Рішення

від 08.04.2024 по справі 820/3280/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 квітня 2024 р.№ 820/3280/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)" (код ЄДРПОУ 08680841, 61030, м. Харків, вул. Лелюківська, буд. 1) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

27 квітня 2018 року Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східної об`єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківської області, Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому, з підстав протиправності дій, просить суд:

- визнати протиправними дії Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо перерозподілу в інтегрованій картці платника податків Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12)" (код 08680841) сплачених грошових коштів з 30.06.2015 по 26.02.2016 та зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціям: № 9013045585 від 11.02.2015 на суму 114599,00 грн.; №9035811518 від 12.03.2015 у сумі 131570,00 грн.; № 9073506950 від 20.04.2015 у сумі 121848,00 грн.; №9100038616 від 19.05.2015 у сумі 106809,00 грн.; №9128345359 від 19.06.2015 у сумі 181185,00 грн.; №9150858339 від 17.07.2015 у сумі 84981,00 грн., а також нарахуванню пені у розмірі 66777,09 грн. на суму цих грошових зобов`язань з податку на додану вартість;

- зобов`язати Східну об`єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області та Головне управління ДФС у Харківській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12)" (код 08680841) шляхом виключення (списання) з неї податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 740992,00 грн. та пені по податку на додану вартість у розмірі 66777,09 грн. (шістдесят шість тисяч сімсот сімдесят сім грн. 09 коп.).

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 04.07.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Інспекції щодо перерозподілу в інтегрованій картці платника сплачених грошових коштів з 30.06.2015 по 26.02.2016 та зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціям: № 9013045585 від 11.02.2015 на суму 114599,00 грн; №9035811518 від 12.03.2015 у сумі 131570,00 грн; №9073506950 від 20.04.2015 у сумі 121848,00 грн; №9100038616 від 19.05.2015 у сумі 106809,00 грн; №9128345359 від 19.06.2015 у сумі 181185,00 грн; №9150858339 від 17.07.2015 у сумі 84981,00 грн, а також нарахуванню пені у розмірі 66777,09 грн на суму цих грошових зобов`язань з податку на додану вартість. Зобов`язано Управління здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника шляхом виключення (списання) з неї податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 740992,00 грн та пені по податку на додану вартість у розмірі 66777,09 грн. У частині позовних вимог щодо зобов`язання Інспекції здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника шляхом виключення (списання) з неї податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 740992,00 грн та пені по податку на додану вартість у розмірі 66777,09 грн відмовлено.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, постановою від 25 січня 2024 року касаційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2024 головуючим суддею у справі призначено Шляхову О.М.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №820/3280/18 та продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено по справі підготовче засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 замінено відповідачів у справі №820/3280/18 зі Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, з Головного управління ДФС у Харківській області на Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Позивач, аргументуючи доводи позовних вимог у поясненнях від 23.02.2024 вказав, що Державним підприємством «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№12)» вчасно проведено сплату узгоджених грошових зобов`язань, проте Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, перерозподіляючи в інтегрованій картці платника податків сплачених грошові кошти, зараховуючи в рахунок погашення грошових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціям та нараховуючи пеню, діяло протиправно.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, у відзиві на позов просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на правомірність дій відповідачів, зазначивши, що, оскільки підприємством не сплачувалася нарахована на борг пеня, кошти якими підприємство сплачувало поточні нарахування по деклараціях, у відповідності до діючого законодавства, зараховувалися в рахунок погашення додаткового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, та утворювався борг по деклараціях, на який у свою чергу, з часом, при сплаті нараховувалася пеня.

Позивач, не погодившись з доводами відзиву, надав відповідь на відзив, зазначивши, неправомірність дії податкового органу, у зв`язку невірною реалізацією повноважень, що передбачені п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (перерозподіл коштів у рахунок грошових зобов`язань, які самостійно та своєчасно сплачені та були предметом розгляду справи №820/8657/15) привели до відображення в ІКП позивача неіснуючого податкового боргу в розмірі 740992,00 грн. та відбулося неправомірне нарахування пені з 30.06.2015 по 24.11.2015 в сумі 66777,09 грн. на суми грошового зобов`язання, які самостійно та своєчасно сплачені та були предметом розгляду справи №820/8657/15.

Ухвалою суду від 14.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд адміністративної справи №820/3280/18 по суті.

Через канцелярію суду, від представника позивача надійшла заява про проведення розгляду справи без участі представника.

Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд зазначає, що п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням положень ст.ст. 4, 229 КАС України суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.

Скасовуючи рішення суддів попередніх інстанцій, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.01.2024 вказав на те, що суди, дійшовши до висновку про своєчасність сплати платником податкових зобов`язань з податку на додану вартість за вказаними вище податковими деклараціями, послалися на судові рішення у справі №820/8657/15, в якій податковому органу відмовлено у задоволенні позову до підприємства про стягнення заборгованості. У той же час, суди не надали оцінку доводам відповідача щодо черговості погашення боргу, з урахуванням розстрочення податкового боргу у справі №2а-3772/12/2070, правомірності зарахування коштів, сплачених по деклараціям 2015 року в рахунок погашення податкового боргу платника, який виник раніше і був стягнутий за рішенням суду у справі №2а-3772/12/2070. Судами попередніх інстанцій не досліджено та не встановлено обставини щодо нарахування пені, правильності нарахування пені з огляду на терміни погашення простроченої заборгованості, яка була розстрочена (відстрочена) за рішеннями судів, строки погашення такої заборгованості та терміни виникнення такої заборгованості.

З програми Діловодства спеціалізованого суду встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 у справі №2а-3772/12/2070 адміністративний позов Основ`янської МДПІ м Харкова до ДП (Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)» про стягнення коштів за податковим боргом задоволено. Стягнуто з ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)» суму податкового боргу з ПДВ в рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачу 468858,80 грн.

Після набрання постановою законної сили, ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)», звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про розстрочення виконання зазначеної постанови суду від 18.04.2012 у справі №2а-3772/12/2070 про стягнення коштів за податковим боргом.

Ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 та від 18.04.2016 у справі №2а-3772/12/2070 розстрочено виконання постанови Харківського кружного адміністративного суду від 18.04.2012 у справі №2а-3772/12/2070 про стягнення коштів за податковим боргом на термін з 25.06.2012 по грудень 2017 року, шляхом здійснення платежів за встановленим графіком, з терміном сплати щомісячно. Окрім того, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2016 по справі №2а-3772/12/2070 відстрочено виконання Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 на суму 98 462,00 грн. до 01.01.2018.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 у справі №2-а-11438/12/2070 адміністративний позов Державного підприємства «Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №12» задоволено у повному обсязі. Зобов`язано Основ`янську міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби внести зміни до облікових даних платника податків Державного підприємства «Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №12», шляхом винесення за картку особового рахунку суми заборгованості у розмірі 468.858,80 грн.

Суми податкового боргу з податку на додану вартість ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)», на підставі зазначених судових рішень та Наказу ДПА України від 07.12.10 № 927 винесені за картку особового рахунку боржника.

Контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості на підставі узгоджених податкових декларацій № 9013045585 від 11.02.2015 у сумі 114599,00 грн., №9035811518 від 12.03.2015 у сумі 131570,00 грн., № 9073506950 від 20.04.2015 у сумі 121848,00 грн., № 9100038616 від 19.05.2015 у сумі 106809,00 грн., № 9128345359 від 19.06.2015 у сумі 181185,00 грн., № 9150858339 від 17.07.2015 у сумі 84981,00 грн. та пені нарахованої у розмірі 374892,60 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 у справі №820/8657/15 у задоволенні адміністративного позову Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 12" про стягнення заборгованості відмовлено у повному обсязі

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 апеляційну скаргу Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишено без задоволення. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 у справі №820/8657/15 залишено без змін.

У межах розгляду справи №820/8657/15 встановлено, що підприємством сплачено суми узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених у податкових деклараціях: №9013045585 від 11.02.2015; №9035811518 від 12.03.2015; №9073506950 від 20.04.2015; №9100038616 від 19.05.2015; № 9128345359 від 19.06.2015; №9150858339 від 17.07.2015, згідно з платіжними дорученнями: №443 від 30.03.2015, №444 від 30.03.2015, №596 від 30.04.2015, №597 від 30.04.2015, №818 від 29.05.2015, №1011 від 25.06.2015, №1035 від 30.06.2015, №1038 від 30.06.2015, №1070 від 06.07.2015, №1085 від 10.07.2015, №1099 від 13.07.2015, №1103 від 14.07.2015, №1106 від 16.07.2015, №1111 від 17.07.2015, №1118 від 17.07.2015, №1129 від 20.07.2015, №1132 від 22.07.2015, №1135 від 23.07.2015, №1152 від 27.07.2015, №1162 від 29.07.2015, №1165 від 30.07.2015, №1173 від 30.07.2015, №1225 від 03.08.2015, №1223 від 04.08.2015, №1238 від 05.08.2015, №1249 від 06.08.2015, №1252 від 07.08.2015, №1265 від 10.08.2015, №1274 від 11.08.2015, №1292 від 12.08.2015, №1293 від 13.08.2015, №1297 від 14.08.2015, №1313 від 18.08.2015, №1322 від 19.08.2015, №1331 від 20.08.2015, №1332 від 21.08.2015.

Проте, відповідачем здійснено перерозподіл в інтегрованій картці платника податків сплачених грошових коштів з 30.06.2015 по 26.02.2016 та зараховано в рахунок погашення грошових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціям №9013045585 від 11.02.2015 на суму 114599,00 грн, №9035811518 від 12.03.2015 у сумі 131570,00 грн, №9073506950 від 20.04.2015 у сумі 121848,00 грн, №9100038616 від 19.05.2015 у сумі 106809,00 грн, №9128345359 від 19.06.2015 у сумі 181185,00 грн, № 9150858339 від 17.07.2015 у сумі 84981,00 грн. Також, контролюючим органом нараховано пеню у розмірі 66777,09 грн на суму вищевказаних грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

Таким чином, указані платежі контролюючим органом зараховувалися у рахунок погашення наявного в підприємстві податкового боргу, а не за визначеним позивачем призначенням.

Не погоджуючись діями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 ПК платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 36.1-36.3 статті 36 ПК податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 54.1. статті 54 ПК сума податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, самостійно обчислена та зазначена у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 статті 126 ПК встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відтак, на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого податкового зобов`язання.

Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, визначених Податковим кодексом України у залежності від строку затримки сплати суми грошового зобов`язання.

Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 ПК, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

Розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 ПК.

Необхідно зазначити, що судове рішення, ухвалене в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розстрочення), не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов`язання порівняно з тими, що визначені нормами Податкового кодексу України.

Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов`язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов`язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 ПК. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні про розстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов`язань, визначених Податковим кодексом України, і не може нівелювати правове значення останніх.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пункт 87.9 статті 87 ПК зобов`язує контролюючі органи зараховувати кошти, що сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. При цьому, момент виникнення податкового боргу визначається наступним днем, після спливу строків для сплати платником податків узгодженого грошового/податкового зобов`язання, що випливає з визначення податкового боргу, наданого підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК.

Погашення податкового боргу відповідно до рішення суду про розстрочення/відстрочення виконання постанови про стягнення боргу має здійснюватися з дотриманням податкового законодавства, зокрема, й з дотриманням порядку погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24.11.2020 у справі №520/13377/19 та від 13.12.2021 у справі №520/8438/19.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 у справі №2а-3772/12/2070 адміністративний позов Основ`янської МДПІ м Харкова до ДП (Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)» про стягнення коштів за податковим боргом задоволено. Стягнуто з ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)» суму податкового боргу з ПДВ в рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачу 468858,80 грн.

У подальшому, виконання вказаного судового рішення, на загальну суму 468858,80 грн., розстрочене ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 та від 18.04.2016 у справі №2а-3772/12/2070, на підставі яких сформовано графік погашення сум розстрочених грошових зобов`язань (основних зобов`язань, штрафних санкцій та пені).

Указані суми розстрочені на період з 18.04.2012 по 01.01.2018.

З метою виконання зазначених судових рішень, а також з метою забезпечення контролю за своєчасністю виконання підприємством цих судових рішень щодо сплати розстрочених сум з податку на додану вартість, складено відповідний графік погашення сум розстрочених грошових зобов`язань, відповідно до яких загальну суму заборгованості (основні платежі, пеня та штрафні санкції) розподілено на суми, які підлягають сплаті щомісячно, а тому, в інтегрованій картці платника щомісячно відображались відповідні суми грошових зобов`язань, в тому числі і пені, які повинні були сплачуватись підприємством щомісячно.

У межах розгляду справи №820/8657/15 встановлено, що підприємством сплачено суми узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених у податкових деклараціях: №9013045585 від 11.02.2015; №9035811518 від 12.03.2015; №9073506950 від 20.04.2015; №9100038616 від 19.05.2015; № 9128345359 від 19.06.2015; №9150858339 від 17.07.2015, згідно з платіжними дорученнями: №443 від 30.03.2015, №444 від 30.03.2015, №596 від 30.04.2015, №597 від 30.04.2015, №818 від 29.05.2015, №1011 від 25.06.2015, №1035 від 30.06.2015, №1038 від 30.06.2015, №1070 від 06.07.2015, №1085 від 10.07.2015, №1099 від 13.07.2015, №1103 від 14.07.2015, №1106 від 16.07.2015, №1111 від 17.07.2015, №1118 від 17.07.2015, №1129 від 20.07.2015, №1132 від 22.07.2015, №1135 від 23.07.2015, №1152 від 27.07.2015, №1162 від 29.07.2015, №1165 від 30.07.2015, №1173 від 30.07.2015, №1225 від 03.08.2015, №1223 від 04.08.2015, №1238 від 05.08.2015, №1249 від 06.08.2015, №1252 від 07.08.2015, №1265 від 10.08.2015, №1274 від 11.08.2015, №1292 від 12.08.2015, №1293 від 13.08.2015, №1297 від 14.08.2015, №1313 від 18.08.2015, №1322 від 19.08.2015, №1331 від 20.08.2015, №1332 від 21.08.2015.

Судом встановлено, що відповідачем здійснено перерозподіл в інтегрованій картці платника податків сплачених грошових коштів з 30.06.2015 по 26.02.2016 та зараховано в рахунок погашення грошових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціям №9013045585 від 11.02.2015 на суму 114599,00 грн, №9035811518 від 12.03.2015 у сумі 131570,00 грн, №9073506950 від 20.04.2015 у сумі 121848,00 грн, №9100038616 від 19.05.2015 у сумі 106809,00 грн, №9128345359 від 19.06.2015 у сумі 181185,00 грн, № 9150858339 від 17.07.2015 у сумі 84981,00 грн.

Щодо нарахування пені, суд зазначає наступне.

Пунктом 129.1 статті 129 ПК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин та чинній до 1 січня 2017 року) встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

За правилами підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується: у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

Тобто, наведена редакція Кодексу передбачала застосування фінансової санкції до платників податків у вигляді нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання на суму такого заниження, оскільки платник весь період, коли він не декларував та не сплачував податки, користувався коштами, які він повинен був сплатити до бюджету.

Згідно з обставинами справи позивачу нарахована пеня у розмірі 66777,09 грн.

На підставі статті 129 Податкового кодексу України в інтегрованій картці платника податків ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)» по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у 2015 році за даними АІС «Податковий блок» нарахована пеня, зокрема: 30.06.2015 у сумі 9437,5 грн.; 28.07.2015 у сумі 1355,12 грн.; 25.08.2015 у сумі 1146,3 грн.; 25.08.2015 у сумі 662,79 грн.; 26.08.2015 у сумі 9932,00 грн.; 25.09.2015 у сумі 12114,77 грн.; 26.10.2015 у сумі 13711,73 грн.; 12.11.2015 у сумі 1371,47 грн.; 12.11.2015 у сумі 792,99 грн.; 12.11.2015 у сумі 1030,88 грн.; 24.11.2015 у сумі 5498,78 грн.; 24.11.2015 у сумі 9722,76 грн.

На виконання рішення суду у справі №2а-3772/12/2070 від 12.06.2012 та від 18.04.2016 в інтегрованій картці платника щомісячно відображалась пеня, яка повинна була сплачуватися позивачем щомісяця на виконання зазначених судових ухвал про розстрочення виконання судового рішення.

Усього за 2015 сума нарахованої пені по вказаному графіку розстрочення становила 66777,09 грн.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу, у розмірі, який залежить від терміну прострочення або такому платнику нараховується пеня на суму грошового зобов`язання, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Положення пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України поширюються також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України.

Наведене вище пояснюється тим, що передбачена п. 129.1 ст.129 ПК України відповідальність у вигляді нарахування пені застосовуються в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Таким чином, розстрочення виконання судового рішення, застосоване судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої ст.129 ПК України.

Обставини, які зумовлюють застосування штрафу та/або нарахування пені виникають у силу самого факту погашення грошового зобов`язання з простроченням строків, передбачених ПК України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення згідно з ст. 263 КАС України Судове рішення не може встановлювати інших строків сплати узгодженого податкового зобов`язання порівняно з тими, що визначені нормами ПК України. Судове рішення про стягнення податкового боргу (про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу або про надання дозволу на реалізацію майна, що знаходиться в податковій заставі) ухвалюється в тому разі, коли узгоджені грошові зобов`язання не були своєчасно сплачені платником.

Факт дотримання строків сплати узгоджених грошових зобов`язань, встановлених у судовому рішенні про розстрочення виконання рішення суду, не впливає на порушення строків сплати цих зобов`язань, визначених ПК України, і не може нівелювати правове значення останніх.

Порушення строків погашення узгодженого грошового зобов`язання полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов`язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов`язання.

У свою чергу, розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 №К/9901/2235/17.

Враховуючи вище викладене суд приходить висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність відображення відомостей в інтегрованій картці ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)» щодо обліку податку на додану вартість та пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати щодо сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№12)" (код ЄДРПОУ 08680841, 61030, м. Харків, вул. Лелюківська, буд. 1) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 08.04.2024.

СуддяО.М. Шляхова