Постанова

від 14.10.2024 по справі 539/2446/16-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/2446/16-ц Номер провадження 22-ц/814/2529/24Головуючий у 1-й інстанції Даценко В. М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

Секретар: Старчик Є.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 лютого 2017 року по справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, -

ВС Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим , що 04.07.2007 року між ВАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 , після перейменування ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 62/07-К відповідно до якого останній отримав грошові кошти у сумі 20 000 доларів США, що складає еквівалент 126 250, 00 грн. що курсом НБУ на момент укладення договору під цільове використання кредитупридбання згідно договору купівлі-продажу нерухомого майнаквартири АДРЕСА_1 загальною площею 64,9 м.кв. За користування кредитом встановлено плату в розмірі 13% річних, при умові невиконання позичальником умов договору плата за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі 14%, а також встановлено щомісячну плату за обслуговування кредиту в розмірі 0,03% від суми кредиту. Строк користування кредитом встановлено по 03.07.2032 року.

В забезпечення виконання зобовязання за вищевказаним кредитним договором було укладено іпотечний договір, посвідчений державним нотаріусом Другої лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К. за реєстровим номером 1-2271. Предметом іпотеки є трикімнатна квартира АДРЕСА_2 ..

Разом з тим, взятих на себе кредитним договором зобовязань ОСОБА_1 належним чином не виконує у звязку з чим виникла прострочена заборгованість, яка станом на 28.07.2016 року складає 1 069 498 грн. 32 коп., з яких: 20 832,09 доларів США, що еквівалентно 516 955 грн. 60 коп. заборгованості за кредитом; 21 271, 51 доларів США, що еквівалентно 527 859 грн. 97 коп. заборгованості за відсотками; 2 651 грн. 60 коп. по комісії за РО та 22 031 грн. 15 коп. штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів за користування.

23.11.2010 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за вищевказаним кредитом в сумі 210 364 грн. 00 коп., яка складалася з: 21 579,20 доларів США заборгованості по кредиту; 4 047,45 доларів США заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом; 244 грн. 06 коп. комісії за РО та 6 388 грн. 07 коп. штрафу за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів за користування.

Таким чином не стягнена сума заборгованості становить 452 107 грн. 92 коп., яка складається з: 17 244,06 доларів США, що еквівалентно 412 669 грн. 23 коп. заборгованості по відсотках; 2 407 грн. 54 коп. заборгованості по комісії за РО та 22 031 грн. 15 коп. штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів за користування.

Позивач стверджує, що у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором у ПАТ «ВіЕйБі Банк» виникає право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 19.03.2015 року №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності Савкіну М.А. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 року №213 продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та повноваження ліквідатора строком на два роки до 19.03.2018 року включно.

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «ВіЕйБі Банк» за кредитним договором №62/07-К від 04.07.2007 року, що становить нестягнуту суму боргу 1 069 498 грн. 32 коп. звернути стягнення на майно належне ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 04.07.2007 року державним нотаріусом Другої лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К. за реєстровим №1-2250, яке є предметом договору іпотеки №62/07-К від 04.07.2007 року, а саме квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ., шляхом її продажу ПАТ «ВіЕйБі Банк» від свого імені будь-якій особіпокупцю за початковою ціною, зазначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності під час його реалізації. Також прохає стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 лютого 2017 року позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, задоволено.

Звернуто стягнення на заставлене за договором іпотеки №62/07-К від 04.07.2007 року майно, а саме: трикімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном, загальною площею 64,9 м.кв., житловою площею 39,4 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ,та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Другої лубенської державної нотаріальної контори 04.07.2007 року за реєстровим № 1-2250, згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15109009 від 04.07.2007 року шляхом їх продажу ПАТ «ВіЕйБі Банк» від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності під час реалізації, за рахунок вартості якого стягнути на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором № 62/07-К від 04.07.2007 року станом на 28.07.2016 року в розмірі 1 069 498 грн.32 коп., з яких:

- заборгованість по кредиту складає 516 955 грн. (що еквівалентно 20 832,09 дол. США);

- заборгованість по процентам за користування кредитом527 859 грн. 97 коп. (що еквівалентно 21 271,51 дол. США);

- комісія за РО2 651 грн. 60 коп.;

- штраф за несвоєчасне погашення кредиту22 031 грн. 15 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим , що рішення прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права є незаконним та необґрунтованим прийнятим з недоведеністю обставин, що мають значення для справи які суд першої інстанції вважав встановленими .

Апелянт вказує, що суд порушив його можливості взяти участь у розгляді справи та реалізувати свої процесуальні права, оскільки йому не було відомо про розгляд даної справи. Також , суд першої інстанції не мав підстав для ухвалення заочного рішення, адже відповідач не був повідомлений про розгляд справи , відзиву чи клопотань про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Скаржник посилається на те , що позивачем обрано неналежний спосіб захисту його прав іпотекодержателя , а районний суд безпідставно задовольнив вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу позивачем від власного імені цього предмета будь-якій особі-покупцеві на підставі ст..38 ЗУ «Про іпотек» , встановивши , що сторони передбачили у договорі іпотеки застереження , згідно з яким позивач має можливість самостійно звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу третій особі.

Також судом в порушення норм процесуального права розглянуто справу не зважаючи на те , що зобов`язання відповідача було забезпечене порукою ОСОБА_2 , проте позивач звернувшись із позовом відповідачем вказав лише ОСОБА_1 .

Окрім того , реєстрація права власності 06.07.2021 на іпотечне майно за ТОВ «СХІД ФІНАНС» здійснена з порушеннями норм чинного законодавства , адже на вказане майно було накладено арешт.

У зв`язку із викладеним ОСОБА_3 просить скасувати заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 лютого 2017 року, та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Судом встановлено, що 04.07.2007 року між ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк, після перейменування ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 62/07-К відповідно до якого останній отримав грошові кошти у сумі 20 000 доларів США, що складає еквівалент 126 250, 00 грн. що курсом НБУ на момент укладення договору під цільове використання кредитупридбання згідно договору купівлі-продажу нерухомого майнаквартири АДРЕСА_1 загальною площею 64,9 м. кв. За користування кредитом встановлено плату в розмірі 13% річних, при умові невиконання позичальником умов договору плата за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі 14%, а також встановлено щомісячну плату за обслуговування кредиту в розмірі 0,03% від суми кредиту. Строк користування кредитом встановлено по 03.07.2032 року.

При цьому, відповідно до п.3.3.3. вказаного кредитного договору відповідач зобовязався щомісячно повертати частини кредитних коштів, згідно з умовами визначеними п.2.5.1. цього договору. Не пізніше визначеного п. 1.3. цього договору терміну повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, сплачувати кошти, передбачені пп. 1.4.1, 2.3 цього договору, а також на вимогу банку сплачувати можливі штраф та пеню (а.с.19-22).

Повернення кредиту та сплата процентів згідно умов договору відбувається шляхом сплати позичальником платежів, що зменшуються згідно з графіком погашення до цього договору (а.с.23-25).

В рахунок забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та відповідачем був укладений договір іпотеки №62/07-К від 04.07.2007 року, предметом якого є трикімнатна квартира зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном, загальною площею 64,9 м.кв., житловою площею 39,4 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу кравтири, посвідченого державним нотаріусом Другої лубенської державної нотаріальної контори 04.07.2007 року за реєстровим № 1-2250, згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15109009 від 04.07.2007 року (а.с.26-28).

Загальна вартість предмета іпотеки визначена сторонами в сумі 150 870 грн. 00 коп. (п.2.3.3 договору іпотеки). Заставна не оформлялася.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконав. Пунктом 4 умов кредитного договору передбачена відповідальність позичальника за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, та за несвоєчасне повну чи часткову сплату плати за обслуговування кредиту та за несвоєчасну плату комісій передбачених п. 2.6.3 цього договору у виді штрафу у розмірі 20% від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів, плати за обслуговування кредиту але не менше еквівалента 50 грн. (а.с.22).

Внаслідок порушення умов кредитного договору у позичальника перед банком виникла заборгованість, яка станом на 28.07.2016 року складає 1 069 498 грн. 32 коп., з яких: 20 832,09 доларів США, що еквівалентно 516 955 грн. 60 коп. заборгованості за кредитом; 21 271, 51 доларів США, що еквівалентно 527 859 грн. 97 коп. заборгованості за відсотками; 2 651 грн. 60 коп. по комісії за РО та 22 031 грн. 15 коп. штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів за користування.

23.11.2010 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 за користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за вищевказаним кредитом в сумі 210 364 грн. 00 коп., яка складалася з: 21 579,20 доларів США заборгованості по кредиту; 4 047,45 доларів США заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом; 244 грн. 06 коп. комісії за РО та 6 388 грн. 07 коп. штрафу за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів за користування (а.с.58).

Відповідно до постанови Правління НБУ від 19.03.2015 року №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності Славкіну М.А. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 року №213 продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та повноваження ліквідатора строком на два роки до 19.03.2018 року включно (а.с.8-14), а тому останній є належним позивачем по справі.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, щодоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно п.6.1 укладеного договору іпотеки у випадку не виконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобовязання в цілому або в частині, а також у інших випадках передбачених цим договором, кредитним договором або чинним законодавством, іпотеко держатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п.6.2 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється серед іншого за рішенням суду.

Відповідно до пункту 4.1.13 договору іпотеки, укладеного року міжПАТ Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський акціонерний банк та ОСОБА_1 , у випадку порушення іпотекодавцем вимог кредитного договору іпотекодержатель має право вимагати від іпотекодавця, незалежно від настання строку виконання зобов`язань, погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі. А в разі невиконання іпотекодавцем цієї вимоги - звернути стягнення на майно з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню, відповідно до положень розділу 4.1.5 цього договору на умовах, передбачених цим договором.

В іпотечному договорі міститься відповідне застереження, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в разі порушення кредитних зобов`язань.

Згідно п.6.1 укладеного договору іпотеки у випадку не виконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобовязання в цілому або в частині, а також у інших випадках передбачених цим договором, кредитним договором або чинним законодавством, іпотеко держатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п.6.2 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в порядку визначеному цим договором та чинним законодавством.

Згідно п.7.2 визначено на підставі чого може здійснюватись стягнення на предмет іпотеки.

Тобто сторони, підписавши іпотечний договір, обумовили всі його умови, у тому числі вирішили питання щодо позасудового врегулювання спору в яких звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі судового рішення не є єдиним можливим способом захисту порушених прав позивача.

У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

У статті 12 Закону України «Про іпотеку» вказано, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 33 цього Закону передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто, законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку»сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37Закону України «Про іпотеку»;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому необхідно врахувати, що стаття 37 Закону України «Про іпотеку» не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду.

Відповідно до цієї статтііпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем у суді.

Разом з тим у частині першій статті 38 згаданого Закону право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві може бути передбачено в рішенні суду або договорі про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідному застереженні в іпотечному договорі).

Можливість реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачена у статті 3 Закону України від 07 липня 2004 року № 1953-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у якій визначено, що загальними засадами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень(далі - державна реєстрація прав) є:

1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

3) публічність державної реєстрації прав;

4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;

5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 18 вказаного Закону передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, тапроцедура державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Згідно з пунктами 6, 9, 12, 18, 19, 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.

Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який установлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя в разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови в державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Тобто для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

При цьому позивач не позбавлений відповідно до статей 38, 39 ЦК України можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього.

Іпотечним договором передбачено можливість звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі продажу іпотекодержателем від свого імені Предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому ст.38 ЗУ «Про іпотеку» та умовами договору іпотеки, що є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін висловленим в договорі без звернення до суду.

Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі продажу іпотекодержателем від свого імені Предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому ст.38 ЗУ «Про іпотеку» та умовами договору іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі( п.п.7.2 Договору).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;

Згідно положеньч.1ст.376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на те , що судом першої інстанції було залишено поза увагою те, що іпотечним договором без звернення до суду , домовленістю сторін, передбачено спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки що може бути здійснений на підставі продажу іпотекодержателем від свого імені Предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому ст.38 ЗУ «Про іпотеку» та умовами договору іпотеки, були відсутні підстави для задоволення позову у якому заявлена відповідна вимога.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 376 ЦІК України суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу , а судове рішення скасовує.

Керуючись ст.ст. 367, 374 , 376, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 лютого 2017 року скасувати, ухвалити у справі нове судове рішення.

Позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2067 грн 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя: В. М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А.Лобов