Постанова

від 27.03.2024 по справі 921/173/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2024 р. Справа №921/173/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Кравчук Н.М.

Скрипчук О.С.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглядаючи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" б/н від 12.12.2022 (вх. №01-05/3072/22 від 13.12.2022)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2022 (повний текст рішення складено 15.11.2022)

у справі № 921/173/18 (суддя Гирила І.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", м. Тернопіль

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Борщівський агротехнічний коледж, м. Борщів Тернопільської області

2.Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", м. Тернопіль

про стягнення 137 079 191 грн 08 коп. заборгованості, 22 155 858 грн 80 коп. пені, 3 509 893 грн 82 коп. 3% річних та 8 312 644 грн 24 коп. інфляційних втрат

за участю представників:

від позивача: представник Онищук М.Б. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: представник Мельник О.С. (в режимі відеоконференції);

від третьої особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1: представник Будник К.А. (в режимі відеоконференції);

від інших учасників: не з`явилися;

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.12.2018 у справі №921/173/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2019, позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено частково. Cтягнено з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 137 079 191, 08 грн заборгованості, 11 077 929, 40 грн пені, 3 509 893, 82 грн 3% річних, 8 312 644, 24 грн інфляційних втрат та 597 080,14 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.09.2019: касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" у справі №921/173/18 в частині відмови у стягненні пені задоволено частково; касаційну скаргу ПрАТ "Тернопільгаз" задоволено; скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.12.2018 у справі №921/173/18; справу №921/173/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2022 у справі №921/173/18 позов АТ "Укртрансгаз" до ПрАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 100 307 835 грн 97 коп. заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за період з квітня по листопад 2017 року, січень 2018 року; 2 742 337 грн 38 коп. 3% річних; 8 955 579 грн 15 коп. пені, 6 630 200 грн 33 коп. інфляційних втрат та 944 318 грн 39 коп. судового збору. Провадження у справі в частині стягнення 7 211 105 грн 24 коп. заборгованості за послуги балансування закрито за відсутністю предмету спору. В решті позову відмовлено. Також, стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ПрАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" 261 414 грн 04 коп. в повернення судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Укртрансгаз", оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга сформована в системі "Електронний суд" 12.12.2022 (вх. №01-05/3072/22 від 13.12.2022). В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2022 у справі №921/173/18 в частині відмови у стягненні 29 560 249,87 грн. основного боргу 13 200 279,65 грн. пені, 767 556,44 грн. 3% річних, 1 682 443,91 грн. інфляційних втрат та ухвалити нове, яким позовні вимоги АТ "Укратрансгаз" задоволити в повному обсязі.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2022 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Кравчук Н.М. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" б/н від 12.12.2022 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2022 у справі № 921/173/18 залишено без руху та зобов`язано скаржника надати (надіслати) суду докази досплати судового збору у розмірі 33 180,00 грн за подання апеляційної скарги та докази відправлення учасникам у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів.

28.12.2022 на адресу суду від апелянта надійшла заява б/н від 28.12.2022 (01-04/7474/22) про усунення недоліків апеляційної скарги та додано копії доказів відправлення учасникам у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів.

02.01.2023 ухвалою Західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 30.01.2023; витребувано матеріали справи з господарського суду Тернопільської області.

10.01.2023 представником АТ "Укртрасгаз" подано клопотання (вх.№01-04/114/23) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 задоволено.

17.01.2023 представником НАК "Нафтогаз України" подано клопотання (вх.№01-04/315/23) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 задоволено. Разом із клопотанням представником НАК "Нафтогаз України" подано до суду письмові пояснення щодо вимог апеляційної скарги, які просив врахувати при винесенні постанови.

24.01.2023 представником ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 31.10.2022 у даній справі без змін.

27.01.2023 представником ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" подано до суду клопотання (вх.№01-04/563/23) про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника в межах іншої справи.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.

06.03.2023 представником ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" подано до суду клопотання (вх.№01-04/1540/23) про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника за станом здоров`я.

06.03.2023 представником КП теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопількомуненерго" подано до суду письмові пояснення (вх.№01-04/1548/23) у справі, в яких він просить суд вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 30.10.2022 у даній справі без змін. Одночасно представником подано клопотання (вх. №01-04/1550/23) про відкладення розгляду апеляційної скарги з огляду на її не надходження на адресу підприємства та з метою забезпечення права сторони на всебічний та об`єктивний розгляд справи.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.

Представником скаржника 24.03.2023 подано до суду клопотання (вх.№01-04/2075/23) про долученння до матеріалів справи доказів надсилання апеляційної скарги на адресу КП теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопількомуненерго".

27.03.2023 судове засідання не відбулося у заявку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Марка Р.І. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 розгляд справи призначено на 15.05.2023.

10.05.2023 представником ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" подано до суду клопотання (вх.№ 01-05/1510/23) про зупинення апеляційного провадження у справі до перегляду та ухвалення судового рішення у справі №918/686/21 Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 клопотання Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про зупинення апеляційного провадження задоволено. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2022 у справі №921/173/18 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №918/686/21. Зобов`язано учасників справи повідомити Західний апеляційний господарський суд про результати розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №918/686/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2023, у зв`язку із звільненням з посади головуючого судді, справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Скрипчук О.С., Кравчук Н.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.01.2024 поновлено апеляційне провадження у справі №921/173/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2022; призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 31.01.2024.

Представником Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано до суду клопотання (вх.№01-04/67/24) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 задоволено.

29.01.2024 представником Акціонерного товариства "Укртрансгаз" подано до суду клопотання (вх.№01-04/687/24) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 задоволено.

31.01.2024 ухвалою Західного апеляційного господарського суду оголошено перерву до 28.02.2024.

23.02.2024 представником АТ "Укртрансгаз" подано до суду клопотання (вх.№01-04/1329/24) про участь в усіх судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2024 задоволено.

Представником ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тенопільгаз" 27.02.2024 подано до суду заяву (вх.№01-04/1421/24) про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 задоволено.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 та 20.03.2024 розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у них.

Представником Акціонерного товариства "Укртрансгаз" подано до суду додаткові пояснення (вх.№01-04/2137/24), в яких просить суд врахувати наведені доводи та міркування у цих письмових поясненнях під час розгляду даної справи.

В судове засідання 27.03.2024 скаржник, відповідач та третя особа на стороні позивача 1 участь уповноважених представників забезпечили, які навели свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесенні постанови. Інші учасники участі не забезпечили, причин неможливості забезпечити участь під час розгляду апеляційної скарги не надали. Докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про їх поінформованість про розгляд апеляційної скарги у межах даної справи в суді апеляційної інстанції.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, учасники були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, виконавши вказівки суду касаційної інстанції викладені у постанові Верховного суду від 18.09.2019, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи наведені представниками сторін доводи, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають до часткового задоволення, а оскаржене рішення частковому скасуванню з прийняттям нового рішення в скасованій частині, з огляду на наступне.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про стягнення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 137 079 191, 08 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за період: квітень 2016 року, з березня по листопад 2017 року, січень і квітень місяць 2018 року, 22 155 858, 80 грн пені, 3 509 893, 82 грн 3% річних, нарахованих за період з 18.05.2017 по 21.08.2018, та 8 312 644, 24 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з травня 2017 по липень 2018 на зобов`язання з березня по листопад 2017 року та січень і квітень 2018 року.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.12.2018 у справі №921/173/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2019, вказані вище позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 137 079 191, 08 грн. заборгованості, 11 077 929, 40 грн. пені, 3 509 893, 82 грн. 3% річних, 8 312 644, 24 грн. інфляційних втрат та 597 080,14 грн. судового збору. В решті позову відмовлено. При вирішенні даного спору судом встановлено та прийнято до уваги, зокрема, обставини, які є підставою для зменшення розміру пені на 50%, врахування яких і стало наслідком часткового задоволення позову.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.09.2019: касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" у справі №921/173/18 в частині відмови у стягненні пені задоволено частково; касаційну скаргу ПрАТ "Тернопільгаз" задоволено; скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.12.2018 у справі №921/173/18; справу №921/173/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Передаючи справу на новий розгляд Верховний Суд встановив:

- суди попередніх інстанцій, не дослідили, чи підлягає застосуванню до спірних правовідносин розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р. від 05.10.2016 "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", з огляду на що не встановили на підставі відповідних доказів: чи мав місце несанкціонований відбір природного газу за спірний період відповідними споживачами, а саме Борщівським агротехнічним коледжем та КП "Тернопільтеплокомуненерго"; чи був відповідач у спірний період оператором ГРС стосовно вказаних споживачів, та, у разі підтвердження несанкціонованого відбору природного газу згаданими підприємствами, - наявність підстав для віднесення відповідного обсягу природного газу в алокацію на відповідача.

- судами також не враховано положення договору (п. 9.2), Кодексу газотранспортної системи (пункт 2 глави 1 р. XIV) та не надано оцінки застосуванню позивачем у актах та розрахунках вартості послуг балансування з врахуванням коефіцієнтів компенсації 1,2.

За результатами нового розгляду справи оскарженим рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.10.2022 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 100 307 835 грн 97 коп. заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за період з квітня по листопад 2017 року, січень 2018 року; 2 742 337 грн 38 коп. 3% річних; 8 955 579 грн 15 коп. пені, 6 630 200 грн 33 коп. інфляційних втрат та 944 318 грн 39 коп. судового збору; провадження у справі в частині стягнення 7 211 105 грн 24 коп. заборгованості за послуги балансування закрито за відсутністю предмету спору; в решті позову відмовлено, при цьому господарський суд дійшов наступних висновків:

- надана законодавцем позивачу, як оператору газотранспортної системи, можливість лише з 28.04.2017 здійснювати алокації по точках виходу з газотранспортної системи, при відсутності вказівки про надання редакції з 28.04.2017 зворотної дії, не наділяє АТ "Укртрансгаз" повноваженнями на здійснення таких алокацій за період, коли він не мав правових підстав для її здійснення в силу закону.

- таким чином, здійснення алокації позивачем за попередні газові місяці в період, коли він не мав правових підстав для її здійснення в силу закону, є діями, що безпідставно збільшують відповідальність відповідача. За даних обставин, доводи позивача про надання відповідачу послуг балансування у квітні 2016 року на суму 24 537, 17 грн, суд вважає безпідставними.

- укладені між КП ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" та НАК "Нафтогаз України" Договори на постачання природного газу за №8452/1718-КП-30 від 05.10.2017, № 8451/1718-БО-30 від 20.09.2017, №3910/1617-ТЕ-30 від 15.09.2016, №3911/1617-БО-30 від 27.10.2016 та додаткові угоди до них, які свідчать про наявність договірних відносин між НАК "Нафтогаз України" та КП ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" щодо поставки природного газу у спірні періоди.

- долучені відповідачем 02.12.2019 до матеріалів справи заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 02.12.2016 та Типовий договір розподілу природного газу за №15/т-001 від 01.01.2016 підтверджують наявність у відповідача статусу оператора ГРМ відносно КП ТОР "Тернопільтеплокомунерго" у спірний період.

- невиконання третьою особою свого обов`язку (незалежно від його причин) не може слугувати підставою для збільшення вартості послуг балансування для сторони правовідношення, яка не порушувала свого зобов`язання.

- судом не встановлено на підставі наданих доказів, що позивач надсилав відповідачу повідомлення про припинення розподілу (постачання) природного газу у спірному періоді для КП ТОР "Тернопільтеплокомуненерго", як виробника теплової енергії, а відповідач, всупереч цьому, здійснював фактичний розподіл природного газу такому споживачу. Наведене свідчить про безпідставне включення обсягів природного газу, відібраних КП ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" у березні-квітні 2017 року та квітні 2018 року, на відповідача та, відповідно, включення їх вартості (4 664 690, 28 грн за березень 2017 року, 173 952, 48 грн за квітень 2017 року та 721 066, 92 грн за квітень 2018 року) до розрахунку наданих відповідачу послуг балансування у зазначені періоди.

- на підставі наявних в матеріалах алокацій, актів надання послуг балансування газу та методику їх розрахунку, суд встановив, що розмір небалансу відповідача, з урахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, складає менше 5% від обсягу природного газу за спірні місяці, який було відібрано з газотранспортної системи, у зв`язку з чим, в силу п. 9.2 Договору №1512000728 від 17.12.2015, слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1.

- АТ "Укртрансгаз" згідно з п. 10 р. ХІІІ Кодексу ГТС, як оператор газотранспортної системи, для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах. ПрАТ "Тернопільгаз", як оператор газорозподільної системи, мав би або закупити природний газ для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат, або оплатити цей газ шляхом оплати послуг балансування АТ "Укртрансгаз". У свою чергу, АТ "Укртрансгаз" для оплатного балансування має використовувати природний газ, який придбаний ним.

- долучені позивачем до матеріалів справи договори про закупівлю природного газу містять відомості про придбання АТ "Укртрансгаз" природного газу для виробничо-технологічних витрат та власних потреб, а також для забезпечення балансування у спірний період. Натомість відповідач доказів здійснення закупівлі природного газу для власних виробничо-технологічних витрат у спірний період на надав.

- в сукупності докази, що містяться в матеріалах справи підтверджують факт надання позивачем відповідачу послуг балансування у період квітень-листопад 2017 року та січень 2018 року. Разом із тим, встановивши неправомірність застосування позивачем коефіцієнту компенсації 1,2 при визначенні вартості наданих послуг балансування, беручи до уваги визначену у розрахунках позивача базову ціну газу, суд провів відповідний перерахунок із застосуванням коефіцієнту 1.

- враховуючи часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення на його користь з відповідача послуг балансування у заявлений період, судом самостійно здійснено перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних, інфляційних втрат та пені, та з урахуванням фактичних обставин, висновано про підставність зменшення розміру пені до 50% від правомірно нарахованої.

Узагальнені доводи апелянта (позивача)

Вимоги апеляційної скарги АТ "Укртрансгаз" обґрунтовано тим, що оскаржене рішення прийнято при не з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в зазначеному рішенні, обставинам справи, на підтвердження чого апелянт наводить наступні доводи:

- щодо наявності підстав віднесення обсягів природного газу, спожитих КП ТОР "Тернопількомуненерго" та Борщівським агротехнічним коледжем в алокацію ПрАТ "Тернопільгаз" у квітні 2016, березні, квітні 2017 та квітні 2018 зазначає, що у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію, відповідного оператора газотранспортної системи.

- НАК "Нафтогаз України" не постачав КП ТОР "Тернопількомуненерго" та Борщівському агротехнічному коледжу будь-яких обсягів природного газу та не замовляв таких обсягів природного газу до транспортування для таких споживачів, про що свідчить неподання НАК "Нафтогаз України" як замовником послуг транспортування номінацій/реномінацій на транспортування природного газу для вказаних споживачів на відповідні періоди.

- відбір газу КП ТОР "Тернопількомуненерго" та Борщівським агротехнічним коледжем має ознаки несанкціонованого, а тому згідно з п. 8 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС правомірно було внесено в алокацію на ПрАТ "Тернопільгаз". Факт поставки газу підтверджує підписаний між сторонами акт приймання-передачі природного газу, який фіксує проведення господарської операції, натомість лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин.

- невчасне оформлення чи надсилання оператором газотранспортної системи акту про надання послуг балансування не може бути розцінено як не надання послуги балансування, а може вважатися простроченням кредитора, що в будь-якому випадку не звільняє замовника послуг транспортування від обов`язку їх оплати.

- щодо застосування коефіцієнту 1,2 при здійсненні розрахунку позивач виходив з того, що відповідач як замовник послуг транспортування у спірні газові місяці через точку входу до газотранспортної системи не подав жодних обсягів природного газу, однак при цьому, здійснив відбір природного газу з точки виходу з газотранспортної системи, що склали обсяги його негативних місячних небалансів за відповідні періоди, для врегулювання яких були надані послуги балансування.

- таким чином, обсяг природного газу, відібраного відповідачем з газотранспортної системи в спірні періоди склав 100% розміру його небалансу, внаслідок чого при визначені вартості наданих послуг балансування було застосовано саме коефіцієнт 1,2.

- з інформації самого відповідача, відображеною в алокаціях вказано, що ним у зазначених періодах не здійснено подачі природного газу через точки входу до газотранспортної системи, однак при цьому здійснено відбір природного газу, що і склав обсяг його негативних небалансів. Окрім того, відповідачем вказано, що інші обсяги природного газу були відібрані не відповідачем, а іншими споживачами, зокрема, підприємствами промисловості, теплогенеруючими підприємствами, іншими суб`єктами господарювання, населенням, релігійними, бюджетними організаціями.

- окрім того, положенням укладеного між сторонами договору, а саме п.9.1. встановлено, що для визначення коефіцієнту компенсації при розрахунку послуг балансування враховується обсяг природного газу відібраного з газотранспортної системи, отже у спірних правовідносинах обсяг відібраного газу складає понад 5%.

- за умови дисциплінованого відбору природного газу із газотранспортної системи відповідач повинен був розуміючи неминуче понесення ним витрат природного газу в процесі своїх господарської діяльності, передбачати та здійснювати закупівлю природного газу для власних потреб у постачальника природного газу. Таким чином, відповідач зміг би максимально зменшити обсяг негативного небалансу за той чи інший газовий місяць та не допустити ситуації за якої весь обсяг виробничо-технологічних втрат покриватиметься за рахунок отримання послуг балансування від оператора ГТС.

- застосування того чи іншого коефіцієнту залежить від виключних дій самого відповідача, а саме щодо закупівлі природного газу для власних виробничо-технологічних потреб. Таким чином положення п.9.2 договору (про що зазначав Верховний Суд у своїх постанові від 18.09.2019 у даній справі) зумовлює дисциплінування замовника послуг транспортування, що є оператором газорозподільних мереж до контрольованого відбору природного газу.

- щодо відсутності підстав для зменшення розміру пені вказує, що незалежно від того, що стало причиною відсутності у боржника необхідної суми грошей (об`єктивні обставини чи суб`єктивна недбалість боржника), це не звільняє його від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання.

- господарський суд при зменшенні пені не врахував фінансовий стан та інтереси позивача, безпідставно пославшись на ступінь виконання зобов`язання боржником, тоді як зобов`язання не виконано. Водночас, планування своєї господарської діяльності відповідачем не повинно порушувати права інших господарюючих суб`єктів, які належним чином виконали свої зобов`язання, і ризики від власної господарської діяльності не можуть покладатися на інших учасників господарських відносин, так як це порушує принцип розумності та справедливості.

Фактичні обставини справи, правильно встановлені судом першої інстанції за результатами оцінки доказів.

17.12.2015 між ПАТ "Укртрансгаз" (Оператор) та ПрАТ "Тернопільгаз" (Замовник) укладено Договір транспортування природного газу №1512000728, за умовами якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених цим договором, а замовник сплачує оператору вартість цих послуг.

Згідно з п. 2.3 договору послугами, які можуть бути надані замовнику, є зокрема, послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП України від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС), подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.6 Договору).

Згідно з п. 2.7 договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів.

Відповідно до п. 4.1 замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що замовник має право, зокрема, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям.

Порядок комерційного обліку природного газу (в тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього Договору (п. 5.1. договору).

За змістом п. 5.4 договору окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством /виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.

На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) (п. 5.5. Договору).

Відповідно до п. 6.1 договору оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності).

За умовами п. 7.1, 7.2 договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua.

Тарифи, передбачені пунктом 7.1 договору є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами договору (п. 7.3 договору).

Розділом ІХ договору врегульовано порядок визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за них.

Так, згідно з п. 9.1 договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.

Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: балансування =БЦГ х К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу, QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування, К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (п. 9.2 Договору).

Відповідно до п. 9.3 договору базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу ГТС. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного га газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті.

Оператор до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів (п. 9.4 Договору).

Згідно з п. 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього Договору.

Відповідно до п. 13.1, 13.2, 13.5 договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Сторона, що не виконує умови цього Договору та (або) умови Кодексу, зобов`язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За твердженням позивача, ним, як оператором ГТС, здійснено процедуру алокації та встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу:

- у квітні 2016 року в обсязі 2, 700 тис. куб. м;

- у березні 2017 року в обсязі 411, 819 тис. куб. м;

- у квітні 2017 року в обсязі 408, 362 тис. куб. м;

- у травні 2017 року в обсязі 2 077, 821 тис. куб. м;

- у червні 2017 року в обсязі 1 703, 193 тис. куб. м;

- у липні 2017 року в обсязі 1 709, 816 тис. куб. м;

- у серпні 2017 року в обсязі 1 521, 564 тис. куб. м;

- у вересні 2017 року в обсязі 2 397, 947 тис. куб. м;

- у жовтні 2017 року в обсязі 1 443, 042 тис. куб. м;

- у листопаді 2017 року в обсязі 14, 451 тис. куб. м;

- у січні 2018 року в обсязі 3 511, 318 тис. куб. м;

- у квітні 2018 року в обсязі 56, 610 тис. куб. м, що відображено в актах надання послуг балансування обсягів природного газу, розрахунках вартості послуг балансування та звітах по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (оператора газорозподільних систем).

У зв`язку із неврегулюванням відповідачем негативного місячного небалансу природного газу, позивач надав відповідачу послуги балансування у квітні 2016 року, березні-листопаді 2017 року та у січні і квітні 2018 року на загальну суму 149 440 265, 05 грн, про що складено односторонні акти про надання послуг балансування обсягів природного газу:

- №04-16-1512000728-БАЛАНС від 29.05.2017 за квітень 2016 року на суму 24 537, 17 грн;

- №03-17-1512000728-БАЛАНС від 31.03.2017 за березень 2017 року на суму 4 664 690, 28 грн;

- №04-17-1512000728-БАЛАНС від 30.04.2017 за квітень 2017 року на суму 3 724 600, 55 грн;

- №05-17-1512000728-БАЛАНС від 31.05.2017 за травень 2017 року на суму 18 430 804, 20 грн;

- №06-17-1512000728-БАЛАНС від 30.06.2017 за червень 2017 року на суму 14 488 305, 26 грн;

- №07-17-1512000728-БАЛАНС від 31.07.2017 за липень 2017 року на суму 14 984 332, 26 грн;

- №08-17-1512000728-БАЛАНС від 31.08.2017 за серпень 2017 року на суму 13 631 631, 02 грн;

- №09-17-1512000728-БАЛАНС від 30.09.2017 за вересень 2017 року на суму 23 556 940, 22 грн;

- №10-17-1512000728-БАЛАНС від 31.10.2017 за жовтень 2017 року на суму 13 884 836, 99 грн;

- №11-17-1512000728-БАЛАНС від 30.11.2017 за листопад 2017 року на суму 151 192, 86 грн;

- №01-18-1512000728-БАЛАНС від 31.01.2018 за січень 2018 року на суму 41 177 327, 32 грн;

- №04-18-512000728-БАЛАНС від 30.04.2018 за квітень 2018 року на суму 721 066, 92 грн.

Акти про надання послуг балансування обсягів природного газу, акти коригування та рахунки на їх оплату надіслані відповідачу листами рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується їх копіями, описами вкладення та фіскальними чеками, одержання яких відповідач не заперечує.

З долучених позивачем до матеріалів позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог розрахунків суми основного боргу за надані послуги балансування обсягів природного газу (січень-грудень 2017 року, січень 2017 року - квітень 2018 року) вбачається, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 (зі змінами) в погашення заборгованості відповідача за надані у березні 2017 року послуги балансування зараховано: 4 000 000, 00 грн - 28.02.2018, 664 690, 28 грн - 16.03.2018; за послуги балансування надані у квітні 2017 року зараховано: 16.03.2018 - 2 335 309, 72 грн, 28.03.2018 - 1 000 000, 00 грн та 27.04.2018 - 389 290, 83 грн; за послуги балансування, надані у травні 2017 року зараховано 3 971 783, 14 грн 27.04.2018.

Відтак, позивач стверджує, що заборгованість відповідача за надані послуги балансування становить 137 079 191, 08 грн, які і просить стягнути в судовому порядку.

Окрім зазначеної суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 22 155 858, 80 грн пені і 3 509 893, 82 грн 3% річних, які нараховані за період з 18.05.2017 по 21.08.2018, та 8 312 644, 24 грн інфляційних втрат за період з травня 2017 року по липень 2018 року.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), від 30.09.2015 №2493, та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 (тут і далі в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин), Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

У відповідності до частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних відносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.

За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.

Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи (далі Кодекс ГТС), затверджений постановою НКРЕКП №2497 від 30.09.2015.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497.

Згідно з пунктом 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.

Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

З моменту укладення договору транспортування замовник послуг транспортування також одержує право доступу до віртуальної точки, на якій відбувається передача природного газу.

Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування.

Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації.

Відповідно до розділу 1 Кодексу ГТС небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.

Пунктом 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.

За умовами пункту 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

Згідно з пунктами 1-4 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.

При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.

Пунктами 1, 2 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи.

Відповідно до пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.

Згідно з пунктами 1-4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.

Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті.

Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування.

Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

У разі невиконання замовниками положень пункту 4 цієї глави неврегульовані обсяги небалансу, які виникли у замовника послуг транспортування (постачальника) у віртуальних точках виходу до газорозподільної системи, вважаються обсягами небалансу відповідного оператора газорозподільної системи

З огляду на зазначене, колегія суддів виснує, що умовою виникнення у замовника послуг транспортування обов`язку з оплати оператору ГТС вартості місячного небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого газу). Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.

Оплата ж послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату та звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.

Договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до пп.1 п.3 розд.ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати.

З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, а відповідачем не спростовано наявність у ПрАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" негативних місячних небалансів природного газу за період з квітня по листопад 2017 року, січня 2018 року в загальному обсязі 14 768, 442 тис. куб. м, з яких: 389, 290 тис. куб. м у квітні 2017 року; 2 077, 821 тис. куб. м у травні 2017 року; 1 703, 193 тис. куб. м у червні 2017 року; 1 709, 816 тис. куб. м у липні 2017 року; 1 521, 564 тис. куб. м у серпні 2017 року; 2 397, 947 тис. куб. м у вересні 2017 року; 1 443, 042 тис. куб. м у жовтні 2017 року; 14, 451 тис. куб. м у листопаді 2017 року та 3 511, 318 тис. куб. м у січні 2018 року.

Відповідно, суд погоджується з доводами позивача про надання відповідачу послуг балансування у період квітень-листопад 2017 року та січень 2018 року, про що оформлені односторонні акти про надання таких послуг, які надіслано відповідачу разом з рахунками на оплату, розрахунками вартості послуг та звітами по точках входу/виходу замовника послуг транспортування та отриманні останнім.

З огляду на що колегія суддів виснує, що факт надання послуг балансування належним чином доведений позивачем.

Водночас, слід зазначити, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами факту виникнення у нього небалансів за період квітень-листопад 2017 року та січень 2018 року, як і не подав доказів самостійного врегулювання небалансів.

Щодо тверджень відповідача про невірне застосування позивачем коефіцієнту при нарахуванні плати за балансування колегія суддів зазначає наступне.

Для визначення коефіцієнту компенсації, що підлягає застосуванню, коли визначається вартість послуг з балансування обсягів природного газу (при негативному місячному небалансі), процентне співвідношення розміру небалансу обраховується (визначається) від обсягу природного газу, відібраного замовником з газотранспортної системи з врахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника (п.2 гл.1 розд. XIV Кодексу ГТС).

Відтак, коефіцієнт компенсації необхідно розраховувати, виходячи з співвідношення небалансу до загального обсягу газу, відібраного з газотранспортної системи, а не лише того, що був відібраний відповідачем для власного споживання для покриття виробничо-технічних витрат.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач (як замовник послуг транспортування) у спірні газові місяці через точку входу до газотранспортної системи не подав жодних обсягів природного газу, однак, здійснив відбір природного газу з точки виходу з газотранспортної системи, що склали обсяги його негативних місячних небалансів за відповідні періоди, для врегулювання яких були надані послуги балансування.

Тобто обсяг природного газу, відібраного відповідачем з газотранспортної системи в спірні газові місяці склав 100% розміру його небалансу, оскільки при такому відборі газу з газотранспортної системи відповідачем до неї не було подано жодного обсягу природного газу, внаслідок чого при визначенні вартості наданих послуг балансування позивачем було обґрунтовано застосовано саме коефіцієнт 1,2, як і передбачено п.9.2 договору.

При вирішенні питання щодо застосування коефіцієнта компенсації колегією суддів враховано правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №906/408/18.

Відтак, колегія суддів виснує про обґрунтованість застосування позивачем коефіцієнту компенсації 1,2 при визначені вартості наданих послуг балансування, беручи до уваги визначену у розрахунках базову ціну газу, та як результат наявність підстав для скасування оскарженого рішення у цій частині.

За результатами проведеного судом перерахунку (доданий до матеріалів справи) вартість наданих позивачем у період квітень-листопад 2017 та січень 2018 послуг балансування становить 143 856 017,26 грн., а саме: 3 550 647,13 грн. у квітні 2017 року; 18 430 804,20 грн. у травні 2017 року; 14 488 305,26 грн. у червні 2017 року; 14 984 332,26 грн. у липні 2017 року; 13 631 631,02 грн. у серпні 2017 року; 23 556 940,22 грн. у вересні 2017 року; 13 884 836,99 грн. у жовтні 2017 року; 151 192,86 грн. у листопаді 2017 року та 41 177 327,32 грн. у січні 2018 року.

Враховуючи відомості про проведені відповідачем станом на 21.08.2018 оплати в загальній сумі 12 361 073 грн 97 коп., а також здійснені оплати за період з моменту звернення АТ "Укртрансгаз" з даним позовом до суду ПрАТ "Тернопільгаз" на загальну суму 7 211 105 грн 24 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: №44 від 22.12.2018 на суму 5 000 000 грн; №2 від 04.03.2019 на суму 585 416 грн; № 3 від 27.03.2019 на суму 500 000 грн; №4 від 28.03.2019 на суму 19 628,53 грн; №5 від 26.04.2019 на суму 1 000 000 грн; №6 від 06.05.2019 на суму 6 060,71 грн та №902 від 23.07.2019 на суму 100 000 грн правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення суд визнає позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" про стягнення з відповідача 124 283 838 грн 05 коп. заборгованості за надані у період з квітня по листопад 2017 року, січень 2018 року послуги балансування обсягів природного газу. В задоволенні позову в частині стягнення на користь позивача з відповідача 5 584 516,85 грн. вартості послуг балансування колегія суддів відмовляє.

Натомість, як вірно вказано господарським судом провадження у справі в частині стягнення 7 211 105 грн 24 коп. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Щодо заявлених до стягнення 3 509 893 грн 82 коп. 3% річних, 8 312 664 грн 24 коп. інфляційних нарахувань та 22 155 858 грн 80 коп. пені колегія суддів зазначає наступне.

Враховуючи встановлення судом факту порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих позивачем послуг балансування, з врахуванням висновків суду про безпідставність включення позивачем до вартості послуг балансування наданих відповідачу у березні-квітні 2017 та квітні 2018 року обсягів природного газу відібраного КП ТОР "Тернопільтеплокомуненерго", а також безпідставне збільшення позивачем відповідальності відповідача шляхом здійснення алокацій у квітні 2016, беручи до уваги визначену судом за наслідками проведеного перерахунку із застосуванням коефіцієнту 1,2 вартість наданих позивачем за період з квітня по листопад 2017 року та у січні 2018 року послуг балансування, враховуючи здійснені відповідачем до звернення АТ "Укртрансгаз" до суду з даним позовом оплати в загальній сумі 12 361 073, 97 грн, колегія суддів в межах визначених позивачем періодів провела перерахунок заявлених до стягнення сум, та встановила, що обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення є вимоги позивача до відповідача щодо стягнення 3 320 956,82 грн. - 3% річних; 21 493 384,82 грн. - пені; 7 880 460,33 грн. інфляційних втрат.

Щодо зменшення розміру неустойки колегія суддів зазначає наступне.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на суб`єкта господарювання нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) як заходу цивільно-правової відповідальності передбачена ст. 551 ЦК України, за змістом якої розмір неустойки може бути зменшений за домовленістю сторін, за рішенням суду або за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так, ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов`язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положеннями п. 1 ст. 233 ГК України також встановлено право суду на зменшення розміру санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як вірно зазначено господарським судом правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Повно виконуючи завдання господарського судочинства, дослідивши та надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи звітам відповідача про фінансовий стан та звітам про фінансові результати за 2016 р., 2017 р., 2018 р. та за 9 місяців 2019 року, які свідчать про його збиткову діяльність, враховуючи, що єдиним видом діяльності ПрАТ "Тернопільгаз" є розподіл природного газу, натомість тариф на розподіл природного газу є єдиним джерелом фінансування діяльності товариства та доведений Регулятором НКРЕКП тариф не є достатнім для покриття витрат ПрАТ "Тернопільгаз", а також факт часткової оплати заборгованості відповідачем на суму 7 211 105, 24 грн після звернення позивача до суду з даним позовом та застосування до відповідача також такої міри відповідальності як стягнення 3% річних та інфляційні втрати, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, що не передбачено умовами договору, однак передбачено нормами чинного законодавства, колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду вважає за доцільне скористатися повноваженнями, наданими їй чинним законодавством, а саме: ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, та зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій (пені) до 50 % від правомірно нарахованої (21 493 384,82 грн).

Відтак, до стягнення з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягає 10 746 692,40 грн. пені за неналежне виконання умов Договору транспортування природного газу №1512000729 від 17.12.2015.

Щодо виконання вказівок Верховного суду викладених у постанові від 18.09.2019 у даній справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

АТ "Укртрансгаз" на підставі здійсненої у травні 2017 року алокації, направив відповідачу акт №04-16-1512000728-БАЛАНС надання послуг балансування обсягів природного газу за квітень 2016 року. Акт направлений згідно з супровідним листом за №1001ВИХ-17-1274/1001 від 09.06.2017.

Однак, згідно з ч. 2, 3 ст. 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Натомість, зі змісту положень Кодексу ГТС в редакції, чинній з 28.04.2017, вбачається, що у вказаному нормативно-правовому акту відсутня вказівка про надання йому зворотної дії в часі, а відтак погоджується із висновками господарського суду щодо того, що надана законодавцем позивачу, як оператору газотранспортної системи, можливість лише з 28.04.2017 здійснювати алокації по точках виходу з газотранспортної системи, при відсутності вказівки про надання редакції з 28.04.2017 зворотної дії, не наділяє АТ "Укртрансгаз" повноваженнями на здійснення таких алокацій за період, коли він не мав правових підстав для її здійснення в силу закону.

Таким чином, здійснення алокації позивачем за попередні газові місяці в період, коли він не мав правових підстав для її здійснення в силу закону, є діями, що безпідставно збільшують відповідальність відповідача.

Щодо віднесення обсягів природного газу спожитого Комунальним підприємством Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" до алокацій відповідачу колегія суддів зазначає наступне.

Дослідивши наявні в матеріалах справи алокації, акти надання послуг балансування, судова колегія встановила, що до вартості наданих відповідачу послуг балансування у березні-квітні 2017 та квітні 2018 року позивач включив обсяги природного газу, відібраного Комунальним підприємством Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", а саме: 411, 819 тис. куб. м у березні 2017 року, 19, 072 тис. куб. м у квітні 2017 року та 56, 610 тис. куб. м у квітні 2018 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України за № 742-р від 05.10.2016 "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017 року" НАК "Нафтогаз України" зобов`язано видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними, та постачати природний газ виробникам теплової енергії та теплопостачальним підприємствам, і це було обов`язком АТ "НАК "Нафтогаз України", а не правом останнього (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 №926/680/17, 21.03.2018 №911/656/17, від 04.08.2018 №922/4187/17).

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.10.2016 №740-р "Про деякі питання опалювального сезону 2017/18 року" на НАК "Нафтогаз України" покладено обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних мереж забезпечити протягом опалювального сезону 2017/18 року безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №926/680/17, від 21.03.2018 у справі №911/656/17 та від 04.08.2018 у справі №922/4187/17).

З огляду на встановлений спеціальним законодавством у сфері газопостачання механізм постачання природного газу, можливість відбору підприємствами теплокомуненергетики із газотранспортної системи погоджених у відповідних договорах з Компанією обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання Компанією своїх зобов`язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасної видачі номінацій. Тобто, видача Компанією номінацій є однією з гарантій безперебійного постачання виробнику теплової енергії природного газу з метою виробництва теплової енергії в опалювальний сезон. (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №904/5621/17 та від 05.03.2019 у справі №923/351/18).

Як вірно встановлено господарським судом в матеріалах справи містяться укладені між КП ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" та НАК "Нафтогаз України" Договори на постачання природного газу за №8452/1718-КП-30 від 05.10.2017, № 8451/1718-БО-30 від 20.09.2017, №3910/1617-ТЕ-30 від 15.09.2016, №3911/1617-БО-30 від 27.10.2016 та додаткові угоди до них, які свідчать про наявність договірних відносин між НАК "Нафтогаз України" та КП ТОР "Тернопільтеплокомуненерго" щодо поставки природного газу у спірні періоди, а також заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу від 02.12.2016 та Типовий договір розподілу природного газу за №15/т-001 від 01.01.2016 підтверджують наявність у відповідача статусу оператора ГРМ відносно КП ТОР "Тернопільтеплокомунерго" у спірний період.

Колегією суддів при вирішені цього питання враховано правову позицію викладену у постанові Верховного суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 у справі № 905/2044/19 щодо того, що при стягненні оператором ГТС (особою, яка виконувала функції оператора ГТС) вартості послуг балансування з оператора ГРС за період 2016 - 2019 роки із загального місячного небалансу оператора ГРС відраховуються обсяги відбору природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, які підпадають під дію ч.2 ст.8 Закону 1730-VIII.

Окрім того, з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, що є загальнодоступними відомостями судом апеляційної інстанції встановлено, що 05.03.2024 рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 921/579/23 позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено, стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 931 305 (дев`ятсот тридцять одна тисяча триста п`ять) грн 80коп. - компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за березень, квітень 2017 року та квітень 2018 року, 22 167 (двадцять дві тисячі сто шістдесят сім) грн 63коп. три проценти річних, 125 899 (сто двадцять п`ять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн 42 коп. - інфляційних втрат та 16 190 (шістнадцять тисяч сто дев`яносто) грн 60коп. - витрат по сплаті судового збору.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів виснує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача послуг балансування у квітні 2016 на суму 24 537,17 грн. та включення обсягів природного газу, відібраного Комунальним підприємством Тернопільcької обласної ради "Теплокомуненерго" у березні-квітні 2017 та квітні 2018 до вартості наданих відповідачу послуг балансування на суму 5 559 709,68 грн.

Окрім того, згідно положень ч.4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У разі розбіжностей між висновками, що містяться у постанові Верховного суду, ухваленій колегією суддів, та висновками, які містяться у постанові, ухваленій Об`єднаною палатою, мають застосовуватися саме висновки Об`єднаної палати.

Відтак, колегія суддів, розглядаючи даний спір вважає за необхідне зазначити про врахування правових позицій Верховного Суду у такій категорії справ, зокрема:

У постанові від 15.07.2022, справа № 921/184/21, Верховний суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив наступне: "9.2. За результатами перегляду справи в касаційному порядку об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, враховуючи наведене у розділі 8 цієї постанови, вбачає підстави для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.07.2020 зі справи № 920/206/19, від 23.07.2020 зі справи № 920/180/19, від 08.12.2021 зі справи № 904/949/21, про те, що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення статей 306, 307, 315 ГК України, оскільки зазначені договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу".

Щодо відсутності додатків № 1, 2 до договору транспортування Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.02.2022, справа №918/450/20, зазначив таке: "9.14. ….відсутність відповідних додатків, які самі сторони в Договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов`язковими, а, отже, й істотними в контексті предмета Договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом. 9.15. Водночас, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17)".

Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов. Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18.

Щодо предмету доказування у даній категорії справ Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.11.2023 по справі №918/686/21 зазначає, що "... у такій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор ГТС) не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

Верховний Суд також зазначає, що згідно з п.2 розд.XIII Кодексу ГТС оператор ГТС вчиняє дії з врегулювання небалансу з метою підтримання звичайного рівня функціонування ГТС в разі недотримання замовниками своїх підтверджених номінацій.

У розд.XIII Кодексу ГТС, який регулює заходи фізичного балансування, передбачено, що якщо існує загроза цілісності ГТС, оператор ГТС вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в ГТС (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в ГТС.

Цілісність ГТС - стан ГТС, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором ГТС, що технічно гарантують транспортування природного газу (п.47 ч.1 ст.1 Закону "Про ринок природного газу").

Втім, встановлення факту вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у цій справі."

Під час вирішення спору, пов`язаного зі стягненням оператором ГТС заборгованості з оператора ГРС за надані послуги балансування природного газу, суду необхідно з`ясувати, чи включено до вартості послуг балансування вартість обсягів природного газу, що відбиралися підприємствами без номінацій протягом періоду з 01.12.2015 до 31.12.2019. За наявності такої обставини, із загального небалансу оператора ГРС, який врегульовано оператором ГТС, необхідно відрахувати ті обсяги природного газу, відібрані теплопостачальними та теплогенеруючими організаціями та підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення, адже, як вказано вище, така кредиторська заборгованість підлягає погашенню на підставі спеціальних норм Закону 1730-VIII, а не на підставі Кодексу ГТС.

Верховний Суд зауважує, що незастосування Закону 1730-VIII до подібних спірних правовідносин може стати наслідком подвійного стягнення оператором ГТС оплати по суті за той самій газ: 1) з оператора ГРС як оплату за послуги балансування відповідно до приписів Кодексу ГТС, 2) з підприємств як компенсацію за газ згідно з приписами ч.2 ст.8 Закону 1730-VIII. Більше того, у випадку настання такого подвійного стягнення оператор ГРС, оплативши відповідно до Кодексу ГТС послуги балансування включно з віднесеними на нього небалансами підприємств, не матиме можливості у подальшому компенсувати такі витрати (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати від 16.02.2024 у справі № 905/2044/19).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі апеляційного перегляду, вказівки Верховного суду, що викладені у постанові від 18.09.2019 по даній справі суд апеляційної виснує, що доводи скаржника знайшли своє підтвердження та визнаються підставою для часткового скасування оскарженого рішення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Здійснивши перерахунок судових витрат, судова колегія виснує, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору при подані позовної заяви в сумі 616 700 грн., поданні апеляційних скарг в сумі 249 253, 41 грн. та 733 220,00 грн. а також касаційної скарги в сумі 332 337, 88 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 164 189 745,26 грн (без врахування зменшеної судом суми пені на 50% та здійснених відповідачем після порушення провадження у даній справі оплат), суд покладає на відповідача.

Понесені відповідачем витрати по сплаті судового збору при поданні касаційної скарги (1 233 400 грн), пропорційно до розміру відмовлених позовних вимог 6 867 842,68 грн (без врахування зменшеної судом суми пені на 50% та здійснених відповідачем після порушення провадження у даній справі оплат), суд покладає на позивача.

Враховуючи зазначене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 1 892 256,53 грн. До стягнення з позивача на користь відповідача підлягає судовий збір в розмірі 59 180,68 грн.

Понесені відповідачем витрати на проведення судової експертизи в сумі 30 007, 58 грн, відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, суд покладає на ПрАТ "Тернопільгаз".

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" б/н від 12.12.2022 (вх. №01-05/3072/22 від 13.12.2022) - задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.1.02022 у справі № 921/173/18 скасувати в частині п.2 та п.5 резолютивної частини рішення.

3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (вул. Чернівецька, буд. 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 30019801) 124 283 838,05 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за період з квітня по листопад 2017, січень 2018; 3 320 956,82 грн. - 3% річних; 10 746 692,40 грн. - пені; 7 880 460,33 грн. інфляційних втрат та 1 892 256,53 грн. судового збору.

Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 30019801) на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (вул. Чернівецька, буд. 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503) 59 180,68 грн. судового збору.

4. В решті рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.1.02022 у справі № 921/173/18 залишити без змін.

5. На виконання цієї постанови Господарському суду Тернопільської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 08.04.2024

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Кравчук Н.М.

суддя Скрипчук О.С.