Ухвала

від 08.04.2024 по справі 280/2454/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

08 квітня 2024 року Справа № 280/2454/24 м. ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали адміністративного позову

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до голови Господарського суду Запорізької області Корсуна Віталія Леонідовича (вул.Гетьманська, буд.4, м.Запоріжжя, 69001; код ЄДРПОУ 03500105)

про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до голови Господарського суду Запорізької області ОСОБА_2 (далі відповідач), треті особи: Публічне акціонерне товариство «Запорізький сталепрокатний завод», Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головне управління ДПС у Запорізькій області, Державна податкова служба України, Комунальне підприємство «Водоканал», ОСОБА_3 , Концерн «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомашінвест», Служба безпеки України, у якій позивач просить суд визнати бездіяльність СВП голови господарського суду Запорізької області Віталія Корсуна щодо ненадання публічної інформації протиправною і зобов`язати дати відповіді на кожне питання інформаційного запиту голови комітету кредиторів ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» Анатолія Руденка від 10.01.2024.

Ухвалою від 25.03.2024 суд залишив позовну заяву без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надав позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви від дня одержання вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів сплати судового збору на суму 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) або зазначення підстав звернення з позовом як особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

03.04.2024 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків (вх.№15886), у якій він просить звільнити його від сплати судового збору, зважаючи на важкий фінансовий стан. Також зазначає, що утримує малолітню дитину. До заяви долучено, зокрема, довідку про доходи позивача (пенсії) за 2023 рік, а також податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця.

Розглядаючи вказану заяву про усунення недоліків, суд зважає на наступне.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини другої зазначеної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (частина перша статті 133 КАС України).

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати».

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Європейський суд з прав людини неодноразово, зокрема, у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

Також Європейський суд з прав людини зазначав на необхідності дотримання з однієї сторони балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.

Тобто, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження

При цьому, суд звертає увагу, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.09.2021 по справі №160/12251/20 (адміністративне провадження №К/9901/19150/21) дослідив питання звільнення від сплати судового збору. Так, Суд дійшов висновку, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік, може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків. Разом з тим, така довідка позивачем до суду не надана.

Судом досліджено надану позивачем довідку про доходи, видану ОСОБА_1 як пенсіонеру, та встановлено, що його дохід (виплачені суми пенсії) за 2023 рік складає 32200,00 грн, у той час, як судовий збір за подання даної позовної заяви становить 968,96 грн, тобто розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (32200,00 х 5% = 1610,00).

Відповідно до частини четвертої-п`ятої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так, з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у справі №160/5648/20 судами було встановлено, що позивач має малолітню дитину сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, хоча розмір судового збору (необхідний до сплати за подання цієї позовної заяви) не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, суд ураховує утримання позивачем малолітньої дитини, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що обов`язок зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн є обтяжливим для заявника та ускладнює звернення до суду, через що для забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права такої особи на судовий захист суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.

Інші підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені КАС України, відсутні. Відтак позивачем усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 25.03.2024.

Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб`єктом владних повноважень.

Частиною другою статті 49 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Водночас суд звертає увагу, що саме лише зазначення в позовній заяві певної особи як третьої особи без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу. Щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Позивачем у позовній заяві жодним чином не обґрунтовано підстав для залучення до участі у справі Публічне акціонерне товариство «Запорізький сталепрокатний завод», Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головне управління ДПС у Запорізькій області, Державну податкову службу України, Комунальне підприємство «Водоканал», ОСОБА_3 , Концерн «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомашінвест», Службу безпеки України у якості третіх осіб, не зазначено на які права, обов`язки вказаних осіб може вплинути ухвалене рішення з цього спору та не зазначено, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі, а судом такі підстави не встановлені, у зв`язку з чим суд вказує про необґрунтованість та безпідставність залучення таких осіб до справи.

Частинами першою, другою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої, частини другої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності, суд доходить висновку про можливість її розгляду та вирішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Керуючись статтями 12, 133, 171, 243, 248, 257, 263 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити та звільнити його від сплати судового збору за подання до суду позову у цій адміністративній справі.

Відкрити провадження в адміністративній справі №280/2454/24 за позовом ОСОБА_1 до голови Господарського суду Запорізької області Корсуна Віталія Леонідовича про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Справа розглядатиметься одноособово суддею Мінаєвою Катериною Володимирівною.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини першої статті 261 КАС України у спрощеному позовному провадженні відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Подання відзиву є правом відповідача, однак неподання без поважних причин відзиву суб`єктом владних повноважень може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 162 КАС України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Копію цієї ухвали направити учасникам справи.

Роз`яснити сторонам, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі Судова влада України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію: http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя К.В.Мінаєва