Постанова

від 04.11.2024 по справі 904/9060/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024 року м. Дніпро Справа № 904/9060/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Примак С.А.) від 19.03.2024р. у справі № 904/9060/21

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про визнання неплатоспроможним, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024р. у справі № 904/9060/21:

- задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рента-Прим" про закриття провадження у справі №904/9060/21 про неплатоспроможність фізичної особи - боржника ОСОБА_1 ;

- задоволено клопотання Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (викладене у відповіді на повідомлення №2024/01/12-01 від 12.01.2024) про закриття провадження у справі № 904/9060/21 про неплатоспроможність фізичної особи - боржника ОСОБА_1 ;

- задоволено спільне клопотання ТОВ "Рента-Прим" та АТ "Банк інвестицій та заощаджень" від 23.02.2024;

- припинено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

- припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича (свідоцтво №107 від 04.02.2013);

- припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів;

- провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) закрито;

- залишено без розгляду клопотання ТОВ "Рента-Прим" від 15.03.2024 про вжиття заходів процесуального примусу.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся арбітражний керуючий Лященко Сергій Сергійович, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024р. у справі № 904/9060/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що в суду були відсутні підстави для закриття провадження у справі до вирішення законності ухвали від 15.06.2023р. про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення розгляду заяви про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника. Також апелянт зазначає, що боржником запропоновано План реструктуризації боргів, який передбачає погашення усіх вимог кредиторів, а оцінка судом першої інстанції цього Плану не відповідає обставинам справи.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.04.2024р. для розгляду справи № 904/9060/21 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2024р. поновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024р. у справі № 904/9060/21, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 26.08.2024р.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Коваль Л.А. на лікарняному та неможливістю проведення судового засідання 26.08.2024р., розгляд апеляційної скарги у справі № 904/9060/21 не відбувся.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Коваль Л.А. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024р. для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2024р. вказаним вище складом суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024р. у справі № 904/9060/21 прийнято до свого провадження, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 04.11.2024р.

Представники ТОВ "Рента-Прим" та АТ "Банк інвестицій та заощаджень" у відзивах на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючись при цьому на підтвердження матеріалами справи подання боржником до суду недостовірних відомостей щодо його майнового стану, що свідчить про його недобросовісність та не затвердження Плану реструктуризації боргів боржника, що є підставою для закриття провадження у справі.

Апелянт та боржник не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку представників, про час та місце судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом обов`язковою не визнавалася, а неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності апелянта та боржника.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників кредиторів, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2021 відкрито провадження у справі № 904/9060/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича (свідоцтво №107 від 04.02.2013). Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023 завершено попереднє засідання, за результатами якого внесено до реєстру вимоги кредитора фізичної особи ОСОБА_1 грошові вимоги Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рента-Прим".

27.06.2022 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання ТОВ "Рента-Прим" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - боржника ОСОБА_1 .

12.01.2024 Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" також звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням про закриття провадження у справі № 904/9060/21 про неплатоспроможність фізичної особи - боржника ОСОБА_1 .

15.03.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло спільне клопотання ТОВ "Рента-Прим" та АТ "Банк інвестицій та заощаджень" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024р. у справі № 904/9060/21 вищенаведені клопотання кредиторів задоволені, провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 закрито.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду від 19.03.2024р. у справі № 904/9060/21, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На час звернення боржника з заявою до господарського суду про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

Згідно з ст. 113 Книги 4 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 справа № 903/806/20.

У ст. 1 КУзПБ наведено визначення боржника - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023 завершено попереднє засідання, за результатами якого внесено до реєстру вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 грошові вимоги наступних кредиторів визнаних судом, а саме:

- Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - позачергово, 1 953 240,05 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів та 33 232,34 - 3 черга задоволення вимог кредиторів;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Рента-Прим" на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - позачергово та 886 895,12 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів.

Разом з тим, ОСОБА_1 не було надано до суду інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів та щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами.

Як вже зазначалося вище, за змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

Також, як вбачається з матеріалв справи кредиторами не було затверджено План реструктуризації заборгованості боржника, оскільки не було надано пояснення яким чином ОСОБА_1 буде забезпечувати щомісячне погашення заборгованості у розмірі 244 258,75 грн, за рахунок яких джерел доходу та не надано докази можливості виконання плану реструктуризації.

До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд наголошує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 по справі № 903/806/20.

Концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб та аналіз положень КУзПБ, що регламентують судову процедуру реструктуризації боргів боржника, дають підстави для висновку, що запорукою досягнення мети цієї процедури є компроміс між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов`язань з урахуванням майнового стану та об`єктивних можливостей боржника.

Тому, за недосягнення згоди з боржником збори кредиторів наділені процесуальними засобами впливу на рух справи задля припинення судової процедури відновлення платоспроможності щодо недобросовісного боржника чи переходу до погашення боргів відповідно до своїх інтересів у справі.

Також збори кредиторів не позбавлені права заявити клопотання про перехід до процедури погашення боргів чи закриття провадження у справі в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з обґрунтуванням відповідних підстав.

До того ж, у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ передбачає право зборів кредиторів (кредитора у частині другій статті 128) звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність якщо:

- збори кредиторів прийняли рішення про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів боржника (пункт 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ);

- господарський суд відмовив у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника (частина десята статті 126 КУзПБ);

- боржником порушено план реструктуризації боргів (частина друга статті 128 КУзПБ).

Системний аналіз цих норм приводить до висновку, що за наведених вище підстав (окрім частини сьомої статті 123 КУзПБ) господарський суд може вирішити питання щодо доцільності подальшого руху справи лише за клопотанням зборів кредиторів (кредитора), яким на певній стадії судової процедури реструктуризації боргів боржника надано виключне право ініціювати за власним вибором перехід до наступної судової процедури неплатоспроможності фізичної особи або закриття провадження у справі.

Слід зазначити, що визначені у пункті 2 частини восьмої статті 123, частині десятій статті 126 та частині другій статті 128 КУзПБ підстави для звернення зборів кредиторів (кредитора) із клопотанням про закриття провадження у справі можуть бути зумовлені саме неконструктивною позицією останніх при погодженні плану реструктуризації боргів, порушеннями при схваленні зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, іншими обставинами, які не залежать від волі боржника, що має врахувати господарський суд при вирішенні питання про задоволення чи відмову у задоволенні такого клопотання зборів кредиторів (кредитора) крізь призму мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляд справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 по справі № 903/806/20.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 особисто не брав участі у жодному судовому засіданні, починаючи з 16.12.2021.

У наданому до суду Проекту Плану реструктуризації боргів зазначається, що ОСОБА_1 не має офіційного доходу. Його середній щомісячний неофіційний дохід становить 50 000,00 грн. Впродовж строку реалізації Плану реструктуризації боргів планує отримати дохід в розмірі 10 000 000,00 грн. Щомісяця до 25 числа за рахунок реалізації нових бізнес проектів, запозичених коштів на погашення вимог кредиторів буде спрямовуватися сума у розмірі 244 258,75 грн.

Пояснень щодо джерел отримання грошових коштів, розмір яких буде виділятися щомісяця на погашення вимог кредиторів до суду не надано. Вказаний план реструктуризації є економічно необґрунтованим та очевидно невиконуваним, що може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Крім того, до Плану реструктуризації включені вимоги ОСОБА_2 , грошові вимоги якої були розглянуті судом та відхилені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023, яка набрала законної сили 15.06.2023.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що поведінку ОСОБА_1 , який жодного разу не був присутнім у судових засіданнях, не співпрацював з кредиторами з приводу умов плану санації, не надав до суду обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо), подав економічно необґрунтований план реструктуризації, не можна вважати добросовісною.

Відтак, враховуючи клопотання зборів кредиторів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з недобросовісною поведінкою боржника та не схвалення кредиторами Плану реструктуризації боргів боржника, в місцевого господарського суду були наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі ч. 11 ст. 126 КУзПБ.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги апелянта безпідставними та такими, що не спростовують обгрунтованих висновків суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі, а оскаржувану ухвалу господарського суду, такою що відповідає чинному законодавству, отже підстави передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024р. у даній справі відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024р. у справі № 904/9060/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024р. у справі № 904/9060/21 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 07.11.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя В.Ф. Мороз