Ухвала

від 24.05.2024 по справі 200/381/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 травня 2024 року

м. Київ

справа № 200/381/23

адміністративне провадження № К/990/17832/24

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу адвоката Дзіся Андрія Романовича, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі за позовом Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Дзісь Андрій Романович в інтересах ОСОБА_1 (далі - представник позивач,) звернувся до суду з позовом до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність з ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, за період з 11 березня 2022 року по 31 травня 2022 року у розмірі 30000 грн. щомісячно;

- зобов`язати здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, за період з 11 березня 2022 року по 31 травня 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, за період з 11 березня 2022 року по 31 травня 2022 року у розмірі 30000 гривень щомісячно.

Зобов`язано Державну установу «Торецька виправна колонія (№2) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, за період з 11 березня 2022 року по 31 травня 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року апеляційну скаргу Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» задоволено.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2023 року у справі №200/381/23 за позовом Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» про зобов`язання вчинити дії скасовано.

Прийнято нову постанову.

У задоволені позову Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» про зобов`язання вчинити дії відмовлено.

07 травня 2024 року адвокат Дзісь Андрій Романович, в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року.

За приписами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням, передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Водночас, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Згідно з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року справу №400/381/22 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.

При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу адвоката Дзіся Андрія Романовича, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі за позовом Дзіся Андрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» про зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: А.Г. Загороднюк