Постанова

від 03.09.2024 по справі 910/1388/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2024 р. Справа№ 910/1388/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевчук С.Р.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортогруп»

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 (повний текст складено та підписано 08.04.2024) (суддя Бондарчук В.В.)

у справі №910/1388/24

за позовом Державного підприємства «Медичні закупівлі України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортогруп»

про стягнення 45496,19 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Державне підприємство «Медичні закупівлі України» (далі - ДП «Медичні закупівлі України»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортогруп» (далі - ТОВ «Ортогруп»/відповідач) про стягнення 45496,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідача в порушення взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю №09/200-05/2023 від 26.05.2023 несвоєчасно поставив обумовлений товар, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 10499,16 грн та штраф у розмірі 34997,03 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі №910/1388/24 позовні вимоги Державного підприємства «Медичні закупівлі України» задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортогруп» на користь Державного підприємства «Медичні закупівлі України» 10499,16 грн - пені, 34997,03 грн - штрафу у розмірі 7% від ціни договору та 3028,00 грн - судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що позивач належними доказами довів порушення відповідачем строку поставки обумовленого договором про закупівлю №09/200-05/2023 від 26.05.2023 товару, тоді як, відповідач не спростував заявлені позивачем вимоги,

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі №910/1388/24, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ортогруп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на те, що місцевий господарський суд належним чином не дослідив умови договору, зокрема в частині, що стосується кількості «Спиць Кіршнера» у 1 комплекті, так, до внесення змін у спірний договір, відповідач повинен був поставити позивачу «Спиці Кіршнера» по 250 штук у 1 комплекті, однак, поставка товару у передбаченій договором кількості суперечила б Наказу Міністерства охорони здоров`я України №1099 від 16.06.2023, та як наслідок призвела б до недоотримання позивачем «Спиць Кіршнера» у загальній кількості 300 одиниць. Оскільки до внесення змін до договору відповідач був позбавлений можливості поставити товар в належній кількості, то поставка його після внесення відповідних змін, поза встановленим строк поставки, є правомірною та не суперечить меті відповідача, яка полягала у поставці необхідної кількості товару.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

26.04.2024 року матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортогруп» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі №910/1388/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2024 року передані колегії суддів у складі: Шевчук С.Р. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1388/24; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортогруп» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі №910/1388/24; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 19.06.2024.

Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу Державного підприємства «Медичні закупівлі України» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 по справі № 910/1388/24 - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

26.05.2023 між Державним підприємством «Медичні закупівлі України» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ортогруп» (далі - постачальник) укладено договір про закупівлю №09/200-05/2023, відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов`язання у строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити замовнику Спиця Кіршнера, ДК 021:2015:021:2015 - 33140000-3, НК 024:2019:33141770-8 - Спиця для системи внутрішньої фіксації кістково-реберного каркаса (номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2023-05-02-014365-а), а замовник прийняти такий товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

У пункті 1.1 договору сторони погодили, що протягом 7 (семи) календарних днів з дати набрання чинності цим договором постачальник надає замовнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, каталог товарів для здійснення замовником відбору переліку необхідних розмірів товарів в межах загальної кількості.

Згідно із пункті 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент) товару, обсяг та кількість товару, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується в специфікації (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору.

У відповідності до положень пунктів 2.1 - 2.3 договору, поставка товару здійснюється відповідно до Incoterms 2020. Поставка товару здійснюється на умовах DDP. Адреса (-и) пункту (-ів) поставки товару визначаються замовником в заявці на поставку товару, складеній замовником за формою, встановленою у додатку №2 до цього договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору валютою цього договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна товару складає 500000,00 грн, у тому числі ПДВ - 83333,33 грн. Ціна за одиницю товару вказується у специфікації (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Загальна ціна товару може бути зменшена за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору у порядку, передбаченому даним договором (пункт 3.1.1 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк до 27.07.2023 включно, але у будь-якому випадку в залежності від того, яка подія настане раніше:

- у строк, визначений замовником в заявці на поставку товару, направленій замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, або

- не пізніше, ніж через 10 (десять) календарних днів після направлення замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, наказу Міністерства охорони здоров`я України про розподіл товарів.

У пункті 4.1.1 договору передбачено, що вказані у п. 4.1. цього договору та/або у заявках на поставку товару строки поставки товару можуть бути змінені за мотивованим зверненням сторін за наявності обґрунтованих на те підстав, але у будь-якому випадку - за взаємною згодою сторін.

Згідно із пунктом 4.3 договору протягом 2 (двох) календарних днів після отримання заявки на поставку товару постачальник зобов`язаний підтвердити замовнику свою готовність поставити товар або надає мотивоване звернення щодо зміни поставки товару, вказаної замовником у заявці на поставку товару. Таке підтвердження або мотивоване звернення направляється замовнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором. Замовником може бути відмовлено у розгляді мотивованого звернення постачальника щодо зміни дати поставки товару без надання будь-яких пояснень та обґрунтувань щодо такої відмови. У разі ненадання постачальником підтвердження готовності поставити товар або мотивованого звернення щодо зміни дати поставки товару протягом 2 (двох) календарних днів після отримання від замовника заявки на поставку товару така заявка вважається підтвердженою постачальником.

У відповідності до пункту 9.2 договору, у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення із підстав, встановлених цим договором) товару понад 10 (десять) календарних днів, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни непереданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. За порушення строку поставки товару понад 10 (десять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від вартості непоставленого (неприйнятого, непереданого) товару.

У разі застосування пені/штрафу постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу на підставі окремо виставленого у кожному випадку рахунку. Оплата рахунку проводиться постачальником протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дати виставлення такого рахунку. Сплата пені/штрафів не звільняє постачальника від виконання умов цього договору (пункт 9.5 договору).

Пунктом 11.3 договору передбачено, що всі зміни та доповнення до цього договору викладаються у письмовій формі і після їх підписання сторонами стають невід`ємними частинами цього договору.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов`язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє до 15.12.2023, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки товару - до повного виконання (пункт 11.1 договору).

26.05.2023 року між сторонами підписано специфікацію, яка є додатком №1 до цього договору, та в якій погоджено обсяг партії товару та його ціну.

19.06.2023 рокупозивачем направлено відповідачу заявку на поставку №1 до договору про закупівлю №09/200-05/2023, в якій визначено обсяг партії товару та дату поставки до 27.07.2023 (пункти 2 та 4 заявки на поставку №1).

Разом із тим, лише 14.08.2023 відповідач звернувся до позивача із листом-проханням про внесення змін до договору №09/200-05/2023 від 26.05.2023, а саме, зменшити суму договору на 42,50 грн.

Так, 17.08.2023 року між позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду №1 до договору про закупівлю №09/200-05/2023 від 26.05.2023, в якій з урахуванням підпункту 3.1.1 пункту 3.1, пунктів 11.3, 15.7 договору, листа постачальника №14/08/2023 від 14.08.2023, сторони дійшли згоди зменшити ціну за одиницю продукції та внести зміни до договору, зокрема, у п. 3.1. договору, та загальну ціну продукції зменшили до 499957,50 грн, у тому числі ПДВ - 32707,50 грн.

18.08.2023 року позивачем направлено відповідачу уточнену заявку №1 до заявки №1 до договору про закупівлю №09/200-05/2023 від 26.05.2023, в якій визначено обсяг товару та загальну вартість партії товару у розмірі 499957,50 грн.

Згідно із пункту 4 уточненої заявки №1, дата поставки товару за місцем поставки, визначеним пунктом 5 цієї заявки на поставку: до 27.07.2023.

17.08.2023 року згідно із видатковою накладною №288 відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 499957,50 грн.

09.11.2023 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. №05/6653-11/2023, в якій просив сплатити суму пені у розмірі 10499,16 грн та штраф у розмірі 34997,03 грн у зв`язку із порушенням строків поставки товару.

У відповідь на цю претензію, відповідач листом за вих. №21/12 від 12.12.2023 відмовив у задоволенні претензії, посилаючись на те, що ТОВ «Ортогруп» отримало уточнену заявку №1 лише 17.08.2023, відповідно неможливо було здійснити поставку товару у строк, визначений в цій заявці, тобто до 27.07.2023.

Отже, у зв`язку із простроченням ТОВ «Ортогруп» виконання зобов`язання щодо поставки товару у строк визначений у заявці №1 з урахуванням уточненої заявки №1, ДП «Медичні закупівлі України» звернулося до суду із цим позовом, в якому просить суд стягнути із ТОВ «Ортогруп» пеню у розмірі 10499,16 грн, нарахованої за період з 28.07.2023 по 17.08.2023 та штраф, на підставі п. 9.2 договору у сумі 34997,03 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного колексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного колексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Місцевий господарський суд встановив, що 26.05.2023 року між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю №09/200-05/2023, відповідно до якого ТОВ «Ортогруп» зобов`язалось у строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а позивач прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, пунктом 4.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк до 27.07.2023 включно, але у будь-якому випадку в залежності від того, яка подія настане раніше: в строк, визначений замовником в заявці на поставку товару, направленій замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, або не пізніше, ніж через 10 (десять) календарних днів після направлення замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, наказу Міністерства охорони здоров`я України про розподіл товарів.

При цьому, у п. 4.1.1 договору передбачено, що вказані в п. 4.1. цього договору та/або у заявках на поставку товару строки поставки товару можуть бути змінені за мотивованим зверненням сторін за наявності обґрунтованих на те підстав, але у будь-якому випадку - за взаємною згодою сторін.

19.06.2023 року позивачем направлено відповідачу заявку №1 до договору про закупівлю №09/200-05/2023, в якій визначено обсяг партії товару та дату поставки до 27.07.2023 (п. 2 та п. 4 заявки №1), вказана обставина не заперечується відповідачем.

Разом із тим, на підставі листа постачальника №14/08/2023 від 14.08.2023 між позивачем та відповідачем 17.08.2023 року підписано додаткову угоду №1 до договору про закупівлю №09/200-05/2023 від 26.05.2023, в якій з урахуванням підпункту 3.1.1 пункту 3.1, пунктів 11.3, 15.7 договору сторони дійшли згоди зменшити ціну за одиницю продукції та внести зміни до договору, зокрема, у п. 3.1. договору загальну ціну продукції зменшили до 499957,50 грн, у тому числі ПДВ - 32707,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, на підставі вищевказаної додаткової угоди, позивачем направлено відповідачу уточнену заявку №1, в якій визначено обсяг товару та загальну вартість партії товару у розмірі 499957,50 грн, при цьому, строк поставки не змінився, а лишився включно до 27.07.2023.

При цьому, як вірно зауважив суд першої інстанції із листа-прохання від 14.08.2023 про внесення змін до договору №09/200-05/2023 від 26.05.2023, надісланого відповідачем позивачу, будь-яких пропозицій щодо зміни строку поставки ТОВ «Ортогруп» не ініціювало.

Отже, як вірно встановив суд, 17.08.2023 року відповідачем поставлено товар у повному обсязі, проте із порушенням строку, визначеного у п. 4.1. договору та в уточненій заявці №1.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Ортогруп» належним чином взяті на себе зобов`язання за договором про закупівлю №09/200-05/2023 від 26.05.2023 з урахуванням додаткової угоди №1 від 17.08.2023 та уточненої заявки №1 щодо своєчасної поставки товару не виконало.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане із виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Штрафні санкції, передбачені частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, застосовуються у разі порушення строків виконання негрошового зобов`язання.

Отже, виходячи із положень зазначеної норми матеріального права, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, передбачених абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення, пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконаних робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір пені за кожний день прострочення виконання такого зобов`язання та за прострочення його виконання понад тридцять днів додатково вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу з вказаної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №903/545/17 від 11.05.2018.

Як встановив суд першої інстанції, позивач відноситься до суб`єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки, і виконання його грошових зобов`язань фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Зі змісту положень статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що ця норма носить диспозитивний характер, оскільки передбачає можливість встановлення сторонами розміру пені безпосередньо в укладеному між ними договорі.

У відповідності до п. 9.2. договору, у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару понад 10 (десять) календарних днів постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни непереданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. За порушення строку поставки товару понад 10 (десять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від вартості непоставленого (неприйнятого, не переданого) товару.

При цьому, у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунки пені та штрафу у розмірі 7% від ціни договору, нарахованого на підставі п. 9.2. договору, встановив, що обчислення позивачем здійснено арифметично вірно, що має наслідком задоволення цих вимог, як до того правомірно дійшов суд першої інстанції.

Вказане рішення місцевого господарського суду постановлене у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни немає.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неможливість поставки товару до внесення змін до спірного договору.

Так, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на те, що місцевий господарський суд належним чином не дослідив умови договору, зокрема в частині, що стосується кількості «Спиць Кіршнера» у 1 комплекті, так, до внесення змін у спірний договір, відповідач повинен був поставити позивачу «Спиці Кіршнера» по 250 штук у 1 комплекті, однак, поставка товару у передбаченій договором кількості суперечила б Наказу Міністерства охорони здоров`я України №1099 від 16.06.2023, та як наслідок призвела б до недоотримання позивачем «Спиць Кіршнера» у загальній кількості 300 одиниць.

Оскільки до внесення змін до договору відповідач був позбавлений можливості поставити товар в належній кількості, то поставка його після внесення відповідних змін, поза встановленим строк поставки, є правомірною та не суперечить меті відповідача, яка полягала у поставці необхідної кількості товару.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що додатковою угодою №1 до договору, сторонами було внесено зміни лише щодо вартості товару, будь-яких змін щодо обсягу та кількості товару сторонами не погоджено.

Відповідно до укладеної специфікації до договору, відповідач повинен був поставити товар, а саме «Спиця Кіршнера з троакар ним наконечником з обох сторін, 1,5 х 200 мм, нержавіюча сталь» у кількості 350 штук, однак у заявці відповідача вказана кількість була вказана у розмірі 250 штук.

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що найменування (номенклатура, асортимент) товару, обсяг та кількість товару, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується в специфікації (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору.

У той же час, заявка на поставку товару виходячи з аналізу умов розділу 4 спірного договору, могла змінити лише строк поставки такого товар, а не його кількість та ціну.

Поивач вказує, що у поданій відповідачу заявці на поставку товару №1 мала місце описка, вказане також підтверджується і тим, що помилкове зазначення меншої кількості товару не призвело до зменшення ціни такого товару.

Колегія суддів наголошує на тому, що відповідач, як постачальник товару, повинен був керуватися умовами укладеного договору та підписаною специфікацією, а не відомостями викладеними у заявці на поставку такого товару, оскільки остання за своєю суттю лише змінює дату поставки.

Відповідач під час розгляду справи не довів неможливості поставити обумовлений товару в строк встановлений договором та заявкою, а посилання на помилку у заявці на поставку товару та необхідність внесення змін у договір, за своєю суттю не є умовами, що відтерміновують таку поставку.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі № 910/1388/24 законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його зміни або скасування.

З іншого боку, судом першої інстанції вже було надано позивачу вичерпну відповідь на всі істотні питання стосовно кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не містять нових обставин, тому колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає необхідності в тому, щоб детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в його апеляційній скарзі, такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі №910/1388/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортогруп» відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортогруп» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі № 910/1388/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст складено та підписано 03.09.2024.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова