Ухвала

від 08.04.2024 по справі 405/1659/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/318/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2024 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні у м. Кропивницькому, матеріали продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 42022120000000147 від 28.09.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.362, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.209 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6 , на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.03.2024, якою задоволено клопотання прокурора та стосовно обвинуваченої

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області, не заміжньої, з вищою освітою, перебуваючій на посаді заступника головного бухгалтера КНП «Кіровоградська міська лікарня швидкої допомоги» Кропивницької міської ради, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 12.05.2024 включно та визначено заставу у 600 розмірах прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 816 800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) грн.

За участі учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда перебуває кримінальне провадження № 42022120000000147 від 28.09.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.362, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.209 КК України.

У межах даного кримінального провадження, під час судового засідання 14.03.2024, в порядку ст.331КПК України,за клопотаннямпрокурора,судом першоїінстанції розглянутопитання доцільностіпродовження строкутримання підвартою стосовнообвинуваченої ОСОБА_6 та продовжено останній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до12.05.2024 включно.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції вказав на необхідність продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання її під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані, що підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу не повязаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання нею її процесуальних обовязків,оскільки вонаобвинувачується увчиненні вчиненні кримінального проступку, тяжкого злочину та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, а також на даний час на розгляді Ленінського районного суду м. Кіровограда перебуває кримінальне провадження за № 42021120000000134 від 02.07.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.362, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.209 КК України, а тому за сукупності таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо останньої запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу районного суду та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити та обрати відносно неї більш мякий запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

В обґрунтування апеляційних вимог обвинувачена зазначає про відсутність законних підстав та об`єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що перебуваючи на волі вона буде переховуватись від суду, продовжувати злочинну діяльність, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.

Отже, вона позбавлена можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені працівниками поліції.

Також, у неї немає потреби незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта так як, під час досудового розслідування вже було допитано зазначених вище осіб.

Крім того, вказує і на те, що районним судом не взято до уваги, що вона раніше не судима, має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки, тому є всі законні підстави про зміну запобіжного заходу на більш м`який, оскільки одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, та тяжкість покарання, що їй загрожує, не можуть бути єдиними підставами для застосування відносно неї найбільш суворого запобіжного заходу, що повинно оцінюватись в сукупності з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, матеріалами які характеризують її особу, та її поведінку після вчиненого.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченої та її захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги обвинуваченої, думку прокурора, який просив рішення суду першої інстанції залишити без зміни, дослідивши матеріали провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченої не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченогозапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 цього Кодексу, на суд покладено такий самий обов`язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Колегія суддіввстановила,що районнимсудом дотриманізазначені вищевимоги кримінальногопроцесуальногозакону привирішенні питанняпро продовженнястроку триманняпід вартою обвинуваченій ОСОБА_6 .

Як вбачається із матеріалів судового провадження, питання про продовження строку тримання обвинуваченої під вартою було вирішене на стадії судового розгляду. Тобто це питання вирішувалось на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, при вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії судового розгляду та при перевірці відповідного рішення судом апеляційної інстанції, вирішальним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до наданих матеріалів, колегією суддів встановлено, що у провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда знаходиться кримінальне провадження № 42022120000000147 від 28.09.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.362, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.209 КК України.

Отже, колегія суддів суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що застосований відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який спливає, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується, суспільній небезпеці інкримінованого їй кримінально - протиправного діяння. При цьому належним чином врахував, що встановлені при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ризики не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше її тримання під вартою.

З урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінального правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_6 , колегія суддів убачає достатні підстави для продовження застосування до обвинуваченої такого суворого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки покарання, що може бути їй призначено за інкриміновані їй злочини, передбачає до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Крім того, судом першої інстанції належним чином враховано особу обвинуваченої, яка незаміжня, не має на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей. Хоча раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, однак на розгляді Ленінського районного суду м. Кіровограда на даний час перебуває аналогічне кримінальне провадження за № 42021120000000134 від 02.07.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.362, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.209 КК України.

Таким чином, є достатні підстави вважати доведеним ризик неправомірної поведінки обвинуваченої вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, місцевий суд правильно прийшов до висновку про те, що не зменшився і продовжує існувати також і ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість переховуватись від суду, оскільки покарання, що може бути їй призначено за інкриміновані їй злочини, передбачає до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Таким чином, є необґрунтованими доводи апеляційної скарги обвинуваченої щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та їх існування на час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 , оскільки зазначені ризики вказані у клопотанні прокурора з їх обґрунтуванням та встановлені в ухвалі суду.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу і на те, що докази існування ризиків не завжди мають бути реальними, оскільки оцінка вірогідності та прогнозованість вчинення обвинуваченою таких дій в майбутньому, надається судом враховуючи певні докази, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивною та присічною мірою, спрямованою на недопущення вчинення особою протиправних дій та поведінки, які зазначені вище, через обмеження його конституційних прав шляхом тимчасової його ізоляції від суспільства.

Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи обвинуваченої про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки такі ризики судом першої інстанції встановлені не були.

З наведених підстав апеляційний суд не вбачав підстав для застосування більш мякого запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_6 .

Отже, судом першої інстанції при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої встановлені ризики, передбачені п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з моменту обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 та продовжують існувати і зараз, а прокурором у судовому засіданні доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченої під вартою.

Стороною захисту під час апеляційного розгляду не надано документально підтверджених та переконливих доказів, що унеможливлюють перебування ОСОБА_6 під вартою. На даний час продовжують існувати обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої у цьому кримінальному провадженні, а саме наявний ризики, передбачені п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наразі не зменшилися.

З урахуванням наданих матеріалів та встановленого в ході апеляційного розгляду, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 законним, обґрунтованим та вмотивованим, а висновок про продовження строку тримання під вартою правильним, обмеження її права на свободу в цьому випадку є виправданим та необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб запобігти ймовірній реалізації ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України і забезпечити виконання нею своїх процесуальних обовязків.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано визначив заставу у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 816800 гривень, оскільки саме такий розмір застави, у разі його внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обовязків, зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку та запобігти встановленого ризику.

Істотних порушеньвимог кримінальногопроцесуального закону,які ббули підставоюдля скасуванняабо зміниухвали суду,колегією суддівне встановлено,а тому апеляційну скаргуобвинуваченої необхідно залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без зміни.

Керуючись ст.ст. 183, 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргуобвинуваченої ОСОБА_6 залишити без задоволення,а ухвалуЛенінського районногосуду м.Кіровограда від14.03.2024,якою задоволеноклопотання прокурората стосовнообвинуваченої ОСОБА_6 продовжено запобіжний західу видітримання підвартою строкомна 60днів,а самедо 12.05.2024включно тавизначено заставуу 600розмірах прожитковихмінімумів дляпрацездатних осіб,що становить1816800(одинмільйон вісімсотшістнадцять тисячвісімсот)грн- залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .

З оригіналом згідно:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2