Рішення

від 02.04.2024 по справі 922/5426/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024м. ХарківСправа № 922/5426/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР» (Україна, 62405, Харківська область, Харківський район, селище Кутузівка, вулиця Шкільна, будинок 1, квартира 16, ідентифікаційний код особи 40917498) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 2) Харківська районна державна адміністрація Харківської області (Україна, 61098, Харківська область, місто Харків, шосе Григорівське, будинок 52, ідентифікаційний код особи 04058775) 3) Глибоцька сільська рада (Україна, 62410, Харківська область, Харківський район, селище Глибоке, вулиця Миру, будинок 1, ідентифікаційний код особи 04396638) 4) ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (Україна, 61165, Харківська область, місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21, поверх 8-9, код ЄДРПОУ 39792822) ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ХАРКІВГАЗ» (Україна, 61109, Харківська область, місто Харків, вулиця Безлюдівська, будинок 1, ідентифікаційний код особи 03359500) про стягнення збитків та здійснених на них нарахувань за участю представників:

позивача Мазепа Г.Б.

відповідача Клименко Т. В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР» з позовом до Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ХАРКІВГАЗ» та просить суд:

- стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (АТ «Харківгаз») (Код ЄДРПОУ 03359500, юридична адреса: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер» (Код ЄДРПОУ 40917498, юридична адреса: 62405, Харківська обл., Харківський район, сел. Кутузівка, вул. Шкільна, буд. 1, кв. 16) суму понесених Позивачем реальних збитків у розмірі 196 601,54 грн., де 126 300,00 грн. сума реальних збитків Позивача, 58 924,64 грн інфляційні втрати, 11 376,90 - 3% річних за вказаний період з 15.12.2020р. по 15.12.2023р. (дата подачі позову).

- стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (АТ «Харківгаз») (Код ЄДРПОУ 03359500, юридична адреса: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер» (Код ЄДРПОУ 40917498, юридична адреса: 62405, Харківська обл., Харківський район, сел. Кутузівка, вул. Шкільна, буд. 1, кв. 16) суму завданих Позивачеві збитків у вигляді упущеної вигоди разом із штрафними санкціями у розмірі 3 668 495,30 грн., що складається з 2 175 850,13 грн. (в складі якої 1 600 372,52 грн. (сума упущеної вигоди) + 486 821,35 грн. (інфляційні втрати) + 88 656,26 грн. (3% річних)) + 1 492 645,17 грн. (в складі якої 1 097 864,37 грн. (сума упущеної вигоди) + 333 962,13 грн. (інфляційні втрати) + 60 818,67 грн. (3% річних)).

- стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (АТ «Харківгаз») (Код ЄДРПОУ 03359500, юридична адреса: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер» (Код ЄДРПОУ 40917498, юридична адреса: 62405, Харківська обл., Харківський район, сел. Кутузівка, вул. Шкільна, буд. 1, кв. 16) суму завданої моральної шкоди у розмірі 250 000,00 грн.

- стягнути з Відповідача фактично понесені Позивачем судові витрати, а саме: фактично сплачений судовий збір у загальній сумі 49 381,17 грн., витрати на правничу допомогу у сумі 66 000, 00 грн., витрати на оплату експертного економічного дослідження № 4-010/23 від 07.11.2023р. у сумі 22 730,10 грн., за проведення наукової експертизи від 01.11.2021р. № 01-07\742 суму у розмірі 17 850,00 грн.

Ухвалою суду від 28.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 15.01.2024 о 11:45, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи. В засіданні оголошувалася перерва з 15.01.2024 по 29.01.2024. В засіданні оголошувалася перерва з 15.01.2024 по 29.01.2024.

Засідання відкладалося з 29.01.2024 по 12.02.2024, з 12.02.2024 по 26.02.2024.

Ухвалою від 26.02.2024 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.03.2024 р. о 11:15.

Судове засідання у справі відкладалося з 11.03.2024 по 25.03.2024, з 25.03.2024 по 01.04.2024. В засіданні оголошувалася перерва з 01.04.2024 по 02.04.2024.

15.01.2024 за вх. 1079/24 до суду надійшов відзив АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВГАЗ" на позовну заяву.

23.01.2024 за вх. 2016/24 до суду надійшла заява про долучення доказів, за якою позивач просив суд долучити до матеріалів справи нотаріально посвідчену та зареєстровану в реєстрі за № 255 Заяву свідка ОСОБА_2 , якою надано відповідь на письмові питання відповідача.

26.01.2024 за вх. 2357/24 до суду надійшло клопотання про залучення третіх осіб, яке було задоволено ухвалою суду від 29.01.2024 та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); Харківську районну державну адміністрацію Харківської області (ід. код юр. особи 04058775, адреса - 61098, Харківська обл., м. Харків, Григорівське шосе, 52); Глибоцьку (Глибоківську) сільську раду (ід. код юр. особи 04396638, адреса - 62410, Харківська обл., Харківський р-н, селище Глибоке, вул. Миру, 1); Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (ід. код юр. особи - 39792822, адреса - 61165, м. Харків, вул. Космічна, 21, під`їзд 2 пов. 8).

12.02.2024 за вх. 3828/24 від відповідача надійшли письмові пояснення до поданої позивачем заяви свідка.

12.02.2024 за вх. 3896/24 про долучення доказів до матеріалів справи

14.02.2024 за вх. 4220/24 від Харківської районної державної адміністрації Харківської області надійшла заява про розгляд справи без участі її представника.

22.02.2024 за вх. 4917/24 від Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР» надійшли письмові пояснення по справі.

26.02.2024 за вх. 5070/24 від Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ХАРКІВГАЗ» надійшли заперечення на письмові пояснення позивача.

21.03.2024 за вх. 7753/24 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ.

В судовому засіданні 01.04.2024 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР». Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

У відповідності до Кодексу газорозподільних систем: Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори ГРМ. Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів.

Згідно ст. 1 Закону України „Про об`єкти підвищеної небезпеки" об`єктом підвищеної небезпеки є об`єкт, на якому використовуються, виготовляється, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Виходячи з положень даної норми, газопровід - об`єкт підвищеної небезпеки та потенційно небезпечний об`єкт, на території якого та за його межами існує ризик негативної події, яка може відбутися за певних обставин. Відповідно до ст. 8 Закону України „Про об`єкти підвищеної небезпеки" суб`єкт господарської діяльності (юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки) зобов`язаний: вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу; повідомляти про аварію, що сталася на об`єкті підвищеної небезпеки, і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування та населення; забезпечувати експлуатацію об`єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику; виконувати вимоги цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність об`єктів підвищеної небезпеки.

Враховуючи зазначене, позивач наголошував, що АТ «Харківгаз» зобов`язаний забезпечувати умови безпечної експлуатації газопроводів, зокрема і дії щодо їх позначення задля належного повідомлення про наявність на місцевості охоронних зон на яких знаходиться газопровід.

Позивач вказував, що господарськими судами у справі № 922/89/21 за участю тих самих Сторін були встановлені наступні преюдиційні для цієї справи обставини:

1. Факт пошкодження 27.10.2019р. підземного підвідного сталевого газопроводу високого тиску Д-159мм на відстані 1 км від села Липці по шосе на с. Глибоке мав місце.

2. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення по якій проходить вищевказаний газопровід, та на якій відбулася аварія на газопроводі, - знаходиться у орендному користуванні ТОВ "СП Щасливий фермер".

3. Пошкодження заподіяне сільськогосподарською технікою - глибокорозпушувачем стрілоподібним ГРС-3, який належить ТОВ "СП Щасливий фермер". Внаслідок аварії на газопроводі, була пошкоджена і сама сільськогосподарська техніка - глибокорозпушувач стрілоподібний ГРС-3.

4. За технічними характеристиками, ГРС-3 має глибину обробки ґрунту до 45 см.

5. Аварійне пошкодження газопроводу сталось на глибині знаходження газопроводу - 0.4 м. Прокладання газопроводу по ораних та зрошуваних землях рекомендується на глибині прокладання приймати не менше ніж 1 м до верху газопроводів, а відтак улаштування сталевого газопроводу високого тиску під землями сільськогосподарського призначення на глибині 400 мм (0,4 м) є порушенням п. 7.18 ДБН В.2.5-20-2018.

6. Якщо б глибина прокладання газопроводу дійсно становила 1 метр аварія не повинна була відбутись.

7. ТОВ «СП Щасливий фермер» як належний землекористувач при використанні земельної ділянки з кадастровим номер 6325180700:03:015:0001 керувався землевпорядною документацією та виходив з того, що згідно із інформацією зазначеною у витягу є Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6314729282021 від 05.02.2021 земельна ділянка з кадастровим номером № 6325180700:03:015:0001, місцерозташування земельної ділянки: Харківська область, Харківський район, Глибоківська сільська рада, КСП ім. Кірова, 393 відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 № 1051, не зареєстровані.

8. На оператора ГРМ покладено обов`язок забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а також встановлено обов`язок зазначення в документації із землеустрою охоронні зони об`єктів ГРМ з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ, але вказаний обов?язок АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" не був виконаний.

9. На полі, де сталася аварія, на момент пошкодження покажчики газопроводу були відсутні.

10. Господарськими судами у вказаній справі встановлено відсутність вини Відповідача (Позивача у цій справі) у події аварії газопроводу, що сталася в 2019р.

Позивач вважає, що в результаті аварії на газопроводі, що сталася в 2019 року внаслідок порушення AT «Оператор ГС "Харківгаз" вимог законодавства України щодо прокладення та експлуатації сталевого газопроводу, невиконання ним свого обов?язку щодо зазначення в документації із землеустрою охоронної зони об`єкту ГРМ з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ, невстановлення ним позначок щодо навяності об?єкта ГРМ на земельній ділянці, ТОВ "СП Щасливий фермер" понесло значні матеріальні збитки, які виразилися у пошкодженні техніки, недотриманні прибутку у 2020 році щодо врожаю кукурудзи та у 2021 році щодо врожаю соняшника на полях площею 27,4265 га і 71,8836 га, а також Позивач зазнав моральної шкоди, яка підлягає стягненню з Відповідача.

Позивач вважає, що Відповідачем йому завдана наступна майнова шкода у вигляді збитків: реальні збитки - втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; упущена вигода - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Під реальними збитками завданими йому Відповідачем Позивач вважає понесеними збитки, які він витратив на ремонт пошкодженої під час аварії на газопроводі сільськогосподарської техніки - глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3, який належить Позивачу. Належність Позивачу вказаної сільськогосподарської техніки підтверджується: Договором купівлі-продажу № 17/1 від 17.10.2018р., згідно якого ТОВ «ЗЕММАШ-Техніка» (Продавець) продав, а ТОВ «СП Щасливий фермер» (Покупець) прийняв та зобов?язався оплатити глибокорозпушувач стрілоподібний ГРС-3 за суму у розмірі 233 100,00 грн (т.ч. ПДВ), Додатком № 1 від 17.10.2018р. «Специфікація», Актом приймання-передачі від 17.10.2018р., видатковою накладною № 853 від 17.10.2018р. Позивач придбав у ТОВ «ЗЕММАШ-ТЕХНІКА» сільськогосподарську техніку глубокорозпушувач ГРС-3 за суму у розмірі 233 100,00 грн., задля підвищення рівня врожайності сільськогосподарських культур під час здійснення сільськогосподарських робіт в своїй господарській діяльності, запобігання виникненню переущільнення при вирощування польових культур (пшениця озима, кукурудза, соняшник) та погіршення структури грунту, а саме для проведення глибокого рихлення грунту та внесення добрив на глибину не менше 40 см. Ремонт вказаної сільськогосподарської техніки глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3 (реальні збитки Позивача) підтверджуються Актом виконаних робіт № 31103-1 від 31.03.2020р. за договором № 20191205-1 від 05.12.2019р., згідно яких ФО-П Куртян Д.Д. (Код ЄДРПОУ 2976420730, види економічної діяльності: 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення) надав Позивачу послуги з ремонту глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3, який належить Позивачу. Вартість послуги з ремонту глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3 за Актом виконаних робіт № 31103-1 від 31.03.2020р. склала 126 300,00 грн.

Таким чином, грунтуючись на вказаних встановлених господарськими судами у справі № 922/89/21 фактах - преюдиційних обставинах для цієї справи, Позивач вважає, що в результаті аварії на газопроводі, що сталася в 2019 року внаслідок порушення AT «Оператор ГС "Харківгаз" вимог законодавства України щодо прокладення та експлуатації сталевого газопроводу, в тому числі з урахуванням залягання газопроводу на глибині 0,4м замість 1м від поверхні, невиконання ним свого обов?язку щодо зазначення в документації із землеустрою охоронної зони об`єкту ГРМ з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ, не встановлення ним позначок щодо наявності об?єкта ГРМ на земельній ділянці, ТОВ "СП Щасливий фермер" понесло матеріальні збитки, які виразилися у пошкодженні техніки, що належить Позивачу. Вказані реальні збитки Позивача підтверджуються: актом виконаних робіт № 31103-1 від 31.03.2020р., договором № 20191205-1 від 05.12.2019р., платіжними дорученнями № 21 від 16.03.2020р. на суму 149 000,00 грн, № 26 від 23.03.2020р. на суму 148 500,00 грн, № 31 від 26.03.2020р. на суму 100 000,00 грн, № 431 від 16.03.2020р. на суму 51 000, 00 грн., № 441 на суму 51 500 грн. від 07.11.2023р.

На вказані реальні збитки позивачем було нараховано 58 924,64 грн інфляційні втрати та 11 376,90 - 3% річних за вказаний період з 15.12.2020 по 15.12.2023.

На підставі листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Щасливий фермер» від 30.08.2021 р. за № 30/08/21-2, Національним науковим центром «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» було укладено договір № 98/21 від 07.09.2021 р. про надання платних послуг «Наукова експертиза змін родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області». Висновком наукової експертизи щодо змін родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області від 01.11.2021р. № 01-07\742 здійсненого доктором біологічних наук Миколою МІРОШНИЧЕНКО, було встановлено наступне: «Польові сільськогосподарські культури потребують наявності рівноважної щільності не тільки у верхньому 15-сантиметровому шарі, але й в усьому кореневмісному шарі. У іншому випадку врожайність польових сільськогосподарських культур знижується, особливо через утворення так званої плужної підошви - ущільненого шару, що залягає під шаром, у якому проводиться механічний обробіток грунту». Науковими дослідженнями ННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського встановлено нормативні значення втрат врожаю сільськогосподарських культур за переущільнення грунту. Під час наукової експертизи досліджено структурно-агрегатний склад грунту на полях площею 27,4265 га та 71,8836 га. Встановлено, що на полі площею 27,4265 га кількість агрономічно цінних агрегатів розміром 0,25-10,0 мм у шарі 0-15 см складала 69,8%, у шарі 15-30 см - 55,3%, у шарі 30-40 см - 48,1 %. На полі площею 71,8836 га кількість агрономічно цінних агрегатів розміром 0,25-10,0 мм у шарі 0-15 см складала 71,5 %, у шарі 15-30 см - 60,4%, у шарі 30-40 см - 58,8 %. Це також свідчить про погіршення структури грунту у нижній половині орного шару грунту на обох полях, що відповідає слабкому ступеню деградації. Для запобігання цьому також необхідно проведення глибокого рихлення грунту на глибину не менше 40 см.

За висновком наукової експертизи Ґрунти земельних ділянок (полів) площею 27,4265 га та 71,8836 га, які орендуються ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Щасливий фермер» та розташовані на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області, мають ознаки несприятливих фізичних властивостей для вирощування сільськогосподарських культур у підорному шарі, що негативно позначається на їх врожайності. Для запобігання виникненню переущільнення при вирощування польових культур (пшениця озима, кукурудза, соняшник) та погіршення структури грунту необхідно проводити глибоке рихлення грунту на глибину не менше 40 см. За проведення вказаної наукової експертизи від 01.11.2021р. № 01-07\742 Позивач сплатив суму у розмірі 17 850,00 грн.

Також, Позивач листом від 02.10.2023 року № 02/10/23-1 звернувся про призначення експертного економічного дослідження. На вирішення експертного економічного дослідження Позивачем були поставлені наступні питання:

1. Чи підтверджується документально складений ТОВ «СП «Щасливий фермер» станом на 10.02.2022 року розрахунок втрати можливого доходу підприємств від реалізації кукурудзи урожаю 2020 року внаслідок зміни родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на територ. Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області?

2. Виходячи з відповіді на перше питання, якій сумі станом на 01.10.2023 року дорівнює розмір розрахованого станом на 10.02.2022 року можливого втраченого доходу підприємства від реалізації кукурудзи урожаю 2020 року внаслідок зміни родючості грунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71.8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області з урахуванням інфляційних втрат за період лютий 2022 року - вересень 2023 року?

З. Чи підтверджується документально складений ТОВ «СП «Щасливий фермер» станом на 10.02.2022 року розрахунок втрати можливого доходу підприємства від реалізації соняшнику урожаю 2021 року внаслідок зміни родючості грунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області?

4. Виходячи з відповіді на третє питання, якій сумі станом на 01.10.2023 року дорівнює розмір, розрахованого станом на 10.02.2022 року можливого втраченого доходу підприємства рік від реалізації соняшнику урожаю 2021 року внаслідок зміни родючості грунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71.8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області з урахуванням інфляційних втрат за період лютий 2022 року - вересень 2023 року?

Згідно Висновків експертного економічного дослідження № 4-010/23 від 07.11.2023р., експертом Аніщенко О.В. вирішено: наданими для дослідження документами складений ТОВ «СП «Щасливий фермер» розрахунок втрати можливого доходу підприємства від реалізації кукурудзи урожаю 2020 року внаслідок зміни родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області підтверджується документально в сумі 1600372,52 грн; виходячи з наданих для експертного дослідження документів, розрахунковий розмір можливого втраченого доходу ТОВ «СП «Щасливий фермер» від реалізації кукурудзи урожаю 2020 року внаслідок зміни родючості грунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області з урахуванням інфляційних витрат за період лютий 2022 року - вересень 2023 року дорівнює станом на 01.10.2022; року сумі 2027671,98 грн; наданими для дослідження документами складений ТОВ «СП «Щасливий фермер» розрахунок втрати можливого доходу підприємства від реалізації соняшнику урожаю 2021 року внаслідок зміни родючості грунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області підтверджується документально в сумі 1097864,37 грн; виходячи з наданих для експертного дослідження документів, розрахунковий розмір можливого втраченого доходу ТОВ «СП «Щасливий фермер» від реалізації соняшнику урожаю 2021 року внаслідок зміни родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області з урахуванням інфляційних втрат за період лютий 2022 року вересень 2023 року дорівнює станом на 01.10.2023р. сумі у розмірі 1390994,16 грн.

Таким чином, згідно висновку економічного експертного дослідження, розрахунковий розмір можливого втраченого доходу ТОВ «СП «Щасливий фермер» від реалізації кукурудзи урожаю 2020 року внаслідок зміни родючості грунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області з урахуванням інфляційних витрат за період лютий 2022 року - вересень 2023 року дорівнює станом на 01.10.2022; року сумі 2027671,98 грн., а розрахунковий розмір можливого втраченого доходу ТОВ «СП «Щасливий фермер» від реалізації кукурудзи урожаю 2020 року внаслідок зміни родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області з урахуванням інфляційних втрат за період лютий 2022 року вересень 2023 року дорівнює станом на 01.10.2023р. сумі у розмірі 1390994,16 грн., що загалом складає суму упущеної Позивачем вигоди (збитків) у розмірі 3 418 666,14 грн, на які позивачем було нараховано інфляційні втрати і 3 % річних.

Обґрунтовуючи підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди, позивач вказував, що планував свою господарську діяльність, виходячи з об?єктивно відомих йому обставин наявності в нього орендованих земель, основних засобів, для чого робив витрати на придбання сільськогосподарської техніки, добрив, зерна для посіву. Позивач вважав, що зробив все від нього залежне для досягнення основної мети своєї діяльності одержання прибутку, в тому числі з урахуванням дослідження питання щодо необхідності глибокого рихлення грунту та внесення добрив на глибину не менше 40 см для отримання більшої врожайності сільськогосподарських культур. Між тим, Позивачу такими діями (бездіяльністю) Відповідача у цій справі за вказаних обставин була завдана моральна шкода, яка полягає у наступному: приниження його ділової репутації та підрив довіри до його діяльності, адже Позивач планував підвищення врожайності сільськогосподарських культур, і вів ділові перемовини стосовно укладення договорів щодо купівлі-продажу такого збільшеного за обсягами врожаю на відміну від попередніх років, порушення нормальної роботи юридичної особи, що полягає у пошкодженні його майна, необхідності захищатися майже на протязі 2 років в суді проти безпідставно заявленого Відповідачем у цій справі позові (справі № 922/89/21), витрачати час на пошук адвокатів, підготовку документів для суду, замість звичайного режиму господарської діяльності, спричинило реальну загрозу для життя та здоров`я його працівників (трактористів, водіїв сільськогосподарської техніки), які відмовлялися працювати на полях, враховуючи події аварії на газопроводі в 2019р., та враховуючи, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" не визнавав своєї вини у вказаній події аж до набрання законної сили судовими рішеннями господарських судів у справі № 922/89/21, і ніяк не намагався виправити ці свої дії шляхом перекладення газопроводу відповідно до нормативів, внесення даних щодо наявності газопроводу до Земельного кадастру та встановлення відповідних покажчиків по всій довжині пролягання газопроводу. Зазначене, за твердженням позивача, порушило звичайний режим господарської діяльності Позивача, накладало на нього додатковий матеріальний тягар, порушило вже налагоджені ділові зв`язки (зменшення кола контрагентів (відмова від співпраці)), та призвело до погіршення його ділової репутації, підірвало довіру до його діяльності, спричинило невизначеність в плануванні діяльності та прийнятті управлінських рішень, фактично створило перешкоди в управлінні підприємством, що завдало Позивачеві моральної шкоди. Завдану йому з боку Відповідача моральну шкоду Позивач оцінює в 250 000,00 грн.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач вказував, що позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер). Окрім того, позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню.

За твердженням відповідача, в позовній заяві наведено виключно теоретичне обґрунтування можливості отримання доходу, не зазначено розмір доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин, не наведено факти вжиття ТОВ «СП «Щасливий фермер» заходів щодо одержання таких доходів, не доведено факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів, що виключає обґрунтованість позовних вимог та є підставою для відмови в їх задоволенні. Окрім того, розмір упущеної вигоди кредитора має визначатися виходячи з розміру доходу, який він міг одержати, за виключенням його витрат на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права. Без урахування наведених витрат сам по собі чистий прибуток не може бути покладений в основу розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки: по-перше, такий підхід суперечить наведеним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам справедливості, розумності; по-друге: зумовить заявлення кредитором вимог до боржника про відшкодування збитків, що виходять за межі тих, які необхідні, а отже, матиме наслідком надкомпенсацію майнових втрат кредитора (позивача), його необґрунтоване збагачення та стягнення з боржника (відповідача) зайвих сум. До того ж покладення лише чистого прибутку в основу розрахунку упущеної вигоди своїм наслідком зумовить недотримання іншого критерію визначення (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди - критерію компенсаційності відшкодування збитків. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ним вживались заходи щодо одержання доходів щодо яких заявлено позовну вимогу, що виключає законність та обґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, є підставою для відмови в задоволенні позову.

АТ «Харківгаз» наголошувало, що поведінка позивача щодо самостійного припущення наявності труб, невжиття заходів щодо з`ясування обставин стосовно реальної наявності труб на вказаних полях свідчать про невжиття позивачем заходів щодо одержання доходів, які наразі кваліфікуються як упущена вигода. Таким чином, дії АТ «Харківгаз» не є єдиною і достатньою причиною, яка позбавила позивача можливості отримання доходу, який наразі кваліфікується як упущена вигода. З огляду поведінку позивача, неодержання ним очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, а тому така упущена вигода не підлягає відшкодуванню. Окрім того, визначаючи розмір можливого недоотриманого доходу (упущеної вигоди), ані ТОВ «Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер», ані експерт Аніщенко О.В. не враховували при розрахунку витрати, які мав би понести позивач за умови отримання ним додаткового доходу. При розрахунку упущеної вигоди враховується чистий прибуток підприємства без урахування будь-яких витрат (умовно-постійних, умовно-змінних витрат, тощо). Реальний фінансовий результат діяльності підприємства при визначенні можливого недоотриманого доходу не встановлений.

Також відповідача зазначав, що позивач у 2020 та 2021 роках, проводячи сільськогосподарські роботи, не повідомляв АТ «Харківгаз» як оператора ГРМ про їх проведення ані на території земельної ділянки з кадастровим номером 6325180700:03:015:0001, ані на інших земельних ділянках на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області. Таким чином, позивач не дотримувався норм чинного законодавства щодо попередження оператора ГРМ про початок сільськогосподарських робіт, хоча достеменно знав (земельна ділянка з кадастровим номером 6325180700:03:015:0001) та/або припускав про наявність труб газопроводу на території полів, що підлягають обробці, що додатково свідчить про невиконання позивачем своїх обов`язків та невжиття всіх заходів щодо з`ясування обставин справи, що свідчить про недбалу поведінку самого кредитора. Під час розгляду судом справи № 922/89/21 до матеріалів справи ТОВ «Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер» було додано копії Наказу № 21/12/20-1 від 31 грудня 2020 року, яким затверджено штатний розпис ТОВ «СП Щасливий фермер» 01.01.2021 року, та Наказу № 06/01 від 06 січня 2021 року «Про тимчасову зміну режиму роботи», яким встановлено дистанційний режим роботи працівників. Згідно штатного розпису ТОВ «СП Щасливий фермер», затвердженого 31.12.2020 року, в штаті підприємства затверджено 2 штатні одиниці директор та агроном. Директор та агроном підприємства самостійно планувати та реально отримати додаткові урожаї кукурудзи та соняшника на суми 1600372,52 грн. та 1097864,37 грн., в силу посадових обов`язків не могли, що свідчить про нереальність господарської операції та може бути взято судом до уваги при ухваленні рішення у справі. Якщо для того мали б залучатись додаткові працівники, то витрати на залучення таких осіб мали б обліковуватись під час розрахунку упущеної вигоди, як того вимагає усталена практика Верховного Суду щодо стягнення упущеної вигоди (врахування можливих понесених позивачем витрат у вигляді виплати заробітної плати найманим працівникам, сплати податків, зборів і обов`язкових платежів, а не розрахунок упущеної вигоди, виходячи з розміру ймовірного чистого прибутку).

Відповідачем було висловлено заперечення і щодо заявлених позивачем вимог про стягнення моральної шкоди. Так відповідач вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач вів ділові перемовини стосовно укладення договорів щодо купівлі-продажу збільшеного за обсягами врожаю, планував та мав реальну можливість вести господарську діяльність в певних обсягах, яка б призвела до отримання додаткових урожаїв, порушення вже налагоджених ділових зв`язків, зменшення кола контрагентів, відмови від співпраці, погіршення його ділової репутації, тощо. Із 2019 року до тепер позивачем, незважаючи на занепокоєння щодо безпеки трактористів, водіїв сільськогосподарської техніки, не вчинено жодних заходів щодо з`ясування реального маршруту пролягання газопроводу. Окрім того, у сукупності із інформацією зі штатного розпису від 31.12.2020 року, де зазначено про наявний штат у кількості 2 штатні одиниці директор та агроном, та не визначено жодних працівників, які б могли займатись польовими сільськогосподарськими роботами, виникають обґрунтовані сумніви щодо реального існування зазначених позивачем фактів. Наявність моральних страждань позивача, але при цьому невжиття жодних заходів щодо з`ясування обставин щодо факту пролягання газопроводу, викликає обґрунтовані сумніви щодо їх об`єктивного існування.

Щодо витрат на правову допомогу під час розгляду судом справи № 922/89/21, відповідач вказував, що судом відповідно до норм чинного законодавства, після ухвалення рішення по суті, проведено розподіл судових витрат. Окрім того, Приватне мале підприємство фірма «Гема» є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер», частина у статутному капіталі складає 50%. Від імені Приватного малого підприємства фірми «Гема» протокол загальних зборів підписано ОСОБА_3 . Юридична адреса Приватного малого підприємства фірми «Гема» - 61007, м. Харків, пр. Олександрівський, 91, що повністю співпадає з юридичною юридичною адресою адвокатського об`єднання «Мазепа та партнери», керівнкиком якого є ОСОБА_3 . ОСОБА_3 є учасником та керівником Приватного малого підприємства фірми «Гема». Таким чином, відповідач наголошує, що представник позивача Мазепа Г.Б. вводить суд в оману, зазначаючи про складність пошуку адвоката для ведення справ ТОВ «СП Щасливий фермер» в суді та зазначаючи про необхідність стягнення 66 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди є способами захисту цивільних прав та інтересів (пункти 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Статтею 23 ЦК України, серед іншого, унормовано, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У свою чергу, згідно зістаттею 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено устатті 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, також перебачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Згідно статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороно

Статтею 225 ГК України унормовано, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз частини першої статті 225 ГК України свідчить, що зазначена норма частково дублює положення частини другої статті 224 ГК, однак конкретизує ці положення, зазначаючи дещо інший склад збитків, розкриває зміст кожного конкретного виду збитків, а також вперше згадує про таку складову збитків, як матеріальна компенсація моральної шкоди.

Системний аналіз статті 224 ГК України та статті 1166 ЦК України свідчить про те, що їх застосування залежить від суб`єктивного складу учасників спірних правовідносин, тому суду слід застосовувати відповідні положення з урахуванням встановлених обставин справи, суб`єктного складу правовідносин (чи є їх учасниками фізичні чи юридичні особи) та предмет таких правовідносин (чи наступила така шкода внаслідок допущеного господарського правопорушення або внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності фізичної або юридичної особи).

Аналізуючи положення частини першої цієї статті, слід враховувати, що і в Цивільному, і в Господарському кодексах, в інших законодавчих актах при визначенні складу збитків вживаються різні терміни, тому правильне їх розуміння має істотне значення для правозастосування.

При вирішенні спорів про стягнення заподіяних збитків перш за все необхідно з`ясовувати правові підстави покладення на винну особу цієї майнової відповідальності, з тим щоб відрізняти обов`язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що випливає, наприклад, з договору (стаття 623 ЦК), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК). Правильне розмежування підстав відповідальності необхідно ще й тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов`язань за договором, може бути обмеженим (стаття 225 ГК), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди остання підлягає стягненню у повному обсязі.

Відповідальність за завдану шкоду (збитки) може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Водночас доведення наявності таких збитків (шкоди) та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками, в силу положень статей 13, 74 ГПК України, покладено на заявника.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі № 922/89/21 у задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" про стягнення 227316,70 грн збитків відмовлено повністю. Вказаним судовим рішенням встановлено, що аварія на газопроводі в 2019 року на орендованих позивачем землях сталася внаслідок порушення AT «Оператор ГС "Харківгаз" вимог законодавства України щодо прокладення та експлуатації сталевого газопроводу, невиконання ним свого обов?язку щодо зазначення в документації із землеустрою охоронної зони об`єкту ГРМ з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ, невстановлення ним позначок щодо навяності об?єкта ГРМ на земельній ділянці, ТОВ "СП Щасливий фермер".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи встановлені обставини, в результаті аварії на газопроводі, що сталася в 2019 року внаслідок порушення AT «Оператор ГС "Харківгаз" вимог законодавства України щодо прокладення та експлуатації сталевого газопроводу, в тому числі з урахуванням залягання газопроводу на глибині 0,4м замість 1м від поверхні, невиконання обов?язку щодо зазначення в документації із землеустрою охоронної зони об`єкту ГРМ з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ, не встановлення позначок щодо наявності об?єкта ГРМ на земельній ділянці, ТОВ "СП Щасливий фермер" понесло матеріальні збитки, які виразилися у пошкодженні техніки, що належить Позивачу, а саме сільськогосподарської техніки - глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3. Належність Позивачу вказаної сільськогосподарської техніки підтверджується: Договором купівлі-продажу № 17/1 від 17.10.2018р., згідно якого ТОВ «ЗЕММАШ-Техніка» (Продавець) продав, а ТОВ «СП Щасливий фермер» (Покупець) прийняв та зобов?язався оплатити глибокорозпушувач стрілоподібний ГРС-3 за суму у розмірі 233 100,00 грн (т.ч. ПДВ), Додатком № 1 від 17.10.2018р. «Специфікація», Актом приймання-передачі від 17.10.2018р., видатковою накладною № 853 від 17.10.2018р.

Ремонт вказаної сільськогосподарської техніки глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3 (реальні збитки Позивача) підтверджуються Актом виконаних робіт № 31103-1 від 31.03.2020р. за договором № 20191205-1 від 05.12.2019р., згідно яких ФО-П Куртян Д.Д. надав Позивачу послуги з ремонту глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3. Вартість послуги з ремонту глибокорозпушувача стрілоподібного ГРС-3 за Актом виконаних робіт № 31103-1 від 31.03.2020р. склала 126 300,00 грн. Вказані реальні збитки Позивача підтверджуються: актом виконаних робіт № 31103-1 від 31.03.2020р., договором № 20191205-1 від 05.12.2019р., платіжними дорученнями № 21 від 16.03.2020р. на суму 149 000,00 грн, № 26 від 23.03.2020р. на суму 148 500,00 грн, № 31 від 26.03.2020р. на суму 100 000,00 грн, № 431 від 16.03.2020р. на суму 51 000, 00 грн., № 441 на суму 51 500 грн. від 07.11.2023р.

Враховуючи встановлені обставини факту заподіяння збитків, вини відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача (протиправною поведінкою) та заподіянням шкоди (збитків), а також доведення позивачем розміру реальних збитків, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 126300,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц зазначеного, що завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц зазначено, що: «… зобов`язання виникають і із завдання шкоди. Оскільки відшкодування шкоди можливе і в грошовій формі, то у даному випадку між сторонами виникло грошове зобов`язання, оскільки одна сторона зобов`язана сплатити певну, визначену грошову суму стягувачу».

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статей 524, 533, 535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

При цьому, суд враховує, що саме зобов`язання в даному випадку виникло між сторонами із заподіяння шкоди.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала про те, що грошове зобов`язання з відшкодування шкоди виникає між сторонами із заподіяння шкоди, а не з рішення суду. Положення частини 2 статті 625 ЦК України мають застосовуватись з урахуванням таких висновків Великої Палати Верховного Суду, зокрема, викладеного у постанові від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц.

Враховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат і відсотків річних, нарахованих на суму завданих реальних збитків.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3% річних - 11376,90 грн та інфляційних втрат - 58924,64 грн, суд вважає їх обґрунтованими, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення розрахованої позивачем упущеної вигоди, суд виходить з наступного.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди.

При зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.

Пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України, частини першої статті 225 ГК України до складу збитків у вигляді упущеної вигоди входять: 1) неотриманні стороною доходи, які вона могла б реально отримати за звичайних обставин якби її право не було порушено; 2) доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною; 3) неодержаний прибуток, на який сторона, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання. Позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Окрім того, позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі N 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі N 922/3669/19, від 16.06.2021 у справі N 910/14341/18).

Розмір упущеної вигоди кредитора має визначатися виходячи з розміру доходу, який він міг одержати, за виключенням його витрат на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права. Без урахування наведених витрат сам по собі чистий прибуток не може бути покладений в основу розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди.

В той же час, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ним вживались заходи щодо одержання доходів, стягнення яких заявлено як упущену вигоду.

Так позивач посилається на втрати можливого доходу підприємства від реалізації кукурудзи урожаю 2020 року та втрати можливого доходу підприємства від реалізації соняшнику урожаю 2021 року внаслідок зміни родючості ґрунтів через зменшення глибини обробітку на території полів площею 27,4265 га та 71,8836 га на території Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області. Згідно Наказу 28/10-19-1 від 28 жовтня 2019 року та бухгалтерським довідкам № 1, № 4, поле 27,4265 га складається із земельних ділянок із визначенням кадастрових номерів: 6325180700:03:015:0001, 6325180700:03:015:0203, 6325180700:03:015:0207, 6325180700:03:006:0014, 6325180700:03:006:0015. Поле 71,8836 га складається із земельних ділянок із визначенням кадастрових номерів: 6325180700:03:015:0189, 6325180700:03:015:0187, 6325180700:03:014:0140, 6325180700:03:015:0002, 6325180700:03:014:0002, 6325180700:03:014:0121, 6325180700:03:014:0026, 6325180700:03:014:0025, 6325180700:03:015:0215, 6325180700:03:014:0040, 6325180700:03:014:0048, 6325180700:03:014:0047.

В той же час, подія, в результаті якої було заподіяно збитки позивачу, стосувалася лише земельної ділянки з кадастровим номером 6325180700:03:015:0001, а не всіх інших земельних ділянок, з яких складаються поля 27,4265 га та 71,8836 га. Позивачем не доведено, що на усіх інших земельних ділянках відповідачем також було допущено порушення закладання та розмітки газопроводу, не наведено, які дії позивачем вчинялися для з`ясування можливості безперешкодного обробітку зазначених земельних ділянок, а отже відсутній причинний зв`язок між протиправними діями відповідача відносно порушення прокладання газопроводу на земельній ділянці 6325180700:03:015:0001 та заподіянням відповідачу збитків у формі упущеної вигоди через зміну родючості грунтів на земельних ділянках 6325180700:03:015:0203, 6325180700:03:015:0207, 6325180700:03:006:0014, 6325180700:03:006:0015, 6325180700:03:015:0189, 6325180700:03:015:0187, 6325180700:03:014:0140, 6325180700:03:015:0002, 6325180700:03:014:0002, 6325180700:03:014:0121, 6325180700:03:014:0026, 6325180700:03:014:0025, 6325180700:03:015:0215, 6325180700:03:014:0040, 6325180700:03:014:0048, 6325180700:03:014:0047.

Неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком, у тому числі поведінки самого кредитора, адже позивачем не наведено підстави, на яких він відніс усі зазначені земельні ділянки до таких, які неможливо належно обробляти, не вказав, яких дієвих заходів ним було вжито для з`ясування наявності/відсутності перешкод для поліпшення родючості грунтів, не довів, що вказані земельні ділянки неможливо було обробляти через протиправну поведінку відповідача, або, що невизначеність щодо можливості обробки вказаних земель була наслідком виключно протиправних дій/бездіяльності відповідача. При цьому, самі лише припущення позивача про можливість прокладання газопроводів по всим земельним ділянкам, не можуть бути прийняті судом як обґрунтовані.

Враховуючи встановлені обставини відносно вимог позивача про стягнення упущеної вигоди, суд констатує, що позивачем не було доведено наявність складу всіх необхідних елементів складу правопорушення, а саме щодо причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача і збитками та розміру упущеної вигоди, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Оскільки суд встановив необґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення упущеної вигоди та відмовляє в задоволенні позову в цій частині, стягнення з відповідача нарахованих на такі збитки 3% річних та інфляційних втрат також не підлягають задоволенню. Також, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача витрати на оплату експертного економічного дослідження № 4-010/23 від 07.11.2023р. у сумі 22 730,10 грн., за проведення наукової експертизи від 01.11.2021р. № 01-07\742 суму у розмірі 17 850,00 грн.

Заявляючи вимоги про стягнення з відповідача завданої моральної шкоди у розмірі 250 000,00 грн, позивач вказував, що планував свою господарську діяльність, виходячи з об?єктивно відомих йому обставин наявності в нього орендованих земель, основних засобів, для чого робив витрати на придбання сільськогосподарської техніки, добрив, зерна для посіву. Позивач вважав, що зробив все від нього залежне для досягнення основної мети своєї діяльності одержання прибутку, в тому числі з урахуванням дослідження питання щодо необхідності глибокого рихлення грунту та внесення добрив на глибину не менше 40 см для отримання більшої врожайності сільськогосподарських культур. Між тим, Позивачу такими діями (бездіяльністю) Відповідача у цій справі за вказаних обставин була завдана моральна шкода, яка полягає у наступному: приниження його ділової репутації та підрив довіри до його діяльності, адже Позивач планував підвищення врожайності сільськогосподарських культур, і вів ділові перемовини стосовно укладення договорів щодо купівлі-продажу такого збільшеного за обсягами врожаю на відміну від попередніх років, порушення нормальної роботи юридичної особи, що полягає у пошкодженні його майна, необхідності захищатися майже на протязі 2 років в суді проти безпідставно заявленого Відповідачем у цій справі позові (справі № 922/89/21), витрачати час на пошук адвокатів, підготовку документів для суду, замість звичайного режиму господарської діяльності, спричинило реальну загрозу для життя та здоров`я його працівників (трактористів, водіїв сільськогосподарської техніки), які відмовлялися працювати на полях, враховуючи події аварії на газопроводі в 2019р., та враховуючи, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" не визнавав своєї вини у вказаній події аж до набрання законної сили судовими рішеннями господарських судів у справі № 922/89/21, і ніяк не намагався виправити ці свої дії шляхом перекладення газопроводу відповідно до нормативів, внесення даних щодо наявності газопроводу до Земельного кадастру та встановлення відповідних покажчиків по всій довжині пролягання газопроводу.

Зазначене, за твердженням позивача, порушило звичайний режим господарської діяльності Позивача, накладало на нього додатковий матеріальний тягар, порушило вже налагоджені ділові зв`язки (зменшення кола контрагентів (відмова від співпраці)), та призвело до погіршення його ділової репутації, підірвало довіру до його діяльності, спричинило невизначеність в плануванні діяльності та прийнятті управлінських рішень, фактично створило перешкоди в управлінні підприємством, що завдало Позивачеві моральної шкоди.

Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає, що аварія, яка мала місце на орендованій позивачем земельній ділянці та сталася з вини відповідача, очевидно мала вплив на нормальне ведення господарської діяльності позивача, оскільки позивач вимушений був вживати додаткових заходів для усунення наслідків такої події, планувати та вести господарську діяльність з урахуванням виявлених обмежень на визначеній земельній ділянці. В той же час, доводи позивача щодо ведення перемовин стосовно укладення договорів щодо купівлі-продажу збільшеного за обсягами врожаю, витрачання часу на пошук адвокатів, порушення налагоджених ділових зв`язків, підрив довіри до його діяльності не були підтверджені наданими позивачем доказами.

Враховуючи зазначене, конкретні обставини заподіяння шкоди позивачу, встановлені в межах даної справи, а також характер і ступінь можливого впливу на господарську діяльність відповідача, суд вважає обґрунтованим та таким, що в достатній мірі відшкодовує моральні збитки позивача розрахунок таких збитків у розмірі 50000,00 грн.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннямист.126 ГПК Українивстановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач просив суд покласти на відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 66 000, 00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання юридичних (адвокатських) послуг № б/н від 10 листопада 2018 р., Додаткову угоду № 10 про внесення змін до Договору про надання юридичних (адвокатських) послуг № б/н від 10 листопада 2018 р., Акт здачі-приймання наданих послуг № 15/12-1.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обґрунтованих доказів неспівмірності заявлених витрат до суду не було надано, тому суд приймає докази позивача.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору та на правничу допомогу по даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР».

Стягнути з Акціонерного товариства «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ „ХАРКІВГАЗ» (Україна, 61109, Харківська область, місто Харків, вулиця Безлюдівська, будинок 1, ідентифікаційний код особи 03359500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР» (Україна, 62405, Харківська область, Харківський район, селище Кутузівка, вулиця Шкільна, будинок 1, квартира 16, ідентифікаційний код особи 40917498) збитки в розмірі 126300,00 грн, 3% річних - 11376,90 грн, інфляційні втрати - 58924,64 грн, моральну шкоду 50000,00 грн, витрати на правничу допомогу - 3 955,12 грн та 2 959,22 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "08" квітня 2024 р.

СуддяЛ.С. Лаврова