Постанова

від 05.04.2024 по справі 686/29340/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/29340/23

Провадження № 22-ц/4820/685/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2024 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2024 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (далі - ПАТ «СК «Євроінс Україна», страхова компанія), ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначили, що 30 квітня 2023 року ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Кам`янецькій, у м. Хмельницькому, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем «DAEWOO Nexia» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який під керуванням ОСОБА_2 рухався та зупинився попереду.

На місці аварії сторони склали європротокол, згідно якого ОСОБА_3 визнав свою вину у дорожньо-транспортній пригоді.

В результаті зіткнення належний ОСОБА_1 автомобіль «DAEWOO Nexia» реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження та потребував відновлювального ремонту. Згідно висновку експерта Дочірнього підприємства «Експерт-Сервіс Авто» №100/23 від 5 вересня 2023 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «DAEWOO Nexia» реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 46 235 грн 59 коп., а вартість такого ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 42 053 грн 49 коп.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПАТ «СК «Євроінс Україна» за полісом обов`язкового страхування (розмір франшизи складає 2 500 грн). Страхова компанія здійснила страхову виплату у розмірі 23 641 грн 73 коп., отже, недоплачена сума страхового відшкодування становить 18 411 грн 76 коп. (42053,49-23641,73). Крім того, ПАТ «СК «Євроінс Україна» має відшкодувати ОСОБА_1 3 000 грн витрат за послуги евакуатора та 5 520 грн витрат за послуги стоянки автомобіля.

У свою чергу, ОСОБА_3 зобов`язаний відшкодувати ОСОБА_1 4 182 грн 10 коп. різниці між фактичним розміром заподіяної шкоди (46 235 грн 59 коп.) і належним розміром страхового відшкодування (42 053 грн 49 коп.), а також 2 500 грн франшизи.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 завдано моральну шкоду, оскільки пошкоджений автомобіль використовувався ним у підприємницькій діяльності. ОСОБА_2 втратив можливість здійснення такої діяльності та отримання заробітку, відчував нервові навантаження та постійні переживання, що негативно вплинуло на його комунікативні зв`язки, здатність належно працювати та позитивно сприймати світ. Розмір оціненої ОСОБА_2 моральної шкоди склав 10 000 грн.

За таких обставин позивачі просили суд стягнути:

з ПАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 18 411 грн 76 коп. страхового відшкодування, 5 520 грн витрат на послуги стоянки, 3 000 грн. витрат на послуги евакуатора;

з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 182 грн 10 коп. майнової шкоди, 2 500 грн франшизи;

з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 10 000 грн моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 18 411 грн 76 коп. матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2 500 грн франшизи.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 2 765 грн витрат за проведення експертизи, 5 520 грн за послуги стоянки, 3 000 грн за послуги евакуатора, 536 грн 80 коп. судового збору.

Стягнуто з ПАТ «СК «Євроінс Україна» на користь держави 536 грн 80 коп. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 1 073 грн 60 коп. судового збору.

Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 29 січня 2024 року стягнуто з ПАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 8 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Суд керувався тим, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована страховою компанією. Згідно висновку експерта вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 внаслідок пошкодження транспортного засобу, склала 42 053 грн 49 коп. Оскільки ПАТ «СК «Євроінс Україна» відшкодувало ОСОБА_1 лише 23 641 грн 73 коп. матеріального збитку, то з страхової компанії на користь останнього слід стягнути 18 411 грн 76 коп. страхового відшкодування. Ліміт відповідальності страховика становить 160 000 грн, а тому підстави для стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 182 грн 10 коп. майнової шкоди відсутні. Водночас ОСОБА_3 має сплатити ОСОБА_1 2 500 грн франшизи. Пошкоджений автомобіль належить ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 , внаслідок чого позов останнього про стягнення моральної школи не підлягає задоволенню. Понесені ОСОБА_1 витрати: 2 765 грн - за проведення експертизи, 5 520 грн - за послуги стоянки, 3 000 грн - за послуги евакуатора, - мають бути покладені на ПАТ «СК «Євроінс Україна».

Ухвалюючи додаткове рішення, суд виходив з того, що у зв`язку з розглядом справи ОСОБА_1 поніс 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, з яких 8 000 грн слід присудити з страхової компанії, а 2 000 грн - з ОСОБА_3 .

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ПАТ «СК «Євроінс Україна» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині заявлених до нього вимог та ухвалити нове рішення про відмову в цьому позові посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно звіту №25008 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, від 8 липня 2023 року, що складений Товариством з обмеженою відповідальністю «СЗУ Україна», матеріальний збиток, завданий автомобілю «DAEWOO Nexia» реєстраційний номер НОМЕР_2 без урахування податку на додану вартість (далі - ПДВ), склав 26 141 грн 73 коп. Страхова компанія виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 23 641 грн 73 коп. (за вирахуванням 2 500 грн франшизи), яке повністю покрило вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням його фізичного зносу. Відтак підстави для стягнення з ПАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 18 411 грн 76 коп. страхового відшкодування відсутні. Водночас ОСОБА_1 не довів необхідність витрат на послуги евакуатора та стоянки, а тому ці витрати не можуть бути покладені на страхову компанію. Суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість заявленого до страхової компанії позову. Також суд здійснив розподіл витрат на професійну правничу допомогу без врахування критеріїв реальності та співмірності адвокатських послуг.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вказавши на законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не висловили своєї позиції щодо апеляційної скарги.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

ПАТ «СК «Євроінс Україна» не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_3 2 500 грн франшизи, відмови у стягненні з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 182 грн 10 коп. майнової шкоди, відмови у стягненні з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 10 000 грн моральної шкоди, а тому згідно зі статтею 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Суд першої інстанції зазначив у своєму рішенні певні обставини, які не підтверджені доказами, не застосував норми статті 12 Закону України від 1 липня 2004 року №1961-ІV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-ІV), статтю 6 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VІ), а також не дотримався приписів статей 81, 89, 137, 141, 176 ЦПК України.

У зв`язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права основне рішення суду в частині стягнення з страхової компанії страхового відшкодування (матеріальної шкоди, витрат за послуги стоянки та евакуатора) та присудження з відповідачів судових витрат, а також додаткове рішення в частині розміру витрат на професійну правничу допомогу підлягають зміні.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Автомобіль «DAEWOO Nexia» реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 є володільцем автомобіля «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

16 вересня 2022 року ПАТ «СК «Євроінс Україна» і ОСОБА_4 уклали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №211082550), за умовами якого ПАТ «СК «Євроінс Україна» застрахувало відповідальність володільця автомобіля «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок заподіяння ним шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди за участю даного транспортного засобу на строк з 2 жовтня 2022 року до 1 жовтня 2023 року включно. Цим договором визначено ліміти відповідальності страховика на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, - 320 000 грн; за шкоду, заподіяну майну, - 160 000 грн (франшиза - 2 500 грн).

30 квітня 2023 року ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Кам`янецькій, у м. Хмельницькому, на порушення пункту 13.1 Правил дорожнього руху не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем «DAEWOO Nexia» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який під керуванням ОСОБА_2 рухався та зупинився попереду. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження.

На місці аварії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склали европротокол, згідно якого останній визнав свою вину у дорожньо-транспортній пригоді.

1 травня 2023 року ОСОБА_2 повідомив ПАТ «СК «Євроінс Україна» про дорожньо-транспортну пригоду, а 2 травня 2023 року ОСОБА_1 подав страховій компанії заяву про страхове відшкодування.

ПАТ «СК «Євроінс Україна» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 23 641 грн 73 коп.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

а) щодо страхового відшкодування

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 1187 ЦК України відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, пов`язану з використанням транспортних засобів.

В силу частини другої цієї статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Закон України №1961-ІV регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Із положень статті 3 Закон №1961-ІV слідує, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 6 Закону №1961-ІV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом пункту 22.1 статті 22 Закону №1961-ІV у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

В силу ст. 29 Закону №1961-ІV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (пункт 36.2 статті 36 Закону №1961-ІV).

Як передбачено частиною другою статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Із положень пункту 12.1 статті 12 Закону №1961-ІV слідує, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлені Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395, в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Методика),

Методика застосовується, в тому числі, для визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, і для визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ (пункт 1.4 Методики).

Із положень пункту 2.4. Методики слідує, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

У пункті 5.1 Методики визначено, що технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

В силу пунктів 8.1, 8.3 Методики для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту (вартість ремонтно-відновлювальних робіт, вартість необхідних для ремонту матеріалів, вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту) з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини ВТВ (величина втрати товарної вартості).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків, а на правопорушника покладається обов`язок відшкодувати ці збитки.

В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.

За загальним правилом шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

З метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників особи, діяльність яких пов`язана з використанням транспортних засобів, зобов`язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед іншими особами на випадок завдання шкоди.

Якщо деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик повинен виплатити потерпілому страхове відшкодування в порядку, передбаченому Законом №1961-ІV.

Шкода потерпілому відшкодовується у розмірі реальної вартості втраченого майна на час розгляду справи, а страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямих збитків, яких зазнав потерпілий.

У разі пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди потерпілому відшкодовуються витрати, пов`язані з його відновлювальним ремонтом з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати потерпілого на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди та поміщення його на стоянку з поважних причин.

Визначення розміру матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу внаслідок його пошкодження, здійснюється з урахуванням оціночних процедур, установлених чинним законодавством, у тому числі Методикою, за наслідками яких (після особистого огляду експертом (оцінювачем) транспортного засобу) визначається вартість його відновлювального ремонту (вартість ремонтно-відновлювальних робіт, вартість необхідних для ремонту матеріалів, вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту) з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

За загальним правилом у разі відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на рахунок потерпілого сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного законом податку на додану вартість. Також страхове відшкодування зменшується на визначену у договорі страхування суму франшизи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3 , внаслідок чого потерпілому ОСОБА_1 завдано майнової шкоди.

Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована ПАТ «СК «Євроінс Україна», яке визнало дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком і виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 23 641 грн 73 коп.

Згідно висновку експерта Дочірнього підприємства «Експерт-Сервіс Авто» №100/23 від 5 вересня 2023 року (а.с. 24-47) вартість відновлювального ремонту автомобіля «DAEWOO Nexia» реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахування коефіцієнту фізичного зносу, зменшена на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ, становить 42 053 грн 49 коп.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про завдання ОСОБА_1 майнової шкоди у результаті пошкодження автомобіля в розмірі 42 053 грн 49 коп.

Доводи ПАТ «СК «Євроінс Україна» про те, що висновок експерта №100/23 від 5 вересня 2023 року, який складений Дочірнім підприємством «Експерт-Сервіс Авто» на замовлення позивача ОСОБА_1 , є неналежним і недопустимим доказом, не ґрунтуються на фактичних обставинах і чинному законі.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі висновками експертів.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За змістом статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Із положень частини першої статті 106 ЦПК України слідує, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Висновок експерта є одним із доказів, на підставі якого суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Процесуальний закон передбачає можливість проведення експертизи як на підставі ухвали суду, так і на замовлення учасника справи.

Висновок, який склав експерт за зверненням учасника справи, має силу доказу у справі як і висновок експерта, призначеного судом.

Водночас у висновку експерта, складеного на замовлення учасника справи, має бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Незазначення експертом у висновку цих відомостей тягне за собою визнання судом такого висновку неналежним і недопустимим доказом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18).

ОСОБА_1 обґрунтував свої вимоги про відшкодування збитків висновком експерта №100/23 від 5 вересня 2023 року, в якому зазначено, що цей висновок підготовлено для подання до суду, а експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Указаний висновок експерта відповідає Методиці, а страхова компанія не навела достатніх аргументів про невідповідність висновку експерта вимогам національних стандартів з оцінки майна та наявність у ньому недостовірних вихідних даних.

Суд першої інстанції правомірно розцінив поданий ОСОБА_1 висновок експерта як належний та допустимий доказ у справі.

При цьому суд обґрунтовано відхилив звіт №25008 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складений 8 липня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «СЗУ Україна», на підставі якого ПАТ «СК «Євроінс Україна» обчислило страхове відшкодування, оскільки всупереч пункту 5.1 Методики оцінювач склав указаний звіт без особистого технічного огляду пошкодженого автомобіля.

Також суд першої інстанції правомірно керувався тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 поніс обґрунтовані витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 57-59), у зв`язку з чим ці витрати слід покласти на страхову компанію.

Водночас матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про понесення ОСОБА_1 витрат за послуги стоянки у розмірі 5 520 грн, а тому суд безпідставно стягнув ці витрати з страхової компанії. До того ж, суд помилково не зменшив присуджену з ПАТ «СК «Євроінс Україна» страхову суму на розмір франшизи (2 500 грн).

Отже, розмір належного до стягнення на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування становить 18 911 грн 76 коп. (42053,49+3000-23641,73-2500).

б) щодо судових витрат сторін у суді першої інстанції

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та на проведення експертизи (пункти 1, 2 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом №3674-VI.

Статтею 1 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За змістом частини першої статті 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом (частина сьома статті 6 Закону №3674-VI).

Як передбачено пунктами 1, 10 частини першої статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Згідно з частинами першою, другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Із положень статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою . Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 139 ЦПК України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що судовий збір, витрати на проведення експертизи та витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Законом №3674-VI визначені ставки судового збору, зокрема за подання фізичною особою позову майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову (загальної суми, що стягується) та сплачується кожним із позивачів пропорційно долі у заявлених вимогах окремим платіжним документом.

Витрати сторін на проведення експертизи встановлюються судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір цих витрат має бути співмірним зі складністю виконаної експертом роботи, її обсягом та часом, витраченим експертом на виконання робіт.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на проведення експертизи та на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

За загальним правилом стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, то судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали спільний позов майнового характеру (стягнення майнової та моральної шкоди) з ціною 43 613 грн 86 коп. (33613,86+10000,00). При цьому, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідачів майнову шкоду у розмірі 33 613 грн 86 коп. (18411,76+5520+3000+4182,10+2500), а ОСОБА_2 - стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. Відтак позивачі мали сплатити судовий збір за подання позову у розмірі 1 073 грн 60 коп. (2684?0,4).

Доля ОСОБА_1 у заявлених вимогах становить 77,07% (33613,86?100:43613,86), а доля ОСОБА_2 - 22,93% (10000?100:43613,86). У зв`язку з цим вони мали сплатити судовий збір за подання позову окремими платіжними документи у розмірах: ОСОБА_1 - 827 грн 42 коп. (1073,60?77,07%), ОСОБА_2 - 246 грн 18 коп. (1073,60?22,93%).

Оскільки ОСОБА_1 вніс лише 536 грн 80 коп. судового збору за подання позову (а.с. 2), то решту суми - 290 грн 62 коп. (827,42-536,80) слід присудити з нього в дохід держави.

В позові ОСОБА_2 відмовлено, а тому понесені ним витрати зі сплати судового збору (а.с. 1) не відшкодовуються.

Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено на суму 21 411 грн 76 коп. (18911,76+2500), тобто на 63,7% (21411,76?100:33613,86), то йому має бути відшкодований судовий збір за подання позову у розмірі 527 грн 07 коп. (827,42?63,70%). Позов ОСОБА_1 до ПАТ «СК «Євроінс Україна» задоволено на 88,32% (18911,76?100:21411,76), а до ОСОБА_3 - на 11,68% (2500?100:21411,76). Тому відповідачі повинні відшкодувати ОСОБА_1 судовий збір за подання позову: ПАТ «СК «Євроінс Україна» - 465 грн 51 коп. (527,07?88,32%), ОСОБА_3 - 61 грн 56 коп. (527,07?11,68%).

Крім того, у зв`язку з розглядом справи ОСОБА_1 поніс обґрунтовані витрати на проведення автотоварознавчої експертизи.

Так, згідно квитанції від 8 вересня 2023 року (а.с. 48) ОСОБА_1 оплатив вартість висновку експерта від 5 вересня 2023 року №100/23 у розмірі 2 765грн.

З огляду на те, що позов ОСОБА_1 в цілому задоволено на 63,7% (щодо ПАТ «СК «Євроінс Україна» - на 88,32%, а щодо ОСОБА_3 - на 11,68%), то ОСОБА_1 слід присудити витрати на проведення експертизи у розмірі 1 761 грн 31 коп. (2765?63,7%), зокрема: з ПАТ «СК «Євроінс Україна» - 1 555 грн 59 коп. (1761,31?88,32%), з ОСОБА_3 - 205 грн 72 коп. (1761,31?11,68%).

На підставі договору про надання правничої допомоги від 15 жовтня 2023 року (а.с. 123-126) адвокат Гільовський О.І. надавав ОСОБА_1 професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. За умовами цього договору сторони визначили гонорар адвоката у фіксованому розмірі 10 000 грн (пункт 8).

Із акта приймання-передачі наданих послуг від 22 січня 2014 року (а.с. 129) слідує, що адвокат Гільовський О.І. надав ОСОБА_1 юридичні послуги у виді визначення правової позиції у справі, підготовки позовної заяви та відповіді на відзив, участі у підготовчому та судовому засіданнях.

Згідно товарного чека від 22 січня 2024 року (а.с. 128) ОСОБА_1 сплатив адвокату Гільовському О.І. 10 000 грн.

До закінчення судових дебатів (в судовому засіданні 22 січня 2024 року) адвокат Гільовський О.І. зробив усну заяву про подання доказів щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті позовних вимог.

Визначений адвокатом Гільовським О.І. і позивачем ОСОБА_1 фіксований розмір витрат на професійну правничу допомогу (10 000 грн) є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для позивача. До того ж, відповідачі не ставили під сумнів співмірність витрат на правничу допомогу, які поніс ОСОБА_1 , та не заявляли клопотання про зменшення розміру цих витрат.

За таких обставин суд першої інстанції правильно керувався тим, що у зв`язку з розглядом справи ОСОБА_1 поніс обґрунтовані витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, який відповідає критеріям реальності та співмірності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують указаний висновок суду.

З огляду на те, що позов ОСОБА_1 в цілому задоволено на 63,7% (щодо ПАТ «СК «Євроінс Україна» - на 88,32%, а щодо ОСОБА_3 - на 11,68%), то ОСОБА_1 слід присудити витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 370 грн (10000?63,7%), зокрема: з ПАТ «СК «Євроінс Україна» - 5 625 грн 98 коп. (6370?88,32%), з ОСОБА_3 - 744 грн 02 коп. (6370 ?11,68%).

Визначаючи розмір судових витрат, які слід було покласти на сторони, суд першої інстанції не врахував невідповідність сплаченого ОСОБА_1 судового збору за подання позову та пропорційність розподілу судових витрат відповідно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з цим, як основне, так і додаткове рішення суду першої інстанції, в частині розподілу судових витрат підлягають зміні.

Отже, при вирішенні спору в суді першої інстанції судові витрати слід присудити:

з ОСОБА_1 на користь держави - 290 грн 62 коп. судового збору за подання позову (827,42-536,80);

з ПАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 - 7 647 грн 08 коп. судових витрат (465,51+1555,59+5625,98);

з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 1 011 грн 30 коп. судових витрат (61,56+205,72+744,02).

3.Висновки суду апеляційної інстанції

При вирішенні спору суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам, у зв`язку з чим ухвалені ним рішення не можуть залишатися в силі.

З ПАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 18 911 грн 76 коп. страхового відшкодування. Водночас розподіл судових витрат між сторонами має бути здійснений пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судових витрат в суді апеляційної інстанції

ПАТ «СК «Євроінс Україна» оскаржило рішення суду в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_1 26 931 грн 76 коп. страхового відшкодування (18411,76+5520+3000), що становить 61,75% від загальної суми заявлених вимог (26931,76?100:43613,86).

Отже відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4, частини четвертої статті 6 Закону №3674-VI ПАТ «СК «Євроінс Україна» мало сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 994 грн 42 коп. (1073,60?150%?61,75%).

Апеляційну скаргу ПАТ «СК «Євроінс Україна» задоволено на 29,78% ((26 931,76-18 911,76)?100:26931,76), а тому ОСОБА_1 повинен відшкодувати страховій компанії 296 грн 14 коп. судового збору за подання апеляційної скарги (994,42?29,78%).

Враховуючи вимоги частини десятої статті 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від сплати страховій компанії судового збору за подання апеляційної скарги та стягнути з ПАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 7 350 грн 94 коп. (7647,08-296,14).

Керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2024 року в частині розміру стягуваного з страхової компанії страхового відшкодування (матеріальної шкоди, витрат за послуги стоянки та евакуатора) і розміру стягуваних з відповідачів судових витрат, а також додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2024 року в частині розміру стягуваних з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу змінити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (місцезнаходження - 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 102, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 22868348) на користь ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) 18 911 гривень 76 копійок страхового відшкодування та 7 350 гривень 94 копійки судових витрат, а всього - 26 262 гривні 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) 1 011 гривень 30 копійок судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) на користь держави (одержувач: Головне Управління Казначейства у місті Хмельницькому/Хмельницький МТГ (22030101), код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, рахунок UA608999980313181206080022775, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) 290 гривень 62 копійки судового збору за подання позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції - Карплюк О.І.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 34