Рішення

від 14.03.2024 по справі 480/8972/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2024 року Суми Справа № 480/8972/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., за участю секретаря судового засідання - Гонтаренко І.І., розглянув у порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕН СИД"

до відповідачів: Головного управління Державної податкової служби в Сумській області;

Головного управління ДПС в Сумській області;

про визнання протиправними та скасування рішень.

Суть спору. Процесуальні дії суду. Заяви сторін.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі від 18.05.2023 № 3200182807006 на суму штрафних санкцій - 4231876,20 грн та № 319918280706 на суму штрафних санкцій - 5100 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фактична перевірка здійснювалася відповідачем за відсутності підстав, які передбачені Податковим кодексом України, оскільки у наказі про проведення фактичної перевірки відсутнє посилання на інформацію про порушення саме позивачем вимог законодавства. Позивач вважає, що в акті фактичної перевірки викладені припущення про можливі порушення податкового законодавства. В акті вказано, що при реалізації підакцизного товару розрахункові операції проводились без зазначення в розрахункових документах найменування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (послуг) та цифрового значення коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія та номер). Крім того, відповідач дійшов помилкового висновку про відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку. Перевіркою встановлено проведення усіх розрахункових операцій саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки, а до матеріалів перевірки не надано жодного розрахункового документу не встановленої форми, який би свідчив про порушення законодавтсва. Також, позивач звернув увагу на те, що під час фактичної перевірки контролюючий орган не мав повноважень здійснювати перевірку фіскальних чеків за період, який знаходиться за межами періоду фактичної перевірки.

29.08.2023 судом було відкрито провадження у справі, вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

30.08.2023 судом було здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

15.09.2023 до суду від Головного управління ДПС в Сумській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що фактична перевірка магазину, через який здійснює господарську діяльність позивач, була призначена на підставі п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, у зв`язку з отриманням від Державної податкової служби України податкової листа, у якому містилась інформація про можливі порушення законодавства. Відповідачем було встановлено, що розрахункові операції, пов`язані з реалізацією підакцизних товарів, проводились через реєстратори розрахункових операцій без відображення у касових чеках коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та за відсутності зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. Норми ПК України не передбачають такого порядку здійснення фактичної перевірки як фіксація тільки тих фактів, які будуть виявлені на місці проведення такої перевірки.

02.10.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що позов підлягає задоволенню. Позивач вказує, що у спірний період розрахункові операції у безготівковій формі відбувались з видачею розрахункових документів. 16.10.2023 до суду надійшли заперечення Головного управління ДПС в Сумській області, в яких відповідач зазначає, що перевірка була проведена у повній відповідності до вимог законодавства.

04.01.2024 судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті. 30.01.2024 судом залучено до участі у справі другого відповідача - Головне управління ДПС у Сумській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 43995469), який приймав спірні рішення. Розгляд справи розпочато спочатку.

Враховуючи те, що позивачем і належним відповідачем за позовом було подано всі заяви по суті, 16.02.2024 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась. Представники сторін в судове засідання не з`явились. Представниками подавалось клопотання про розгляд справи без участі представників.

Суд звертає увагу, що відповідачем в одному із засідань було надано, на вимогу представника позивача, для огляду судом оригінали доданих до відзиву на позовну заяву документів, зокрема, направлення на перевірку, акту, спірних фіскальних чеків. Суд, в тому числі за участі представника позивача, оглянув вказані документи, в тому числі, дати документів.

Встановлені судом фактичні обставини.

Відповідачем було отримано лист ДПС України від 10.03.2023 за № 5160/7/99-00-07-04-03-07, у якому містилась інформація про можливі порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення розрахункових операцій (не зазначення у фіскальних касових чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями) (а.с.58-60, т.1).

03.04.2023 відповідачем було видано наказ за № 488-кп про проведення у період з 03.04.2023, терміном не більше 10 діб, фактичної перевірки позивача за місцем провадження господарської діяльності (магазин "Сам Маркет") за адресою: м. Суми, провулок 9 травня, 10 (а.с.57, т.1).

Наказом відповідача від 11.04.2023 № 533-кп строк проведення перевірки продовжено з 13.04.2023 на 5 робочих днів, що визнається сторонами.

05.04.2023 посадовими особами відповідача було пред`ялено головному бухгалтеру позивача службові посвідчення та вручені направлення на проведення перевірки (а.с.61, 65, т.1).

У період з 05.04.2023 до 17.04.2023 посадовими особами відповідача було здійснено фактичну перевірку відповідача за місцем провадження господарської діяльності за результатами якої встановлені порушення пунктів 1, 2 та 11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265, а саме в частині відсутності зазначення в касових чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями та в частині не зазначення коду під категорії згідно УКТ ЗЕД при проведенні розрахункових операцій через РРО при реалізації підакцизних товарів (а.с.21-27, т.1).

Уповноважена особа позивача відмовилась від отримання акту перевірки, а тому 17.04.2023 відповідачем був складений акт, що засвідчує факт такої відмови (а.с.74, т.1).

Позивачем були подані заперечення до акту фактичної перевірки (а.с.62-64, т.1). Відповідачем вирішено висновки акту перевірки щодо виявлених порушень залишити без змін (а.с.66-68, т.1).

18.05.2023 відповідем винесено податкові повідомлення-рішення № 320018280706 на суму штрафних санкцій 4231876 грн та № 319918280706 на суму штрафних санкцій 5100 грн (а.с.17-20, т.1).

Позивачем було оскаржено спірні ППР в адміністративному порядку, що не заперечується сторонами. ДПС України прийняло рішення про відмову в задоволенні скарги позивача (а.с.12-15, т.1).

Також, відповідачем до матеріалів справи надано копії розрахункових документів ТОВ "Севен Сид" за період з січня 2022 до квітня 2023 року по господарській одиниці (магазин "Сам Маркет"), що знаходиться за адресою: м. Суми, провулок 9 травня, 10.

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Висновки суду та їх мотиви.

Щодо підстав і процедури перевірки.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити, зокрема, фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.3.1 п. 75.3 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідач зазначає, що згідно з п.102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня.

Так, положеннями п.п. 80.1, 80.2 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи), на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у пп. 80.2.1-80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Суд зазначає, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак з обов`язковим дотриманням вимог абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки.

Крім того, аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11.07.2022 у справі № 120/5728/20-а та від 21.12.2022 у справі № 500/1331/21.

Зокрема, у відповідності до абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/ позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

В наказі відповідача № 488-кп міститься посилання на юридичну підставу проведення фактичної перевірки - пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а також джерело отриманої податкової інформації, яка стосується можливих порушень платником податків законодавства, а саме не зазначення у фіскальних касових чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, а також наведено його форму та реквізити - лист ДПС України від 10.03.2023 за № 5160/7/99-00-07-04-03-07 (а.с.57, т.1).

Суд звертає увагу, що у вказаному листі зазначено, що "Сам Маркет" - це мережа супермаркетів в м. Суми. Здійснює діяльність через 8 господарських об`єктів (за різними адресами) та має 28 зареєстрованих РРО. Зазначено, що в ході аналізу мережі встановлено випадки реалізації алкогольних напоїв без зазначення в розрахункових документах марок акцизного податку на алкогольні напої, що свідчить про нетотримання вимог порядку проведення розрахунку та наведено конкретні прилади з найменуваннями товару з чеків АРТ.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для проведення фактичної перевірки магазину відповідача та відповідно до порядку, встановленого ПК України, а з урахуванням вказаної інформації, то є цілком логічним, що у відповідача були обгрунтовані підстави вважати, що існує можливість аналогічних порушень позивача на інших його господарських об`єктах. Крім того, наказ № 488-кп не оскаржується у межах даної справи. На етапі допуску не постало питання про необгрунтованість наказу. Представники відповідача були допущені до перевірки..

Водночас, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що проведена перевірка носить характер документальної, оскільки наказ про проведення перевірки відповідає вимогам ст. 81 ПК України, а сама перевірка проведена у відповідності до наказу та норм податкового законодавства.

Суд наголошує на тому, що норми ПК України не передбачають такого порядку здійснення фактичної перевірки як фіксація тільки тих фактів, які будуть виявлені на місці проведення такої перевірки, та не встановлюють такого обмеження для відповідача, як фіксація лише тих порушень законодавства, які будуть виявлені на місці та в день проведення такої перевірки і які вчинені платником під час здійснення контролюючим органом фактичної перевірки.

Також, вказані доводи позивача не спростовують фактів виявлених порушень.

Крім того, аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 по справі № 280/4696/22.

Щодо суті виявлених порушень.

За змістом статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265 розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно з пунктами 1, 2 та 11 ст. 3 Закону № 265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції зобов`язані, в тому числі: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); 11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до п.п.1 та 7 ст.17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, в тому числі: 1) у разі встановлення в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та/або невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення; 7) у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, пункт 1 статті 17 Закону № 265 встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного, тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту, розрахункового документа.

Перші два обов`язки зумовлені змістом п.1 ст.3 Закону № 265, а третій - змістом п.2 ст.3 Закону № 265. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) утворює склад правопорушення.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 320018280706 від 18.05.2023 позивача притягнуто до фінансової відповідальності, зокрема за невиконання обов`язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону № 265.

Доводи відповідача фактично полягають в тому, що відсутність обов`язкового реквізиту - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серії та номеру) у фіскальних чеках, згідно з Положенням № 13, тягне за собою неприйнятність такого документа як розрахункового, тобто, свідчить, що розрахункова операція проведена без роздрукування розрахункового документа і без видачі такого покупцю, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктами 1, 2 статті 3 Закону № 265 і є підставою для притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону.

Суд зазначає, що притягнення позивача до відповідальності за порушення п.1 ст.3 Закон № 265 є безпідставним, оскільки безпосередній зміст обов`язку платника податку, який визначений у цьому пункті, полягає у тому, щоб усі розрахункові операції відбувалися саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідний обов`язок позивачем був виконаний, оскільки усі розрахункові операції відбувалися саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки, а висновки контролюючого органу про зворотнє не знайшли свого підтвердження.

Стосовно порушення позивачем п.2 ст.3 Закону № 265 суд зазначає, що обов`язок, передбачений цим пунктом, полягає в тому, що суб`єкт господарювання зобов`язаний надавати особі в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Пунктом 11 ст.3 Закону № 265 визначено, що зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) є обов`язковою умовою при проведенні розрахункових операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Положенням, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2010 № 1251 встановлено, що штриховий код (обов`язковий реквізит марки акцизного податку), який наноситься на кожну марку акцизного податку, містить інформацію саме про серію та номер марки (серія складається із чотирьох літер і шестизначного номеру).

Також, відповідно до ст.8 Закону № 265 форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту, зокрема продажу (повернення) товарів.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 передбачені обов`язкові реквізити, які має містити фіскальний чек на товари (послуги), зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9).

Згідно з п.3 розділу І цього Положення, установлені у ньому вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, за змістом вказаних норм, Закону № 265 встановлює безпосередні обов`язки суб`єктів господарювання і порядок їх виконання, а Положення № 13 - форму їх реалізації.

Водночас, слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого п.2 ст.3 Закону № 265.

Застосовуючи вказані приписи до правовідносин, які виникли у цій справі, суд констатує правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.1 ст.17 Закону № 265 за порушення вимог п.2 ст.3 Закону № 265.

Аналогічна правова позиція міститься постанові від 02.02.2023 Верховного Суду по справі № 500/6845/21.

Згідно з розрахунком, відповідач визначив суму штрафних санкцій за цим порушенням в розмірі 4231876,20 грн (2821250,80 грн х 150%).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновоку про відповідність податкового повідомлення-рішення за № 320018280706 критеріям, які встановлені ч.2 ст.2 КАС України.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що оскільки штрафні санкції, визначені згаданим податковим повідомленням-рішення, застосовані також і за порушення позивачем вимог п.2 ст. 3 Закону № 265, суд вважає, що безпідставність посилання на п. 1 цієї статті в цьому рішенні не тягне за собою змін в розмірі штрафних санкцій та його протиправність.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 319918280706, то суд зазначає, що перевіркою електронних копій розрахункових документів РРО, які містяться на контрольній стрічці в електронній формі в пам`яті РРО або в пам`яті модему та поданих по каналах зв`язку до відповідного серверу, встановлено, що за період з 01.01.2022 до 04.04.2023 позивачем проводились розрахункові операції без використання режиму попереднього програмування найменування товарів, а саме: без зазначення відповідного коду товарної підкатегорії товару згідно з УКТ ЗЕД для підакцизнаих товарів (послуг), що є порушенням п.11 ст.3 Закону № 265, за яке п.7 ст.17 цього Закону передбачена відповідальність, а саме: штраф в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 грн (300 х 17 грн).

Доказів дотримання вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265 позивачем не надано. Про наявність таких доказів суд не повідомлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення за № 319918280706 критеріям, які встановлені ч.2 ст.2 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати.

Враховуючи те, що в задоволенні позову відмовлено, то витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 90, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Сид" до Головного управління Державної податкової служби в Сумській області, Головного управління ДПС в Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору у сумі 26840 грн покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Сид".

3. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано суддею 09.04.2024.

Суддя А.І. Сидорук