РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2024 року справа № 580/941/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Воля до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним і скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
29.01.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Воля (19750, Черкаська обл., Золотоніський р-н., с.Бубнівська Слобідка; код ЄДРПОУ 03793142) (далі позивач) до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (04060, м.Київ, вулиця Вавілових, будинок 10; код ЄДРПОУ 44681053) (далі відповідач) про визнання протиправним і скасування припису від 19.10.2023 №Ц/ЧК/26478/181/П про усунення виявлених порушень. Додатково просив судові витрати покласти на відповідача.
Вважає що спірний припис не обґрунтований та такий, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що відповідач порушив процедуру щодо проведення перевірки, а саме посадові особи відповідача не пред`явили та не надали позивачу свої посвідчення, не здійснили запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю), відповідач не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 , викладені на бланку, зразок якого встановлений Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 17.04.2019 №337. Відповідач не взяв пояснення у директора підприємства або іншої у повноваженої особи. Акті перевірки не містить запису про те, що уповноважені особи позивача відмовилися від надання пояснень. Відповідач не вручив та не надіслав акт перевірки позивачу. Безпідставно не враховано відсутність трудових відносин із ОСОБА_2 , оскільки він надавав послуги за цивільно-правовою угодою. Виконання умов припису в частині проведення визначених у ньому дій з померлою людиною роблять його неможливим для виконання. Фактичні обставини заходу державного нагляду (контролю) свідчать про передчасність винесення відповідачем припису, оскільки на момент його винесення позивач не був ознайомлений з результатами заходу державного нагляду (контролю), акт не отримав і не підписав.
Ухвалою від 05.02.2024 суд відкрив спрощене позовне провадження. Вказану ухвалу відповідач отримав 07.02.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.
19.02.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначив, що у зв`язку з настанням нещасного випадку зі смертельним наслідком 17.09.2023 о 22 год. 00 хв. із ОСОБА_2 - працівником, що виконував роботи за цивільно-правовою угодою, здійснений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства з охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, вимог законодавства про зайнятість населення/зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за адресою: с. Бубнівська Слобідка, Золотоніський р-н, Черкаська обл. Відповідач 17.10.2023 видав направлення № Ц/2/31129-23 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у позивача. У направленні підставами для здійснення заходу вказано абзац дев`ятий ч.1 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а саме щодо настання нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 17.09.2023 о 22 год. 00 хв. із зазначеним вище громадянином. Позивач не ставив питання про не пред`явлення йому направлення під час проведення перевірки та надав інспектору Положення про службу з охорони праці у СТОВ Воля, Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, штатний розпис, наказ від 10.07.2023 № 5-ОП Про продовження терміну інструкції з охорони праці по професіям та видам робіт, електробезпеки, пожбезпеки, що свідчило про його згоду на проведення перевірки та вручення направлення на її проведення. Згідно з Актом перевірки від 19.10.2023 №Ц/ЧК/26478/181 у розділі додаткова інформація заходу зазначено, що журнал перевірок позивач не надавав. Надання такого журналу є правом суб`єкта господарювання, а не обов`язком, про що державний інспектор зазначив в Акті. Наявність журналу реєстрації заходів державного (нагляду) не є обов`язковою підставою для початку проведення перевірки. Позивач у позові зазначає, що пояснення дочки ОСОБА_1 викликають у нього сумніви стосовно підпису та достовірності цих пояснень. У матеріалах спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком міститься запрошення до співпраці та розгляд засідання комісії спеціального розслідування на 22.09.2023 о 12 год. 00хв. Запрошення отримане ОСОБА_1 та надано письмові пояснення щодо нещасного випадку. Доводи позивача про те, що відносини між ним та ОСОБА_2 не були трудовими, а мали цивільно-правовий характер, виникли на підставі цивільно-правової угоди від 01.09.2023 №590, не відповідають дійсності, оскільки постановою Золотоніського міськрайонного суду від 18.01.2024, яка набрала законної сили 29.01.2024, у справі 709/1570/23 встановлено, що директор СТОВ ВОЛЯ ОСОБА_3 , порушив вимоги ч.1 ст.21, ч.4 ст.24 Кодексу законів про працю та постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 Про порядок повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівників на роботу/ укладення гіг-контракту, вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КупАП), а саме фактично допустив працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
23.02.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача, в якій просив позовні вимоги задовольнити повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що докази пред`явлення та надання відповідачем посвідчення уповноваженим особам підприємства відсутні. Твердження відповідача про надання журналів інспектору невідомою особою не підтверджуються жодним доказом. У відзиві відповідач підтвердив, що посадові особи органу державного нагляду (контролю) не вносили запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) позивача. Справа №709/1570/23, на яку посилається відповідач, не набрала законної сили та переглядається Черкаським апеляційним судом. Про наявність Акту позивач довідався з матеріалів адміністративної справи відносно директора підприємства ОСОБА_3 . Докази вручення або надсилання Акту в матеріалах справи відсутні. Матеріалами Акту та справи №709/1570/23 підтверджуються доводи позивача, що відповідач не відбирав пояснення у директора підприємства або у іншої уповноваженої особи підприємства. Також в Акті відсутній запис про те, що хтось з уповноважених осіб підприємства відмовився від надання пояснень. Вищевикладене свідчить про те, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці взагалі не проводився.
28.02.2024 на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив відповідача, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначив, що позивач перекручує його заперечення щодо позовних вимог у відзиві. В Акті перевірки від 19.10.2023 № Ц/ЧК/26478/181 в розділі додаткова інформація заходу зазначено, що журнал перевірок не надано. Золотоніський міськрайонний суд у справі № 709/1570/23 встановив, що порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено та головний державний інспектор Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Рубець А.Є. (службове посвідчення № 259) протокол про адміністративне правопорушення серії №Ц/ЧК/26478/259/П/ПТ від 19.10.2023 щодо ОСОБА_3 склав у встановленому законом порядку, що відповідає вимогам ст.256 КУпАП. ОСОБА_3 під час складання відносно нього протоколу будь-яких зауважень щодо порушень та невідповідність внесених до нього та Акту даних не заявляв, від підпису в протоколі та надання пояснень відмовився. Позивач вводить суд в оману щодо того, що він не був обізнаний щодо проведення позапланового заходу, складання відносного нього Акту перевірки та припису, оскільки складання протоколу про адміністративне правопорушення є похідним від наслідків перевірки, які оформленні відповідним Актом та складенням протоколу.
04.03.2024 на адресу суду надійшло клопотання позивача, в якому просив визнати поважними причини пропуску ним строку на приєднання доказів у справі та поновити процесуальні строки для подання доказів, а також приєднати до матеріалів справи копію наказу від 12.10.2022 №57-к, копію окремого переліку матеріалів, які були отримані, використані та складені комісією при розслідуванні нещасного випадку, копію штатного розпису. Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив, до якого додані додатки копії: Положення про службу з охорони праці у СТОВ Воля, Журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, штатного розпису, наказу від 10.07.2023 № 5-ОП, акту від 19.10.2023 № Ц/ЧК/26478/181, протоколу про адміністративне правопорушення від 19.10.2023 № Ц/ ЧК/26478/259/П/ПТ. Вважає, що вказані докази є неналежними та недопустимими. Так, штатний розпис з датою 01 січня 2023року не підписаний або не завірений жодною собою. У графі місячний фонд ЗП, грн незрозуміло для чого зазначені ПІБ працівників підприємства. У графі № 8 Керівники зазначено працівника юрисконсульта ОСОБА_4 , хоча він звільнений з підприємства 12.10.2022 на підставі наказу № 57-к, тобто за 2,5 місяці до дати штатного розпису, наданого відповідачем. У межах розслідування нещасного випадку, що стався 17.09.2023 з ОСОБА_2 у позивача, головою комісії ОСОБА_5 складений окремий перелік матеріалів, які отримані, використані та складені комісією для розслідування вищевказаного випадку. У п.29 цього переліку зазначено штатний розпис. Здійснивши порівняльний аналіз штатних розписів видно, що код класифікаторів професій у них не співпадає (пункти №№ 2, 3, 4 Керівники, № 1 Планово-економічна служба, №№1, 2 Інженерно-технічна служба). Тобто штатний розпис, наданий відповідачем, викликає сумніви в його достовірності. Зауважив, що у всіх доданих до заперечення додатків відсутні супровідні листи або доказ отримання їх законним шляхом в межах перевірки при складанні оскарженого припису.
11.03.2024 ухвалою суд відмовив повністю у задоволенні клопотання вх. від №9725/24 представника позивача адвоката Барілова С.А. про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Усі подані сторонами документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.
Дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суд встановив, що згідно з даними ЄДРПОУ позивач 17.12.1992 зареєстрований, як юридична особа. Основний вид діяльності 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
У зв`язку з настанням нещасного випадку зі смертельним наслідком 17.09.2023 о 22год. 00 хв. із ОСОБА_2 , що виконував роботи згідно з цивільно-правовою угодою, відповідач здійснив позаплановий захід державного нагляду (контролю) додержання позивачем вимог законодавства з охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду здійснення державного гірничого нагляду в селі Бубнівська Слобідка Золотоніського р-ну Черкаської обл.
За результатами перевірки складено акт від 19.10.2023 №Ц/ЧК/26478/181 (далі Акт). Строк проведення заходу державного нагляду: початок - 18.10.2023 об 11год 00хв. та завершення 19.10.2023 о 16год 30хв. В Акті зазначено розпорядчий документ, на виконання якого проводився захід державного нагляду від 16.10.2023 №485/Ц-3К, посвідчення від 17.10.2023 №Ц/2/31129-23. У додатковій інформації до заходу зазначено, що журнал перевірок на надано.
Проаналізувавши отримані під час перевірки документи, відповідач в Акті зазначив. Цивільно-правова угода від 01.09.2023 №590 укладена між Замовником (далі - Замовник) (позивачем у цій справі) та виконавцем ОСОБА_2 (далі - Виконавець). Згідно з предметом договору виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги прибирання території, нагляд за територією та цілісністю і неушкодженістю майна на ній, забезпечення санітарно-гігієнічних норм на місці виконання робіт та прилеглої території, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно зі вказаною угодою наявна підміна трудових відносин цивільно-правовими. В угоді не зазначено конкретний вид робіт, їх об`єм, кількісно-якісні показники та інші, що відрізняють такі договори від трудових договорів. Згідно з письмовими поясненнями доньки потерпілого ОСОБА_1 , її батько ОСОБА_2 працював на СТОВ Воля охоронцем з графіком роботи доба через дві. Тобто, з ОСОБА_2 не укладено трудового договору відповідно до вимог ч.1 ст. 21, ч.4 ст. 24 КЗпП України. Отже, цивільно-правова угода від 01.09.2023 № 590 має ознаки трудового договору, чим порушено вимоги ч.1 ст.21, ч.4 ст.24 КЗпП України та Постанову КМУ Про порядок повідомлення Державної податкової служби та її територіальних органів про прийняття працівників на роботу/укладення гіг-контракту від 17.06.2015 №413. Види робіт: газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах, технічне обслуговування обладнання, електроустановок, посудин під тиском. Також у Акті зазначені виявлені порушення вимог законодавства:
директор СТОВ ВОЛЯ ОСОБА_3 не забезпечив навчання і перевірку знань інженера з охорони праці ОСОБА_6 згідно з Типовими тематичним планом і програмою навчання з питань охорони праці посадових осіб, чим порушено ст.ст. 18, 13 Закону України Про охорону праці, п.5.1, глави 5 НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці;
директор СТОВ ВОЛЯ ОСОБА_3 не забезпечив проведення вступного інструктажу ОСОБА_2 , який виконував роботи згідно з цивільно-правовою угодою, чим порушено ст.ст. 18, 13 Закону України Про охорону праці, п.6.3 глави 6 НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці;
згідно з угодою від 01.09.2023 № 590 наявна підміна трудових відносин цивільно-правовими, оскільки в ній відсутнє визначення конкретного об`єму та характеру виконаних робіт чи послуг, що надаються, а саме не зазначені кількісні характеристики та конкретна назва робіт чи послуг, чим порушено ч.1 ст. 21 КЗпП України (Трудовий договір укладено між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою);
з ОСОБА_2 не укладено трудового договору відповідно до вимог ч.1 ст. 21, ч.4 ст.24 КЗпП України. Договір від 01.09.2023 № 590 має ознаки трудового договору, чим порушено ч.4 ст.24 КЗпП України (Працівників допущено до роботи після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу).
У розділі пояснення, зауваженнями або заперечення відомості відсутні. Також відсутні підписи директора підприємства ОСОБА_3 , який зазначений у Акті.
19.10.2023 відповідач видав позивачу припис №Ц/ЧК/26478/181/П про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду, яким зобов`язав директора ОСОБА_3 усунути вказані вище порушення без зазначення терміну усунення (далі Спірне рішення). Підписи директора ОСОБА_3 щодо отримання припису відсутні.
Тому позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України від 5 квітня 2007 року №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі ЗУ №877-V) державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.7 ЗУ №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
Відповідно до абзацу восьмого ч.1 ст.6 ЗУ №877-V смерть потерпілого внаслідок нещасного випадку є підставою для здійснення позапланового заходу.
У ч.ч.11, 12 ст.4 ЗУ №877-V вказано, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).
Оскільки наявність журналу реєстрації заходів державного (нагляду) у позивача не підтверджена, його доводи про невиконання в ньому записів не враховано. Водночас відповідач не надав доказів проведення вказаного заходу за участю уповноваженого представника позивача.
Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Згідно з положеннями ч.4 ст.7 ЗУ №877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
Відповідно до ч.5 ст.7 ЗУ №877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.
Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.
Відсутні належні, достовірні та допустимі докази недотримання відповідачем вказаного вище обов`язку. Як зазначено вище, суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили вказані вище документи. Однак, згідно зі встановленими обставинами справи, позивач допустив відповідача до здійснення вказаного вище позапланового заходу.
Згідно з ч.6 ст.7 ЗУ №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з ч.2 ст.4 ЗУ №877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Частиною 3 ст.4 ЗУ №877-V визначено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Щодо зафіксованих в Акті порушень суд урахував.
Відповідно до ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Згідно зі ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;
6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв`язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв`язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами Державної податкової служби з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачена абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України. Вказана норма передбачає, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
На час інспекційного відвідування між позивачем, як замовником, та ОСОБА_2 , як виконавцем, укладено цивільно-правову угоду від 01.09.2023 №590 (далі Угода), предметом якої визначено, що замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати роботи на об`єкті, який вкаже замовник, а саме надання послуг прибирання території, нагляд за територією та цілісністю і неушкодженістю майна на даній території та забезпечення санітарно-гігієнічних норм на місці виконання робіт та прилеглої території (далі робота), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Оцінюючи доводи відповідача, що фактично вказана особа виконувала трудові функції, суд також урахував.
Стаття 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає поняття та види договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.
Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Стаття 903 ЦК України визначає плату за договором про надання послуг. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст.907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Основною відмінністю цивільної угоди з трудовою є те, що в її умовах нема конкретно визначеної трудової функції, яка полягає у визначеному колі прав та обов`язків сторін, які підвищують відповідальність за доручену справу, сприяє правильній організації праці. Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, чого у спірних правовідносинах відповідач перевіркою не встановив.
Згідно з висновками Верховного Суду (далі ВС), викладеними у постанові від 04.07.2018 у справі №820/1432/17 у подібних правовідносинах, що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягають обов`язковому врахуванню судами нижчих інстанцій, основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
З аналізу наведених норм ЦК України ВС дійшов висновку, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник має дотримуватися внутрішньо-трудового розпорядку та не має обов`язку виконувати індивідуально-визначену роботу, а натомість виконує роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши в касаційному порядку адміністративну справу №280/5370/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство «Главспецремстрой» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 12519,00 грн, за порушення частин першої, другої статті 115 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці», зробив такі висновки:
«…22. Характерними ознаками трудових відносин є:
систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року № 327;
обов`язок роботодавця надати робоче місце;
дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.
23. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
24. Так, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
25. Основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.
26. Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.
27. Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
28. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною, зокрема у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 804/6962/17, від 29 вересня 2021 року у справі № 825/1943/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 809/1185/16, від 13 жовтня 2020 року у справі № 825/446/17, від 17 грудня 2020 року у справі № 160/1179/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 0540/5987/18-а, від 04 березня 2021 року у справі № 0840/3691/18, від 07 квітня 2021 року у справі № 580/1823/19, від 13 квітня 2021 року у справі № 620/4113/18, та від 22 липня 2021 року у справі № 360/1955/19, від 28 липня 2021 року у справі № 2040/8124/18 та від 23 вересня 2021 року № 280/1379/19.
29. З цивільно-правових договорів, укладених позивачем з фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 убачається, що предметом укладених договорів позивача з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат. В укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (дорожні роботи на об`єкті: «Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Запорізькій області та штучних споруд на них»). В самих договорах не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.
30. Наявні в матеріалах справи акти прийому виконаних робіт до цивільно-правових договорів також не містять ні результату роботи, ні її обсягу, видів тощо, а у вказаних актах визначено період виконання роботи та розмір оплати.
31. Верховний Суд дійшов висновку, що зазначені договори, укладені позивачем з фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій...»
Зі вказаної вище Угоди, укладеної позивачем зі вказаною вище фізичною особою, суд встановив, що її предметом є послуги прибирання території. Виконавець за наслідком факту виконаних робіт прибуває до замовника для підписання акту виконаних робіт, в якому сторони зазначають строк виконання та вартість робіт. Встановлено термін дії угоди з 01 до 30 вересня 2023 року. З пунктів 2.1., 2.4. Угоди суд встановив, що вартість робіт виконавця визначається в акті прийому наданих послуг, який є невід`ємною частиною угоди. У разі зміни обсягів робіт їх вартість може бути змінена за взаємною згодою сторін, про що зазначається в акті виконаних робіт. Замовник зобов`язується, на підставі підписаного обома сторонами акту виконаних робіт, виплачувати виконавцю винагороду за виконані роботи в місяці, наступному за місяцем, в якому виконувались роботи. Відповідно до підп.4.1 вказаної Угоди у випадку порушення зобов`язань за ними сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством. Згідно з підп.1.5, 1.6 Угоди виконавець виконує роботу на свій страх і ризик, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку. Робота не носить систематичного характеру.
Суд врахував, що під час інспекційного відвідування посадові особи відповідача не встановили внутрішнього трудового розпорядку позивача та фактів дотримання його вказаною вище фізичною особою. Це питання також не досліджувались судом у справі №709/1570/23 щодо притягнення директора СТОВ ВОЛЯ ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.41 КУпАП, а саме фактично допустив працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), а позивач у ній не був учасником судового процесу.
Акт відповідача не містить відомостей про підстави надання переваги поясненням доньки померлого його письмовій цивільно-правовій угоді. Відсутні належні, достовірні та достатні докази того, що вказана фізична особа виконувала функції охоронника у позивача.
Водночас основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні Закон України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII Про охорону праці (далі ЗУ № 2694-XII).
Норми законодавства, на які відповідач посилається в Акті перевірки та у спірному приписі, чинні та стосуються обов`язків саме роботодавця, не сторони цивільно-правового договору.
Зокрема, відповідно до ст.13 ЗУ № 2694-XII роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів;
розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
При укладенні трудового договору про дистанційну роботу, про надомну роботу на роботодавця покладається обов`язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівника з питань охорони праці і протипожежної безпеки в межах використання таким працівником обладнання та засобів, рекомендованих або наданих роботодавцем.
Такий інструктаж (навчання) може проводитися дистанційно, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема шляхом відео-зв`язку. У такому разі підтвердженням проведення інструктажу (навчання) вважається факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником.
При виконанні дистанційної роботи роботодавець несе відповідальність за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що передаються працівнику для виконання дистанційної роботи.
Статтею 18 ЗУ № 2694-XII визначено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.
Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.
Посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.
Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.
Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.
Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об`єктів економіки забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Згідно з п.5.1, глави 5 НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 №15 (далі - Типове положення), перелік посад посадових осіб, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці (додаток 3), під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, навчаються згідно з Типовими тематичним планом і програмою навчання з питань охорони праці посадових осіб (додаток 4).
Відповідно до п.6.3 глави 6 Типового положення вступний інструктаж проводиться:
з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;
з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;
з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання;
з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство.
Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) роботодавця, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються роботодавцем.
Запис про проведення вступного інструктажу для осіб, які приймаються на роботу відповідно до наказу (розпорядження) роботодавця робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (додаток 5), який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.
Докази проходження вступного інструктажу особою, щодо нещасного випадку з якою відповідач провів контрольні заходи, суду не надані.
Відповідно до ч.7 ст.7 ЗУ №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, під час якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Установлені обставини свідчать, що за виявлені порушення керівник позивача притягнений до адміністративної відповідальності у порядку КУпАП відповідно до протоколу відповідача, а також додатково для усунення порушень виписаний оскаржуваний у цій справі припис.
Згідно з ч.8 ст.7 ЗУ №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.10.2020 № 216 затверджено уніфіковану форму припису (Форма 9) про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду.
Так, згідно з Формою 9 зобов`язальна частина припису має містити: порядковий номер, зміст виявленого порушення, посилання на підпункти, пункти, частини, статті, які порушено позначення та назву нормативно-правового акта, термін усунення порушень, відмітку про виконання (підпис посадової особи Держпраці, дата).
У примітці до графи «Термін усунення порушень» вказано, що терміни усунення порушень визначаються посадовою особою Держпраці за погодженням їх суб`єктом господарювання, які не повинні перевищувати трьох місяців; якщо порушення потребує заборони (обмеження) виконання робіт (виробництва),термін його усунення не визначається.
Суд установив, що оскаржуваний припис не містить терміну для усунення виявлених відповідачем порушень, що не відповідає вказаним вище вимогам щодо оформлення припису та створює умови правової невизначеності сторін спору.
Виявлені під час перевірки порушення стосувались померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , діяльність якого не була об`єктом перевірки згідно з визначеними підставами її проведення. Так, відповідач у приписі зазначив, що порушуючи вказані вище норми законодавства директор СТОВ ВОЛЯ ОСОБА_3 не забезпечив навчання і перевірку знань інженера з охорони праці ОСОБА_6 згідно з Типовим тематичним планом і програмою навчання з питань охорони праці посадових осіб.
Із доданих до матеріалів адміністративної справи документів суд установив, що ОСОБА_6 працює у позивача на посаді інженера з охорони праці та згідно з Журналом реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці у позивача пройшов інструктажі 01.07.2020 та 06.01.2023, що підтверджується його підписом у ньому. Отже, зазначене вище порушення спростовано, а зазначення в приписі необхідності його усунення - протиправне.
Водночас інші зафіксовані порушення стосуються належного оформлення трудовими відносинами та вступного інструктажу з охорони праці ОСОБА_2 , з яким відповідно до підстав проведення перевірки настав нещасний випадок у вигляді смерті. Як приписують вказані вище норми законодавства, для виконання таких заходів позивачем присутність особи є обов`язковою, необхідне його ознайомлення з наказом про прийняття на роботу, наданої ним трудової книжки для внесення записів про період трудової діяльності, а також обов`язковий його власний підпис про проходження інструктажу з охорони праці. Смерть цієї людини унеможливлює виконання таких обов`язків та, відповідно, виконання припису. Тобто, зміст зафіксованих відповідачем порушень неможливо усунути без ОСОБА_2 . Як наслідок, оскаржуваний припис не виконує функцію, для якої законодавець установив такий вид акта владно-управлінського характеру.
Крім того, суд урахував, що з`ясування стану виконання припису є підставою для позапланової перевірки відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ №877-V. Тому вказані вище обставини ставлять позивача у неправове становище, за якого рішення відповідача за будь-яких обставин вважатиметься невиконаним і є підставою для притягнення до відповідальності за невиконання відповідно до ч.1 ст.12 ЗУ №877-V.
Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених доводів позивача щодо протиправності такого рішення та наявності підстав для його скасування у повному обсязі.
Зважаючи на результат вирішеного спору, відповідно до ст.ст.132-139 КАС України, суд дійшов висновку, про понесені позивачем судові витрати, підтверджені платіжною інструкцією від 26.01.2024 №9231 на суму 3028,00грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 241-250, 255, 292-295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Воля (19750, Черкаська обл., Золотоніський р-н., с.Бубнівська Слобідка; код ЄДРПОУ 03793142) задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати припис Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (04060, м.Київ, вулиця Вавілових, будинок 10; код ЄДРПОУ 44681053) від 19.10.2023 №Ц/ЧК/26478/181/П про усунення виявлених порушень щодо Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Воля (19750, Черкаська обл., Золотоніський р-н., с.Бубнівська Слобідка; код ЄДРПОУ 03793142).
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (04060, м.Київ, вулиця Вавілових, будинок 10; код ЄДРПОУ 44681053) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Воля (19750, Черкаська обл., Золотоніський р-н., с.Бубнівська Слобідка; код ЄДРПОУ 03793142) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).
3. Копії рішення направити сторонам.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 05.04.2024.
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2024 |
Оприлюднено | 11.04.2024 |
Номер документу | 118234370 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі праці |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Голяшкін Олег Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Голяшкін Олег Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Голяшкін Олег Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Голяшкін Олег Володимирович
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Анжеліка БАБИЧ
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні