Рішення

від 09.04.2024 по справі 587/3164/23

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/3164/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «.Вавілон.», приватний виконавець Боруца Тетяна Миколаївна, про визнання права власності на автомобіль та зняття арешту з майна

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на транспортний засіб моделі ВАЗ 21154, 2012 року випуску (VIN, № кузова НОМЕР_1 ), номерний знак НОМЕР_2 та зняти арешт, накладений приватним виконавцем Боруца Т.М. з транспортного засобу моделі ВАЗ 21154, 2012 року випуску (VIN, № кузова НОМЕР_1 ), номерний знак НОМЕР_2 .

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 20.07.2023 року відповідач ОСОБА_2 уклав з ТОВ «.ВАВІЛОН.» договір комісії №6436/23/1/045311 від 20.07.2023 року для продажу транспортного засобу моделі ВАЗ 21154, 2012 року випуску (VIN, № кузова НОМЕР_1 ), номерний знак НОМЕР_2 . 21.07.2023 року позивач ОСОБА_1 та ТОВ «.ВАВІЛОН.» уклали договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6436/23/011101 від 21.07.2023, відповідно до якого продавець повинен передати у власність ОСОБА_1 транспортний засіб моделі ВАЗ 21154, 2012 року випуску (VIN, № кузова НОМЕР_1 ), номерний знак НОМЕР_2 . Згідно з п. 3.1. зазначеного Договору, за домовленістю сторін ціна зазначеного транспортного засобу складає 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 коп. Відповідно до інформаційної картки ТЗ, станом на 20.07.2023 року обмеження за наявними базами та реєстрами відсутні. Після укладення вказаного договору ОСОБА_1 отримала у повне користування, розпорядження та володіння зазначений транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу попереднього власника НОМЕР_3 . Наприкінці жовтня 2023 року позивач звернулася до Сервісного центру МВС з метою реєстрації транспортного засобу на неї як нового власника та отримання нового свідоцтва про реєстрацію, проте їй повідомили, що провести реєстраційні дії неможливо, оскільки автомобіль перебуває в арешті за виконавчим провадженням, відкритим на попереднього власника. А тому, вважає, що її права як власника автомобіля порушені, у зв`язку з чим звертається до суду з вимогою визнати за нею право власності на спірний автомобіль та зняти з нього арешт.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, від представника ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, відзиву на позов не подав.

Від представника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» Сірочук І.В. у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника банку з урахуванням надісланих письмових пояснень по справі.

Представник третьої особи ТОВ «.Вавілон.» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.

Третя особа приватний виконавець Боруца Т.М. в судове засідання не з`явилася, у матеріалах справи міститься пояснення щодо позову, в яких просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви та розгляд справи проводити без її участі.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 20.07.2023 року ОСОБА_2 , як власник транспортного засобу моделі ВАЗ 21154, 2012 року випуску (VIN, № кузова НОМЕР_1 ), номерний знак НОМЕР_2 , уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «.ВАВІЛОН.» договір комісії №6436/23/1/045311 від 20.07.2023 року для продажу зазначеного транспортного засобу (а.с. 12).

Згідно акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №6436/23/1/045311 від 20.07.2023 року автомобіль ВАЗ 21154, 2012 року випуску (VIN, № кузова НОМЕР_1 ) придатний до продажу (а.с. 13).

21.07.2023року ОСОБА_1 , з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «.ВАВІЛОН.», з іншої сторони, уклали договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6436/23/011101 від 21.07.2023 року (а.с. 15).

Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору, продавець повинен передати у власність ОСОБА_1 транспортний засіб моделі ВАЗ 21154, 2012 року випуску (VIN, № кузова НОМЕР_1 ), номерний знак НОМЕР_2 . Згідно з п. 3.1. зазначеного Договору, за домовленістю сторін ціна зазначеного транспортного засобу складає 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 коп. Відповідно до п. 2.2. Договору, покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу.

Відповідно до інформаційної картки транспортного засобу, станом на 20.07.2023 року обмеження за наявними базами та реєстрами відсутні (а.с. 14).

Згідно акту огляду реалізованого транспортного засобу №6436/23/011101 від 21.07.2023 року на підставі договору купівлі-продажу №6436/23/011101 від 21.07.2023 року, транспортний засіб було передано ОСОБА_1 ,тобто вонаотримала у своє повне користування, розпорядження та володіння транспортний засіб моделі ВАЗ 21154, 2012 року випуску (VIN, № кузова НОМЕР_1 ), номерний знак НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу попереднього власника НОМЕР_3 (а.с. 16).

На електронний запит позивача Головний сервісний центр МВС листом №31/5531-2037-2024 від 24.01.2024 року надав відповідь, що відповідальною особою ТОВ «.ВАВІЛОН.» 21.07.2023 року до електронного реєстру внесена інформація про акт огляду та Договір купівлі-продажу від 21.07.2023 року №6436/23/011101 (а.с. 68).

При зверненні ОСОБА_1 до Сервісного центру МВС з метою реєстрації транспортного засобу на неї як нового власника та отримання нового свідоцтва про реєстрацію, стало відомо, що 05.09.2023 року відносно попереднього власника транспортного засобу ОСОБА_2 . приватним виконавцем Боруца Т.М. відкрито виконавче провадження №72682401 та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно (а.с. 35 зв.б., а.с. 36).

Таким чином, наявність обтяження рухомого майна транспортного засобу моделі ВАЗ 21154, 2012 року випуску (VIN, № кузова НОМЕР_1 ), номерний знак НОМЕР_2 , позбавляє позивача можливості реалізовувати свої права як власника.

Згідност. 41 Конституції Українита ч. 1ст.321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановленихКонституцієюта законом.

Відповідно до ч. 1ст.317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно вимогст.319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно дост.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За приписамистатті 59 Закону України "Про виконавче провадження"особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 328 ЦКУкраїни встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

При цьому, діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (Постанова Верховного Суду від 11.12.2019 по справі № 922/1110/18).

Частинами 1, 2статті 334 ЦК Українипередбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно дост. 34 Закону України "Про дорожній рух"(в редакції, чинній станом на день укладання договору купівлі-продажу) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, житлово-комунального господарства, а також тих, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюють, зокрема, великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

На виконання наведених приписівст. 34 Закону України "Про дорожній рух"Кабінетом Міністрів України від 6 січня 2010 року № 8 затверджено Порядок відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів.

Відповідно до положень пунктів 1, 3, 6, 7, 11 цього Порядку цей Порядок визначає процедуру відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування.

Реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація, взяття на облік та зняття з нього технологічного транспортного засобу здійснюється територіальними органами Держпраці.

Юридичні і фізичні особи, іноземні фізичні і юридичні особи, особи без громадянства (що перебувають в Україні на законних підставах), які є власниками технологічних транспортних засобів чи використовують їх на законних підставах, або уповноважені ними особи (далі - власники) зобов`язані зареєструвати зазначені транспортні засоби протягом 10 днів після придбання або виникнення інших законних прав на їх використання, у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України.

Технологічний транспортний засіб, що належить юридичній особі, реєструється за місцезнаходженням органу управління юридичної особи, а той, що належить фізичній особі, за місцем проживання або перебування фізичної особи. Допускається реєстрація технологічного транспортного засобу за місцем його експлуатації, у тому числі того, що перебуває у постійному користуванні або оренді юридичної чи фізичної особи.

Правомірність придбання або використання технологічного транспортного засобу, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, може бути підтверджена будь-якими з наведених документів, зокрема: договором купівлі-продажу, міни, дарування, лізингу, позички, застави, біржовою угодою, договором про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності; договором оренди майна із зазначенням у ньому домовленості між сторонами щодо реєстрації технологічного транспортного засобу за орендарем та доручення на право керування і використання цього транспортного засобу.

Тобто, з системного аналізу наведених правових норм вбачається, що останні визначають не відмінний відст. 334 ЦК Українимомент виникнення у особи права власності на транспортний засіб, а лише обов`язок власника (тобто, особи, яка вже набула майнові права на вказаний об`єкт) здійснити його реєстрацію.

Право власності на рухому річ за договором купівлі-продажу переходить з моменту її передачі покупцю, якщо інше не передбачено законом або договором, згідно з частинами 1, 2статті 334 ЦК України.

У постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 05квітня 2023року усправі №911/1278/20(провадження№ 12-33гс22)вказано:п.7.13. «Отже, як положеннями частини першоїстатті 334 ЦК Українищодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Порушення приписів про державну реєстрацію великотоннажного та технологічного транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном). Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статтей6,627,628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу».

Крім того, у висновках Верховного Суду, в постанові від 10.05.2023 року по справі №761/22937/18 зазначено, що договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщоінше не встановлено договором або законом(частина першастатті 334 ЦК України). Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четвертастатті 334 ЦК України). Критерієм віднесення речей до рухомих визначається можливість їх вільного переміщення у просторі. Автомобіль є рухомою річчю. За загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна. Винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть в договорі самі визначити момент виникнення права власності на рухому річ. Правила частини четвертоїстатті 334 ЦК Українизастосовуються до нерухомих речей. (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суд від 26 квітня 2023 року у справі 569/20334/21 (провадження № 61-474св23).

Відповідно до частини першоїстатті 388 ЦК Україниякщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Відповідно достатті 330 ЦК Україниякщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно достатті 388 цього Кодексумайно не може бути витребуване у нього»;

«Отже, за загальним правилом добросовісний набувач набуває право власності на рухоме майно, яке за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Це правило застосовується і в разі, якщо рухоме майно було відчужене власником, який не має права його відчужувати, оскільки на рухоме майно накладений арешт. Виходячи з загальних засад справедливості, добросовісності та розумності (пункт шістьстатті 3 ЦК України) добросовісний набувач набуває право власності або інше речове право на рухоме майно вільним від прав інших осіб та обтяжень, про які набувач не знав і не мав знати. Подібні висновки щодо набуття прав на нерухоме майно сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (провадження № 14-192цс19, пункт 51), від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19, пункти 37, 38), від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункти 46.1, 46.2), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20, пункти 7.15, 7.16), від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21, пункт 6.46), від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21, пункт 54)».

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, судом встановлено, що 21.07.2023 року з моменту передачі автомобіля у позивача ОСОБА_1 виникло право власності на транспортний засіб моделі ВАЗ 21154, 2012 року випуску (VIN, № кузова НОМЕР_1 ), номерний знак НОМЕР_2 . На момент укладення договору купівлі-продажу спірного автомобіля заборони або інші обтяження були відсутні. Даний договір купівлі-продажу ніким недійсним не визнавався.

Приватним виконавцем Боруца Т.М. відкрито виконавче провадження №72682401 та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно попереднього власника ОСОБА_2 05.09.2023, вже після укладення 21.07.2023 договору-купівлі-продажу автомобіля позивачкою.

Доказів про те, що позивачка є недобросовісним набувачем, про те, що вона знала, що власник не має права відчужувати вказаний автомобіль, суду не надано.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина першастатті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина першастатті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті 89 ЦПК України).

Проте, внаслідок наявності арешту, як типу обтяження майна, ОСОБА_1 позбавлена можливості в повному обсязі користуватися і розпоряджатися належним їй майном та на власний розсуд реалізовувати свої права як власника автомобіля, у зв`язку з чим порушене право позивача підлягає судовому захисту у заявлений спосіб.

За таких обставин, суд дійшов висновки, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.317,319,321, 330, 334,388, 391 ЦК України, ст.ст.4,13, 76-83, 89,264,265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на транспортний засіб моделі ВАЗ 21154, 2012 року випуску (VIN, № кузова НОМЕР_1 ), номерний знак НОМЕР_2 .

Зняти арешт, накладений приватним виконавцем Боруца Тетяною Миколаївною (РНОКПП НОМЕР_5 ; юридична адреса: АДРЕСА_2 ) з транспортного засобу моделі ВАЗ 21154, 2012 року випуску (VIN, № кузова НОМЕР_1 ), номерний знак НОМЕР_2 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.М. Гончаренко