Рішення

від 27.03.2024 по справі 914/2152/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2024 Справа № 914/2152/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали

заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315», м. Вишгород, Київська область

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 914/2152/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315», м. Вишгород, Київська область

до відповідача Фермерського господарства Хомяк Світлани Миколаївни, м. Сокаль, Львівська область

про стягнення 290854,53 грн заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Василюк Є.В.;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕС.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2152/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315» до відповідача Фермерського господарства Хомяк Світлани Миколаївни про стягнення заборгованості у розмірі 290854,53грн.

13.03.2022 у даній справі ухвалено судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

19.03.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 18.03.2024) від представника позивача Василюка Євгенія Віталійовича надійшла заява з вимогою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Фермерського господарства Хомяк Світлани Миколаївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45000,00 грн.

Ухвалою суду від 19.03.2024 прийнято до розгляду заяву позивача та призначено судове засідання на 27.03.2024.

20.03.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 20.02.2024) від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, що призначено на 27.03.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№7836/24).

Ухвалою суду від 20.03.2024 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні 27.03.2024 у режимі відеоконференції задоволено.

20.03.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 20.03.2024) від представника відповідача надійшло заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу представника позивача, у якій ОСОБА_1 просить суд залишити без розгляду заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, а у разі продовження судом розгляду вказаної заяви, просить у її задоволенні відмовити повністю, розгляд справи проводити без участі представника відповідача (вх.№7884/24).

У судове засідання 27.03.2024 у режимі відеоконференції з`явився представник позивача. Додаткових заяв, клопотань до суду не скерував. Подану заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити таку.

У судове засідання 27.03.2024 відповідач не з`явився, явку повноваженого представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.

Інших заяв та клопотань, окрім наявних у матеріалах справи, сторонами на час проведення судового засідання 27.03.2024 року суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяви, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення додаткового рішення.

У судовому засіданні 27.03.2024 після повернення з нарадчої кімнати суд повідомив про ухвалення додаткового рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

У заяві (вх.№1055/24 від 19.03.2024) представник позивача щодо судових витрат зазначає, що відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач зазначає, що у відповідності до частини 2-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відтак, позичав, покликаючись на ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зазначає про те, що рішенням від 13.03.2024 року судом не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, позивач повідомляє про те, що загальна вартість послуг, наданих адвокатом у даній справі, становить 45000,00 грн, на підтвердження чого представником позивача надається опис наданих послуг у справі та акт приймання-передачі наданих послуг від 18.03.2024 року у справі №914/2152/23.

На підставі викладеного, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315» 45000,00 грн понесених витрат на професійну правничу (правову) допомогу у зв`язку із розглядом справи №914/2152/23.

Аргументи відповідача.

20.03.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 20.03.2024) від представника відповідача надійшли письмові заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення (вх.№7884/24), у якому відповідач, у свою чергу, зазначає, що подана представником позивача заява про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката у розмірі 45000,00 грн до задоволення не підлягає.

Відповідач повідомив про те, що витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 45000,00 грн, виходячи із погодженого між позивачем та адвокатом Василюком Є.В. фіксованого гонорару за надання послуг правової допомоги про стягнення заборгованості з відповідача у даній справі, та «Гонорару успіху» (плата за досягнення позитивного результату) 5% від стягнутої суми заборгованості відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги №03/07 від 03.07.2023 року та додаткової угоди від 05.07.2023 до нього, є завищеними.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у разі задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу (правову) допомогу доцільно було б зменшити до 2000,00 грн.

Однак, відповідач просить суд врахувати, що відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Зважаючи на те, що судом було відмовлено у задоволення заявлених позовних вимог, зазначені витрати покладаються на позивача та не можуть бути стягнуті з відповідача.

Також, представник відповідача зазначає про те, що судове рішення прийнято 13.03.2024, а представник позивача відповідну заяву та докази подав 19.03.2024, що на думку відповідача свідчить про пропуск позивачем строк, встановлений законом для подання відповідної заяви, а відповідно існують підстави для залишення її судом без розгляду.

На підставі викладеного, представник відповідача просить суд залишити без розгляду заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в разі продовження судом розгляду вказаної заяви, в її задоволенні відмовити повністю, а також просить суд розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

03.07.2023 року між адвокатом Василюком Є.В. та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315» був укладений договір про надання правової допомоги №03/07 (надалі - договір).

Згідно пункту 1 договору адвокат зобов`язується надати клієнту юридичні послуги адвоката щодо здійснення усіма законними методами та способами представництва (надання правової допомоги) прав та інтересів Клієнта в органах державної влади, правоохоронних органах, у відносинах з підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, судах України тощо у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів клієнта, в тому числі у кримінальних провадженнях, а клієнт зобов`язується прийняти надані за цим договором послуги та сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк, погоджені сторонами.

Відповідно до п. 2.1.1 договору, адвокат зобов`язується надавати правову допомогу, в тому числі, за окремим дорученням клієнту, усні та письмові юридичні консультації щодо предмету цього договору.

Пунктом 2.3 договору передбачені обов`язки клієнта, зокрема, сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строки, погоджені сторонами.

Пунктом 3.1 договору визначено, що клієнт зобов`язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), що надаються у порядку та строки, визначені у додаткових угодах (замовленнях, дорученнях), які є невід`ємною частиною договору, шляхом сплати виставлених адвокатом рахунків за послуги.

Відповідно до пункту 3.2 договору додаткові витрати, що відповідно до завдання (доручення) не були включені до загальної вартості юридичних послуг згідно договору, сплачуються клієнтом на підставі окремих рахунків.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що сплати за послуги та витрати, що визначені пунктами 3.1. та 3.2. цього договору здійснюється протягом 5 робочих днів з дня виставлення рахунку адвокатом.

Відповідно до п. 5.1 договору такий вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2025 року.

05.07.2023 між адвокатом Василюком Є.В. та ТзОВ «оптіма-315» підписано додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №03/07 від 03.07.2023 року (надалі - додаткова угода).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди сторони погодили, що сума (розмір) витрат клієнта на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції складає 45000,00 грн, виходячи із погодженого між клієнтом та адвокатом фіксованого гонорару за надання послуг правової допомоги про стягнення заборгованості з Фермерського господарства Хомяк Світлани Миколаївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за договором поставки №ВВ 02/19 від 29.01.2019року.

Пунктом 3 додаткової угоди сторони погодили, що в рамках супроводження справи та надання правової допомоги, сторони домовились про наступний (невиключний) перелік послуг (робіт):

- ознайомлення з наявними документами, консультація клієнта;

- опрацювання нормативної бази, судової практики;

- підготовка та подання позовної заяви, в т.ч. зміна підстав та/або предмету позову, інших необхідних процесуальних документів;

- підготовка та подання заяв по суті, клопотань тощо;

- участь в судових засіданнях в суді першої інстанції;

- переговори з відповідачем з метою врегулювання спору;

- ознайомлення з матеріалами справи в суді;

- складання адвокатських запитів;

- складання необхідних процесуальних документів для захисту прав та інтересів клієнта;

- інші послуги (роботи), що необхідні для супроводження справи клієнта.

Згідно пункту 4 додаткової угоди сторони погодили, що оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту набрання рішенням суду законної сили про стягнення заборгованості з Фермерського господарства Хомяк Світлани Миколаївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

18.03.2024 року між позивачем та адвокатом Василюком Є.В. підписано акт приймання-передачі наданих послуг. У зазначеному акті вказано, що такий є додатком до додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №03/07 від 03.07.2023 року.

Згідно з пунктом 1 акта приймання-передачі послуг, адвокатом надано клієнту у справі №914/2152/23, яка розглядалась Господарським судом Львівської області наступні послуги:

1. 05.07.2023 (09.00-10.00) - ознайомлення з наявними документами, попередня консультація з приводу заборгованості по договору поставки з Фермерським господарством Хомяк Світлани Миколаївни; підписання додаткової угоди щодо підготовки позовної заяви та представництва клієнта в суді;

2. 10.07.2023 (09.00-15.00) - підготовка первинних документів; складання (написання) позовної заяви з додатками; формування позовної заяви з додатками, направлення її відповідачу та до суду;

3. 14.08.2023 (09.00-13.00) - ознайомлення з відзивом відповідача на позовну заяву; підготовка відповіді на відзив відповідача та направлення відповідачу і до суду;

4. 11.09.2023 (21.00-23.00) - підготовка додаткових пояснень до заперечення на відповідь на відзив відповідача та направляння відповідачу і суду;

5. 13.09.2023 (09.30-10.30) - заперечення на клопотання про витребування оригіналів документів та направлення відповідачу та до суду;

6. 13.09.2023 (10.15-11.15) - участь в судовому засіданні;

7. 25.10.2023 (08.45-09.45) - заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі та направлення відповідачу і до суду;

8. 25.10.2023 (09.45-10.45) - участь в судовому засіданні;

9. 24.11.2023 (14.00-15.00) - підготовка клопотання про поновлення провадження та направлення відповідачу і до суду;

10. 04.02.2024 (21.30-22.30) - підготовка додаткових пояснень та направлення відповідачу та до суду;

11. 14.02.2024 (13.45-14.45) - участь в судовому засіданні;

12. 13.03.2024 (02.00-03.00) ознайомлення і підготовка заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі;

13. 13.03.2024 (13.15-14.15) - участь в судовому засіданні;

14. 18.03.2024 (21.30-22.30) підготовка заяви щодо відшкодування витрат,понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі; направлення заяви відповідачу та до суду.

Загальна вартість послуг, наданих адвокатом у даній справі, становить 45000,00 грн., на підтвердження чого надається опис наданих послуг у справі та акт приймання-передачі наданих послуг у справі №914/2152/23.

Представництво інтересів позивача у Господарському суді Львівської області у справі №914/2152/23 здійснював адвокат Василюк Євгеній Віталійович, повноваження якого підтверджуються наявною у матеріалах справи довіреністю №03/07 від 03.07.2023 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/2898 від 11.10.2021 року.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача суму витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи №914/2152/23 у розмірі 45000,00 грн.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на дату ухвалення рішення у справі №914/2152/23 13.03.2024 (повний текст рішення складено 26.03.2024), звернення представника позивача до суду через систему «Електронний суд» (документ сформовано 18.03.2024), згідно відмітки про реєстрацію вхідної кореспонденції суду вх.№1055/24 від 19.03.2024 із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових, понесених позивачем на професійну правничу (правову) допомогу у зв`язку із розглядом справи №914/2152/23 , до якої долучено докази понесених позивачем витрат, здійснене із дотриманням встановлених господарським процесуальним законодавством строків, оскільки подана заява була сформована в особистому електронному кабінеті системи «Електронний суд» 18.03.2024 року.

У відповідь на вищевказане, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що зазначену заяву слід залишити без розгляду у зв`язку із пропущеним процесуальним строком на звернення із такою. Таким чином, суд зазначає про те, що представник позивача звернувся до суду у межах п`ятиденного строку, що передбачений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу та кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п. 2 ч. 4, ч. 8 ст. 129. Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом. 3 ч. 1, ч. 2-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із п. 4, 9 ч. 1 ст. 1. Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме ч. 1 ст. 26. Передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу Україн представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства;

Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального Кодексу України для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не має значення, чи сплачені фактично ці кошти адвокату на час вирішення по них питання судом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 26, ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», п. 1, 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, а розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами такого договору та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 (провадження №61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Ухваленим у цій справі рішенням суду від 13.03.2024 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315» відмовлено повністю.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

За вказаних обставин, підстави для стягнення понесених позивачем судових витрат (витрат на правничу допомогу) відсутні, оскільки ці витрати повністю покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 124, 126, 129, 221, 233, 236, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315» про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2152/23 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 08.04.2024.

Суддя Гоменюк З.П.