Рішення

від 16.02.2024 по справі 761/17064/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17064/23

Провадження № 2/761/2441/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва, у складі:

головуючого судді Юзькової Л.В.

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус" про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття (затоплення) квартири,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям (затопленням) квартири. Заява мотивова тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . 15.08.2022 о 02:00 її квартиру було затоплено водою з квартири, яка знаходилась поверхом вище (квартири АДРЕСА_2 ) внаслідок пошкодження мережі холодної води, де мешкає відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним актом ТОВ «Керуючої компанії «Статус». Згідно з висновком експерта вартість ремонтно-відновлювальних робіт затопленої квартири складає 215 978,00 грн. У добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодувати завдану шкоду, тому позивач змушений звернутись до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму майнових збитків у розмірі 215 978,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.05.2023 року відповідно до ст.ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, як свідчать матеріали позову просить розглядати справу за її вдсутності. Заперечень щодо ухвалення заочного рішення в адресу суду не надходило.

Відповідач, будучи належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі, у встановленому законом порядку відзив на позов не подавла, в судове засідання не з`явилась.

За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. ст. 223,280 ЦПК України, за відсутності заперечень сторони позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, згідно з роз`ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Договором купівлі-продажу від 10.11.2016 р., зареєстрованого за №2049, за яким ОСОБА_1 є покупцем вказаної вище квартири; а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.11.2016 №72742506.

5 серпня 2022 року о 02 годині 00 хвилин було здійснено залиття (затоплення) квартири АДРЕСА_4 (3-й поверх), - внаслідок пошкодження мережі холодної води в середині квартири N? 29 (8 поверх) цього ж будинку.

Зазначена обстапвина зафіксована Актом про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 08 вересня 2022 року, складеним та затвердженим Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» , що обслуговує внутрішньо будинкові системи відповідно до укладеного з Позивачем Договору №41410040 від 14.11.2016 (копія наявна в матеріалах справи).

Власником квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №312804217 від 19.10.2022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 752836480000.

За змістом вищевказаного Акту про залиття, комісією у складі головного інженера виконавця послуг, заступника головного інженера, заступника директора ТОВ «Керуюча компанія «Статус» та в присутності власника квартири АДРЕСА_4 (Позивача), встановлено: ????15.08.2022 о 02:00 за зверненням адміністратора будинку було зафіксовано термінову заяву на виклик сантехніка для усунення протікання води, виявленого на 8 поверсі у квартирі АДРЕСА_2 ; ???причиною залиття квартири АДРЕСА_4 (3 поверх) стало пошкодження мережі холодної води в середині квартири АДРЕСА_2 (8 поверх) внаслідок розриву корпусу фільтра холодної води, який розташований на початку внутрішнього квартирного трубопроводу; при огляді квартири АДРЕСА_4 встановлено перелік пошкоджень: деформовано покриття підлоги (ламінат) у двох кімнатах, площею приблизно 46 кв. м.; ??пошкодження нижньої частини трьох дверних коробок та лиштви; ??пошкодження оздоблення стіни (відшарування шпалер) та підлогового плінтуса довжиною 32 кв. м.; пошкодження вбудованих меблів гардеробної кімнати.

Вартість ремонтно-відновлювальних робіт для усунення пошкоджень, заподіяних внаслідок залиття належної позивачу квартири, становить 215 978,00 грн., що підтверджується Звітом про експертну оцінки розміру збитків при затопленні квартири №б/н від 06.09.2022, виконаним Суб`єктом оцінювачної діяльності оцінювач ОСОБА_3 (копія наявна в матеріалах справи).

За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В свою чергу частиною 2 ст. 1166 ЦК України визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Даний висновок зроблено КЦС ВС у постанові від 13.11.2019 року у рамках розгляду цивільної справи 757/31418/15-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Враховуючи презумпцію винуватості, встановлену ч. 2 ст. 1166 ЦК України саме відповідач зобов`язаний надати докази у підтвердження того факту, що залиття квартири позивача відбулось не з вини мешканця квартири АДРЕСА_6 .

Доказів на спростування вказаного висновку суду під час розгляду справи отримано не було.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому за положеннями ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В свою чергу за положеннями ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Факт пошкоджень квартири АДРЕСА_1 та заподіяння збитків, а також їх розмір, підтверджено позивачем належними та допустимими доказами, а саме: зазначеними вище актами про залиття, а також звітом про експертну оцінку розміру збитків при затопленні квартири, в ході якого визначено розмір завданої майнової шкоди.

Так, доказами відповідно до положень ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відтак, судом приймається до уваги Звітм про експертну оцінки розміру збитків при затопленні квартири №б/н від 06.09.2022, виконаний Суб`єктом оцінювачної діяльності оцінювач ОСОБА_3 , за яким розмір заподіяної позивачу шкоди внаслідок залиття квартири становить 215 978,00 грн. та вважає за можливе покласти його в основу рішення, з огляду на те, що він не спростований відповідачем.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Представник позивача також просить стягнути з відовідача судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу. Разом з тим, зазначиав, що робить заяву про намір подання доказів витрат на правничу допомогу у процесуальний строк, встановлений абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 76-80, 141, 223, 258, 259, 263-268, 279, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 322, 1166, 1167, 1192 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус" про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття (затоплення) квартиризадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса:и АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_8 ) заподіяну внаслідок залиття квартири матеріальну шкоду в розмірі 215 978 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса:и АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_8 ) судовий збір у розмірі 2 159 грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення суду складено 16 лютого 2024 року.

Суддя: