Ухвала

від 08.04.2024 по справі 902/1000/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 902/1000/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Вронська Г. О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про продовження процесуального строку на усунення недоліків

касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Вінницької області

у складі судді Тварковського А. А.

від 04.05.2023 та

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Філіпова Т. Л., Бучинська Г. Б., Василишин А. Р.

від 05.10.2023

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ.СЕРВІС АГРО ТРЕЙД"; Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Неля Валеріївна; Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк"

про витребування 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ.СЕРВІС АГРО ТРЕЙД",

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ.СЕРВІС АГРО ТРЕЙД", Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" та Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" на користь ОСОБА_1 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ.СЕРВІС АГРО ТРЕЙД", вартість якої становить 773 827,00 грн (з урахування заяви про зміну предмету позову).

Внаслідок прийнятої судом заяви про зміну предмету позову, за клопотанням ОСОБА_1 , Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" виключено зі складу відповідачів у справі, поряд з цим ухвалою від 06.03.2023 вказане товариство залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023 у справі № 902/1000/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою від 05.10.2023 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023 у справі № 902/1000/22.

22 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі № 902/1000/22.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Судом встановлено, що скаржницею належним чином не обґрунтовано наявність виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України; незрозуміло викладено доводи касаційної скарги щодо наявності інших виключних випадків касаційного оскарження, що унеможливило дійти вірного висновку щодо наявності якого саме виключного випадку ще оскаржуються судові рішення у справі № 902/1000/22; не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

При цьому, Суд визнав обґрунтованими доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо наявності виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 29.01.2024 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржниці строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом:

- належного обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: чітко вказати норму права (пункт, частину статтю), яку невірно застосували/не застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, висновок щодо застосування якої викладений у наведених постановах Великої Палати Верховного Суду;

- уточнення виключного випадку касаційного оскарження, обґрунтування якого наведено у розділі ІV касаційної скарги: у разі визначення підставою касаційного оскарження наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - навести висновок Верховного Суду із чіткім вказанням норми права, щодо застосування якої він зроблений; вмотивовано обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; навести постанову Верховного Суду, в якій його викладено та який застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. У разі визначення підставою касаційного оскарження наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - чітко зазначити конкретну норму (норми) права (пункт, частину, статтю, назву кодексу/закону/постанови) щодо якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду її (їх) застосування і висновок щодо застосування якої (яких) необхідно зробити Верховному Суду;

- надання Суду доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі № 902/1000/22 у сумі 23 214,82 грн.

Скаржниці роз`яснено наслідки невиконання ухвали Верховного Суду від 29.01.2024, передбачені частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу Верховного Суду від 29.01.2024 ОСОБА_1 вручено 11.03.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з трек номером 06 002 521 790 51.

21 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Суду із заявою про продовження процесуального строку, в якій просить звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі № 902/1000/22; у випадку відмови або задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору - продовжити строк для усунення недоліків, визначених ухвалою від 29.01.2024, на десять днів для можливості сплати судового збору та усунути інші недоліки. В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 зазначає, що розмір судового збору не перевищує 5% розміру її річного доходу за попередній рік, проте в сучасних умовах його сплата, за твердженням скаржниці, значно ускладнюється. До заяви про продовження процесуального строку додана довідка Пенсійного фонду України форми ОК-5, сформована засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України. Будь яких причин неможливості виконати інші вимоги ухвали Верховного Суду від 29.01.2024 скаржницею не наведено.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про продовження процесуального строку, Суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Верховний Суд звертає увагу скаржниці на те, що для усунення недоліків касаційної скарги Суд встановив максимальний десятиденний строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При цьому, за заявою учасника або з ініціативи суду може бути продовжений тільки строк, який встановлений саме судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.

Водночас у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд також не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).

З огляду на наведене, та враховуючи, що скаржниця не навела поважних причин неможливості усунути недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 29.01.2024 стосовно належного обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та уточнення виключного випадку касаційного оскарження, обґрунтування якого наведено у розділі ІV касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про продовження процесуального строку в цій частині.

Разом із тим, у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що коли після постановлення судом ухвали про залишення скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору (відстрочення від сплати судового збору), суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті. У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення касаційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною 2 статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Суд зазначає, що положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Такими доказами може слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо.

Оцінивши доводи ОСОБА_1 , наведені в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, довідку Пенсійного фонду України форми ОК-5, яка була додана до заяви про продовження процесуального строку, з огляду на відсутність інших документів, які б свідчили, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржниці за попередній календарний рік, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та продовження ОСОБА_1 строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині виконання вимог ухвали Верховного Суду від 29.01.2024 щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі № 902/1000/22 у сумі 23 214,82 грн.

При цьому Суд звертає увагу, що наслідком неусунення названих недоліків протягом установленого строку є повернення касаційної скарги відповідно до частини 4 статті 174 та частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями статями 119, 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про продовження процесуального строку в частині виконання вимог ухвали Верховного Суду від 29.01.2024 стосовно належного обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та уточнення виключного випадку касаційного оскарження, обґрунтування якого наведено у розділі ІV касаційної скарги - відмовити.

2. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі № 902/1000/22 - відмовити.

3. Заяву ОСОБА_1 про продовження процесуального строку в частині виконання вимог ухвали Верховного Суду від 29.01.2024 щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі № 902/1000/22 - задовольнити.

4. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі № 902/1000/22 на десять днів з дня вручення цієї ухвали.

5. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення вказаних недоліків касаційної скарги у строк, встановлений Судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді С. В. Бакуліна

Г. О. Вронська