Рішення

від 09.04.2024 по справі 371/741/22

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.04.2024 Єдиний унікальний № 371/741/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Миронівка

ЄУН 371/741/22

Провадження № 2-др/371/1/24

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі:

секретаря судових засідань Литвин С.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача

Миронівської міської ради Лях В.М.,

представника відповідача

СФГ «Панчук» Почерняк І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката Швачки Вікторії Юріївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, Селянського (фермерського) господарства «Панчук» про витребування земельної ділянки, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

У С Т А Н О В И В :

13 лютого 2024 року Миронівським районним судом Київської області розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, Селянського (фермерського) господарства «Панчук» про витребування земельної ділянки, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

За результатами розгляду цивільної справи позовні вимоги задоволено повністю:

Витребувано у Миронівської міської ради Обухівського району Київської області на користь ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3222985900:02:001:0246 загальною площею 4,2701 га;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 03 жовтня 2017 року між Потіцькою сільською радою та Селянським (фермерським) господарством «Панчук» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222985900:02:001:0246 загальною площею 4,2701 га;

Стягнуто з Миронівської міської ради Обухівського району Київської області на користь держави судові витрати у виді судового збору у розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок;

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «Панчук» на користь держави судові витрати у виді судового збору у розмірі 496 (чотириста дев?яносто шість) гривень 20 копійок.

20 лютого 2024 року від представника позивача адвоката Швачки В.Ю. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, за змістом якої вона просить ухвалити додаткове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат та стягнути з Миронівської міської ради Обухівського району Київської області та СФГ «Панчук» на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29500,00 грн.

До вказаної заяви представник позивача додала докази, які підтверджують витрати позивача на правничу допомогу, у виді договору про надання правової допомоги від 16 серпня 2022 року, укладеного між ОСОБА_3 та Адвокатським об?єднанням «Юридичні технології», акта від 12 лютого 2024 року про надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 16 серпня 2022 року та розрахунку вартості послуг, наданих адвокатським об?єднанням.

Заяву обґрунтувала тими обставинами, що ОСОБА_3 та АО «Юридичні технології» 16 серпня 2022 року укладено договір про надання правничої допомоги. Згідно з умовами вказаного договору, адвокатське об?єднання зобов?язалося надати ОСОБА_3 правову допомогу щодо захисту її прав як спадкоємця ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Також в договорі узгоджено, що за надання правової допомоги ОСОБА_3 сплачує винагороду, розмір якої визначається відповідно до кількості годин, витрачених адвокатом на надання правової допомоги. Розмір оплати за одну годину роботи адвоката складає 2000,00 грн. Участь адвоката у судовому засіданні оплачується з урахуванням вартості одного судодня (перебування адвоката у суді до 3 годин, у тому числі очікування судового засідання) 2500,00 грн, у разі перебування понад чотири години кожна наступна година 500,00 грн.

Правнича допомога надавалася адвокатом Швачкою В.Ю. Питання розподілу судових витрат під час ухвалення рішення Миронівського районногосуду Київськоїобласті від13лютого 2024року невирішувалося. Представник позивача в судовому засіданні 12 лютого 2024 року до закінчення судових дебатів зробила заяву про те, що докази понесених позивачем ОСОБА_3 судових витрат на правничу допомогу адвоката будуть подані протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду.

Факт виконання зобов?язань за договором підтверджується актом надання праової допомоги відповідно до пункту 3.2. договору від 16 серпня 2022 року, в якому відображено кількість фактично витраченого часу адвоката на надання правничої допомоги та загальну суму вартості наданих послуг у розмірі 29500,00 грн. Позивачу було надано наступну правову (правничу) допомогу: аналіз документів, підготовка та оформлення позовної заяви до Миронівського районного суду Київської області у порядку статті 1280 ЦК України 12000,00 грн (2000,00 грн/год х 6 год.); підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 15 листопада 2022 року у справі № 371/741/22 8000,00 грн (2000,00 грн/год х 4 год.); підготовка та подання клопотання про долучення доказів по справі 2000,00 грн (2000,00 грн/год х 1 год.); участь в судових засіданнях 15 листопада 2022 року, 18 грудня 2023 року, 12 лютого 2024 року 7500,00 грн (2500,00 грн./судодень х 3 судодні).

Вказані витрати просила стягнути з Миронівської міської ради та СФГ «Панчук», посилаючись на правила статей 133, 137, 141, 270 ЦПК України.

21 березня 2024 року від представника відповідача СФГ «Панчук» надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат та клопотання про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

У клопотанні про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення представник СФГ «Панчук» вказала на те, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення подана з пропуском строку, встановленого частиною 8 статті 141 ЦПК України, оскільки заява, яка надійшла на адресу СФГ «Панчук» 11 березня 2024 року, датована адвокатом Швачкою В.Ю. 20 лютого 2024 року (на заяві міститься зазначення «Документ сформований в системі «Електронний суд» 20 лютого 2024 року). Рішення суду ухвалене 13 лютого 2024 року, а заяву про ухвалення додаткового рішення подано 20 лютого 2024 року. Представник позивача не просила поновити пропущений строк, така заява з доказами подана поза межами визначеного процесуальним законом п?ятиденного строку і підлягає залишенню без розгляду. Тому з урахуванням висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 369/7551/21, заявник пропустив строк подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, факт ознайомлення заявника з судовим рішенням 15 лютого 2024 року не впливає на перебіг процесуального строку, встановленого частиною восьмоюстатті 141 ЦПК України, що унеможливлює його поновлення.

Вказала, що до складу витрат, які позивач просить стягнути із відповідачів, безпідставно включено вартість послуг із підготовки та подання апеляційної скарги на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 15 листопада 2022 року, оскільки питання про стягнення витрат за таким провадженням мало вирішуватися Київським апеляційним судом при розгляді поданої позивачем апеляційної скарги. Тому у будь якому разі вартість таких послуг у розмірі 8000,00 грн має бути виключена із розрахунку.

Також зазначила, що визначений в пункті 3.1 договору про надання правової допомоги розмір гонорару у розмірі 2000,00 грн за 1 годину роботи адвоката, є нетиповим для договірних відносин за договорами про надання АО «Юридичні технології» правничої допомоги, та завищений практично удвічі у порівнянні із іншими договорами, що укладалися між цим АО та клієнтами фізичними особами. Зокрема, у справах № 371/1380/17 та № 371/476/21 вартість послуг визначалася у розмірі 1059,00 грн/1 год. та 1342,00 грн/1 год.

Вважає, що є завищеним вказаний в акті час (шість годин) на підготовку та оформлення позовної заяви до Миронівського районного суду в порядку статті 1280 ЦК України, оскільки позов складено та підписано позивачем в порядку самопредставництва та складається з шести аркушів. Також вказала, що ЦПК України не передбачено подання стороною такого процесуального документа як клопотання про долучення доказів по справі, на яку витрачено одну годину. Подання клопотань це право сторони, а всі докази позивачу слід було подати одночасно із позовом. Тому витрати на підготовку такого клопотання не відповідають критеріям необхідності та неминучості їх понесення, оскільки позивач подав документ, необхідність подання якого не не передбачена процесуальним законодавством, із пропуском встановленого строку без клопотання про його поновлення та із порядком його подання, адже відповідач не отримував зазначеного клопотання.

Посилаючись на правила статей 43, 44, 49, 137 ЦПК України та висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17 та від 06 листопада 2023 року у справі № 938/466/21, а також постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі 922/1964/21, від 12 травня 2020 року у справі 904/4507/18, практику Європейського суду з прав людини щодо відшкодування судових витрат у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», просила відмовити у задоволенні заяви про позивача про стягнення судових витрат.

25 березня 2024 року від представника відповідача Миронівської міської ради надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат. В клопотанні Миронівський міський голова ОСОБА_6 вказав, що рішення суду ухвалене 13 лютого 2024 року, а заява про ухвалення додаткового рішення подана через систему Електронний суд 20 лютого 2024 року. Представник позивача не просила поновити пропущений строк. Тому наявні підстави для залишення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат без розгляду з підстав пропуску позивачем визначеного частиною 8 статті 141 ЦПК України строку подання доказів понесених судових витрат.

01 квітня 2024 року від представника відповідача Миронівської міської ради надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат, зміст якого є ідентичним запереченням, поданим 21 березня 2024 року представником відповідача СФГ «Панчук».

Позивач в судове засідання не з?явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належно.

В судовому засідання представник позивача адвокат Швачка В.Ю. заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених у заяві про ухвалення додаткового рішення. Додатково пояснила, що під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення суду сторони були відсутні. Нормами законодавства не встановлено, з якого часу слід відраховувати п?ятиденний строк. В Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься інформація про те, що загальний доступ до короткого тексту рішення суду надано 15 лютого 2024 року, а доступ до повного тексту рішення надано 19 лютого 2024 року. Раніше позивач не міг дізнатися про наявність тексту вказаного рішення, тому вважає, що заяву подано з дотриманням встановленого строку. Вказала, що повідомлення про надходження рішень в підсистемі «Електронний суд» надходять не завжди вчасно. Тому вважає, що доступ до змісту рішення учасник справи має лише з дня оприлюднення в Єдиному реєстрі судових рішень. Щодо тверджень відповідачів про безпідставність заявлених до стягнення витрат на надання правничої допомоги з написання апеляційної скарги, вказала на положення частини 13 статті 141 ЦПК України. Зокрема, вважає, що суд апеляційної інстанції має право приймати рішення щодо розподілу судових витрат лише в тому випадку, якщо вони змінюють рішення першої інстанції або ухвалюють нове рішення, не направляючи справу на новий розгляд.

Представник відповідача Миронівської міської ради в судовому засіданні вказала на наявність підстав для залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат та заперечила проти стягнення судових витрат з підстав, викладених у поданих до суду 25 березня 2024 року клопотанні та запереченнях від 01 квітня 2024 року. Додатково пояснила, що зміст рішення суду був доступним в підсистемі «Електронний суд» 13 лютого 2024 року. Представник позивача зареєстрована в підсистемі «Електронний суд», тому щонайменше з 14 лютого 2024 року мала можливість ознайомитися з таким рішенням. Враховуючи правила статті 141 ЦПК України, докази понесених судових витрат необхідно було надати до 18 лютого 2024 року. Посилання представника позивача на те, що зміст рішення їй став відомий з Єдиного реєстру судових рішень є безпідставними.

Представник відповідача СФГ «Панчук» в судовому засіданні вказала на наявність підстав для залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат та заперечила проти стягнення судових витрат з підстав, викладених у поданих до суду 21 березня 2024 року клопотанні та запереченнях. Додатково пояснила, що п?ятиденний строк для подання доказів про понесені витрати, визначений частиною 8 статті 141 ЦПК України, починає відраховуватися з дня ухвалення рішення суду. Дата ухвалення рішення - 13 лютого 2024 року, тому заява про ухвалення додаткового рішення подана з пропуском строку. Клопотання про поновлення строку не заявлене.

Щодо клопотання відповідачів про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, докази про розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються стороною до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Миронівський районний суд Київської області під час ухвалення судового рішення від 13лютого 2024року питання про розподіл судових витрат у виді понесених позивачем витрат на надання правничої допомоги не вирішував.

Разом зтим,представник позивача,у відповідностідо вимогчастини 8статті 141ЦПК України,до закінченнясудових дебатівусно зробила відповідну заяву про подання доказів щодо розміру витрат та 20 лютого 2024 року подала заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, до якої додала докази, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат.

Частиною 5 статті 168 ЦПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 Об?єднана палата Касаційного цивільного суду вказала, що слід розмежовувати порядок проголошення судового рішення (скороченого або повного) у разі явки учасників справи у судове засідання та складання повного судового рішення, за відсутності учасників справи. Порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено;

загальний порядок ухвалення рішення застосовується, якщо розгляд справи відбувся з викликом учасників і вони брали участь у судовому засіданні. Зокрема, суд виходить до нарадчої кімнати (частина першастатті 244 ЦПК України); у нарадчій кімнаті суд приймає, складає та підписує рішення (повне чи скорочене) (частина другастатті 259 ЦПК України); повернувшись із нарадчої кімнати, суд проголошує рішення (повне чи скорочене) (частина першастатті 268 ЦПК України); датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене) (перше речення частини п`ятоїстатті 268 ЦПК України); копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення (частина першастатті 272 ЦПК України); у разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення (частина другастатті 272 ЦПК України); у разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення (частина шостастатті 268 ЦПК України). Проголошення судового рішення передбачає надання публічності такому рішенню, дотримуючись принципу гласності судового процесу. Тобто проголошення судового рішення відбувається публічно або у закритому судовому засіданні лише під час перебування учасників справи у судовому засіданні у залі суду;

у разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з?явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четвертастатті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятоїстатті 268 ЦПК України);

у передбачених нормамиЦПК Українивипадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з?явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не зявились всі учасники такої справи;

з урахуванням розумності положення частини пятоїстатті 268 ЦПК Українислід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

У судовому засіданні, яке відбулося 12 лютого 2024 року, після судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення і вийшов з нарадчої кімнати 13 лютого 2024 року. Тож вступна і резолютивна частини рішення фактично прийняті 13 лютого 2024 року, у цей день завершився розгляд цивільної справи. У зв?язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання під час виходу суду з нарадчої кімнати, таке судове засідання проводилося без їх участі, і, у відповідності до приписів частини 4 статті 268 ЦПК України, судове рішення не проголошувалося, тому і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини 5статті 268 ЦПК України).

Повний текст судового рішення складений 16 лютого 2024 року, тому, з урахуванням приписів частини 8 статті 141, частини 5 статті 168 ЦПК України та висновків Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11, докази, які підтверджують витрати позивача на правничу допомогу, подані представником позивача в межах п?ятиденного строку після ухвалення рішення суду.

Відтак у суду відсутні підстави для залишення без розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі та часткового задоволення вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат, понесених нею в зв?зку з отриманням професійної правничої допомоги.

За правилом статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 3,4 статті 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу регламентовано у пункті 2 частини 3 статті 133, статтях 137, 141 ЦПК України.

За правилами статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За положеннями частини 3 вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 6 статті 137 ЦПК України, обовязок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК України,при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже,ЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об?єднання) зобов?язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного вище Закону).

При стягненні витрат на правничу допомогу суд враховує, що особа, яка таку допомогу надавала, є адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

В матеріалах справи наявні копія ордеру серії АА № 1243179 від 12 жовтня 2022 року, виданого Адвокатським об?єднанням «Юридичні технології» на надання правничої допомоги ОСОБА_3 адвокатом Швачкою В.Ю. на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 16 серпня 2022 року (том 1 а.с. 74), копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2481 від 23 лютого 2006 року, копія посвідчення адвоката Швачки В.Ю. (том 1 а.с. 75).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представник позивача разом із заявою про ухвалення додаткового рішення надала копію договору № б/н від 16 серпня 2022 року про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_3 та АО «Юридичні технології» (том 2 а.с. 44-46), копію акту надання правової допомоги від 12 лютого 2024 року до договору про надання правової допомоги від 16 серпня 2022 року (том 2 а.с. 46, зворотній бік), копія розрахунку вартості послуг від 12 лютого 2024 року (том 2 а.с. 47).

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. договору № б/н про надання правової допомоги від 16 серпня 2022 року, за надання правової допомоги замовник сплачує Адвокатському об?єднанню винагороду. Розмір винагороди визначається відповідно до кількості годин, витрачених адвокатом на надання правової допомоги. Розмір оплати за годину роботи адвоката складає 2000,00 грн, крім участі у судових засіданнях. Участь адвокатау судовомузасіданні оплачуєтьсяз урахуваннямвартості одногосудодня (перебуванняадвоката усуді до3годин,у томучислі очікуваннясудового засідання) 2500,00грн,у разіперебування понадчотири годиникожна наступнагодина 500,00грн. Факт виконання зобов?язань за договором підтверджується актом наданих послуг, підписаних сторонами.

Строки та порядок сплати винагороди в договорі про надання правової допомоги від 16 серпня 2022 року сторонами не узгоджені.

З акту наданих послуг та розрахунку вартості послуг від 12 лютого 2024 року вбачається, що ОСОБА_3 та Адвокатським об?єднанням погоджено наданий обсяг та вартість правничої допомоги у справі № 371/741/22, а саме підготовка процесуальних документів та участь у судових засіданнях у суді першої інстанції. Вартість послуг, наданих Адвокатським об?єднанням, становить 29500,00 грн. Детальний розрахунок вартості наданих послуг визначено сторонами в додатку до Акту (том 2 а.с. 47).

Наданий представником позивача розрахунок вартості послуг від 12 лютого 2024 року містить детальний опис наданих послуг та здійснених витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги. Крім того, вказаний розрахунок містить вартість наданих послуг з правничої допомоги та розрахунок вказаної вартості.

Зокрема, сторонами погоджено наступний перелік наданих послуг:

аналіз документів, підготовка та оформлення позовної заяви до Миронівського районного суду Київської області у порядку статті 1280 ЦК України (вартість послуги- 2000,00 грн/год х 6 год=12000,00 грн;

підготовки та подання апеляційної скарги на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 15 листопада 2022 року у справі № 371/741/22 (вартість послуги- 2000,00 грн/год х 4 год=8000,00 грн);

підготовка та подання клопотання про долучення доказів у справі № 371/741/22 (вартість послуги- 2000,00 грн/год х 1 год=2000,00 грн);

представництво інтересів у суді (участь у судових засіданнях у справі 371/741/22 15 листопада 2022 року, 18 грудня 2023 року, 12 лютого 2024 року (вартість послуги- 2500,00 грн х 3 судодня=75000,00 грн).

Платіжний документ, який підтверджує оплату послуг, узгоджених в акті та розрахунку, до матеріалів справи не долучений.

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/дії/бездіяльність обох сторін.

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв?язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов?язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Застосування відповідних положень статті 134 ЦПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників.

За правилом статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З доданого до заяви про ухвалення додаткового рішення договору про надання правової допомоги вбачається, що він укладений 16 серпня 2022 року. Подана 19 серпня 2022 року позовна заява підписана ОСОБА_3 .

В позовній заяві позивач навела попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат позивача у розмірі 25000,00 грн та зазначила про факт надання їй професійної правничої допомоги. Разом з тим позивач не зазначила в позовній заяві про наявність між нею та АО «Юридичні технології» договору про надання правничої допомоги, незважаючи на наявність такого на дату його укладення. Також позивач в позовній заяві не вказала про факт надання їй правничої допомоги у виді аналізу документів, підготовки та оформлення позовної заяви до Миронівського районного суду Київської області у порядку статті 1280 ЦК України, не навела розрахунку витрат на правничу допомогу, які вона понесла в зв?язку з підготовкою позовної заяви. Інформації про те, хто є надавачем професійної правничої допомоги, які позивач понесла в зв?язку з підготовкою позовної заяви, позовна заява не містить. Докази про надання професійної правничої допомоги АО «Юридичні технології» на момент звернення позивача до суду з позовною заявою до позовної заяви не додані.

Заявляючи усно про подання доказів на підтвердження судових витрат після ухвалення рішення у справі, представник позивача не вказала поважних причин, з яких такі докази не були подані разом з першою заявою по суті спору та не можуть бути подані до закінчення судових дебатів. У заяві про ухвалення додаткового рішення також відсутні посилання на поважність причин неподання доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у виді аналізу документів, підготовки та оформлення позовної заяви до Миронівського районного суду Київської області у порядку статті 1280 ЦК України з першою заявою по суті спору (позовною заявою), а також - до закінчення судових дебатів.

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою першої заяви по суті спору (як позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, так і відзиву), оскільки з огляду на статтю 134 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Факт неподання позивачем разом з першою заявою по суті та до закінчення судових дебатів без поважних причин доказів на підтвердження понесення судових витрат у виді аналізу документів, підготовки та оформлення позовної заяви до Миронівського районного суду Київської області у порядку статті 1280 ЦК України, з урахуванням відсутності доказів про строки та порядок оплати таких витрат та доказів фактичної оплати таких витрат, свідчить про недотримання позивачем приписів статті 134, 141, 246 ЦПК України та викликає обґрунтовані сумніви у наданні позивачу правничої допомоги у виді аналізу документів, підготовки та оформлення позовної заяви АО «Юридичні технології» та у дійсності понесення відповідних витрат.

В матеріалахсправи наявніпідготовлені представникомпозивача документиз процесуальнихпитань увиді клопотання про долученння доказів на 1 аркуші та апеляційної скарги на 3 арк, складених представником позивача адвокатом Швачкою В.Ю. (том 1, а.с.133-135, 181-182).

Суд вважає слушними заперечення представників відповідача про те, що не підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу, що складаються з витрат на підготовку клопотання про приєднання доказів та підготовку апеляційної скарги на ухвалу суду з огляду на таке.

Підпунктами «б»,«в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України визначено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу витрат, понесених у зв?язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відтак особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв?язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені. Розподіл витрат у зв?язку з переглядом справи є відмінним від нового розподілу судових витрат, понесених у зв?язку з розглядом справи у суді першої інстанції. Тож розподіл судових витрат, понесених у зв?язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється судом апеляційної інстанції під час ухвалення рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

Звернення позивачадо судуапеляційної інстанціїз апеляційноюскаргою наухвалу судувід 15листопада 2022року спричиненоне діямивідповідача,а висновкамисуду першоїінстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі.

Витрати позивача на підготовку представником позивача клопотання про приєднання доказів у справі не відповідають критеріям необхідності, оскільки подання такого процесуального документу не викликане поведінкою/дією/бездіяльністю відповідачів. Подання клопотання про долучення доказів, які не були долучені до позовної заяви, є наслідком реалізації позивачем свого процесуального права, яке не використане нею під час подання першої заяви по суті спору.

Матеріалами справи підтверджується участь представника позивача адвоката Швачки В.Ю. у судових засіданнях 14 листопада 2022 року, 18 грудня 2023 року, 12 лютого 2024 року. Розмір витрат на правничу допомогу у виді представництва позивача в суді склав 7500,00 грн (2500,00 грн/судодень х 3 судодні).

Суд вважає, що такі витрати відповідають критеріям дійсності, необхідності, а також критеріям розумності їх розміру. Суд прийняв до уваги, що сторони не могли попередньо передбачити кількість судових засідань, а також те, що остаточне погодження такої кількості сторонами могло відбутися лише 12 лютого 2024 року.

Враховуючи критерії реальності витрат на правничу допомогу (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що такі витрати підлягають стягненню з відповідачів.

Вимоги про стягнення витрат, пов?язаних з участю представника позивача адвоката Швачки В.Ю. в судових засіданнях у загальному розмірі 7500,00 грн. є обґрунтованими.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, з відповідачів Миронівської міської ради та СФГ «Панчук» на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3750 гривень 00 копійок з кожного (7500,00/2).

Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката Швачки Вікторії Юріївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, Селянського (фермерського) господарства «Панчук» про витребування земельної ділянки, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, задовольнити частково.

Стягнути з Миронівської міської ради Обухівського району Київської області на користь ОСОБА_3 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3750 (три тисячі сімсот п?ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Панчук» на користь ОСОБА_3 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3750 (три тисячі сімсот п?ятдесят) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення.

Апеляційна скаргаподається безпосередньодо судуапеляційної інстанції.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач :

ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .

Відповідачі :

Миронівська міська рада Обухівського району Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця знаходження: будинок під номером 48, вулиця Соборності, місто Миронівка, Обухівський район, Київська область.

Селянське (фермерське) господарство «Панчук», ідентифікаційний код 20594881, адреса місцезнаходження: село Тулинці, Обухівський район, Київська область.

Повний текст додаткового судового рішення складено 09 квітня 2024 року.

Суддя Л.О. Капшук