УХВАЛА
05 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 909/195/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жайворонок Т. Є. - головуючої, Булгакової І. В., Колос І. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Бережанське лісомисливське господарство»
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.04.2024
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024
у справі
за позовом Філія "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД"
про стягнення заборгованості за договором в сумі 43 082, 57 грн,
ВСТАНОВИВ:
20.11.2024 Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Бережанське лісомисливське господарство» (далі - Ліси України) 11.11.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.04.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024. Крім того, прохальна частина касаційної скарги містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 статті 12 ГПК для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості у розмірі 43 082, 57 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому в розумінні ГПК справа № 909/195/24 є малозначною.
Підстав, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК, за яких Суд міг би визнати, що оскаржені судові рішення у справі № 909/195/24 підлягають касаційному оскарженню, скаржник у касаційній скарзі взагалі не навів.
Вивчивши і проаналізувавши зміст оскаржених судових рішень і матеріали поданої касаційної скарги, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК підстав для розгляду касаційної скарги Суд також не вбачає.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 909/195/24.
З огляду на те, що Суд вирішив відмовити у відкритті касаційного провадження, заявлене у касаційній скарзі клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження залишається без розгляду.
Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 909/195/24 за касаційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Бережанське лісомисливське господарство» на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.04.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. Є. Жайворонок
Судді: І. В. Булгакова
І. Б. Колос
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123552166 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Жайворонок Т.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні