Ухвала

від 09.04.2024 по справі 914/769/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.04.2024 р.Справа № 914/769/24

м.Львів

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіс Девелопмент», м.Львів

до відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ

про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Суддя Кітаєва С.Б.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіс Девелопмент» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов`язаня Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815 місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 4610136600:01:008:0017, місце розташування земельної ділянки: м. Львів, ул.Замкова, 23, площею 0,1 га, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фортіс Девелопмент» (ЄДРПОУ 32309083, місцезнаходження: 79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Героїв УПА, 78, кв. 33) шляхом демонтажу огорожі залізобетонної з інвентарним номером 3780205007332 (до 30.06.2017 року облікується з інвентарним номером 0700 205001625) та приведенням земельної ділянки до стану придатного для використання за цільовим призначенням.

Ухвалою суду від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 01.05.2024.

02.04.2024, за вх.№9142/24, через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 , надійшла заява про вступ у справи як представника Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Розглянувши подану заяву (вх.№9142/24 від 02.04.2024), суд враховує наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

Частиною 1 ст. 56 ГПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частинами 1-2 ст. 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Отже, представництво під час розгляду справ загального провадження здійснюється у порядку самопредставництва юридичної особи або адвокатом.

Суд враховує, що справа №914/769/24 розглядається у порядку загального позовного провадження, відповідно, щодо вказаної справи розповсюджуються правила представництва адвокатом або в порядку самопредставництва.

Самопредставництво юридичної особи- це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особі може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Така ж правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.

На підтвердження повноважень представника відповідача надано довіреність №134 від 24.01.2024. При цьому, будь яких документів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 , повноважень представляти інтереси відповідача в порядку самопредставництва у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України не надано.

Як свідчить вказана довіреність в порядку передоручення, ОСОБА_1 діє, на підставі довіреності, посвідченої 24.01.2024 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком О.А . за реєстровим №886.

Тобто, обсяг повноважень, якими наділена ОСОБА_1 , та її права визначені саме довіреністю від 24.01.2024 №134.

Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.

Суд зазначає, що особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва. З підстав викладеного, такі особи для можливості реалізації в суді повноважень представника мають бути адвокатами.

При цьому, в згаданих ухвалах Верховний Суд зазначив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20.

Отже, правова природа інституту самопредставництва виключає можливість здійснення самопредставництва саме за довіреністю, оскільки за довіреністю може діяти лише представник, який в даному випадку повинен бути адвокатом.

Враховуючи вищенаведене, заяву подано з порушенням вимог ч.3 ст.56 ГПК України.

Частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України також встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, а саме вказано, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч.4 ст.170 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає за необхідне відповідну заяву повернути без розгляду.

Суд звертає увагу, що оскільки заяву подано через системцу електронний суд, то засобами поштового зв`язку така заява не повертається.

Керуючись ст.ст. 170,234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву (вх.№9142/24 віл 02.04.2024) Акціонерного товариства «Українська залізниця» про вступ у справу як представника повернути заявнику без розгляду.

2. Ухвала забирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

Суддя Кітаєва С.Б.