Ухвала

від 25.03.2024 по справі 904/9060/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

25.03.2024 м. Дніпро Справа № 904/9060/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Примак С.А.) від 15.06.2023р. у справі № 904/9060/21

за заявою ОСОБА_1 (м. Павлоград, Дніпропетровська область)

до боржника ОСОБА_2 (с. Сурсько-Михайлівка, Дніпропетровська область)

про визнання грошових вимог, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023р. у справі № 904/9060/21:

- у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення розгляду заяви про визнання конкурсних кредиторських вимог - відмовлено;

- грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника ОСОБА_2 , з урахуванням заяви про збільшення конкурсних кредиторських вимог - відхилено.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023р. у справі № 904/9060/21 та прийняти нове рішення, яким зупинити провадження у справі № 904/9060/21 до набрання законної сили рішенням у справі № 192/1876/22, що розглядається Солонянським районним судом Дніпропетровської області; визнати конкурсні кредиторські вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 другої черги задоволення в розмірі суми заборгованості, стягнутої за рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області у цивільній справі № 192/1876/22, - 5 920 850 (п`ять мільйонів дев`ятсот двадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн. 83 коп., яка складається з 4 202 512 (чотири мільйони двісті дві тисячі п`ятсот дванадцять) грн. 20 коп. - сума основного боргу, 1 490 473 (один мільйон чотириста дев`яносто тисяч чотириста сімдесят три) грн. 73 коп. - сума інфляційного збільшення, 215 459 (двісті п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 90 коп. - сума трьох відсотків річних, судові витрати в розмірі 12405,00 грн. (дванадцять тисяч чотириста п`ять грн.) по справі № 192/1876/22.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023р. поновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023р. у справі № 904/9060/21, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 25.03.24р. о 11:00 год.

Кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рента-Прим» у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні заперечує проти її задоволення та просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023р. у справі № 904/9060/21 залишити без змін.

В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рента-Прим» вказує на те, що ОСОБА_1 звернулась із відповідною апеляційною скаргою в порушення приписів частини 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства в редакції Закону №2971-ІХ від 20.03.2023, згідно з якою за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Щодо твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та необхідність застосування приписів ст. 227 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рента-Прим» зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства передбачає особливості розгляду, зокрема справ про неплатоспроможність, що підтверджується положеннями статті 7 цього Кодексу, яка визначає порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Зокрема, частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника. Розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі про банкрутство №918/335/17).

Тому, подання ОСОБА_1 до Солонянського районного суду Дніпропетровської області позовної заяви до боржника про стягнення заборгованості з тих же підстав (за тією ж розпискою від 21.06.2020, на підставі якої остання вже заявила свої грошові вимоги), відносно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність, здійснено в порушення правил підсудності, у зв`язку з чим є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам Кодексу про банкрутство, який має пріоритетне значення відносно інших законодавчих актів.

Відтак, за твердженням кредитора, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про зупинення розгляду заяви про визнання конкурсних кредиторських вимог та правомірно і вмотивовано продовжено здійснення їх розгляду 15.06.2023 у попередньому судовому засіданні.

Апелянт не скористався своїм правом та не забезпечив явку представника в судове засідання, про час та місце судового засідання був повідомлений апеляційним судом належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом обов`язковою не визнавалася, а неявка апелянта не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності інших представників учасників справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 . Введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича (свідоцтво №107 від 04.02.2013). Заборонено фізичній особі ОСОБА_2 відчужувати майно. Призначено попереднє засідання суду на 03.02.2022.

17.12.2021 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .

11.01.2022 до господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання грошових вимог на суму 4 199 850,00 грн та 4 962,00 грн судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023р. у справі № 904/9060/21:

- у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення розгляду заяви про визнання конкурсних кредиторських вимог - відмовлено;

- грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника ОСОБА_2 , з урахуванням заяви про збільшення конкурсних кредиторських вимог - відхилено.

15.06.2023р., окрім оскаржуваної ухвали про відхилення грошових вимог ОСОБА_1 Господарським судом Дніпропетровської області також постановлено ухвалу за результатами попереднього засідання, відповідно до якої, крім іншого, завершено попереднє засідання, за результатами якого внесено до реєстру грошові вимоги наступних кредиторів, визнаних судом, а саме:

- Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» на суму 4 540,00 гри. (судовий збір) - позачергово, 1 953 240,05 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів та 33 232,34 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Прим» на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - позачергово та 886 895,12 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з положеннями статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду. Такі обмеження встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Приписами п. 17 ч. 1 ст. 255 ГПК України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З дня введення КУзПБ в дію 21.10.2019 визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У свою чергу, згідно з частиною 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Отже, реалізація права на апеляційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою 1 "Апеляційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.

Відповідно до ст. 113 ГПК України, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 1 статті 9 КУзПБ визначено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 9 КУзПБ також встановлено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 КУзПБ господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.

Частиною 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Згідно ч. 1 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу (ч. 1 ст. 47 КУзПБ).

Частиною 2 ст. 47 КУзПБ встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

В той же час, Законом України від 20.03.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності з 15.04.2023) частину другу статті 47 після абзацу першого доповнено новим абзацом, яким визначено, що за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Таким чином, законодавцем конкретизовано неможливість оскарження ухвали, прийнятої судом за результатами розгляду вимог кредитора, окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Статтею 47 КУзПБ визначено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів (ч. 3 ст. 47 КУзПБ).

Так, за змістом поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги вбачається, що боржником оскаржується лише ухвала суду першої інстанції про розгляд вимог окремого кредитора, а саме ОСОБА_1 .

Крім того, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що ухвала за результатами попереднього засідання на час звернення апелянта з апеляційною скаргою у справі №904/9060/21, судом першої інстанції вже була прийнята.

Таким чином, боржником оскаржено ухвалу, прийняту судом за результатами розгляду вимог окремого кредитора. В той же час, виходячи з приписів ч. 2 ст. 47 КУзПБ, така ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, та можливість оскарження якої в частині конкретних вимог кредиторів передбачена ч. 3 ст. 47 КУзПБ.

Відповідно пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Частиною першою статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".

Статтею 264 ГПК України визначені підстави для закриття апеляційного провадження. Втім, хоча стаття 264 ГГПК України не містить такої підстави для закриття провадження, як помилково відкрите, в даному випадку процесуально вірними слід вважати дії суду апеляційної інстанції щодо закриття апеляційного провадження, оскільки апеляційне провадження у даній справі було відкрите з перегляду ухвали суду першої інстанції, яка не підлягає оскарженню, і в разі апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

Аналогічний за змістом правовий висновок про закриття апеляційного провадження у випадку його відкриття за переглядом судового рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, викладений у постановах Верховного Суду від 08.01.2019 у справі №922/1906/18, від 13.08.2019 у справі № 5002-17/2743-2009, 20.08.2019 у справі № 910/1702/15-г, від 29.04.2020 у справі №917/1185/18, від 26.02.2021 у справі №29/5005/6381/2011.

З урахуванням того, що апеляційним господарським судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023р. у справі № 904/9060/21 у цій справі, яка не підлягає оскарженню в порядку апеляційного провадження, колегія суддів вважає, що таке провадження підлягає закриттю, як помилково відкрите.

Керуючись статтями 234, 235, 264, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023р. у справі № 904/9060/21.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна ухвала складена 05.04.2024.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль