Ухвала

від 04.04.2024 по справі 539/2446/16-ц

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/2446/16-ц

Провадження № 2-п/539/8/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі головуючого судді Даценка В.М.,

при секретарі Байва Т.М.

з участю представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.02.2017 по цивільній справі №539/2446/16-ц за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.02.2017 року, ухваленим по цивільній справі №539/2446/16-ц за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги були задоволені.

19.03.2024 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про перегляд вищевказаного заочного рішення суду від 01.02.2017, яка мотивована тим, що про існування даної цивільної справи йому стало відомо випадково тільки 22.02.2024 з веб-порталу «Судова влада України». Доступ до повного тексту судового рішення було надано тільки 29.02.2024 і в межах процесуальних строків подано заяву про перегляд заочного рішення, тому прохає вважати пропуск процесуального строку таким, що був допущений з поважних причин, а відтак, таким, що підлягає поновленню.

Заявник вважає, що підстав для заочного розгляду справи не було, оскільки його не було повідомлено належним чином про дату, час і місце судового засідання, повідомити про поважні причини неявки він не міг, оскільки навіть не був обізнаний про існування будь-якого спору, не те, що про виклик його у судове засідання), ним не подавалося клопотання про розгляд справи за його відсутності, в силу того, що взагалі не було відомо про існування цього судового спору, відзив ним не було та не могло бути подано в силу того, що ухвалу про відкриття провадження у справі разом з додатками йому направлено не було, отримано не було.

Щодо суті позову відповідач вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту його прав іпотекодержателя, а Лубенський міськрайонний суд неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та безпідставно задовольнив вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу позивачем від власного імені цього предмета будь-якій особі-покупцеві на підставі статті 38 Закону, встановивши, що сторони передбачили у договорі іпотеки застереження, згідно з яким позивач має можливість самостійно звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу третій особі. Крім того, позивачем пропущено строки позовної давності, а відтак стягнення заборгованості поза межами строків позовної давності є незаконними.

Враховуючи вищевикладене прохає суд поновити процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.02.2017 року по цивільній справі № 539/2446/16-ц (провадження № 2/539/72/2017) за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

У судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримала.

Позивач в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, беручи до уваги думку учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.228 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Чинна редакція ЦПК України передбачає, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення).

Згідно з позицією ВП ВС у справі № 214/5505/16 від 09.11.2021 року процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються.

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Концепція «поважних причин», згідно з якою національні суди виправдали відновлення провадження у справі заявника, не є чіткою. За таких обставин для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника. (PONOMARYOV v. UKRAINE,№ 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Тобто суд при вирішенні питання про поновлення строку має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку не є належним мотивуванням поновлення строку. Безпідставне поновлення строку на перегляд рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Встановлено, що заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.02.2017 було задоволено позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_2 та звернуто стягнення на заставлене за договором іпотеки №62/07-К від 04.07.2007 року майно (а.с.146-148).

Розгляд справи проводився в заочному порядку, у зв`язку з неявкою відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що місцем реєстрації відповідача ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 (а.с.39), за якою направлялася уся судова кореспонденція, в тому рахунку і заочне рішення, що відповідало положенням ст.74 ЦПК України (в попередній редакцій).

Факт того, що відповідач з 2016 року і по теперішній час проживає за цією адресою підтвердила і його представниця при розгляді заяви про перегляд заочного рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заочне рішення суду було належним чином направлене на адресу відповідача та відповідно до ст.77 ЦПК України (в попередній редакцій) врученим останньому.

Таким чином, суд не може погодитися з позицією заявника про те, що рішення суду йому не направлялося.

Відтак, з огляду на те, що судом належним чином були дотримані процесуальні норми, з часу прийняття рішення минуло вже понад 7 років, а доводи заявника про поважність причин пропуску строку звернення з заявою про перегляд заочного рішення не є переконливим, суд з огляду на вказану позицію ВП ВС вважає, що заява підлягає залишенню без задоволення.

Також суд звертає увагу на те, що поданій заяві заявник не посилається на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Натомість така заява зводить лише до незгоди із застосуванням судом норм матеріального права.

Такі доводи не є підставою для перегляду заочного рішення, однак можуть бути покладені в основу апеляційної скарги на рішення суду.

Керуючись ст. ст.126,127,128, 284 ЦПК України , суд,-

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.02.2017 по цивільній справі №539/2446/16-ц за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідач у загальному порядку може оскаржити заочне рішення у разі залишення судом першої інстанції заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч.4 ст. 287 ЦПК України).

Повний текст ухвали складено 08.04.2024.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко