Постанова

від 27.03.2024 по справі 754/4524/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/4524/23

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3057/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Гижицької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката М`яготіної Олени Дмитрівни в інтересах громадської організації садівницького товариства «ВЕТЕРАН-№3» на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року у складі судді Чіркова Г.Є.,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації садівницького товариства «ВЕТЕРАН-№3» про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ГО СТ "Ветеран-3" про захист прав споживачів, в якому просив:

- визнати дії ГО СТ "Ветеран-3" щодо невиконання постанови Київського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року у справі №754/6258/20 незаконними;

- зобов`язати ГО СТ "Ветеран-3" підключити будинок АДРЕСА_1 до лінії електромереж ГО СТ "Ветеран-3" протягом п`яти робочих днів з моменту набрання рішення законної сили;

- стягнути з громадської організації садівницького товариства на користь позивача моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та членом ГОСТ «Ветеран-3».

ГО СТ «Ветеран?3» протиправно, всупереч вимог Правил користування електричною енергією, Правил роздрібного ринку електричної енергії та договору про постачання електричної енергії № 220023154 від 21 лютого 2011 року та угоди від 01 серпня 2018 року щодо споживання електроенергії та сплати членських внесків садоводами за 2018-2020 роки «Про використання загального майна членами садівницького товариства ГО СТ «Ветеран-3» відключено будинок позивача від електропостачання.

Оскільки постанова Київського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року про підключення будинку АДРЕСА_1 до лінії електромереж ГО СТ "Ветеран-3", відповідачем протиправно не виконується, звернувся до суду з цим позовом, у якому передбачив заходи примусового виконання на захист своїх порушених прав.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії ГО СТ "Ветеран-3" щодо невиконання постанови Київського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року у справі №754/6258/20 незаконними; зобов`язано громадську організацію садівницького товариства «ВЕТЕРАН-3» підключити будинок АДРЕСА_1 до лінії електромереж ГО СТ "Ветеран-3" протягом п`яти робочих днів з моменту набрання рішення законної сили. Стягнуто з громадської організації садівницького товариства «ВЕТЕРАН-№3» на користь держави судовий збір в розмірі 2 147 грн. 20 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат М`яготіна О.Д. в інтересах ГО СТ "Ветеран-3", посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вказано, що районний суд при відкритті провадження не з`ясував підстави звільнення позивача від сплати судового збору, а саме поруш ч. 4 ст. 175 ЦПК України, де позивач не надав обґрунтування звільнення від сплати судового збору, адже позовні вимоги не підпадають під дію закону про захист прав споживачів.

Зазначено, що судом першої інстанції порушено підпункт 3 частини 1 статті 255 ЦПК України в якому зазначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Посилається на те, що матеріали справи містять копію виконавчого листа, що набрав законної сили за тими самими вимогами, що містить позовна заява, а також копії рішень Деснянського районного суду м. Києва та постанову Київського апеляційного суду, в яких ці спірні питання вже вирішувались.

Також вказано що судом не було в повній мірі досліджено обставини, викладені в позові, які унеможливлюють виконання рішення суду за справою №754/6258/20. Суд не врахував, що з вересня 2021 року позивач не є членом ГО СТ «Ветеран-3», а також не в повній мірі дослідив факт не виконання умов угоди самим позивачем, на яку той посилається у позові та відповіді на відзив, також позивач підтверджує несплату членом товариства членських внесків.

Вважає, що оскільки позивач станом на дату подання позову вже не є членом садового товариства, то він має звернутись до ДТЕК Київські регіональні електромережі для підключення його будинку до електропостачання, так як відповідач на сьогодні не має законних підстав для підключення позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року залишити без змін. Всі судові витрати покласти на відповідача.

Вказує, що Вишгородський районний суд Київської області повно та всебічно дослідив матеріали справи та надав їм правильної та законної оцінки.

Вважає, що доводи та припущення скаржника, які він навів в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Колегія суддів, заслухавши адвоката М`яготіну О.Д. в інтересах ГО СТ «Ветеран-3», яка просила задовольнити апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про стягнення моральної шкоди не оскаржено, тому апеляційний суд перевіряє законність оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення вищезазначеним вимогам закону в повній мірі не відповідає.

Зі справи убачається, що ОСОБА_1 є власником будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та є членом ГОСТ "Ветеран-3".

Між позивачем та ГОСТ "Ветеран-3" укладена угода від 01 серпня 2018 року, щодо споживання електроенергії та сплати членських внесків садоводами за 2018-2020 роки "Про використання загального майна членами садівницького Товариства ГОСТ "Ветеран-3" (а.с. 9).

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року у справі № 754/6258/20 позов ОСОБА_1 до ГО СТ "Ветеран-3" про захист прав споживачів, визнання незаконним дій та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано незаконними дії ГО СТ "Ветеран-3" щодо відключення від електропостачання приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Зобов`язано ГО СТ "Ветеран-3" усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом відновлення постачання електричної енергії споживачу. В інших частинах позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат (а.с. 18-24).

Постановою Київського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року у справі № 754/6258/20 рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року в частині задоволених позовних вимог скасовано й ухвалено в цій частині нове судове рішення, у якому резолютивну частину викладено згідно вимог позову: підключити будинок буд. АДРЕСА_1 до лінії електромереж ГОСТ "Ветеран-3" протягом п`яти робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 10-16).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Київського апеляційного суду 02 серпня 2021 року задоволено та зазначено: роз`яснити, що обов`язок добровільного чи примусового виконання постанови Київського апеляційного суду у справі № 754/6258/20 від 02 серпня 2021 року щодо підключення будинку АДРЕСА_1 , до лінії електромереж Громадської організації СТ "Ветеран-3" покладено на відповідача у справі - ГОСТ "Ветеран-3" (а.с. 25-26).

Установлено, що на виконання указаного рішення суду, 17 жовтня 2022 року Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 754/6258/20, у якому зазначено : суд вирішив (присудив) : Громадській організації садівницького товариства «Ветеран -3» підключити будинок АДРЕСА_1 до лінії електромереж Громадської організації садівницького товариства «Ветеран -3» протягом п`яти робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили, який ОСОБА_1 передав на примусове виконання до Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 29).

26 жовтня 2022 року державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) виконавчий лист повернуто без прийняття до виконання з підстав того, що в резолютивній частині виконавчого листа не вказано про зобов`язання Громадської організації садівницького товариства «Ветеран -3» підключити вказаний будинок до лінії електромереж (а.с. 28).

17 листопада 2022 року ОСОБА_1 до Деснянського районного м. Києва подав заяву про виправлення описки у виконавчому листі, проте ухвалою того ж суду від 01 грудня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено (а.с. 31).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України вказані обставини були встановлені вищезазначеними рішеннями й не потребують повторного встановлення і дослідження.

Відповідно до частини 2 статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Районний суд задовольняючи позов в частині зобов`язання відповідача підключити будинок позивача до ектропостачання, виходив з того, що оскільки порушені права останнього донині не відновлено, що є підставою для застосування ефективного способу захисту з метою їх реального відновлення.

Такий висновок, колегія суддів вважає обґрунтованим, з наступних підстав.

Звертаючись у суд із указаним позовом ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачем порушуються його права, остільки тривалий час його родина страждає від незаконних дій громадського об`єднання, пов`язаних з незаконним відключенням його будинку від електропостачання, що установлено попереднім рішенням суду в справі № 754/6258/20.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване в законах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах ВП Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц та від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та / або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (пункти 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Убачається, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року у справі № 754/6258/20 встановлено порушення прав позивача щодо незаконного відключення від електропостачання належного позивачу на праві власності житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою Київського апеляційного суду від 02 серпня 2021 визнано обґрунтованими висновки районного суду року про незаконність дій ГО СТ «Ветеран-3», пов`язаних з відключенням будинку ОСОБА_1 від електропостачання проте резолютивну частину судового рішення викладено у відповідності до заявлених вимог: підключити будинок буд. АДРЕСА_1 до лінії електромереж ГОСТ "Ветеран-3" протягом п`яти робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили (а.с. 10-16).

З урахуванням ухвали того ж суду від 10 серпня 2021 року зазначено про обов`язок відповідача у справі - ГОСТ "Ветеран-3" підключити будинок позивача до електропостачання.

Водночас виконання рішення суду у справі № 754/6258/20 на стадії виконавчого провадження не відбулося й виконавчий лист повернуто без прийняття до виконання, оскільки в резолютивній частині виконавчого листа відсутній висновок про зобов`язання ГО СТ "Ветеран-3" підключити будинок ОСОБА_1 до лінії електромереж.

Отже, зобов`язавши ГО СТ "Ветеран-3" підключити будинок АДРЕСА_1 до лінії електромереж ГО СТ "Ветеран-3", районний суд правомірно керуючись положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України, врахував встановлені попередніми рішеннями обставини й обґрунтовано задовольнив вказану вимогу.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач обрав не той спосіб захисту, оскільки оскаржує дії відповідача у зв`язку з невиконанням судового рішення не заслуговують на увагу, оскільки рішенням суду у справі № 754/6258/20 доведено порушення прав позивача, проте воно не містить конкретних висновків про зобов`язання відповідача щодо його виконання.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справі № 686/23317/13-а від 16 січня 2019 року не заслуговують на увагу, оскільки правовідносини у цих справах не є тотожними.

При цьому, викладена вимога про зобов`язання відповідача вчинити певну дію, усуває недолік, що слугував поверненню попереднього виконавчого листа без виконання.

Отже, оскаржуване судове рішення у вказаній частині ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону.

Що стосується вимог про визнання дії ГО СТ «ВЕТЕРАН-3» щодо невиконання постанови Київського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року у справі №754/6258/20 незаконними, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Приписами пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», згідно частини першої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

За приписами ст. 431 ЦПК України питання, пов`язані з зверненням судового рішення до виконання вирішує суд першої інстанції, який розглянув справу. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Між тим, як установлено матеріалами справи, ухвалене по справі № 754/6258/20 Київським апеляційним судом судове рішення не перебувало на примусовому виконанні у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Матеріали справи свідчать, що виданий по справі виконавчий лист про примусове виконання рішення суду повернуто державним виконавцем стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з відсутністю у його резолютивній частині висновків про зобов`язання відповідача вчинити певні дії (а.с.28 т.1).

Установлено, що за наслідками перегляду справи апеляційним судом, з урахуванням доводів апеляційної скарги про вихід районного суду за межі позову, постановлено по справі нове рішення у відповідності до вимог позову: підключити будинок буд. АДРЕСА_1 до лінії електромереж ГОСТ "Ветеран-3" протягом п`яти робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили (а.с. 10-16).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року роз`яснено, що обов`язок добровільного чи примусового виконання постанови Київського апеляційного суду у справі № 754/6258/20 від 02 серпня 2021 року щодо підключення будинку АДРЕСА_1 , до лінії електромереж Громадської організації СТ "Ветеран-3" покладено на відповідача у справі - ГОСТ "Ветеран-3" (а.с. 25-26).

Між тим, у судовому рішенні з урахуванням його роз`яснень не містився висновок про зобов`язання ГО СТ «Ветеран -3» вчинити певні дії, а тому державний виконавець і повернув без прийняття до примусового виконання виконавчий лист, зміст якого викладено у відповідності до резолютивної частини рішення.

Отже, судове рішення, ухвалене у справі № 754/6258/20, не перебувало на виконанні в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», що виключає наявність підстав для висновків про незаконність дій (бездіяльності) відповідача, пов`язаних з невиконанням указаного рішення суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно положень ч. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в частині вимог про визнання дій ГО СТ "Ветеран-3" щодо невиконання постанови Київського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року у справі №754/6258/20 незаконними, як постановлене з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням по справі в цій частині нового судового рішення про відмову у позові.

За вищевикладених підстав, рішення суду першої інстанції в частині вимог про зобов`язання ГО СТ «ВЕТЕРАН-3» підключити будинок АДРЕСА_1 до лінії електромереж ГО СТ "Ветеран-3" протягом п`яти робочих днів з моменту набрання рішення законної сили ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення в цій частині справи.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката М`яготіної Олени Дмитрівни в інтересах громадської організації садівницького товариства «ВЕТЕРАН-№3» задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року в частині вимог про визнання дії громадської організації садівницького товариства «ВЕТЕРАН-3» щодо невиконання постанови Київського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року у справі №754/6258/20 незаконними скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в позові.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 квітня 2024 року.

Суддя-доповідач:

Судді: