Ухвала

від 14.05.2024 по справі 754/4524/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

14 травня 2024 року

місто Київ

справа № 754/4524/23

провадження № 61-4609ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.

розглянув касаційну скаргу представника Громадської організації садівницького товариства «Ветеран-3» - адвоката М`яготіної Олени Дмитрівни на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації садівницького товариства «Ветеран-3» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди та

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати дії Громадської організації садівницького товариства «Ветеран-3» (далі - ГО СТ «Ветереан-3») щодо невиконання постанови Київського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року у справі № 754/6258/20 незаконними;

- зобов`язати ГО СТ «Ветеран-3» підключити будинок

АДРЕСА_1 до лінії електромереж ГО СТ «Ветеран-3» протягом п`яти робочих днів з моменту набрання рішення законної сили;

- стягнути з ГО СТ «Ветеран-3» 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Вказував, що він є власником будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та членом ГО СТ «Ветеран-3».

ГО СТ «Ветеран?3» протиправно, всупереч вимог Правил користування електричною енергією, Правил роздрібного ринку електричної енергії та договору про постачання електричної енергії від 21 лютого 2011 року № 220023154 та угоди від 01 серпня 2018 року щодо споживання електроенергії та сплати членських внесків садоводами за 2018-2020 роки «Про використання загального майна членами садівницького товариства ГО СТ «Ветеран-3» відключило його будинок від електропостачання.

Постанова Київського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року про підключення будинку АДРЕСА_1 до лінії електромереж ГО СТ «Ветеран-3» відповідачем протиправно не виконується.

13 листопада 2023 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано дії ГО СТ «Ветеран-3» щодо невиконання постанови Київського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року у справі № 754/6258/20 незаконними; зобов`язано ГО СТ «Ветеран-3» підключити будинок

АДРЕСА_1 до лінії електромереж ГО СТ «Ветеран-3» протягом п`яти робочих днів з моменту набрання рішення законної сили.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

27 березня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ГО СТ «Ветеран-3» задоволено частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 листопада

2023 року в частині вимог про визнання дій ГО СТ «Ветереан-3» щодо невиконання постанови Київського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року у справі

№ 754/6258/20 незаконними скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в позові.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

29 березня 2024 року представник ГО СТ «Ветеран-3» - адвокат М'яготіна О. Д. через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з заявою про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 27 березня 2024 року в якій окрім іншого, зазначала про намір звернутися з касаційною скаргою.

10 квітня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявниці десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для зазначення у касаційній скарзі про судове рішення, яке оскаржується; для коректного формулювання клопотання (процесуальної вимоги) за наслідками розгляду касаційної скарги; для сплати судового збору за подання касаційної скарги; дляуточнення підстав касаційного оскарження; для поданнядо Верховного Суду виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); длянадання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій виправленої касаційної скарги.

22 квітня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали.

Необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

За вимогами частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частина третя статті 389 ЦПК України визначає випадки, за яких рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції не підлягають касаційному оскарженню, а саме не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

22 листопада 2023 року Рішенням Конституційного Суду України № 10-р(II)/2023 пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).

Конституційний Суд України керувався тим, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України (абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України

від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Конституційний Суд України наголосив, що унормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Установлений у пункті 2частини третьої статті 389 ЦПК України такий «фільтр» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, як малозначність справи, не є непереборною перешкодою для доступу особи до суду касаційної інстанції. Тому пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (абзац третій пункту 7.10 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Додатково у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України конкретизовано випадки, за яких касаційне провадження має бути відкрите попри те, що справу визнано малозначною.

Такими випадками, зокрема, є наявність у касаційній скарзі питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики (підпункт «а»); особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи (підпункт «б»); значний суспільний інтерес або винятковість її значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункт «в»); віднесення судом першої інстанції справи до категорії малозначних помилково.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У справі предметом позову є вимоги про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.

Згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Малозначна справа є такою з огляду на свої властивості, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України міститься серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу справою незначної складності.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу такою, що є незначної складності.

У касаційній скарзі заявниця не зазначила, що розгляд справи в касаційному суді має виняткове значення для СТ ГО «Ветеран-3».

Не містять доводи касаційної скарги і посилання на суспільний інтерес та необхідність у формуванні чи суперечливість у практиці застосування судами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 431 ЦПК України, статей 3, 18, 26, 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, посилання заявниці на неврахування судами висновків, викладених в постановах Верховного Суду, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах є підставою касаційного оскарження судових рішень, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, втім не є доводом, який в розумінні підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу підтверджує наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення у малозначній справі такими, що підлягають касаційному оскарженню.

Верховний Суд не вбачає підстав, за наявності яких судові рішення у справі незначної складності, могли бути переглянуті в касаційному порядку.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Такий висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

Представник ГО СТ «Ветеран-3» - М'яготіна О. Д. подала касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Громадської організації садівницького товариства «Ветеран-3» - адвоката М`яготіної Олени Дмитрівни на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації садівницького товариства «Ветеран-3» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

Є. В. Петров

В. В. Пророк