Постанова

від 04.04.2024 по справі 917/401/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/401/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Полтавської області

у складі судді Ківшик О.В.,

від 27.07.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мартюхіна Н.О., Лакіза В.В., Плахов О.В.,

від 02.11.2023

у справі за позовом Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

до ОСОБА_1

про розірвання договору №5 купівлі-продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні від 04.02.2022 та стягнення штрафних санкцій у розмірі 163413,00 грн,

за участю представників:

від позивача: Щербіна О.О.,

від відповідача: Коротченко О.П.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2023 року Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд:

- розірвати договір №5 купівлі-продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,0 кв.м., укладений 04.02.2022 між Управлінням міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 , засвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрований в реєстрі за № 415;

- стягнути з ОСОБА_1 163 413,00 грн, з яких: неустойка в розмірі 15 672,00 грн, пеня в розмірі 99 358,05 грн, інфляційні втрати в сумі 48 382,95 грн, за неналежне виконання відповідачем умов договору № 5 купівлі-продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачкою умов договору купівлі-продажу щодо сплати вартості об`єкта приватизації.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

На підставі рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 23.04.2020 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Кременчука та підлягають приватизації", протоколу про результати електронного аукціону №UА-РS-2021-12-23-000068-1 від 21.01.2022, сформованого за результатами аукціону здійсненого в електронній торговій системі "Прозорро.Продажі", проведеного через сервіси, які були надані оператором електронного майданчика ТОВ «Українська універсальна біржа», на підставі договору № 1 про проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Кременчука, які підлягають приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні, укладеного між організатором аукціону та оператором електронного майданчика від 24.04.2020, між Управлінням міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі продавець) та переможцем електронного аукціону - ОСОБА_1 (далі покупець), було укладено договір №5 купівлі продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні від 04.02.2022 (далі - договір), предметом якого є нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,0 кв.м (далі - об`єкт приватизації).

У договорі сторони узгодили, зокрема, таке:

- продавець передає у власність покупця об`єкт нерухомості - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,0 кв.м, розташоване на дев`ятому поверсі багатоквартирного будинку (вбудоване приміщення), а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації та сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі;

- згідно з протоколом про результати електронного аукціону від 21.01.2022 за №UА-РS-2021-12-23-000068-1 у результаті продажу об`єкт приватизації продано за 261 200,00 грн (без урахування ПДВ). На кінцеву ціну продажу об`єкта приватизації на електронному аукціоні продавцем нараховується податок на додану вартість (далі - ПДВ), який становить 52 240,00 грн. Ціна продажу об`єкта приватизації становить 313 440,00 грн з урахуванням ПДВ (п. 1.4 договору);

- покупець зобов`язується сплатити 313 440,00 грн, у тому числі ПДВ 52 240,00 грн за придбаний об`єкт приватизації протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу (п. 2.1. договору);

- сума, що підлягає сплаті відповідно до пункту 2.1 договору купівлі-продажу, зменшується на суму гарантійного внеску, сплаченого покупцем у розмірі 20 210,00 грн, яку оператор електронного майданчика перераховує зі свого рахунку на рахунок продавця (п 2.3 договору);

- датою оплати вважається дата зарахування коштів у повному обсязі (з ПДВ) на рахунок продавця (п. 2.6. Договору);

- передача об`єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю протягом 10 (десяти) календарних днів після отримання від покупця в повному обсязі (з ПДВ) оплати за договором відповідно до наказу Управління міського майна про завершення приватизації (п.3.1. договору);

- передача об`єкта приватизації продавцем і прийняття об`єкта приватизації покупцем здійснюється за актом приймання-передачі, який сторони зобов`язані підписати у строк, визначений п. 3.1. цього договору (п. 3.2 договору);

- право власності на об`єкт приватизації виникає у покупця відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України з дня державної реєстрації права власності покупця на нерухоме майно (пункт 4.1. Договору), яка здійснюється після: а) підписання сторонами договору купівлі-продажу; б) сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації (з ПДВ) разом зі штрафними санкціями, передбаченими договором купівлі-продажу; в) після виконання покупцем п. 6.1.4. цього договору; г) після виконання покупцем п. 6.1.11. цього договору; д) підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта приватизації (пункт 4.2 договору);

- кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків (п. 5.1 договору);

- сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору (п. 5.2 договору);

- обов`язком покупця є, зокрема, в установлений цим договором строк сплатити ціну продажу об`єкта приватизації (з урахуванням ПДВ) (п. 6.1.1. договору);

- покупець зобов`язаний сплатити продавцю витрати за виготовлення технічної документації, послуги експертів за надання висновків/звітів, суб`єктів оціночної діяльності при здійсненні незалежної оцінки та за рецензування звіту про оцінку майна та інших витрат, визначених умовами продажу об`єкта приватизації на електронному аукціоні (п. 6.1.4 договору);

- у разі несплати коштів за об`єкт приватизації згідно з умовами цього договору протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня укладення та нотаріального посвідчення цього договору покупець сплачує на користь органу приватизації (Управління міського майна) неустойку у розмірі 5 (п`ять) відсотків від кінцевої ціни продажу об`єкта приватизації на електронному аукціоні (з урахуванням ПДВ) (п. 8.1. договору);

- у разі, якщо покупець протягом 60 (шестидесяти) днів з моменту укладення та нотаріального посвідчення договору не сплатить кошти за об`єкт приватизації в повному обсязі разом з неустойкою, договір підлягає розірванню (пункт 8.2. договору);

- у разі, якщо покупець в установлений договором строк не прийняв об`єкт приватизації, продавець порушує питання про розірвання договору (пункт 8.3. договору);

- у разі порушення строку оплати ціни продажу за договором, покупець зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення, включаючи день проведеної оплати. Пеня нараховується з тридцять першого дня від дати нотаріального посвідчення цього договору (пункт 8.4. договору);

- невиконання покупцем зобов`язань передбачених цим договором, є підставою для розірвання договору у порядку встановленому законодавством України (п. 8.5. договору);

- у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду (пункт 13.3 договору).

Вищевказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. 04.02.2022.

Із виписки Державної казначейської служби України за 08.02.2022 вбачається, що ОСОБА_1 сплатила гарантійний внесок в розмірі 20 210,00 грн на користь організатора електронного майданчика, який в подальшому був перерахований Управлінню міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Проте, покупець не сплатив повну вартість об`єкта приватизації на виконання пункту 2.1. договору, у зв`язку із чим Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулось до ОСОБА_1 із листом від 05.07.2022 №03-01/164, яким вимагало сплатити вартість об`єкта приватизації, пеню та неустойку. Зазначена претензія була залишена без задоволення відповідачкою.

В подальшому, Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулося до ОСОБА_1 із листом від 05.12.2022 №03-01/246, яким повідомило відповідачку про невиконання нею обов`язку щодо сплати вартості об`єкта приватизації у встановлені договором строки, та просило сплатити пеню в розмірі 86 904,57 грн, неустойку в розмірі 15 672,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 51 549,83 грн. Крім того, позивач повідомив відповідачку про те, що в разі несплати вартості об`єкту приватизації, позивач звернеться до суду із позовом про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення штрафних санкцій. Зазначена претензія також була залишена відповідачкою без задоволення.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Господарський суд Полтавської області рішенням від 27.07.2023 у справі №917/401/23 позов задовольнив повністю. Розірвав договір № 5 купівлі-продажу об`єкта приватизації, шляхом продажу на електронному аукціоні нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,0 кв.м., укладений 04.02.2022 між Управлінням міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 , засвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрований в реєстрі за № 415;

- стягнув з ОСОБА_1 на користь Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області штрафні санкції згідно договору № 5 купівлі-продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні від 04.02.2022 в сумі 163 413,00 грн, а саме: неустойку в сумі 15 672,00 грн, пеню у розмірі 99 358,05 грн, інфляційні втрати в сумі 48 382,95 грн, витрати на сплату судового збору в сумі 5368,00 грн.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 02.11.2023 рішення Господарського суду Полтавської області від 27.07.2023 у справі №917/401/23 скасував частково, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області пені в розмірі 99 358,05 грн. В задоволенні позовних вимог в цій частині відмовив. В іншій частині рішення залишив без змін.

Рішення судів мотивовані тим, що факт невиконання відповідачкою зобов`язання щодо сплати коштів за об`єкт приватизації, умов договору, положень цивільного законодавства і Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", знайшов свої підтвердження, що свідчить про наявність правових підстав для розірвання договору купівлі продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні №5 від 04.02.2022. Обставини неповного виконання відповідачкою своїх договірних зобов`язань щодо сплати коштів за об`єкт приватизації протягом встановленого договором строку нею не заперечуються.

Прийняття Управлінням міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області наказу «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації» № 39-Н від 02.03.2022 не призупинило процедуру приватизації, за результатами якої було укладено договір купівлі продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні №5 від 04.02.2022, у зв`язку із чим у відповідачки існував обов`язок сплатити вартість об`єкту приватизації протягом 30 календарних днів з дати нотаріального посвідчення договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 27.07.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2023, в частині, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, у справі № 917/401/23 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування касаційної скарги відповідачкою зазначено про те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм матеріального права, зокрема, пункту 14 частини першої статті 1 та статті 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» внаслідок чого надано невірну оцінку наказу № 39-Н від 02.03.2022 «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації».

Зазначає, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування та системного тлумачення приписів пункту 14 частини першої статті 1 та статті 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» в частині що стосується моменту завершення приватизації, з врахуванням прийнятого органом приватизації наказу про зупинення процедури приватизації, а також щодо питання чи може бути завершена приватизація, а також чи є договірні відносини між сторонами діючими або ж вони зупиняються в період дії наказу органу приватизації про зупинення процедури приватизації, відсутній.

Також відсутній висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, частини шостої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та пункту 42 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 за № 432 щодо тотожності понять зупинення приватизації та припинення процедури приватизації.

Також зазначила, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у постановах Верховного Суду від 22.11.2022 у справі № 911/654/21, від 21.01.2022 у справі №910/15737/20, від 07.10.2021 у справі № 903/834/20, від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18, від 09.11.2020 у справі № 904/2404/18, які містять висновки щодо застосування правозастосовчим органом принципу правової визначеності.

Неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 щодо застосування приписів статті 3 ЦК України стосовно нікчемності правочину та поведінки сторін договору.

Зазначає, що позивачем допущено грубе порушення доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), оскільки навіть у випадку, якби відповідач повністю сплатила кошти за договором, наявність спірного наказу не дала б можливості позивачеві прийняти рішення про завершення процедури приватизації до скасування воєнного стану в Україні або скасування наказу.

Також заначено, що судами попередніх інстанцій надано невірну оцінку наявності форс-мажорних обставин, що підтверджується листом від 28.02.2022 Торгово-промислової палати України.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, судові рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Спірним у цій справі є питання чи розповсюджує свою дію пункт 2 наказу позивача № 39-Н від 02.03.2022 «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації» на процедуру приватизації об`єкта, який є предметом договору купівлі-продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні №5 від 04.02.2022.

Приватизація комунального майна здійснюється відповідно Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432, регулюється нормами цивільного законодавства та умовами договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.

Статтею 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено, що порядок приватизації державного і комунального майна передбачає: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації;

опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі;

прийняття рішення про приватизацію;

прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності;

опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни;

проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства;

проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації;

перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом;

затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання;

затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією;

опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації;

проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу;

укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу;

опублікування інформації про результати приватизації;

прийняття рішення про завершення приватизації.

Приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

Як встановлено у справі наказом Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №11-Н від 24.04.2020 було прийнято рішення про проведення приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Кременчука шляхом продажу на електронному аукціоні згідно з додатком. У цьому наказі також зазначено, що останній є рішенням про приватизацію.

До переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Кременчука, які підлягають приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні було включено і спірне нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 40,0 кв.м (додаток до наказу Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №11-Н від 24.04.2020).

Згідно з протоколом про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-12-23-000068-1, затвердженим наказом Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 28.01.2022 № 12-Н вбачається, що електронний аукціон з продажу нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 40,0 кв.м, є завершеним 21.01.2022, переможцем аукціону є ОСОБА_1 .

Перемога відповідачки в електронному аукціоні №UA-PS-2021-12-23-000068-1 стала підставою для укладання з нею договору купівлі-продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціон № 5 від 04.02.2022, а вказаний правочин зумовив виникнення у покупця обов`язку зі сплати вартості об`єкта приватизації протягом 30 календарних днів з дати нотаріального посвідчення договору, тобто до 06.03.2022.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 2.1 договору купівлі продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні № 5 від 04.02.2022 встановлено, що покупець зобов`язаний заплатити 313 440,00 грн за придбаний об`єкт продажу протягом 30 календарних днів з дати нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно з пунктом 2.3. договору сума, що підлягала до сплати відповідно до пункту 2.1 договору купівлі продажу, зменшується на суму гарантійного внеску, сплаченого покупцем у розмірі 20 210,00 грн, яку оператор електронного майданчика перерахував 08.02.2022 зі свого рахунку на рахунок продавця, що підтверджено виписки Державної казначейської служби України за 08.02.2022.

Отже, відповідачка повинна була сплатити залишкову вартість об`єкту приватизації в розмірі 293 230,00 грн до 06.03.2022.

Проте, відповідачкою належним чином не було виконано взяті на себе зобов`язання з оплати решти грошових коштів у сумі 293 230,00 грн за придбаний об`єкт приватизації за договором купівлі продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні №5 від 04.02.2022, у зв`язку з чим перед позивачем утворилась заборгованість у зазначеному розмірі.

Обставини неповного виконання своїх договірних зобов`язань щодо сплати коштів за об`єкт приватизації протягом встановленого договором строку відповідачкою не заперечуються.

Посилання відповідачки на відсутність рішення про завершення приватизації нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 40,0 кв.м, що на її думку свідчить про те, що приватизація цього об`єкта не завершилася, а тому на спірні правовідносини розповсюджується дія пункту 2 наказу № 39-Н від 02.03.2022 є безпідставними.

Прийняття позивачем рішення про завершення приватизації можливе лише після виконання покупцем умов договору купівлі-продажу щодо сплати повної вартості об`єкта приватизації.

Крім того, рішення про завершення приватизації підтверджує перехід до покупця права власності на відповідний об`єкт, що відбувається після повної сплати вартості об`єкта приватизації, та жодним чином не визначає / не змінює умови виконання сторонами зобов`язань за договором купівлі-продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні №5 від 04.02.2022.

Тобто обов`язок відповідачки сплатити повну вартість об`єкта приватизації у строк до 06.03.2022 виник саме з договору купівлі-продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні № 5 від 04.02.2022.

Наказ Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації» № 39-Н від 02.03.2022, відповідно до якого скасовано всі електронні аукціони з продажу об`єктів комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади, оголошені в електронній торговій системі «Prozorro.Продажі» Управлінням міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на будь-якому етапі (п.1 наказу); призупинено процедуру приватизації усіх об`єктів Кременчуцької міської територіальної громади, включених до переліку об`єктів, які підлягають приватизації у будь-який спосіб, до скасування Закону України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (п.2 наказу) спірні правовідносини не регулює.

Спірний наказ виданий позивачем після завершення електронного аукціону щодо продажу об`єкта приватизації: нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 40,0 кв.м та підписання між сторонами договору купівлі-продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні №5 від 04.02.2022, який і визначає права і обов`язки сторін у спірних правовідносинах.

Верховний Суд погоджується з судом апеляційної інстанції, що тлумачення змісту наказу Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації» № 39-Н від 02.03.2022 можливо виключно шляхом комплексного, а не окремого аналізу його положень, що дає підстави для висновку про те, що спірний наказ позивача стосується аукціонів, які не відбулися, або ще не були оголошені.

Як встановлено судами цей наказ був прийнятий в результаті оприлюднення державним підприємством "Прозорро.Продажі" листа від 01.03.2022 № 173-03/2022 з рекомендаціями щодо роботи в електронній торговій системі "Прозорро.Продажі" під час воєнного стану, яким повідомлено про можливість невиконання зазначених в нормативно-правових актах зобов`язань щодо умов та/або строків підписання та укладання протоколів та договорів за результатами проведення електронних аукціонів. Наказ оприлюднено в системі "Прозорро.Продажі" виключно в розділі об`єктів приватизації, яких даний наказ стосувався і він був підставою для відміни електронних аукціонів.

Спірний наказ не містить умови щодо внесення змін до усіх, укладених з переможцями аукціонів, що відбулися раніше, договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації та зупинення їх виконання у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та прийняттям Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Отже, на час видачі спірного наказу правовідносини між сторонами були врегульовані договором купівлі-продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні № 5 від 04.02.2022.

Зміна умов договору допускається лише за згодою сторін (частина перша статті 651 ЦК України).

Доказів того, що відповідачка зверталася з цих підстав до позивача про внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні № 5 від 04.02.2022, суду не надано.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про відсутність підстав для формування висновку Верховного Суду у цій справі щодо зазначеної скаржницею у касаційній скарзі норми права, адже суди попередніх інстанцій правильно застосували приписи пункту 14 частини першої статті 1 та статті 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» у спірних правовідносинах. Також застосування судами частини шостої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та пункту 42 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432, відбулося з метою аналізу у сукупності усіх пунктів наказу № 39-Н від 02.03.2022 «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації», за результатами якого суди дійшли правильного висновку, що цей наказ не регулює спірні правовідносини.

Чинне законодавство не забороняє та не зупиняє проведення на всій території України приватизації державного і комунального майна на період запровадження у країні воєнного стану.

Обставин того, що об`єкт приватизації знаходить на території адміністративно-територіальної одиниці на якій приватизація не проводиться у справі не встановлено та відповідачкою не доведено.

Правильними є і висновки суду апеляційної інстанції, що відповідачка не надала належних та допустимих доказів в розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили про те, що саме військова агресія російської федерації проти України унеможливила виконання нею зобов`язання з оплати вартості об`єкта приватизації, після настання строку для виконання зобов`язання з оплати вартості придбаного майна.

Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

У той же час, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства. Обставини військової агресії на територію України не є автоматичною, безумовною підставою, яка підтверджує відсутність доступу до об`єкта та вказує на неможливість прийняття спірного обсягу робіт.

Відповідачкою не надано сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну неможливість виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні № 5 від 04.02.2022, зокрема щодо виконання покупцем зобов`язання зі сплати залишкової вартості об`єкту приватизації в розмірі 293 230,00 грн у строк до 06.03.2022.

Відповідно доводи касаційної скарги відповідачки, що судами попередніх інстанцій надано невірну оцінку наявності форс-мажорних обставин, що підтверджується листом від 28.02.2022 Торгово-промислової палати України, є помилковими.

Щодо доводів скаржниці, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у постановах Верховного Суду від 22.11.2022 у справі № 911/654/21, від 21.01.2022 у справі №910/15737/20, від 07.10.2021 у справі № 903/834/20, від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18, від 09.11.2020 у справі № 904/2404/18, які містять висновки щодо застосування правозастосовчим органом принципу правової визначеності, то вони є безпідставними.

Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.

У наведених скаржницею постановах Верховного Суду, зокрема, від 22.11.2022 у справі № 911/654/21 вирішувалось питання про необхідність застосування у спірних правовідносинах постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину"; у постанові від 21.01.2022 у справі №910/15737/20 - частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» щодо ставки судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів; так само і у постановах від 07.10.2021 у справі № 903/834/20, від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18, від 09.11.2020 у справі № 904/2404/18 бла встановлена юридична колізія між нормами ГПК України та Законом України "Про судовий збір" у зв`язку з чим суд дійшов висновку щодо необхідності тлумачити норми права на користь особи, що звернулася з заявою про забезпечення доказів, адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки.

Скаржниця у касаційній скарзі, посилаючись на необхідність застосування при вирішенні спору принципу правової визначеності не наводить яка норма права на її думку є недостатньо чіткою та була витлумачена судами на користь позивача.

Наказ № 39-Н від 02.03.2022 «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації» є внутрішнім розпорядчим документом позивача, яким було врегульовано порядок організації роботи позивача в процедурах приватизації на початку військової агресії російської федерації проти України. Зазначений наказ позивача не містить норм, які б регулювали поведінку усіх учасників процедур приватизації на усіх її етапах.

Безпідставними є і доводи касаційної скарги про неврахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 щодо застосування приписів статті 3 ЦК України стосовно нікчемності правочину та поведінки сторін договору, оскільки правовідносини, що виникли у цій справі та справі № 917/401/23 не є подібними.

Доводи відповідачки, що позивачем допущено грубе порушення доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), оскільки навіть у випадку, якби відповідач повністю сплатила кошти за договором, наявність спірного наказу не дала б можливості позивачеві прийняти рішення про завершення процедури приватизації до скасування воєнного стану в Україні або скасування наказу, жодним чином не підтверджені та ґрунтуються на припущеннях.

Оскільки наведені в касаційній скарзі підстави для касаційного оскарження судових рішень свого підтвердження не знайшли, а обґрунтованих заперечень щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій вимог статті 651 ЦК України та частини третьої статті 24 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», касаційна скарга відповідачки не містить, у Верховного Суду відсутні підстави для оцінки висновків судів щодо наявності правових підстав для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні № 5 від 04.02.2022 та стягнення штрафних санкцій.

Висновки Верховного Суду

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що вони ухвалені із додержанням норм процесуального та матеріального права. Враховуючи, що рішення місцевого господарського суду скасовано судом апеляційної інстанції в частині стягнення з відповідачки на користь Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області пені в розмірі 99 358,05 грн, в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено, і постанова суду апеляційної інстанції в цій частині не оскаржується, Верховний Суд за результатом здійснення касаційного провадження залишає без змін лише постанову Східного апеляційного господарського суду.

Щодо судових витрат

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржену постанову суду апеляційної інстанції, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі № 917/401/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй