Ухвала

від 08.04.2024 по справі 320/14301/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

08 квітня 2024 року Справа № 320/14301/21

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І., перевіривши клопотання Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору за подання апеляційної скарги та про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Соснова» до Головного управління ДП у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Соснова» до Головного управління ДП у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 залишено без руху апеляційну скаргу внаслідок несплати судового збору.

Копію зазначеної ухвали суду апелянт отримав 18.03.2024 в електронному кабінеті «Електронного суду».

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024 за клопотанням апелянта було відмовлено у відстроченні сплати судового збору та продовжено строк на усунення недоліків його скарги на 5 днів з дати отримання копії відповідної ухвали суду.

Копію зазначеної ухвали суду апелянт отримав 27.03.2024 в електронному кабінеті «Електронного суду».

03.04.2024 від апелянта надійшло повторне клопотання про відстрочення сплати судового збору через відсутність коштів для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги та про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Перевіривши зазначене клопотання, проаналізувавши ці та всі інші доводи апелянта, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону, зокрема стосовно вимог до апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

Разом з тим, слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, які в даному випадку апелянтом не надані.

Таким чином, для відстрочення сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Крім того, відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З преамбули Закону України «Про судовий збір» вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини пов`язані з відсутністю у скаржника коштів не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в ухвалі від 05.05.2022 у справі № 640/20139/21.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.

Разом з тим, від апелянта повторно надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Перевіривши клопотання апелянта, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки апелянту було надано достатньо часу, упродовж якого він мав реальну можливість усунути недоліки його апеляційної скарги, але своїм правом не скористався.

Судова колегія також зазначає, що продовження даного строку призведе до затягування провадження у справі та порушення розумних строків вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження та/або повернення апеляційної скарги.

Таким чином, у даному випадку судова колегія не вбачає достатніх та необхідних правових підстав, визначених ст. 121 КАС України, для продовження апелянту строку на усунення недоліків його апеляційної скарги.

Разом з тим, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Щодо повернення апеляційної скарги.

Таким чином, станом на 08.04.2024, визначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунуті.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, оскільки недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення її без руху, апелянтом у строк, установлений судом, не усунуті, колегія суддів приходить до висновку, що така апеляційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 121, 132, 133, 169, 298, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору за подання апеляційної скарги та про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Соснова» до Головного управління ДП у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев