Постанова

від 08.04.2024 по справі 200/381/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року справа №200/381/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2023 року у справі № 200/381/23 (головуючий І інстанції Тарасенко І.М.) за позовом Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Дзісь А.Р. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність з ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року у розмірі 30000 грн. щомісячно; зобов`язати здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.04.2023 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» з ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року у розмірі 30000 грн. щомісячно; зобов`язано Державну установу «Торецька виправна колонія (№2) здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення, прийняти нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права. Апелянт вважає, що додаткова винагорода за спірний період позивачу нарахована та виплачена в повному обсязі відповідно до Постанови № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за фактичний час несення служби.

До суду надійшли заперечення відповідача на відзив представника позивача на апеляційну скаргу відповідача.

При цьому, до апеляційного суду безпосередньо відзив представника позивача на апеляційну скаргу відповідача не надходив, тому апеляційний суд не надає оцінку запереченням відповідача на відзив, який відсутній в матеріалах справи.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

Позивач з 20 травня 2016 року по 09 січня 2023 року проходив службу в Державній установі «Торецька виправна колонія (№2)».

Наказом № 10/ОС від 09 січня 2023 року позивач звільнений з посади інспектора відділу нагляду і безпеки (сержант внутрішньої служби), у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

За витягом з наказу начальника Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» № 120/ОС від 24.05.2022 року «Про виплату додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу установи», керуючисьпостановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, листом Міністерства юстиції України від 20.05.2022 року № 38144/16.3.2/32-22, листом Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 23.05.2022 року № 3.3-1385/Е, на підставі довідки про зміни до кошторису про додаткове фінансування від 23.05.2022 року № 44, цим наказом було визначено виплатити винагороду за період з 24.02.2022 року по 25.04.2022 року особам рядового і начальницького складу відповідно до фактичної кількості годин несення служби згідно додатку.

Згідно додатку до цього наказу за період з 24.02.2022 року по 25.04.2022 року позивачу нараховано додаткову винагороду в розмірі 14475,22 грн., з яких в період з 24.02.2022 року по 28.02.2022 року за фактичні 20 годин несення служби нараховано - 893,30 грн., за період з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року за фактичні 188 годин несення служби позивачу нараховано - 7582,04 грн., за період з 01.04.2022 року по 25.02.2022 року за фактичні 144 години несення служби позивачу нараховано - 6000,48 грн.

За витягом з наказу в.о. начальника Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» № 174/ОС від 15.08.2022 «Про виплату додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу», керуючисьпостановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, листом Міністерства юстиції України від 20.05.2022 року № 38144/16.3.2/32-22, листом Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 15.08.2022 року № 3.3-2025/Е, на підставі довідки про зміни до кошторису про додаткове фінансування від 05.08.2022 року № 85, цим наказом було визначено виплатити винагороду за період з 26.04.2022 року по 30.06.2022 року особам рядового і начальницького складу відповідно до фактичної кількості годин несення служби згідно додатку.

Згідно додатку до цього наказу за період з 26.04.2022 року по 30.06.2022 року позивачу нараховано додаткову винагороду в розмірі 10763,28 грн., з яких в період з 26.04.2022 року по 30.04.2022 року за фактичні 24 годин несення служби нараховано - 1000,08 грн., за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року за фактичні 176 годин несення служби позивачу нараховано - 7096,12 грн., за період з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року за фактичні 64 години несення служби - 2666,88 грн.

Представник позивача, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати його клієнту винагороди, передбаченоїпостановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року,10 січня 2023 року звернувся з адвокатським запитом до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)», в якому просив надати інформацію про причини невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди в розмірі 30000 грн. щомісячно у період з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року згідно до Постанови КМУ № 168.

Листом Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» від 17 січня 2023 року повідомлено, що згідно п. 1 постанови № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (у редакції станом на 31.05.2022 року) передбачена на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», додаткова винагорода в розмірі 30 тисяч гривень щомісяця, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 тисяч гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року № 204р.

Згідно листа Міністерства юстиції України від 20.05.2022 року № 38144/16.3.2/32-22 виплата винагород здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби особи рядового чи начальницького складу, де він призначений на штатну посаду, на підставі наказів такого органу, установи, в межах асигнувань, передбачених у кошторисі органу, установи.

Позивачу роз`яснено, що у вищевказаному листі Міністерства юстиції України також зазначено, що розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години за добу), а проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України слід розглядати як упорядкування комплексу правових умов і взаємовідносин в частині реалізації прав і обов`язків, які виникають з моменту призначення на посаду та закінчується з моменту припинення служби, а порядок несення служби визначає суспільні відносини, які виникають під час безпосереднього виконання службових обов`язків (несення чергування, гарнізонної та вартової служби тощо) у процесі проходження служби, в тому числі у межах правового режиму або визначеного періоду часу.

За ч. 1 статті 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 року № 2713-IV фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затвердженонаказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року № 925/5 (далі -Порядок № 925/5).

За п. 3 розділу І Порядку № 925/5 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно абз. 1 4 розділу І Порядку № 925/5 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які: займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров`я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні»введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно зУказом Президента№ 133/2022 від 14.03.2022.

Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно зУказом Президента№ 259/2022 від 18.04.2022.

Строк дії воєнного стану в Україні продовженоз 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 дібзгідно зУказом Президента№ 341/2022 від 17.05.2022.

Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно зУказом Президента№ 573/2022 від 12.08.2022.

Указом Президента України від 07.11.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб

На виконанняУказів Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

За п. 1постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»(далі також Постанова № 168), яка набрала чинності 28.02.2022 року, у першій редакції установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

В подальшому до зазначеної постанови вносились зміни.

Постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022в абзаці першому пункту 1 Постанови № 168 виключено слова «(крім військовослужбовців строкової служби)».

Постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 року, яка набрала чинності 24.03.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року, доповнено абзац перший пункту 1 Постанови № 168 після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Постановою Кабінету Міністрів України № 400 від 01.04.2022 рокувнесено зміни до пункту 1 Постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022 року «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком.

Згідно Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках програми «єПідтримка», є й Донецька область.

Постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022 року, яка набрала чинності 08.07.2022 року та застосовується з 01.06.2022 року, внесено такі зміни до пункту 1 Постанови № 168 вабзаці першому: слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінити словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнити словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».

За матеріалами справи позивачу за травень 2022 року виплачено додаткову винагороду у сумі 14258,39 грн., передбачену Постановою № 168.

Згідно довідки відповідача від 27.04.2023 року № 168 позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду за Постановою № 168 за період з 24.02.2022 року по 30.06.2022 року за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, з урахуванням роз`яснення, викладеного у листі Міністерства юстиції України № 38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022 року.

Доказів виплати інших сум, які були вказані у додатках до наказів № 120/ОС від 24.05.2022 року та № 174/ОС від 15.08.2022 року «Про виплату додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу», відповідач суду не надав.

Відповідачем надано копію листа Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції вих. № 3.3-1385/Е від 23.05.2022 року, адресованого зокрема і відповідачу, відповідно до якого листом Міністерства юстиції України № 38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022 року доведено інформацію про те, що виплата винагород здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби особи рядового чи начальницького складу, де він призначений на штатну посаду, на підставі наказів такого органу, установи, в межах асигнувань, передбачених у кошторисі органу, установи, при цьому рішення щодо виплати такої винагороди керівникам органів та установ приймається за погодженням Державного секретаря. Розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу).

Постановою № 168 в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Згідно п. 1 Постанови № 168 зі змінами, внесенимипостановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022 року, які застосовуються з 01.06.2022 року, на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Отже, спірний період у справі з 11.03.2022 року по 31.05.2022 року, тобто до внесених змін постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022 року, які застосовуються з 01.06.2022 року.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 291 КАС України, апеляційним судом враховано висновки в рішенні Верховного суду від 06.04.2023 року у зразковій справі № 260/3564/22 та постанові Великої Палати Верховного суду від 21 вересня 2023 року, якою залишено без змін рішення Верховного суду.

За правовими висновками в рішенні Верховного суду від 06.04.2023 року у зразковій справі № 260/3564/22 зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 змін до постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено й у пункті 14 Порядку №384, згідно з яким при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

З огляду на викладене Верховний суд дійшов висновку, що вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. на місяць, передбаченому постановою №168 у первинній редакції, тому відхилив доводи позивача щодо недопустимості застосування постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 для вирішення цього спору.

В постанові від 21 вересня 2023 року у зразковій справі № 260/3564/22 Велика Палата Верховного суду враховує, що постановою КМУ № 793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови КМУ № 168:

- в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»;

- доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»;

- доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: «2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».

Разом із цим Велика Палата Верховного суду погоджується з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених постановою КМУ № 793 змін до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Указане підтверджується:

- пунктом 11 розділу І Порядку № 384, згідно з яким грошове забезпечення не виплачується: 1) за час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; 2) за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; 3) за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я понад встановлені чинним законодавством строки;

- пунктом 14 розділу І указаного Порядку, на підставі якого при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата;

- пунктом 8 Порядку № 396, відповідно до якого додаткова винагорода не встановлюється співробітникам за період: обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту; перебування у відпустці відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати (грошового забезпечення), в тому числі у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в дозволених законодавствах випадках - шести років; відсторонення від виконання службових обов`язків (посади); після закінчення терміну службового відрядження відповідно до наказів, якщо співробітник не повернувся до постійного місця несення служби; перебування в службових відрядженнях за кордоном; відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я понад чотири місяці, крім випадків, коли законодавством передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні; навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень чи іншої шкоди своєму здоров`ю - за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю, а у разі лікування - за весь час відсутності на службі у зв`язку з лікуванням (що підтверджується документами закладу охорони здоров`я, матеріалами службового розслідування, кримінального провадження); призупинення (припинення) виплати грошового забезпечення відповідно до законодавства; особам, які добровільно здалися в полон - з дня потрапляння в полон, що підтверджується матеріалами органу досудового розслідування.

Ураховуючи наведені вище висновки, Велика Палата Верховного суду відхиляє посилання скаржника на те, що розмір додаткової винагороди з 24 лютого 2022 року слід визначати з розрахунку до 30 000 грн, пропорційно в розрахунку на місяць, а не 30 000 на місяць, як вважає суд першої інстанції, оскільки в подальшому це може призвести до правової невизначеності щодо розміру додаткової винагороди при нарахуванні та виплаті згідно рішень судів.

Отже, за висновками Верховного суду у зразковій справі № 260/3564/22 розмір додаткової винагороди за Постановою № 168 виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час.

За матеріалами справи у спріний період позивачу виплачено спірну винагороду за фактично відпрацьований час.

Отже, відповідач, нараховуючи позивачу додаткову винагороду за Постановою № 168 за фактично відпрацьований час, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції невірно вирішив справу по суті позовних вимог, порушив норми матеріального права, внаслідок чого рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат.

За ч.ч. 1-3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову у цій справі, тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Також, не підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору на користь Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)», оскільки КАС України передбачено тільки відшкодування судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2023 року у справі № 200/381/23 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» про зобов`язання вчинити дії - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені позову Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Повний текст постанови складений 8 квітня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

І.Д. Компанієць