Рішення

від 08.04.2024 по справі 909/195/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/195/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань справу

за позовом: Філія "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", вул. Замкова, буд. 6,м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область,47501

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД" вул. Академіка Гнатюка, буд. 4, кв. 38, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості за договором в сумі 43 082 грн 57 коп.

ВСТАНОВИВ

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Бережанське лісомисливське господарство "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД" про стягнення 43082,57 грн, з яких 42237,82 грн - сума заборгованості за договором купівлі-продажу, 844,75 грн - штраф в розмірі 2% від вартості неоплаченої продукції.

Господарським судом Івано-Франківської області 05.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень (ухвала про відкриття провадження у справі від 05.03.2024).

Ухвала суду від 05.03.2024 вручена відповідачу 12.08.2024 відповідно до відмітки рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Відтак, відповідач є обізнаним про відкриття провадження у даній справі.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договорів купівлі-продажу необробленої деревини № 4/3/4 від 08.05.2020року, не здійснив оплату за переданий позивачем товар, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем становить42237,82 грн. За прострочення виконання зобов`язання позивачем на підставі п.5.2. договорів нараховано відповідачу 844,75 грн штрафу.

Позиція відповідача.

Відповідач подав відзив на позов, я якому просить у позові відмовити та зазначив , що за товар відповідач розрахувався в повному обсязі

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Згідно п. 1 наказу Державного агентства лісових ресурсів України №526 від 27.09.2021 "Про припинення Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" та затвердження складу комісії з припинення", припинено Державне підприємство "Бучацьке лісове господарство" шляхом реорганізації, а саме - приєднання до Державного підприємства "Бережанське лісомисливське господарство". Згідно п. 8 даного наказу, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства "Бережанське лісомисливське господарство".

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 474 від 20.06.2022 затверджено передавальний акт Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство". Вказаним актом безоплатно передано усі активи і пасиви, майно, усі права та обов`язки, в тому числі, згідно розділу акту "Розрахунки з вітчизняними покупцями заборгованість за лісопродукцію ТОВ "Ноя ЛТД".

Згідно відомостей з ЄДРЮОФОПГФ, Державне підприємство "Бережанське лісомисливське господарство" припинено, правонаступником Державного підприємства "Бережанське лісомисливське господарство" є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".

Як вбачається з аукціонного свідоцтва про проведення додаткового аукціону із продажу необробленої деревини лісових господарств Тернопільського ОУЛМГ ІІ квартал 2020 року лоти 1-206, право на укладення договору купівлі продажу отримав покупець ТОВ "Ноя-7 ЛТД" на загальну суму 84000грн., дата поставки з 08.05.2020 по 30.06.2020року.

За результатами проведення додаткових аукціонів із продажу необробленої деревини, між Державним підприємством "Бучацьке лісове господарство" (як продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ноя-7 ЛТД" (як покупцем) укладено договори купівлі-продажу необробленої деревини №4/2/4 від 08.05.2020, за умовами яких продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаними в цьому договорах.

Згідно п.2.1 договорів, загальна вартість товару, що є предметом договорів становить 84000,00грн.

Деталізована інформація про поставку лісопродукції зафіксована в додатку, що додається до цього договору та є його невід`ємною частиною. Аукціонне свідоцтво про результати аукціону обов`язково направляється біржею протягом 3 (трьох) робочих днів, по закінченню аукціону, на електронну пошту та оприлюднюється в персональних кабінетах продавця і покупця (п. 1.4. договорів).

Покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 3 (трьох) банківських днів після дня відвантаженні товару залізничним транспортом, покупець додатково сплачує продавцю вартість послуг по перевезенню товару залізничним транспортом, вартість пакувальних реквізитів, карантинних та радіологічних сертифікатів (п. 2.4. договорів).

Відповідно до п. 3.3 договору разом з товаром постачальник зобов`язується передати наступні товаросупровідні документи: рахунок-фактуру; товаро-транспортну накладну.

Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної (п. 3.4. договору).

За несвоєчасну або неповну оплату товару покупець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 2 % від вартості неоплаченої продукції. Якщо затримка в оплаті триває більше ніж 5 (п`ять) банківських днів, продавець має право відмовитись від цього договору з обов`язковим письмовим повідомленням покупця, що не звільняє останнього від сплати штрафу (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 7.2 договір діє з травня 2020року по червень 2020року.

Як вбачається з товарно-транспортних накладних, наявних в матеріалах справи, позивач передав, а відповідач прийняв товар 26.09.2019, 29.09.2019, 22.10.2019, 25.10.2019, 28.10.2019, 21.05.2020 товар - деревину дров"яну.

Відповідно до видаткової накладної № ТТН000000000001369 від 21.05.2020 позивач відвантажив відповідачу товар на суму 6656.00грн.

Відповідно до видаткової накладної № ТТН000000000001368 від 21.05.2020 позивач відвантажив відповідачу товар на суму 4118,50грн.

Вказані видаткові накладні не підписані представниками та не скріплені печатками сторін.

Згідно поданих платіжних доручень відповідач здійснив оплату товару з посиланням на договір № 2/1/1 від 12.01.2021, договір № 27-2019 від 27.06.2019, договір № 2/1/1 від 13.07.2021 договір № 4/2/ 4 від 08.05.2022 на загальну суму 16500грн. та без посилання на договір.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати за отриманий товар в сумі 43082,57грн не підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача вказаного боргу необґрунтована.

З цих підстав також не підлягають задоволенню вимоги про стягнення 844,75грн. штрафу яка є похідною від вимоги про стягнення боргу.

Враховуючи, що позивачем не доведено факту порушення його прав з боку відповідача, у задоволенні позову відповідно до вимог ст. 15 ЦК України слід відмовити.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

З огляду на встановлені обставини, позовні вимоги є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

у позові Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарства "Ліси України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД", про стягнення 43082,57 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.04.2024року

Суддя Шкіндер П.А.