Рішення

від 08.04.2024 по справі 910/1388/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2024Справа № 910/1388/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Державного підприємства «Медичні закупівлі України», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортогруп», м. Київ

про стягнення 45 496,19 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Медичні закупівлі України» (далі - ДП «Медичні закупівлі України»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортогруп» (далі - ТзОВ «Ортогруп»/відповідач) про стягнення 45 496,19 грн, у тому числі: 10 499,16 грн - пені, 34 997,03 грн - штрафу, у зв`язку із несвоєчасним виконанням зобов`язань із поставки товару за договором про закупівлю №09/200-05/2023 від 26.05.2023.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.02.2024 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.02.2024 до канцелярії суду від ТзОВ «Ортогруп» надійшов відзив на позовну заяву разом із письмовим опитуванням позивача у порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У відзиві на позовну заяву ТзОВ «Ортогруп» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що додаткову угоду до договору про закупівлю №09/200-05/2023 від 26.05.2023 та уточнюючу заявку №1 до заявки №1 до договору, підписану позивачем ТзОВ «Ортогруп» отримало 18.08.2023, відповідно строк на поставку товару згідно із п. 4.1. договору спливав 28.08.2023, а поставку здійснено відповідачем 17.08.2023, у зв`язку із чим підстави для нарахування пені та штрафу згідно п. 9.2. договору відсутні.

27.03.2024 до канцелярії суду від відповідача надійшли: письмові пояснення по справі, клопотання про зменшення неустойки на 90% та про зобов`язання ДП «Медичні закупівлі України» надати відповіді на поставлені ТзОВ «Ортогруп» питання у порядку ст. 90 ГПК України, які містяться у відзиві на позовну заяву.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.03.2024 відмовив у задоволенні клопотання ТзОВ «Ортогруп» про зобов`язання ДП «Медичні закупівлі України» надати відповіді на питання у порядку ст. 90 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2023 між Державним підприємством «Медичні закупівлі України» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ортогруп» (далі - постачальник) укладено договір про закупівлю №09/200-05/2023, відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов`язання у строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити замовнику Спиця Кіршнера, ДК 021:2015:021:2015 - 33140000-3, НК 024:2019:33141770-8 - Спиця для системи внутрішньої фіксації кістково-реберного каркаса (номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2023-05-02-014365-а), а замовник прийняти такий товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

У п. 1.1. договору сторони погодили, що протягом 7 (семи) календарних днів з дати набрання чинності цим договором постачальник надає замовнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, каталог товарів для здійснення замовником відбору переліку необхідних розмірів товарів в межах загальної кількості.

Згідно із п. 1.2. договору найменування (номенклатура, асортимент) товару, обсяг та кількість товару, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується в специфікації (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору.

У відповідності до положень пунктів 2.1. - 2.3. договору, поставка товару здійснюється відповідно до Incoterms 2020. Поставка товару здійснюється на умовах DDP. Адреса (-и) пункту (-ів) поставки товару визначаються замовником в заявці на поставку товару, складеній замовником за формою, встановленою у додатку №2 до цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору валютою цього договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна товару складає 500 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 83 333,33 грн. Ціна за одиницю товару вказується у специфікації (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Загальна ціна товару може бути зменшена за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору у порядку, передбаченому даним договором (п. 3.1.1. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк до 27.07.2023 включно, але у будь-якому випадку в залежності від того, яка подія настане раніше:

- у строк, визначений замовником в заявці на поставку товару, направленій замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, або

- не пізніше, ніж через 10 (десять) календарних днів після направлення замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, наказу Міністерства охорони здоров`я України про розподіл товарів.

У п. 4.1.1. договору передбачено, що вказані у п. 4.1. цього договору та/або у заявках на поставку товару строки поставки товару можуть бути змінені за мотивованим зверненням сторін за наявності обґрунтованих на те підстав, але у будь-якому випадку - за взаємною згодою сторін.

Згідно із п. 4.3. договору протягом 2 (двох) календарних днів після отримання заявки на поставку товару постачальник зобов`язаний підтвердити замовнику свою готовність поставити товар або надає мотивоване звернення щодо зміни поставки товару, вказаної замовником у заявці на поставку товару. Таке підтвердження або мотивоване звернення направляється замовнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором. Замовником може бути відмовлено у розгляді мотивованого звернення постачальника щодо зміни дати поставки товару без надання будь-яких пояснень та обґрунтувань щодо такої відмови. У разі ненадання постачальником підтвердження готовності поставити товар або мотивованого звернення щодо зміни дати поставки товару протягом 2 (двох) календарних днів після отримання від замовника заявки на поставку товару така заявка вважається підтвердженою постачальником.

У відповідності до п. 9.2. договору, у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення із підстав, встановлених цим договором) товару понад 10 (десять) календарних днів, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни непереданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. За порушення строку поставки товару понад 10 (десять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від вартості непоставленого (неприйнятого, непереданого) товару.

У разі застосування пені/штрафу постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу на підставі окремо виставленого у кожному випадку рахунку. Оплата рахунку проводиться постачальником протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дати виставлення такого рахунку. Сплата пені/штрафів не звільняє постачальника від виконання умов цього договору (п. 9.5. договору).

Пунктом 11.3. договору передбачено, що всі зміни та доповнення до цього договору викладаються у письмовій формі і після їх підписання сторонами стають невід`ємними частинами цього договору.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов`язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє до 15.12.2023, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки товару - до повного виконання (п. 11.1. договору).

Отже, 26.05.2023 між сторонами підписано специфікацію, яка є додатком №1 до цього договору, та в якій погоджено обсяг партії товару та його ціну.

19.06.2023 позивачем направлено відповідачу заявку на поставку №1 до договору про закупівлю №09/200-05/2023, в якій визначено обсяг партії товару та дату поставки до 27.07.2023 (п. 2 та п. 4 заявки на поставку №1).

Разом із тим, лише 14.08.2023 відповідач звернувся до позивача із листом-проханням про внесення змін до договору №09/200-05/2023 від 26.05.2023, а саме, зменшити суму договору на 42,50 грн.

Так, 17.08.2023 між позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду №1 до договору про закупівлю №09/200-05/2023 від 26.05.2023, в якій з урахуванням підпункту 3.1.1. пункту 3.1., пунктів 11.3, 15.7. договору, листа постачальника №14/08/2023 від 14.08.2023, сторони дійшли згоди зменшити ціну за одиницю продукції та внести зміни до договору, зокрема, у п. 3.1. договору, та загальну ціну продукції зменшили до 499 957,50 грн, у тому числі ПДВ - 32 707,50 грн.

18.08.2023 позивачем направлено відповідачу уточнену заявку №1 до заявки №1 до договору про закупівлю №09/200-05/2023 від 26.05.2023, в якій визначено обсяг товару та загальну вартість партії товару у розмірі 499 957,50 грн.

Згідно із п. 4 уточненої заявки №1, дата поставки товару за місцем поставки, визначеним п. 5 цієї заявки на поставку: до 27.07.2023.

17.08.2023 згідно із видатковою накладною №288 відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 499 957,50 грн.

09.11.2023 позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. №05/6653-11/2023, в якій просив сплатити суму пені у розмірі 10 499,16 грн та штраф у розмірі 34 997,03 грн у зв`язку із порушенням строків поставки товару.

У відповідь на цю претензію, відповідач листом за вих. №21/12 від 12.12.2023 відмовив у задоволенні претензії, посилаючись на те, що ТзОВ «Ортогруп» отримало уточнену заявку №1 лише 17.08.2023, відповідно унеможливлено було здійснити поставку товару у строк, визначений в цій заявці, тобто до 27.07.2023.

Отже, у зв`язку із простроченням ТзОВ «Ортогруп» виконання зобов`язання щодо поставки товару у визначений у заявці №1 з урахуванням уточненої заявки №1 строк, ДП «Медичні закупівлі України» звернулося до суду із цим позовом, в якому просить суд стягнути із ТзОВ «Ортогруп» пеню у розмірі 10 499,16 грн, нарахованої за період з 28.07.2023 по 17.08.2023 та штраф, на підставі п. 9.2. договору у сумі 34 997,03 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом вище встановлено, що 26.05.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю №09/200-05/2023, відповідно до якого ТзОВ «Ортогруп» зобов`язалось у строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а позивач прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, пунктом 4.1. договору передбачено, що постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк до 27.07.2023 включно, але у будь-якому випадку в залежності від того, яка подія настане раніше: в строк, визначений замовником в заявці на поставку товару, направленій замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, або не пізніше, ніж через 10 (десять) календарних днів після направлення замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, наказу Міністерства охорони здоров`я України про розподіл товарів.

При цьому, у п. 4.1.1. договору передбачено, що вказані в п. 4.1. цього договору та/або у заявках на поставку товару строки поставки товару можуть бути змінені за мотивованим зверненням сторін за наявності обґрунтованих на те підстав, але у будь-якому випадку - за взаємною згодою сторін.

Судом встановлено, що 19.06.2023 позивачем направлено відповідачу заявку №1 до договору про закупівлю №09/200-05/2023, в якій визначено обсяг партії товару та дату поставки до 27.07.2023 (п. 2 та п. 4 заявки №1).

Разом із тим, на підставі листа постачальника №14/08/2023 від 14.08.2023 між позивачем та відповідачем 17.08.2023 підписано додаткову угоду №1 до договору про закупівлю №09/200-05/2023 від 26.05.2023, в якій з урахуванням підпункту 3.1.1. пункту 3.1., пунктів 11.3, 15.7. договору сторони дійшли згоди зменшити ціну за одиницю продукції та внести зміни до договору, зокрема, у п. 3.1. договору загальну ціну продукції зменшили до 499 957,50 грн, у тому числі ПДВ - 32 707,50 грн.

На підставі цієї додаткової угоди, позивачем направлено відповідачу уточнену заявку №1, в якій визначено обсяг товару та загальну вартість партії товару у розмірі 499 957,50 грн, при цьому, строк поставки не змінився: до 27.07.2023.

Більше того, як вбачається із листа-прохання від 14.08.2023 про внесення змін до договору №09/200-05/2023 від 26.05.2023, надісланого відповідачем позивачу, будь-яких пропозицій щодо зміни строку поставки ТзОВ «Ортогруп» не ініціювало.

Отже, як встановлено судом, 17.08.2023 відповідачем поставлено товар у повному обсязі, проте із порушенням строку, визначеного у п. 4.1. договору та в уточненій заявці №1.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконанняі з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено, що ТзОВ «Ортогруп» належним чином взяті на себе зобов`язання за договором про закупівлю №09/200-05/2023 від 26.05.2023 з урахуванням додаткової угоди №1 від 17.08.2023 та уточненої заявки №1 щодо своєчасної поставки товару не виконало.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно із частиною 2 статті 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане із виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Слід також зазначити, що штрафні санкції, передбачені частиною 2 статті 231 ГК України, застосовуються у разі порушення строків виконання негрошового зобов`язання.

Отже, виходячи із положень зазначеної норми матеріального права, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, передбачених абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення, пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконаних робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір пені за кожний день прострочення виконання такого зобов`язання та за прострочення його виконання понад тридцять днів додатково вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу з вказаної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №903/545/17 від 11.05.2018.

Судом встановлено, що позивач відноситься до суб`єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки, і виконання його грошових зобов`язань фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 ГК України).

Зі змісту положень статті 231 ГК України вбачається, що ця норма носить диспозитивний характер, оскільки передбачає можливість встановлення сторонами розміру пені безпосередньо в укладеному між ними договорі.

У відповідності до п. 9.2. договору, у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару понад 10 (десять) календарних днів постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни непереданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. За порушення строку поставки товару понад 10 (десять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від вартості непоставленого (неприйнятого, не переданого) товару.

Суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, перевіривши розрахунки пені та штрафу у розмірі 7% від ціни договору, нарахованого на підставі п. 9.2. договору, суд встановив, що обчислення позивачем здійснено арифметично вірно, що має наслідком задоволення цих вимог.

Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 90%, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 ГПК України, статтею 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.

Отже, дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару, перевіривши доводи, якими обґрунтовується таке клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення пені та штрафу.

Ураховуючи встановлені вище обставини, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства «Медичні закупівлі України» обґрунтованими, доведеними належним чином, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Медичні закупівлі України» задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортогруп» (03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 7, квартира 149; ідентифікаційний код 40411235) на користь Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (01601, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 7; ідентифікаційний код 42574629) 10 499 (десять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн 16 коп. - пені, 34 997 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) грн 03 коп. - штрафу у розмірі 7% від ціни договору та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук