Постанова

від 05.10.2023 по справі 902/1000/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року Справа № 902/1000/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: не з`явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан": не з`явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Неля Валеріївна: не з`явилась

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк": Награбовський О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023р. у справі №902/1000/22, ухвалене суддею Тварковським А.А., повний текст рішення складено 11.05.2023 р.

за позовом ОСОБА_1

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ.СЕРВІС АГРО ТРЕЙД"

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Неля Валеріївна та Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк"

про витребування 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ.СЕРВІС АГРО ТРЕЙД"

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ.СЕРВІС АГРО ТРЕЙД", Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" та Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" на користь ОСОБА_1 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "САТ.СЕРВІС АГРО ТРЕЙД", вартість якої становить 773 827 грн. (з урахування заяви про зміну предмету позову).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023р. у справі №902/1000/22 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023р. у справі №902/1000/22 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Листом №902/1000/22/3455/23 від 01 червня 2023 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.

14 червня 2023 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023р. у справі №902/1000/22 - залишено без руху. Зобов`язано апелянта - ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 5954,40 грн. та подати до суду докази надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю "САТ.СЕРВІС АГРО ТРЕЙД", Товариству з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС", Товариству з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан", Приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Нелі Валеріївні та Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" копії апеляційної скарги з додатками (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

14.07.2023 р. через систему "Електронний суд" представник ОСОБА_1 подав апеляційному господарському суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, а саме докази сплати судового збору у розмірі 5954,40 грн. та докази надіслання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023р. у справі №902/1000/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 14.09.2023 р.

05.09.2023 на адресу апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023 р. у справі №902/1000/22, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

05.09.2023 р. на адресу апеляційного господарського суду надійшла заява від представника Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 р. клопотання представника Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1000/22 - задоволено.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на "05" жовтня 2023 р. об 11:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2(ВКЗ).

04.10.2023 р. на електронну адресу апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення провадження у справі до остаточного розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №592/11227/20. Обґрунтовуючи клопотання позивач вказує на те, що відповідно до ухвали Верховного Суду від 19 квітня 2023 року в справі №592/11227/20 (провадження № 61-6833св22) було вирішено передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 592/11227/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Пономарьова Дар`я Володимирівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 21 червня 2022 року.

Позивач вважає, що передане на розгляд Великої Палати Верховного Суду питання щодо неналежного способу захисту відповідних прав та інтересів первинного власника має велике правозастосовче та доктринальне значення, в тому рахунку, воно впливає на розгляд даної справи.

Колегія суддів в судовому засіданні розглянула клопотання позивача про зупинення провадження у справі до остаточного розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №592/11227/20, та дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення враховуючи наступне.

Відповідно до п.7 ч.1. ст.228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховуючи предмет, підстави позову та суб`єктний склад сторін у справі №902/1000/22 та у справі №592/11227/20 дійшла висновку, що суб`єктний склад сторін, предмет та підстави позову у вказаних справах не є подібними. Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає, що підстави для зупинення провадження, передбачені положеннями Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Представник Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» у судовому засіданні заперечила доводи апеляційної скарги та надала додаткові пояснення по суті спору, вважає що рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача, відповідачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023 р. у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходи з того, що виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, позаяк позивачем не доведено протиправності вибуття 100 % частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "САТ. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД".

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них інших учасників справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник ОСОБА_1 вважає, що рішення суду прийняте із порушенням норм матеріальною та процесуального права з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, встановлюючи відповідність процедури звернення стягнення на заставне майно фактично встановив обставини, які притаманні для судової процедури звернення стягнення, так фактично не встановив чи були надані приватному нотаріусу під час здійснення спірної реєстраційної дії усі документи які давали можливість встановити, що станом на 24.12.2021 року заставодавцем та боржником не були виконанні грошові зобов`язання за кредитним договором.

Скаржник вказує на те, що суд досліджуючи докази, подані представником АТ "ПУМБ" стосовно направлення позивачу та позичальнику за кредитним договором повідомлень про необхідність виконання зобов`язання та зміну кредитора в зобов`язанні, не переконався в тому, що такі документи були надані приватному нотаріусу перед проведенням реєстраційної дії щодо зміни складу учасників ТОВ «САТ. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД».

Також, в апеляційній скарзі скаржник акцентує увагу на тому, що суд, хоча й враховує те, що пунктом 6.2.1. Договору застави визначено, що у випадку, якщо протягом 30 календарних днів з моменту реєстрації в державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави, основне зобов`язання не буде виконане в повному обсязі, то на 31 календарний день до заставодержателя переходить право власності на предмет застави відповідно до акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства (під відкладальною обставиною), проте не мотивує своє рішення, яким чином на час проведення реєстраційної дії приватний нотаріус як державний реєстратор міг встановити настання цієї відкладальної обставини.

В судовому засіданні, представник АТ "ПУМБ" зазначив, що всі листи повернулись відправнику у зв`язку із їх не врученням адресатам. А тому, висновок суду про те, що заставодавець та позичальник були повідомлені про звернення стягнення, є безпідставним.

Крім того, під відкладальною обставиною відповідно до п. 2 Акту, сторони визначили невиконання Основного зобов`язання в повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на Предмет застави.

Апелянт звертає увагу на те, що якщо навіть і припустити, що приватному нотаріусу були надані докази направлення повідомлення про порушення забезпеченого зобов`язання, Приватний нотаріус мала б враховувати, що згідно договору про відступлення права вимоги №117//61 укладеного 25.11.2021 року, серія та номер 2034, за яким до Відповідача-2 перейшло право вимоги до Боржника (ТОВ «ДІВА-АГРОЛАН»), розмір порушеного зобов`язання на момент направлення повідомлення 02.11.2021 року змінився в сторону зменшення, на суму 775327,00 гривень, а іншої вимоги про виконання основного зобов`язання відповідно до ст. 27 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" саме в розмірі 775 327,00 гривень не направлялась ні Боржнику, ні Заставодавцю.

Також, скаржник стверджує, що помилковим також є висновок суду, про обрання позивачем невірного способу захисту.

Відтак, позивач вважає, що судом першої інстанції допущено порушення застосування правових норм, не досліджено усіх доказів у справі; не встановлено необхідних обставин справи, отже рішення суду у даній справі підлягає скасуванню відповідно до ст. 277 ГПК України.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, представник Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" у відзиві вказує на те, що представник позивача ОСОБА_1 (апелянта) зазначав у позові та у апеляційній скарзі, що ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» начебто було порушено порядок звернення заставодержателем стягнення на Предмет застави (100% частки у статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД"), передбачений статтями 26, 27, 28, 29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», положеннями Договору застави частки у статутному капіталі товариства та Акту приймання-передачі частки до нього, що на думку представника Апелянта свідчить про протиправне вибуття такої частки в статутному капіталі із володіння ОСОБА_1 .

Банк зазначає, що при реалізації процедури звернення стягнення на Предмет застави було дотримано умови Договору застави та Акту приймання-передачі частки щодо процедури звернення стягнення на Предмет застави, а також не було порушено жодних норм Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» або положень будь-яких інших нормативно-правових актів, що підтверджується наступним.

Пунктом 6.2. Договору застави частки в статутному капіталі товариства передбачено, що звернення стягнення на Предмет застави здійснюється на вибір Заставодержателя: (1) за рішенням суду; (2) на підставі виконавчого напису нотаріуса; (3) шляхом позасудового врегулювання відповідно до законодавства України.

Отже, у п. 6.2. Договору застави частки в статутному капіталі товариства було визначено способи звернення Заставодержателем стягнення на Предмет застави (частку в статутному капіталі ТОВ «САТ. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД») з метою задоволення вимог Заставодержателя за Кредитним договором, зокрема, й позасудові способи врегулювання відповідно до діючого законодавства України.

Стаття 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначає позасудові способи врегулювання шляхом звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Зокрема, пунктом 1 цієї статті встановлено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із визначених цією статтею позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, банк стверджує, що у п. 1 ч. 1 статті 26 вказаного вище Закону прямо передбачено такий позасудовий спосіб звернення стягнення, як передача майна, що є предметом забезпечувального обтяження (у нашому випадку Предмета застави - частки у статутному капіталі ТОВ «САТ. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД»), у власність обтяжувача (заставодержателя) в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом.

Також, банк акцентує увагу на тому, що на виконання вказаних вище вимог ст. ст. 27, 29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та п. 6.2.1. Договору застави, 02.11.2021р. колишнім заставодержателем AT «ПУМБ» було направлено на адресу заставодавця ОСОБА_1 та позичальника ТОВ «ДІВА-АГРОЛАН» письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання за вих. № КНО-61.1.1/114 від 02.11.2021р. з вимогою усунути таке порушення у 30-денний строк з дня реєстрації Банком відповідного обтяження Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (ДРОРМ) та попередженням про звернення стягнення на Предмет застави шляхом набуття його у власність у разі невиконання Заставодавцем такої вимоги (реєстрація звернення стягнення в ДРОРМ також була здійснена 02.11.2021р.), однак така вимога залишилась без задоволення (копії повідомлення, доказів його направлення цінним листом на адресу заставодавця ОСОБА_1 та позичальника ТОВ «ДІВА-АГРОЛАН», а також витягу про реєстрацію в ДРОРМ звернення стягнення на Предмет застави, додані AT «ПУМБ» до відзиву на позовну заяву).

Таким чином, доводи апелянта стосовно того, що Заставодержателем не було повідомлено Заставодавця (Позивача) та Позичальника про порушення забезпеченого заставою зобов`язання в порядку ст. 27 вказаного вище Закону та п. 6.2.1. Договору застави - не відповідають дійсності.

Також, банк звертає увагу апеляційного суду, що відповідно до преамбули та п.1 Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «САТ. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД», Предмет застави (частка у статутному капіталі Товариства) передається Заставодавцем у власність Заставодержателю саме на виконання умов відповідного Договору застави частки в статутному капіталі цього Товариства. Тому заміна сторони Заставодержателя за цим Договором застави не припиняє права нового заставодержателя ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» звернути стягнення на Предмет застави шляхом набуття його у власність та не звільняє заставодавця ОСОБА_1 від виконання передбаченого Договором застави зобов`язання щодо передачі частки в статутному капіталі ТОВ «САТ. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД» на користь такого нового заставодержателя за Актом приймання-передачі частки в статутному капіталі цього Товариства.

Отже, банк стверджує, що 25.11.2021р. до нового заставодержателя ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» перейшли всі права Заставодержателя та всі права вимоги за Договором застави частки в статутному капіталі товариства, у тому числі, але не виключно, право звернути стягнення на Предмет застави (частку в статутному капіталі TOB «САТ. СЕРВІС АГРО ТРЕИД») у спосіб та в порядку, що визначені у п. 6.2.1. Договорі застави та укладеному до нього Акті приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства, шляхом набуття такої частки у власність.

Також банк зазначає, що посилання представника апелянта на порушення державним реєстратором - приватним нотаріусом Миронюк Н.В. вимог діючого законодавства про реєстрацію змін складу учасників ТОВ «САТ. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД» є безпідставними та не підтверджуються жодними доказами у справі.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

З метою забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан" як Позичальником зобов`язань за Кредитним договором №КІЕ-ТФ-10395 від 06.10.2020 між Акціонерним товариством "ПУМБ" та ОСОБА_1 (Заставодавець, позивач) укладено Договір застави № КІЕ-ЧСК-10395/2 (частки у статутному капіталі товариства) від 24.09.2021, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Безпалюк Л.С., зареєстрований в реєстрі за №1052 (Договір застави), відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала в заставу Акціонерному товариству "ПУМБ" належну їй частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 37852609) номінальною вартістю 773 827 гривень, що становить 100% від розміру статутного капіталу цього товариства, а також належні Заставодавцю корпоративні (майнові) права, які випливають з права власності Заставодавця на вищевказану частку у статутному капіталі товариства (Предмет застави).

Відповідно до пп. 1 п.6.1. Договору застави Заставодержатель вправі звернути стягнення на Предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмету застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця у випадку невиконання чи неналежного виконання Основного зобов`язання; будь-якого порушення умов Кредитного договору, будь-якого порушення Заставодавцем умов Договору (незалежно від настання строку виконання Основного зобов`язання).

За змістом п. 6.2. Договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється на вибір Заставодержателя:

(1) за рішенням суду;

(2) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

(3) шляхом позасудового врегулювання відповідно до законодавства України.

24.09.2021 на виконання умов Договору застави частки в статутному капіталі товариства, між сторонами цього Договору застави було також складено Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства (під відкладальною обставиною), підписи сторін на якому було засвідчено нотаріально приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Безпалюк Л.С.

Відповідно до п. 2 вказаного Акту під відкладальною обставиною, з настанням якої до Заставодержателя переходить право власності на Предмет застави, Сторони розуміють невиконання Основного зобов`язання в повному обсязі протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на Предмет застави Заставодержателем. При цьому в разі невиконання Основного зобов`язання в повному обсязі на 31 (тридцять перший) календарний день з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на Предмет застави Заставодержателем до Заставодержателя переходить право власності на Предмет застави відповідно до цього Акту.

Факт укладення Договору застави з підписанням Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства (під відкладальною обставиною) та їх чинність підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва від 04.10.2022 у справі №902/145/22, відповідно до якого відмовлено у позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" про визнання недійсним договору застави та акту приймання-передачі частки в статутному капіталі.

02.11.2021 Заставодержателем АТ "ПУМБ" направлено на адресу Заставодавця ОСОБА_1 та Позичальника ТОВ "Діва-Агролан" письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання за вих. № КНО-61.1.1/114 від 02.11.2021 з вимогою усунути таке порушення у 30-денний строк з дня реєстрації Банком відповідного обтяження Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та попередженням про звернення стягнення на Предмет застави шляхом набуття його у власність у разі невиконання Заставодавцем такої вимоги (а.с. 162-170, т.1).

Реагування позивачки на таке повідомлення матеріали справи не містять.

25.11.2021 між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" укладено Договір про відступлення прав вимоги №117//61, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваль К.О. за реєстровим № 2034, згідно з яким AT "ПУМБ" частково відступило на користь ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" належні йому права вимоги до Позичальника ТОВ "Діва-Агролан" за Кредитним договором №КІЕ-ТФ-10395 від 06.10.2020 в розмірі 775 327 грн, а також права вимоги за всіма договорами застави часток у статутному капіталі товариств, що забезпечували виконання зобов`язань за Кредитним договором, у тому числі всі права вимоги за Договором застави № КІЕ-ЧСК-10395/2 від 24.09.2021 частки у статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД".

25.11.2021 у зв`язку із відступленням права вимоги за Договором застави на нового Заставодержателя ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваль К.О. здійснено реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна змін щодо обтяжувача (Заставодержателя) Предмета застави з AT "ПУМБ" на ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" (а.с. 177, т.1).

30.11.2021 АТ "ПУМБ" на адресу ОСОБА_1 та ТОВ "Діва-Агролан" направлено письмове повідомлення №КНО-61.1.1/128 від 30.11.2021 про перехід права вимоги за Договором застави до ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" (а.с. 178-182, т. 1).

Товариством з обмеженою відповідальністю "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" як новим Заставодержателем звернуто стягнення на предмет застави, внаслідок чого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. 24.12.2021 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано за ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" право на частку у статутному капіталі ТОВ "CAT.СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" (реєстраційний запис за №1002991070013003983 від 24.12.2021).

Вказана реєстраційна дія була оскаржена позивачем до Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, однак у задоволенні скарги відмовлено (а.с. 31-37, т.1).

Вважаючи, звернення на предмет застави незаконним, ОСОБА_1 звернулася із відповідним позовом до суду.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023р. у справі №902/1000/22 в позові відмовлено повністю.

4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтями 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) глави 71 (Позика. Кредит. Банківський вклад.) Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За приписами статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про заставу" предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначені позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, згідно якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери;

5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно зі статтею 27 цього Закону якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір невиконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Частиною 1 ст. 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором. При цьому обтяжувач зобов`язаний повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позасудовий спосіб звернення стягнення на Предмет застави шляхом його передачі у власність заставодержателю, який визначений у п.1 ч.1 ст.26 та ст.29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", також передбачений пунктом 6.2.1.Договору застави частки в статутному капіталі товариства від 24.09.2021.

Так, відповідно до п. 6.2.1. Договору застави частки в статутному капіталі товариства від 24.09.2021, у разі прийняття рішення Заставодержателем про звернення стягнення на Предмет застави в позасудовому порядку, Заставодержатель одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на Предмет застави зобов`язаний надіслати Заставодавцю та іншим зареєстрованим обтяжувачам. якщо такі будуть встановлені, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання згідно вимог законодавства. Якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на Предмет застави зобов`язання, забезпечене заставою згідно з Договором застави, залишилось невиконаним, Заставодавець зобов`язаний забезпечити передачу Заставодержателю документів, що підтверджують наявність Предмету застави, а саме: установчих документів Товариства, печаток та штампів, бухгалтерської та податкової звітності за останні 3 роки, документів кадрового діловодства Товариства. У випадку, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на Предмет застави, Основне зобов`язання не буде виконане в повному обсязі, то на 31 (тридцять перший) календарний день до Заставодержателя переходить право власності на Предмет застави відповідно до Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства (під відкладальною обставиною). Справжність підписів на Акті засвідчується нотаріально. Акт укладається одночасно з Договором у чотирьох примірниках (два - для Заставодержателя, один - для Заставодавця та один - для нотаріуса). На підставі Акту відбувається державна реєстрація Заставодержателя як учасника Товариства згідно законодавства України.

Пунктом 2 Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" передбачено, що цей Акт укладений під відкладальною обставиною. Під відкладальною обставиною, з настанням якої до Заставодержателя переходить право власності на Предмет застави, Сторони розуміють невиконання Основного зобов`язання в повному обсязі протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на Предмет застави Заставодержателем. При цьому в разі невиконання Основного зобов`язання в повному обсязі на 31 (тридцять перший) календарний день з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на Предмет застави Заставодержателем до Заставодержателя переходить право власності на Предмет застави відповідно до цього Акту.

Також пунктом 3 зазначеного Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" визначено, що перехід права власності на Предмет застави згідно п. 2 цього Акту є підставою для державної реєстрації Заставодержателя як учасника цього Товариства згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

На виконання вимог ст. ст. 27, 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та п.6.2.1. Договору застави, 02.11.2021р. попереднім заставодержателем АТ "ПУМБ" було направлено на адресу заставодавця ОСОБА_1 та позичальника ТОВ "Діва-Агролан" письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання за вих. №КНО-61.1.1/114 від 02.11.2021р. з вимогою усунути таке порушення у 30-денний строк з дня реєстрації Банком відповідного обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (ДРОРМ) та попередженням про звернення стягнення на Предмет застави шляхом набуття його у власність у разі невиконання Заставодавцем такої вимоги (реєстрація звернення стягнення в ДРОРМ також була здійснена 02.11.2021р.). Однак така вимога залишилась без задоволення (копії повідомлення, доказів його направлення цінним листом на адресу заставодавця ОСОБА_1 та позичальника ТОВ "ДІВА-АГРОЛАН", а також витягу про реєстрацію в ДРОРМ звернення стягнення на Предмет застави додані АТ "ПУМБ" до відзиву на позовну заяву).

Таким чином, доводи апелянта щодо того, що Заставодержателем не було повідомлено Заставодавця (позивача) та Позичальника про порушення забезпеченого заставою зобов`язання в порядку ст. 27 вказаного вище Закону та п. 6.2.1. Договору застави - не відповідають дійсності.

25.11.2021 між АТ "ПУМБ" та ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" було укладено Договір про відступлення прав вимоги №117/61, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваль К.О. за реєстровим №2034 (далі - Договір відступлення), згідно з п.2.1. якого АТ "ПУМБ" частково відступило на користь нового кредитора ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" належні йому права вимоги до позичальника ТОВ "ДІВА-АГРОЛАН" за Кредитним договором лише в розмірі 775 327 грн.. а також всі права вимоги за Договорами забезпечення (визначення "Договори забезпечення" наведено у п. 1.1. цього Договору відступлення), у тому числі всі права Заставодержателя за Договором застави частки у статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД".

Також 25.11.2021, у зв`язку із відступленням права застави за вказаним Договором застави на нового заставодержателя ТОВ "РОЯР ЛЮБІ ФІНАНС", приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваль К.О., яка посвідчила Договір відступлення, на підставі п.5.7.Договору відступлення здійснено реєстрацію в ДРОРМ змін щодо заміни обтяжувача (заставодержателя) Предмета застави з АТ "ПУМБ" на ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС".

Колегією суддів приймається до уваги, що згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія судів звертає увагу, що Договір застави частки в статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" не містить жодних обмежень для Заставодержателя щодо відступлення прав вимоги (заміни кредитора) за вказаним Договором застави на користь інших осіб у повному обсязі або частково, а також не вимагає згоди позичальника ТОВ "Діва-Агролан" та/або заставодавця ОСОБА_1 на таке відступлення прав вимоги.

Окремо колегія суддів зауважує, що вищезазначений Договір відступлення станом на дату подання позовної заяви та апеляційної скарги є дійсним та в судовому порядку не визнаний недійсним.

Окрім того відповідно до п. 1 Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД", Предмет застави (частка у статутному капіталі Товариства) передається Заставодавцем у власність заставодержателю саме на виконання умов Договору застави частки в статутному капіталі цього Товариства. Тому заміна сторони заставодержателя за Договором застави не припиняє права нового заставодержателя ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" звернути стягнення на Предмет застави шляхом набуття його у власність та не звільняє заставодавця ОСОБА_1 від виконання передбаченого Договором застави зобов`язання щодо передачі частки в статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" на користь нового заставодержателя за Актом приймання-передачі частки в статутному капіталі цього Товариства.

Отже, 25.11.2021 до нового заставодержателя ТОВ "РОЯР ЛЮБІ ФІНАНС" перейшли всі права попереднього заставодержателя та всі права вимоги за Договором застави частки в статутному капіталі товариства, у тому числі, але не виключно, право звернути стягнення на Предмет застави (частку в статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД") у спосіб та в порядку, що визначені у п. 6.2.1. Договору застави та укладеному до нього Акті приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства, шляхом набуття такої частки у власність.

Крім цього, сама по собі заміна заставодержателя з АТ "ПУМБ" на ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" не порушує права або інтереси позивача ОСОБА_1 , оскільки її зобов`язання за Договором застави по відношенню до нового Заставодержателя залишаються чинними та підлягають виконанню у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання з вимогою усунути таке порушення було направлено первісним заставодержателем (Банком) поштою заставодавцю ОСОБА_1 та позичальнику ТОВ "Діва-Агролан" з одночасною реєстрацією звернення стягнення в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 02 листопада 2021 року, тому 30-денний строк на виконання такої вимоги, встановлений у ст.27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та п. 6.2.1. Договору застави, сплив 02 грудня 2021 року.

Таким чином, новий заставодержатель ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" зі спливом 02.12.2021 визначеного цим Законом та Договором застави 30-денного строку, набув право звернення стягнення на Предмет застави (частку в статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД") шляхом набуття його у власність на підставі ст.29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", п.6.2.1. Договору застави частки в статутному капіталі цього Товариства та Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства (оскільки настала відкладальна обставина, передбачена у п. 2 вказаного Акту приймання-передачі).

Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що ТОВ "РОЯЛ ЛЮВІ ФІНАНС" не набуло права звернення стягнення на Предмет застави, та про те, що передбачена Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" відкладальна обставина не настала, - є не обґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що звернення новим заставодержателем ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" стягнення на Предмет застави (частку у статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД", що належала ОСОБА_1 ) шляхом набуття (реєстрації) права власності на нього в рахунок погашення заборгованості позичальника ТОВ "ДІВА-АГРОЛАН" за Кредитним договором жодним чином не порушило права та інтереси позивача, оскільки таке звернення стягнення є законним способом погашення вимог кредитора, права якого порушені.

В свою чергу доказів проведення розрахунків частково чи повно по договору позики чи договору застави ні позичальником, ні заставодавцем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст.583 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст.11 Закону України "Про заставу", заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Отже, ОСОБА_1 , передавши в заставу частку у статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД", виступила саме майновим поручителем за виконання позичальником ТОВ "Діва-Агролан" зобов`язань за Кредитним договором.

Конкретний обсяг відповідальності майнового поручителя перед кредитором визначається договором застави. Укладаючи договір застави, заставодавець бере на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником, у межах вартості предмета застави. Тобто, у правовідносинах застави на майнового поручителя покладається додатковий (акцесорний) обов`язок виконати зобов`язання за боржника в межах вартості предмета застави, яка може покривати вартість основного зобов`язання як повністю, так і частково (вказаний правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №910/23070/17).

Таким чином, ОСОБА_1 в силу діючого законодавства про заставу відповідала перед новим заставодержателем ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" виключно в межах вартості Предмета застави за Договором застави, а не в межах всієї заборгованості за Кредитним договором. Тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги не змінює зазначений обсяг відповідальності майнового поручителя (Заставодавця) ОСОБА_1 перед новим кредитором.

Окрім того, з матеріалів справи встановлено, що на виконання п.4.2. Договору відступлення Банком було направлено на адресу заставодавця ОСОБА_1 та позичальника ТОВ "Діва-Агролан" повідомлення щодо обсягу відступлених прав вимоги за вих. № КНО-61.1.1/128 від 30.11.2021.

Таким чином ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про часткове відступлення прав вимоги на користь нового заставодержателя ТОВ "РОЯР ЛЮБІ ФІНАНС" та могла у будь-який час виконати вимогу про усунення порушення та зупинити процедуру звернення стягнення на Предмет застави до моменту реєстрації ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" єдиним учасником ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД", однак не скористалась таким правом.

Враховуючи викладене, доводи ОСОБА_1 щодо того, що після часткового відступлення прав вимоги на адресу заставодавця ОСОБА_1 новим заставодержателем ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" мало бути направлене нове повідомлення про усунення порушення забезпеченого зобов`язання в сумі відступленої частини боргу за Кредитним договором, а також внесено зміни в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо суми заборгованості, - не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, укладеного Договору застави та вищевказаному висновку Верховного Суду.

Щодо дотримання вимог законодавства про державну реєстрацію при реєстрації права на частку ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" приватним нотаріусом Вінницького МНР Миронюк Н.В., колегія суддів зазначає наступне.

Так, після 02.12.2021 ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС", як новий заставодержатель, набуло право звернення стягнення на Предмет застави (частку в статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД") шляхом набуття її у власність відповідно до положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та умов Договору застави частки в статутному капіталі цього Товариства та Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства до нього з метою задоволення своїх вимог за Кредитним договором.

Враховуючи, що станом на 24 грудня 2021 року заборгованість ТОВ "ДІВА-АГРОЛАН" за Кредитним договором перед кредитором ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" не була погашена, станом на 24.12.2021 заставодержатель ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" набув право звернення стягнення на частку в статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" шляхом державної реєстрації зазначеної частки за ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" у відповідності до діючого законодавства України про державну реєстрацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за загальним принципом державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи.

На момент звернення 24.12.2021 ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" із заявою до приватного нотаріуса Миронюк Н. В. про реєстрацію внесення змін, місцезнаходження ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" відповідно до даних Єдиного державного реєстру було зареєстровано за адресою: Вінницька обл.. м. Вінниця, вул. Майбороди Дмитра, буд. 5. каб. 508. Саме тому заявник звернувся із заявою про проведення державної реєстрації змін до реєстратора (приватного нотаріуса) за територіальним принципом в межах Вінницької області.

Також, колегія суддів акцентує увагу на тому, що підпунктом ґ частини 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю (крім відповідної заяви та квитанції про сплату адміністративного збору) подається один із таких документів, зокрема, акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

У свою чергу, Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" було оформлено з дотриманням вимог абзацу 19 ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо нотаріального засвідчення підписів сторін на ньому, у тому числі нотаріального засвідчення підпису заставодавця ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" був поданий приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н. В. вичерпний перелік документів, передбачений ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", що є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД".

Враховуючи наведене, у державного реєстратора - приватного нотаріуса Миронюк Н.В. не було підстав, передбачених ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для відмови ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" у проведенні державної реєстрації відповідних змін.

Щодо висновку суду першої інстанції про обрання позивачем неналежного способу захисту, колегія суддів звертає увагу, що вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення позивача до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками (подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05. 06.2018р. у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019р. у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019р. у справі № 916/3156/17 та інших).

Позивачем обрано спосіб захисту свого майнового права шляхом подання віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і у порядку, встановленому законом.

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, в даному випадку, за змістом ст.387 ЦК України, витребування спірної частки у статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" допускається у разі, якщо ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділо такою часткою.

Колегія суддів звертає увагу, що ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" набуло право власності на частку в статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" на законних підставах.

Як вже було зазначено вище, 25.11.2021 між АТ "ПУМБ" та фінансовою компанією ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" було укладено Договір про відступлення прав вимоги №117//61, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваль К.О. за реєстровим № 2034, згідно з яким AT "ПУМБ" частково відступило на користь ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" належні йому права вимоги до позичальника ТОВ "ДІВА-АГРОЛАН" за Кредитним договором в розмірі 775 327 грн., а також права вимоги за Договором застави №КІЕ-ЧСК-10395/2 (частки у статутному капіталі товариства) від 24.09.2021, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала в заставу Банку належну їй частку у статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД".

В подальшому новий заставодержатель ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" звернуло стягнення на Предмет застави шляхом набуття його у власність на підставі вказаного вище Договору застави частки в статутному капіталі та звернулося до державного реєстратора - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В., який 24.12.2021р. зареєстрував за ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" право на частку у статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі.

Таким чином, ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" набуло у власність 100% частки в статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" в рамках діючого законодавства України на підставі відповідного Договору застави частки у статутному капіталі та Акту приймання-передачі до нього, укладених з позивачем, тому підстави для витребування майна, передбачені ст. 387 ЦК України, - відсутні.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що існування між сторонами договірних правовідносин виключає можливість витребування майна на підставі положень статей 387, 388 ЦК України. Зокрема, у своїх правових висновках Верховний Суд вказав, що витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору (постанови Верховного Суду від 18.05.2020 у справі № 381/3165/17, від 20.05.2020 у справі № 522/11473/15-ц, від 22.10.2020 у справі № 752/11904/17 та інших).

У свою чергу, посилання апелянта в заяві про зміну предмета позову та у апеляційній скарзі на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року справі № 923/876/16 є безпідставним, оскільки у справі, яка розглядалась Великою Палатою, частка у статутному капіталі товариства вибула із володіння власника (учасника) товариства не на підставі договору, а на підставі протиправних рішень загальних зборів учасників товариства, які оскаржувалися позивачем у справі.

Колегією суддів встановлено, що договір застави частки у статутному капіталі та Акт приймання-передачі частки до нього станом на дату реєстрації за ТОВ "РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС" права на частку в статутному капіталі ТОВ "CAT. СЕРВІС АГРО ТРЕЙД" були дійсними та станом на поточну дату не визнані судом недійсними.

Враховуючи викладене, неналежний та неефективний спосіб судового захисту також є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові, а тому місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

У апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.05.2023р. у справі №902/1000/22 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/1000/22 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "13" жовтня 2023 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.