконавець за винагороду приймає на себе зобов`язання надавати послуги у сфері права. Відповідно до підпункту 4.7.3 договору послуги вважаються наданими з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг із дотриманням умов, викладених у підпунктах 4.7.1 та 4.7.2 пункту 4.7. договору. Згідно із підпунктом 5.2.4. вартість послуг, що надаються виконавцем у справах, у яких замовник є відповідачем , а також в інших випадках - 2 000,00 грн у справі, в яких ціна позову становить 10 000,00 грн і більше;

- копія додаткової угоди до договору про надання послуг в сфері права від 12 жовтня 2021 року № 4.1/12-10/2021 (а. с. 226 зв. - 227), в тексті якої відсутні обсяг наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість. Разом з цим у пункті 1.3 вказаної додаткової угоди у новій редакції викладено пункти 4.10 - 4.20 договору про надання послуг в сфері права від 12 жовтня 2021 року № 4.1/12-10/2021, зокрема щодо використання у правовідносинах між сторонами електронних документів та кваліфікованого електронного підпису. Сторони домовились, що вони визнають будь-які документи складені та надані будь-якою стороною іншій в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного підпис, засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях як оригінали, що мають юридичну силу;

- копія додаткової угоди від 20 червня 2022 року № 768 до договору про надання послуг в сфері права від 12 жовтня 2021 року № 4.1/12-10/2021 (а. с. 228). Згідно з пунктом 1 цієї додаткової угоди замовником передано, а виконавцем прийнято завдання на ведення від імені замовника справи № 177/22 (64810), позивач - ОСОБА_1 , відповідач - МТСБУ, ціна позову - 42 126,48, вартість послуг - 2 000,00. Ця додаткова угода підписана електронними підписами начальника відділу претензійно - позовної роботи МТСБУ ОСОБА_4 і головою Адвокатського об`єднання «ІНС.ЛОУ ГРУП» Проц А. В. (а. с. 229);

домовленість між МТСБУ і Адвокатським об`єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» про те, що розмір винагороди за надання правової допомоги, про яку зазначено у

пункті 1 додаткової угоди від 20 червня 2022 року № 768 до договору про надання послуг в сфері права від 12 жовтня 2021 року № 4.1/12-10/2021, у вигляді фіксованої суми, що не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, не суперечить нормам ЦПК України і Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

у додатковій угоді від 20 червня 2022 року № 768 до договору про надання послуг в сфері права від 12 жовтня 2021 року № 4.1/12-10/2021 міститься домовленість про відкладальну обставину щодо проведення оплати послуг адвоката, а саме: послуги оплачуються після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, тобто після повернення справи до МТСБУ;

заява МТСБУ про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення витрат на правову допомогу подана до суду з урахуванням норми частини другої статті 183 ЦПК України, а саме до заяви долучено докази надсилання її копії ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

22 грудня 2023 року касаційний суд направляв копію заяви про ухвалення додаткового рішення на адресу ОСОБА_1 , яка вказана ним при зверненні з позовом до суду - АДРЕСА_1 ;

31 січня 2024 року та 01 березня 2024 року касаційний суд направляв копію заяви про ухвалення додаткового рішення на адресу ОСОБА_1 , яка вказана ним при зверненні з позовом до суду - АДРЕСА_1 та на адресу його представника - вул. Борщагівська, 145, оф. 12, м. Київ 03056;

учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи (частина перша статті 131 ЦПК України)

ОСОБА_1 не повідомляв суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження).

Отже, з урахуванням фактичного обсягу наданих юридичних послуг, співмірності суми витрат зі складністю справи та відповідності суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, а також відсутності клопотання позивача щодо зменшення судових витрат з обґрунтуванням неспівмірності заявлених вимог, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 на користь МТСБУ слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Висновки за результатом розгляду заяви

Оскільки постановою Верховного Суду від 17 листопада 2023 року касаційну скаргу МТСБУ, яка підписана представником ОСОБА_3 , задоволено частково, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат, 3 % річних та судового збору скасовано, а у задоволенні таких вимог відмовлено, заяву МТСБУ, яка підписана представником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України, яка підписана представником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

Є. В. Краснощоков