Постанова

від 24.06.2024 по справі 914/2152/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2024 р. Справа №914/2152/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача Василюк Є.В. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від відповідача (скаржника) Бурда Д.П. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-315 від 15 квітня 2024 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 13 березня 2024 року (повний текст підписано 25.03.2024), суддя Гоменюк З.П.

та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27 березня 2024 року (повний текст підписано 08.04.2024), суддя Гоменюк З.П.

у справі №914/2152/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-315, м. Вишгород, Київська область

до відповідача Фермерського господарства Хомяк Світлани Миколаївни, м. Сокаль, Львівська область

про стягнення 290 854,53 грн заборгованості

в с т а н о в и в :

13 липня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Фермерського господарства Хомяк Світлани Миколаївни про стягнення 290 854,53 грн, з яких: 241 932,93 грн. штрафи; 17 421,84 грн пеня; 23 435,33 грн. 48% річних та 8 064,43 грн інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13 березня 2024 року у справі №914/2152/23 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач здійснив оплату поставленого товару за договором поставки №ВВ02/19 від 29.01.2019 та додатків до нього у повному обсязі, у строки та на умовах, погоджених між ТОВ «Агрозахист Донбас» та ФГ Хомяк С.М., відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування відповідачу пені, 48% річних, штрафу та інфляційних втрат за прострочення строків оплати поставленого товару. Зокрема, судом встановлено, що ФГ Хомяк С.В. належним чином виконало умови додатку №1 до договору поставки та оплатило товар заздалегідь, а саме: 30.01.2019 року, що підтверджується наявною у справі платіжною інструкцією. Поряд з цим, відповідач на виконання умов додатку №4 до договору поставки здійснив оплату товарів 25.07.2019 на суму 235 655,57 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням. Щодо оплати відповідно до додатків №2 та №3 до договору поставки, судом встановлено, що на виконання умов вказаних додатків, відповідач, виконав умови оплати, як аваліст, шляхом видачі простого векселя ТОВ «Агрозахист Донбас» на пред`явлення від 19.04.2019 року серії АА2023944, оригінал якого згідно акта приймання-передачі від 03.05.2019 року передано ТОВ «Агрозахист Донбас». Суд також взяв до уваги, що відповідно до п.6 акта приймання-передачі авальованого векселя від 03.05.2019 року, сторони дійшли згоди, що зобов`язання з оплати та поставки товару виконані ними у повному обсязі, а сторони одна до одної претензій не мають. Також суд у рішенні зазначає, що у відповідності до акту звірки взаєморозрахунків за договором поставки №ВВ02/19 від 29.01.2019, станом на 03.05.2019 заборгованість відсутня, а отже, відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій у відповідності до п.3.4 договору.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 27 березня 2024 року у справі №914/2152/23 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Оптіма-315» про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на правничу допомогу. Суд, посилаючись на прийняття основного рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про покладення витрат позивача на правничу допомогу на останнього.

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням місцевого господарського суду, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13 березня 2024 року у справі №914/2152/23 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити: стягнути з відповідача на користь позивача 290 854,53 грн, з яких: 241 932,93 грн. штрафи; 17 421,84 грн пеня; 23 435,33 грн. 48% річних та 8 064,43 грн інфляційні втрати, а також просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27 березня 2024 року у справі №914/2152/23 та прийняти нове рішення, яким заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу задоволити в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що вексель не є заміною грошових зобов`язань боржника, що існували за договором до моменту видачі векселя, а лише засвідчує безумовне грошове зобов`язання з оплати основного боргу за поставлені боржнику (покупцю) по договору товари/роботи/послуги. Разом з тим, видача векселя не є підставою припинення зобов`язань стосовно цивільно-правової відповідальності (неустойка, сплата відсотків річних, інфляційних втрат), що виникли внаслідок порушення боржником зобов`язання, передбаченого договором, щодо здійснення оплати у визначені договором терміни шляхом видачі платіжного засобу - векселя. Крім цього, зазначає, що положення п.6 акту приймання-передачі авальованого векселя означає, що сторони не заперечують лише щодо повного виконання грошового зобов`язання, тобто, що відсутній борг щодо сплати коштів за поставлені покупцю товари, але в жодному разі не означає, що таке грошове зобов`язання було виконано покупцем своєчасно і зобов`язання зі сплати пені, штрафу та відсотків річних припинилися. Також на думку скаржника підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків також не спростовує факт порушення строків оплати, а лише підтверджує, що сторони не заперечують щодо оплати поставленого товару в повному обсязі, тобто постачальник не має права нараховувати лише курсові різниці, проте це не є свідченням відмови постачальника від права на нарахування та пред`явлення до стягнення вимог щодо пені, штрафу та відсотків річних за прострочення покупцем сплати вартості поставлених йому товарів. Щодо додаткового рішення апелянт зазначає, що у разі скасування судом апеляційної інстанції основного рішення, додаткове також підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить оскаржувані рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що всі зобов`язання по оплаті згідно Додатків №2 та №3 передбачали оплату шляхом надання простого векселя позичальнику, авальованого Львівським облуправлінням Ощадбанк АТ строком погашення «за пред`явленням», але не раніше 15 жовтня 2019 р. Відповідач передав позивачу вексель на пред`явлення від 19.04.19 р. серії АА2023944, який був авальований 26 квітня 2019 року, відтак, між сторонами припинилися грошові зобов`язання щодо платежу за договором, а тому до вказаних правовідносин не можуть бути застосовані положення договору щодо стягнення пені, штрафу, 48% річних та інфляційних втрат. На думку відповідача, позивач помилково ототожнив поняття «здійснення розрахунку шляхом передачі векселя», як порядку оплати зобов`язання, з положенням договору про «прострочення покупцем конкретного платежу», що є не допустимим. Наголошує, що позивач отримав право на оплату товару шляхом акцептування простого векселя не раніше 15 жовтня 2019 року, авальованого банком, тому до вказаної дати будь-якого порушення грошових розрахунків з ним не передбачалося; вказаний вексель погашено шляхом сплати пред`явнику 15.10.19 р., що підтверджується копією платіжного доручення. Відтак, вважає, що відповідач за погодженням з ТОВ «Агрозахист Донбас» виконав у повному обсязі взяті на себе зобов`язання щодо оплати поставленого товару, передавши вексель відповідно до договору, а враховуючи законодавчі приписи згідно яких, грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором припиняються та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем, доводи позивача щодо несвоєчасності здійснення оплати поставленого товару на умовах договору поставки є безпідставними та не доведеними. Також посилається на підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків за договором.

Судові засідання з розгляду справи в суді апеляційної інстанції проводилися в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду на підставі відповідних клопотань представників сторін та ухвал суду.

24 червня 2024 року від апелянта до суду надійшла заява (сформована в системі «Електронний суд» - 23.06.2024) про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 20 000 грн із долученими доказами.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13 березня 2024 року у справі №914/2152/23 та прийняти нове, яким позов задоволити, а також скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27 березня 2024 року у справі №914/2152/23 та прийняти нове рішення, яким заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу задоволити в повному обсязі, з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Разом з тим, представник апелянта підтримав заяву про відшкодування витрат на професійну правову допомогу.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржувані рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 29 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (в тексті договору постачальник) та Фермерським господарством Хомяк Світлани Миколаївни (в тексті договору покупець) укладено договір поставки №ВВ02/19, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 постачальник зобов`язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), в терміни, визначені договором, а покупець прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

Згідно з п.2.1 Договору постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та/або накладними, що є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (засоби захисту рослин (ЗЗР), насіння, міндобрива та мікродобрива). Для товару (ЗЗР, насіння та мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро (п.2.2 Договору).

Відповідно до п.2.3 Договору загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або накладних, що зазначені в п.2.1, та які є невід`ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід`ємною частиною договору та підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару).

Згідно з п.п.3.1, 3.2 Договору порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до договору. В тому випадку, коли курс іноземної валюти до гривні, що склався на міжбанківському валютному ринку (МВР) України на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день укладення додатку, сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: С = (А1 / А2) * В, де С - сума належна до оплати; В - ціна товару на момент підписання Додатку; А1 - (курс МВР дол. США чи Євро до гривні) на день перерахування коштів; А2 - (курс МВР дол. США чи Євро до гривні) на день підписання відповідного додатку. При проведенні розрахунків, сума в гривнях, яку покупець зобов`язаний сплатити постачальнику як належну оплату повної вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого товару в доларах США/Євро на курс гривні щодо Долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку (МВР) на день проведення оплати, з врахуванням умов частини 1 цього пункту.

У п.3.3 Договору сторони погодили, що всі платежі за цим договором здійснюються покупцем з врахуванням п.3.2 договору. На підтвердження виконання покупцем зобов`язань з оплати товару з врахуванням п.3.2. даного договору, сторони впродовж трьох днів від дня остаточного розрахунку за відповідним додатком або договором в цілому, підписують «Акт звіряння взаємних розрахунків». Ініціатива підписання «Акту звіряння взаємних розрахунків» покладається на покупця.

При відсутності підписаного сторонами «Акта звіряння взаєморозрахунків» зобов`язання покупця щодо повної оплати вартості отриманого товару не вважається виконаним, що є підставою для застосування відповідних штрафних санкцій згідно з умовами договору (п.3.4 Договору).

Товар, що був переданий покупцю в межах цього договору тільки згідно накладних (без укладання інших письмових угод - додатків), має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною (п.3.5 Договору).

Згідно з п.3.6 Договору покупець при перерахуванні коштів за товар в платіжному дорученні (в графі «Призначення платежу») повинен зазначити, згідно якого договору та якого додатку перераховано даний платіж. В разі не зазначення цих даних, постачальник має право на свій розсуд віднести отримані суми за продукцію, в тому числі за ту, що поставлена в минулі періоди. Оплата товару вважається здійсненою в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Ризики не зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника несе покупець.

Відповідно до п.3.7 Договору сторони погодилися, що у випадку виникнення простроченої заборгованості покупця перед постачальником за поставлені товари, постачальник може самостійно зарахувати отримані від покупця кошти по оплаті інших товарів по цьому договору, в тому числі отримані як передоплата за інші товари, в рахунок заборгованості за раніше неоплачені рахунки-фактури.

Для забезпечення грошового зобов`язання за рішенням постачальника, покупець повинен видати на ім`я постачальника вексель (векселі) номінальною вартістю, що дорівнює сумі фактично отриманого товару. Для цього постачальник надсилає відповідне повідомлення покупцю у письмовій формі. Надання покупцем векселя не розглядається як здійснення платежу за товар до того часу, поки покупець своєчасно і у повному обсязі здійснить оплату товару (п.3.9 Договору).

Строки поставки товару визначаються у відповідних додатках до цього договору (п.4.1 Договору), а поставка продукції здійснюється на умовах визначених у додатках до цього договору (п.6.1 Договору).

Крім відповідальності, встановленої у п.7.1 даного договору покупець, зокрема, за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (абз.1 п.п.7.1.1 п.7.1 Договору).

За умовами п.7.7 Договору в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов`язань, передбачених розділом 3 цього договору покупець, відповідно до ст.625 ЦК України, сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Відповідно до п.7.8 Договору в разі прострочення покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше, ніж на 5 днів, покупець сплачує додатково штраф у розмірі 30% від суми несвоєчасно сплаченого товару.

Згідно з п.7.10 Договору сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором, відповідно до п.6 ст.232 ГК України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 ЦК України, продовжується до 3 (трьох) років.

У п.11.2 Договору сторони домовилися, що останній набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків.

На виконання умов договору ТОВ «Агрозахист Донбас» поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 136 956,62 грн.

Зокрема, 29 січня 2019 року між ТОВ «Агрозахист Донбас» та ФГ Хомяк С.М. укладено додаток №1 до договору поставки №ВВ02/19 від 29.01.2019, згідно якого ТОВ «Агрозахист Донбас» зобов`язалося поставити відповідачу товари в строк до 26.03.2019 (п.2 додатку №1 до договору) на загальну суму 94 857,96 грн.

На виконання додатку №1 до договору ТОВ «Агрозахист Донбас» поставлено відповідачу товари на загальну суму 94 857,96 грн, що підтверджується видатковою накладною №1593 від 05.04.2019 року. Зазначена видаткова накладна підписана уповноваженими особами сторін та містить відбитки печаток підприємств.

Відповідно до п.3 додатку №1 відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку:

- розрахунок по зобов`язанню на суму 94 857,96 грн від вартості товару за цим додатком, проводиться покупцем не пізніше 7 днів від дати отримання товару за цим договором, шляхом надання простого векселя постачальнику авальованого Львівське Облуправління Ощадбанку АТ строком погашення «за пред`явленням» але не раніше 15 жовтня 2019 року.

Відповідач здійснив оплату товарів поставлених на підставі додатку №1 у наступні строки:

- 30.01.2019 на суму 94857,96 грн, що підтверджується долученою до відзиву на позовну заяву платіжною інструкцією №35 (#252254508514) із призначенням платежу: «Оплата за насіння соняшнику, згідно рах.№50 від 29.01.2019, в т.ч. ПДВ 20% 15809,66 грн».

13 квітня 2019 року між ТОВ «Агрозахист Донбас» та відповідачем укладено додаток №2 до договору поставки №ВВ02/19 від 29.01.2019 року, згідно якого ТОВ «Агрозахист Донбас» зобов`язалося поставити відповідачу товари на загальну суму 658 603,23 грн.

На виконання додатку №2 до договору ТОВ «Агрозахист Донбас» поставлено відповідачу товари на загальну суму 685 603,23 грн, що підтверджується видатковими накладними: №534 від 14.03.2019 на суму 87032,27 грн; №858 від 22.03.2019 на суму 45494,53 грн; №851 від 22.03.2019 на суму 514264,33 грн; №853 від 22.03.2019 на суму 5317,87 грн; №1595 від 05.04.2019 на суму 33494,23 грн. Зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими особами сторін та містять відбитки печаток підприємств.

Відповідно до п.2 додатку №2 відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку:

- розрахунок по зобов`язанню на суму 685 603,23 грн від вартості товару за цим додатком, проводиться покупцем не пізніше 7 днів від дати отримання товару за цим договором, шляхом надання простого векселя постачальнику авальованого Львівське Облуправління Ощадбанку АТ строком погашення «за пред`явленням» але не раніше 15 жовтня 2019 року.

Одночасно, у відповідності до вимог п.3 додатку №2 відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: 100% вартості товару - до 04.04.2019 року.

20 березня 2019 року між ТОВ «Агрозахист Донбас» та відповідачем укладено додаток №3 до договору поставки №ВВ02/19 від 29.01.2019 року, згідно якого ТОВ «Агрозахист Донбас» зобов`язалося поставити відповідачу товари в строк до 22.03.2019 (п.2 додатку №3 до договору) на загальну суму 120 839,86 грн.

На виконання додатку №3 до договору ТОВ «Агрозахист Донбас» поставлено відповідачу товари на загальну суму 120 839,86 грн, що підтверджується видатковою накладною №852 від 22.03.2019. Зазначена видаткова накладна підписана уповноваженими особами сторін та містить відбитки печаток підприємств.

Відповідно до п.3 додатку №3 відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: розрахунок по зобов`язанню на суму 120 839,86 грн від вартості товару за цим додатком, проводиться покупцем не пізніше 7 днів від дати отримання товару за цим договором, шляхом надання простого векселя постачальнику авальованого Львівське Облуправління Ощадбанку АТ строком погашення «за пред`явленням» але не раніше 15 жовтня 2019 року.

Відповідач здійснив оплату товарів поставлених на підставі додатків №2 та №3 у наступні строки: 19.04.2019 року на суму 806443,09 грн в т.ч. ПДВ, ФГ Хомяк С.М. як аваліст, шляхом видачі простого векселя ТОВ «Агрозахист Донбас» на пред`явлення від 19.04.2019 року серії АА2023944, який був авальований 26.04.2019 року, за пред`явленням, але не раніше 15 жовтня 2019 року. Оригінал зазначеного векселя згідно акта приймання-передачі від 03.05.2019 року передано ТОВ «Агрозахист Донбас». Зазначений вексель погашено шляхом сплати пред`явнику 15.10.2019 року, що підтверджується копією платіжного доручення №60 (#381752878314) від 15.10.2019 на суму 806443,09 грн з призначенням платежу: «оплата за простий вексель №Аа2023944 від 19 квітня 2019 року».

Згідно п.4 акта приймання-передачі авальованого векселя від 03.05.2019 року, векселедержатель передав, а векселедавець прийняв товар згідно переліку, визначеного згідно переліку, визначеного додатком №2 від 13.04.2019 року до договору поставки №ВВ02/19 від 21.09.2019 та додатком №3 від 20.03.2019 до договору поставки №ВВ02/19 від 29.01.2019 та видатковими накладними №534 від 14.03.2019; №851 від 22.03.2019; №852 від 22.03.2019; №853 від 22.03.2019; №858 від 22.03.2019; №1595 від 05.04.2019.

Відповідно до п.5 акта приймання-передачі авальованого векселя від 03.05.2019 року, векселедавець передав, а векселедержатель прийняв акцептований платником та авальований АТ «Ощадбанк» простий вексель АА2023944 на суму 806 443,09 грн в рахунок оплати поставленого товару.

У п.6 акту приймання-передачі авальованого векселя від 03.05.2019 зазначено, що зобов`язання з оплати та поставки товару виконані сторонами в повному обсязі; сторони одна до одної претензій не мають.

Акт приймання-передачі авальованого векселя від 03.05.2019 підписаний з обох сторін, а саме: з однієї сторони - Фермерське господарство Хомяк Світлани Миколаївни передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» з другої сторони прийняло, підписало та скріпило зазначений документ печаткою підприємства.

01 листопада 2019 року між ФГ Хомяк С.М. та ТОВ «Науфарм Україна» підписано акт приймання-передачі векселя про те, що на підставі погашення векселя на загальну вартість 806 443,09 грн ТОВ «Науфарм Україна» передає, а ФГ Хомяк С.М. приймає належним чином оформлений один оригінал векселя з реквізитами, наведеними нижче: вид векселя: простий; номер вексельного банку: АА2023944; дата складання векселя: 19.04.2019; дата оплати векселя: за пред`явленням, але не раніше 15.10.2019 року; векселедавець: ФГ Хомяк С.М.; векселедержатель: ТОВ «Науфарм Україна»; номінальна вартість векселя: 806 443,09 грн.

03.10.2019 року між векселедавцем ФГ Хомяк С.М. та пред`явником ТзОВ «Науфарм Україна» складено та підписано акт пред`явлення векселя до оплати.

Крім цього, судом встановлено, що 24.07.2019 між ТОВ «Агрозахист Донбас» та відповідачем укладено додаток №4 до договору поставки №ВВ02/19 від 29.01.2019 року, згідно якого ТОВ «Агрозахист Донбас» зобов`язалося поставити відповідачу товари в строк до 07.08.2019 (п.2 додатку №4 до договору) на загальну суму 235 655,57 грн.

На виконання додатку №4 до договору ТОВ «Агрозахист Донбас» поставлено відповідачу товари на загальну суму 235 655,57 грн, що підтверджується видатковою накладною №6370 від 05.08.2019. Зазначена видаткова накладна підписана уповноваженими особами сторін та містить відбитки печаток підприємств.

Відповідно до п.3 додатку №4 відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку: 100 % вартості товару - до 02.08.2019 року.

Відповідач здійснив оплату товарів поставлених на підставі додатку №4 у наступні строки: 25.07.2019 на суму 235 655,57 грн, що підтверджується платіжним дорученням №318 (#339480511414) із призначенням платежу: «Оплата за насіння Ріпак озимий Мерседес, згідно рах.№2814 від 24.07.2019, в т.ч. ПДВ 20% 39275,93 грн».

У подальшому 25 квітня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (в тексті договору кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315» (в тексті договору новий кредитор) укладено договір №10 про відступлення прав вимоги за договором поставки №ВВ02/19 від 29.01.2019 року, відповідно до п.п.1.1.3 якого, право вимоги усі права вимоги, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас», як постачальнику, по договору поставки №ВВ02/19 від 21.09.2019, в т. ч. права на стягнення штрафних санкцій по договору №ВВ02/19 від 21.09.2019 (штраф, пеня, 48% річних, інфляційні втрати).

Згідно з п.2.1 Договору про відступлення права вимоги сторони передбачили, що у відповідності до умов цього договору кредитор передає (відступає) новому кредитору право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у розмірі та строки, визначені між новим кредитором та кредитором в окремій угоді, укладеній між ними.

Відповідно до п.3.1 Договору про відступлення права вимоги, оформлення відступлення права вимоги відбувається в наступному порядку: право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання кредитором та новим кредитором акту приймання-передачі права вимоги. Після підписання даного акту новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржника стосовно відступленого права вимоги. В день підписання цього договору між кредитором та новим кредитором складається акт приймання-передачі права вимоги. Разом з правом вимоги новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ним права в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.8.1 Договору про відступлення права вимоги).

25 квітня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315» підписано акт приймання-передачі права вимоги (додаток до договору №10 про відступлення права вимоги), яким підтверджено передачу позивачу усіх прав вимоги за договором поставки №ВВ02/19 від 29.01.2019.

Листом від 05 липня 2023 року позивач повідомив відповідача про заміну кредитора у зобов`язанні на підставі укладеного договору №10 від 25.04.2022 про відступлення прав вимоги за договором поставки №ВВ02/19 від 29.01.2019.

У липні 2023 року ТОВ «Оптіма-315» звернулося до суду з цим позовом про стягнення з Фермерського господарства Хомяк Світлани Миколаївни 290 854,53 грн, з яких: 241 932,93 грн. штрафи; 17 421,84 грн пеня; 23 435,33 грн. 48% річних та 8 064,43 грн інфляційні втрати.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).

Частиною 1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У п.3.1 Договору сторони погодили, що порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до договору.

Як встановлено судом вище, на виконання умов договору поставки між ТОВ «Агрозахист Донбас» та ФГ Хомяк С.М. укладено Додатки до договору поставки (№1 від 29.01.2019, №2 від 13.04.2019, №3 від 20.03.2019, №4 від 24.07.2019), якими сторони погодили строки поставки товару, терміни та умови оплати поставленого товару.

Судом встановлено, що на виконання умов Додатку №1 від 29 січня 2019 року ТОВ «Агрозахист Донбас» поставило відповідачу товари на загальну суму 94 857,96 грн 05 квітня 2019 року. Відповідно до п.3 вказаного додатку відповідач зобов`язався здійснити оплату не пізніше 7 днів від дати отримання товару, шляхом надання простого векселя постачальнику авальованого Львівське Облуправління Ощадбанку АТ строком погашення «за пред`явленням» але не раніше 15 жовтня 2019 року, разом з тим, ФГ Хомяк С.В. належним чином виконало умови додатку №1 до договору поставки та оплатило товар заздалегідь, а саме: 30 січня 2019 року, що підтверджується наявною у справі платіжною інструкцією.

Також судом встановлено, що на виконання Додатку №4 від 24 липня 2019 року ТОВ «Агрозахист Донбас» поставило відповідачу товари на загальну суму 235 655,57 грн 05 серпня 2019 року. У відповідності до п.3 вказаного додатку відповідач зобов`язався здійснити 100% оплату вартості товару до 02 серпня 2019 року; відповідач здійснив оплату товарів в сумі 235 655,57 грн 25 липня 2019 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням.

Крім того, судом встановлено, що на виконання умов Додатку №2 від 13 квітня 2019 року ТОВ «Агрозахист Донбас» поставило відповідачу товари на загальну суму 685 603,23 грн, що підтверджується видатковими накладними: №534 від 14.03.2019 на суму 87032,27 грн; №858 від 22.03.2019 на суму 45494,53 грн; №851 від 22.03.2019 на суму 514264,33 грн; №853 від 22.03.2019 на суму 5317,87 грн; №1595 від 05.04.2019 на суму 33494,23 грн. Слід зазначити, що у вказаному додатку немає умови щодо строку поставки товару.

Разом з тим, Додаток №2 від 13 квітня 2019 року містить два пункти з різними умовами щодо оплати поставленого товару, а саме: п.2 вказаного додатку передбачено обов`язок відповідача здійснити оплату товару в сумі 685 603,23 грн не пізніше 7 днів від дати отримання товару, шляхом надання простого векселя постачальнику авальованого Львівське Облуправління Ощадбанку АТ строком погашення «за пред`явленням» але не раніше 15 жовтня 2019 року, поряд з тим, п.3 вказаного додатку передбачено здійснення відповідачем 100% оплати вартості товару до 04 квітня 2019 року.

На виконання умов Додатку №3 від 20 березня 2019 року ТОВ «Агрозахист Донбас» поставило відповідачу товар в сумі 120 839,86 грн 22 березня 2019 року, що підтверджується видатковою накладною №852 від 22.03.2019 року.

Пунктом 3 Додатку №3 передбачено розрахунок за поставлений товар: не пізніше 7 днів від дати отримання товару, шляхом надання простого векселя постачальнику авальованого Львівське Облуправління Ощадбанку АТ строком погашення «за пред`явленням» але не раніше 15 жовтня 2019 року.

Судом встановлено, що на виконання умов Додатків №2 та №3 до договору поставки відповідачем здійснено оплату в сумі 806 443,09 грн, шляхом надання ТОВ «Агрозахист Донбас» простого векселя серія АА2023944 від 19.04.2019 року, на пред`явлення, але не раніше 15 жовтня 2019 року. Оригінал зазначеного векселя згідно акта приймання-передачі від 03.05.2019 року передано ТОВ «Агрозахист Донбас».

Матеріалами справи підтверджується, що зазначений вексель погашено шляхом сплати пред`явнику 15.10.2019 року. Наведені обставини також підтверджуються копією платіжного доручення №60 (#381752878314) від 15.10.2019 на суму 806443,09 грн з призначенням платежу: «оплата за простий вексель №АА2023944 від 19 квітня 2019 року».

Як встановлено судом вище, умови Додатку №2 до договору поставки містили суперечливі положення на строки здійснення оплати товару на користь ТОВ «Агрозахист Донбас», однак, між останнім та відповідачем підписано акт приймання-передачі авальованого векселя від 03.05.2019.

Пунктом 4 акта приймання-передачі авальованого векселя від 03.05.2019 року, зазначено, що векселедержатель передав, а векселедавець прийняв товар згідно переліку, визначеного додатком №2 від 13.04.2019 року до договору поставки №ВВ02/19 від 29.01.2019 та додатком №3 від 20.03.2019 до договору поставки №ВВ02/19 від 29.01.2019 та видатковими накладними №534 від 14.03.2019; №851 від 22.03.2019; №852 від 22.03.2019; №853 від 22.03.2019; №858 від 22.03.2019; №1595 від 05.04.2019.

Векселедавець передав, а векселедержатель прийняв акцептований платником та авальований АТ «Ощадбанк» простий вексель АА2023944 сумі 806443,09 грн в рахунок оплати поставленого товару (п.5 акта приймання-передачі авальованого векселя від 03.05.2019 року).

Згідно з ст.14 ЗУ «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (у редакції, чинній на момент підписання векселя) вексель це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов`язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Відповідно до ст.4 ЗУ «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

Судом враховано, що у п.6 акта приймання-передачі авальованого векселя від 03.05.2019 року, сторони договору поставки дійшли згоди, що зобов`язання з оплати та поставки товару виконані сторонами в повному обсязі, а сторони одна до одної претензій не мають.

Крім того, у п.п.3.2, 3.3, 3.4 Договору сторони погодили, що всі платежі за цим договором здійснюються покупцем з врахуванням п.3.2 договору. На підтвердження виконання покупцем зобов`язань з оплати товару з врахуванням п.3.2 даного договору, сторони впродовж трьох днів від дня остаточного розрахунку за відповідним додатком або договором в цілому, підписують «Акт звіряння взаємних розрахунків». Ініціатива підписання «Акту звіряння взаємних розрахунків» покладається на покупця. При відсутності підписаного сторонами «Акта звіряння взаєморозрахунків» зобов`язання покупця щодо повної оплати вартості отриманого товару не вважається виконаним, що є підставою для застосування відповідних штрафних санкцій згідно з умовами договору.

У відповідності до акту звірки взаєморозрахунків за договором поставки №ВВ02/19 від 29.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» та Фермерським господарством Хомяк Світлани Миколаївни, станом на 03 травня 2019 року заборгованість відсутня, а отже, відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій у відповідності до п.3.4 договору.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач за погодженням з ТОВ «Агрозахист Донбас» виконав у повному обсязі взяті на себе зобов`язання щодо оплати поставленого товару, в тому числі, передавши постачальнику вексель відповідно до договору, враховуючи законодавчі приписи згідно яких, грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором припиняються та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем, доводи позивача щодо несвоєчасності здійснення оплати поставленого товару на умовах договору поставки є безпідставними та не доведеними.

Враховуючи те, що відповідач здійснив оплату поставленого товару за договором поставки №ВВ02/19 від 29.01.2019 та додатків до нього у повному обсязі, у строки та на умовах, погоджених між ТОВ «Агрозахист Донбас» та ФГ Хомяк С.М., відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Оптіма-315» щодо стягнення пені, 48% річних, штрафу та інфляційних втрат за прострочення строків оплати поставленого товару.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08 січня 2024 року у справі №903/744/23, оскільки при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.236 ГПК України).

Поряд з тим, твердження апелянта про те, що вексель не є заміною грошових зобов`язань боржника, що існували за договором до моменту видачі векселя, спростовуються, зокрема, положеннями ст.4 ЗУ «Про обіг векселів в Україні», відповідно до якої, у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем. Більше того, саме такий спосіб оплати (шляхом надання простого векселя) сторонами було узгоджено у конкретних додатках до договору, підписаних обома сторонами та підтверджено підписаним актом звірки взаєморозрахунків.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Крім цього, в силу положень ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з прийняттям рішення про відмову в задоволенні позову, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про покладення витрат на професійну правову допомогу на позивача, з огляду на що, відсутні підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції.

З тих же мотивів (ч.4 ст.129 ГПК України та висновок суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції про відмову в позові), колегія суддів і не вбачає підстав для задоволення заяви позивача щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, в сумі 20 000 грн. Такі витрати, як і судовий збір за подання апеляційної скарги, слід залишити за апелянтом (позивачем).

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення суду першої інстанції прийняті у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для їх скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Доводи скаржника про скасування рішень місцевого господарського суду є безпідставними.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду у цій справі без змін, а апеляційної скарги позивача без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 236, 244, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 13 березня 2024 року та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27 березня 2024 року у справі №914/2152/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-315» без задоволення.

Матеріали справи №914/2152/23 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 01 липня 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.