Ухвала

від 04.04.2024 по справі 917/485/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/485/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранця О. М. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Слободін М.М., Шутенко І.А., Гребенюк Н.В.

від 13.03.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія"

до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

про визнання недійсним та скасування рішення АТ "Полтаваобленерго", оформленого протоколом комісії з розгляду акта про порушення від 03.11.2020 №00002813

ВСТАНОВИВ:

19.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" через підсистему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 917/485/23 якою: відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" у задоволенні заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" на рішення господарського суду Полтавської області від 09.01.2024 у справі № 917/485/23.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Губенко Н.М., Кролевець О.А.)

25.03.2024 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" надійшов паперовий примірник касаційної скарги на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 917/485/23, який є аналогічний за змістом поданої скаржником 19.03.2024 касаційної скарги.

Тому Верховний Суд вважає за необхідне розглядати подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" документи, як одну касаційну скаргу на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 917/485/23.

Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Таким чином, встановлене законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України.

У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 917/485/23 повністю і передати справу повністю на новий розгляд, для продовження розгляду в порядку апеляційного провадження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, тому слід відмовити у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.01.2024 у справі № 917/485/23, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, 28.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції у справі № 917/485/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним рішення Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", оформлене протоколом комісії від 03.11.2020 № 00002813.

Водночас Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВК АГРО" було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду на підставі частини першої статті 256 ГПК України, яке було обґрунтовано тим, що ним пропущено вказаний строк на подання апеляційної скарги з поважних причин, а саме з підстав того, що за дев`ять днів до закінчення встановленого законом двадцятиденного строку представник позивача - адвокат Гуйван П.Д. потрапив до лікарні з діагнозом "гіпертонічний криз", де на лікуванні провів 8 днів по 06.02.2024 включно, у зв`язку з цим у апелянта була відсутня можливість своєчасно оформити апеляційну скаргу на рішення господарського суду Полтавської області від 09.01.2024 у справі № 917/485/23. Так, апелянт зазначав, що адвокат Гуйван П.Д. виключно особисто вів цю справу у місцевому господарському суді від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія", лише у нього перебувають матеріали справи, і тільки він знає сутність спору для подання апеляційної скарги.

Крім того, апелянтом до апеляційної скарги було додано лист від 28.02.2024 № 19/02, в якому апелянт зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" 12.02.2024 о 10:43 надіслало до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення господарського суду Полтавської області від 09.01.2024 у справі № 917/485/23, у зв`язку зі збоєм у програмі "Електронний суд" апеляційним судом не отримано зазначеної скарги, в зв`язку з цим, апелянт повторно направив апеляційну скаргу 28.02.2024, також до даного листа додано скріншот про направлення апеляційної скарги сторонам у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024: залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" на рішення господарського суду Полтавської області від 09.01.2024 у справі № 917/485/23 на підставі приписів частини третьої статті 260 ГПК України, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням вимог частини першої статті 256 ГПК України після закінчення строків на апеляційне оскарження та без належного обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, а саме для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави.

У названій ухвалі від 04.03.2024, суд апеляційної інстанції зазначив, що:

- стороною у справі 917/485/23 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія", а не адвокат Гуйван П.Д., апеляційна скарга була підписана кваліфікованим електронним підписом Сухорук О.А. (керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія"). Крім того, в період з 19.01.2024 по 29.01.2024 включно (до моменту надходження до терапевтичного відділення адвоката у відповідності до медичної довідки № 740), а також 07.02.2024 нічого не заважало представнику позивача подати апеляційну скаргу в строк, передбачений процесуальним законодавством;

- твердження, викладені в листі від 28.02.2024 №19/02, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" стверджувало, що апеляційна скарга була подана до Східного апеляційного суду 12.02.2024 (вже з порушенням строку) є необґрунтованими, оскільки апелянтом не подано доказів того, що ЄСІТС 12.02.2024 працював некоректно;

- із скріншоту, долученого до даного листа вбачається, що апеляційна скарга направлена сторонам у справі, а не до Східного апеляційного господарського суду;

- скаржник може на власний розсуд реалізовувати організацію внутрішньої діяльності, однак несвоєчасне звернення із даною скаргою внаслідок таких заходів не ґрунтується на обставинах, які є непереборними та мають об`єктивний, істотний характер;

- тому пропуск процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду з підстав надходження адвоката апелянта на лікарняному стався внаслідок суб`єктивних обставин, а саме пасивних дій особи, як учасника процесу, а не об`єктивних обставин, що унеможливили вчасне подання скарги;

- підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені апелянтом у клопотанні, не можуть вважатися поважними причинами пропуску вказаного строку на апеляційне оскарження.

На виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024, скаржником 08.03.2024 до суду апеляційної інстанції надіслано заяву про поновлення процесуального строку.

Надаючи додаткове обґрунтування щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 09.01.2024 у справі № 917/485/23, скаржник вказував на те, що: юридична особа реалізує свої повноваження через дії конкретних фізичних осіб; відповідно до укладеного договору про надання юридичної допомоги адвоката від 10.10.2022 та додаткової угоди від 20.10.2022 № 1, обов`язки щодо ведення справи стосовно оскарження і скасування неправомірного рішення Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", оформленого протоколом комісії від 03.11.2020 № 00002813 щодо донарахування та стягнення коштів за спожиту безоблікову електроенергію в усіх органах держави Україна, включаючи перші, апеляційні та касаційні судові інстанції покладений на адвоката Гуйвана П.Д.; отже, на думку скаржника, за законом саме дана фізична особа має 20 днів на те, щоб здійснити повноваження на подання апеляційної скарги; ці 20 днів, встановлених Законом були розподілені адвокатом відповідно за їхнім призначенням: перший період був задіяний для вивчення мотивів та підстав апеляційного оскарження, далі - час на встановлення незаконності оскаржуваного судового рішення, нарешті - період для оформлення вимоги у вигляді апеляційної скарги; саме на все це Закон надає стороні 20 днів; на одинадцятий день адвокат Гуйван П.Д. серйозно захворів і був госпіталізований до 1-ї Полтавської клінічної лікарні з діагнозом - гіпертонічний криз (30.01.24). ІХС: дифузний кардіосклероз СН ІІА ФКП; Гуйван П.Д. перебував у лікарні 8 діб, по 06.02.2024 включно; на думку скаржника, апеляційним судом було зменшено зазначений строк до 11 днів, оскільки представник позивача фізично не міг подати апеляційну скаргу.

Також, апелянт вказував, що: Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" направило через систему "Електронний суд" апеляційну скаргу до Східного апеляційного господарського суду 12.02.2024, тобто на 3 дні раніше, ніж спливав встановлений Законом 20-денний строк на подання апеляційної скарги з урахуванням строку, що обов`язково мав бути поновлений, виходячи з поважності причин пропуску - амбулаторне перебування особи в лікарні; але, з підстав, що не перебували в межах усвідомлення позивача, та безпосередньо унеможливили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк - апеляційна скарга, хоча і була направлена своєчасно, не надійшла своєчасно до апеляційного суду, причиною є недостатня технічна кваліфікація працівника канцелярії Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" або те, що 12.02.2024 відбувся збій у роботі підсистеми "Електронний суд".

Надаючи оцінку зазначеним обставинам поважності пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргу, Східний апеляційний господарський суд вказав таке:

- оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено місцевим господарським судом 09.01.2024, повний текст оскаржуваного рішення складено та підписано 18.01.2024, а отже, строк подання апеляційної скарги відповідно до вимог частини першої статті 256 ГПК України сплив 07.02.2024. Проте, скаржник звернувся з апеляційною скаргою через систему «Електронний суд» лише 28.02.2024;

- апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 256 ГПК України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду на 21 день;

- при зверненні до суду із заявою про поновлення строку апелянтом не зазначено будь-яких інших обґрунтувань та доказів стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, за виключенням того, що причина неподання апеляційної скарги в належний строк є у недостатній технічній кваліфікації працівника канцелярії Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія";

- інші аргументи апелянта щодо знаходження представника апелянта на лікарняному та те, що, на думку апелянта, 12.02.2024 відбувся збій в роботі підсистеми "Електронний суд" вже зазначалися скаржником та були вмотивовано відхилені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 04.03.2024;

- щодо тверджень апелянта про те, що юридична особа реалізує свої повноваження через дії конкретних фізичних осіб та те, що лише адвокат Гуйван П.Д. у відповідності до укладеного договору про надання юридичної допомоги адвоката від 10.10.2022 та додаткової угоди від 20.10.2022 № 1 виконує обов`язки щодо ведення справи стосовно оскарження і скасування неправомірного рішення Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" оформленого протоколом комісії від 03.11.2020 № 00002813 щодо донарахування та стягнення коштів за спожиту безобліково електроенергію в усіх органах держави Україна, включаючи перші, апеляційні та касаційні судові інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду з посиланням на частину першу статті 92 Цивільного кодексу України та частину третю статті 56 ГПК України зазначила, що інтереси юридичної особи може представляти не тільки адвокат, а ще керівник юридичної особи, крім того, апелянт не позбавлений права залучити іншого адвоката;

- колегія суддів апеляційного господарського суду також визнала необґрунтованими посилання апелянта на те, що причина неподання апеляційної скарги в строк є недостатня технічна кваліфікація працівника канцелярії Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія", оскільки внутрішньо-організаційні питання функціонування юридичної особи (укладення нового договору про правову допомогу, доручення некваліфікованому представнику здійснювати функції щодо направлення апеляційної скарги до суду) носять виключно суб`єктивний характер;

- вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з частиною першою статті 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку;

- апелянт не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним апеляційної скарги не мало суб`єктивного характеру, тобто не залежало від його волевиявлення. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку заявника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку;

- таким чином, викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія суду апеляційної інстанції не розцінює як непереборні та такі, що об`єктивно перешкоджали апелянту вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою, а тому не змогла визнати їх поважними;

- з огляду на викладене, врахувавши, що підстави, викладені у заяві про поновлення строку на подання апеляційної скарги, є неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення скаржнику пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" у відкритті апеляційного провадження на рішення господарського суду Полтавської області від 09.01.2024 у справі № 917/485/23.

Звертаючись із касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 917/485/23, скаржник стверджує, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 винесена внаслідок неправильної оцінки матеріалів, помилкового застосування норм національного процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню в касаційному порядку.

Зокрема вказує, що:

- юридична особа реалізує свої повноваження через вчинки фізичних осіб. Хвороба упродовж тривалості строку є поважною причиною для його відновлення. Захворіти не може юридична особа, це може статися лише з фізичною особою. Отже позаяк адвокат Гуйван П.Д. перебував протягом перебігу процесуального строку в лікарні, він не міг виконувати відповідних процесуальних дій, дана обставина виникла поза межами його волі та була підтверджена належним та допустимим доказом, строк тривалістю 8 днів не міг бути використаний для подачі апеляційної скарги і пропущений з поважних причин. Період, тривалістю 5 днів мав бути відновлений;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" направило через систему "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу - 12.02.2024, тобто на три дні раніше, ніж спливав встановлений Законом 20-денний строк на подання апеляційної скарги. Проте, 12.02.2024 відбувся збій в роботі підсистеми "Електронний суд" або через технічні помилки працівника або внаслідок неможливості використання підсистеми ЄСІТС "Електронний суд";

- скаржник просить визнати технічний збій внаслідок недостатньої комп`ютерної грамотності працівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" у направленні апеляційної скарги до апеляційного господарського суду поважною причиною для поновлення пропущеного строку. Також просять врахувати важливі обставини: низький рівень спеціаліста, який вперше працював із системою "Електронний суд", неможливість під час війни налагодити навчання людини, що працює за комп`ютером, через постійні загрози ракетних обстрілів міста Кременчук і, зокрема, територій біля підприємства, внаслідок чого поганий зв`язок інтернету, збої в роботі комп`ютерних програм та перебої мобільного зв`язку;

- обставина, що унеможливила своєчасне виконання повноважень, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, і ця причина виникла протягом строку, який пропущено.

Однак Верховний Суд відхиляє доводи скаржника та вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано частину четверту статті 260 та пункт 4 частини першої статті 261 ГПК України шляхом відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За змістом статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі № 904/3258/14).

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції: оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено місцевим господарським судом 09.01.2024, повний текст оскаржуваного рішення складено та підписано 18.01.2024, а отже, строк подання апеляційної скарги відповідно до вимог частини першої статті 256 ГПК України сплив 07.02.2024, проте, скаржник звернувся з апеляційною скаргою через систему «Електронний суд» лише 28.02.2024 - тобто з пропуском встановленого статтею 256 ГПК України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду на 21 день; щодо тверджень апелянта про те, що юридична особа реалізує свої повноваження через дії конкретних фізичних осіб та те, що лише адвокат Гуйван П.Д. у відповідності до укладеного договору про надання юридичної допомоги адвоката від 10.10.2022 та додаткової угоди від 20.10.2022 № 1 виконує обов`язки щодо ведення справи стосовно оскарження і скасування неправомірного рішення Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" оформленого протоколом комісії від 03.11.2020 № 00002813 щодо донарахування та стягнення коштів за спожиту безобліково електроенергію в усіх органах держави Україна, включаючи перші, апеляційні та касаційні судові інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду з посиланням на частину першу статті 92 Цивільного кодексу України та частину третю статті 56 ГПК України зазначила, що інтереси юридичної особи може представляти не тільки адвокат, а ще керівник юридичної особи, крім того, апелянт не позбавлений права залучити іншого адвоката; необґрунтованими є також посилання апелянта на те, що причина неподання апеляційної скарги в строк є недостатня технічна кваліфікація працівника канцелярії Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія", оскільки внутрішньо-організаційні питання функціонування юридичної особи (укладення нового договору про правову допомогу, доручення некваліфікованому представнику здійснювати функції щодо направлення апеляційної скарги до суду) носять виключно суб`єктивний характер; викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є непереборними та такими, що об`єктивно перешкоджали апелянту вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою.

За наведених обставин Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" не довело існування поважних причин, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та об`єктивно свідчили б про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою, оскільки звернення скаржника з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції з пропуском встановлених процесуальних строків на апеляційне оскарження стосується виключно внутрішньої організації роботи цього підприємства та не змінює перебігу процесуальних строків встановлених законом.

Не заслуговують на увагу доводи скаржника, щодо незаконності підстав для визнання апеляційним господарським судом неповажними причин пропуску апелянтом строків на подання апеляційної скарги, оскільки суд у кожному конкретному випадку та з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та приймає відповідне рішення на підставі встановлених фактичних обставин у кожній справі.

Касаційний господарський суд також враховує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 «Справа «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, ЄСПЛ, § 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа «ZUBAC v. CROATIA» (№ 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18.11.2010).

Для Верховного Суду правильне застосування Східним апеляційним господарським судом норм права під час постановлення ухвали від 13.03.2024 у справі №917/485/23 є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 917/485/23 на підставі частини другої статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі № 917/485/23 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Н. Губенко

О. Кролевець