Ухвала

від 18.09.2024 по справі 320/14301/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/14301/21

У Х В А Л А

18 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Єгорової Н.М., Коротких А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Соснова" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 залишено без руху у зв`язку з пропуском строку апеляційного оскарження та встановлено десятиденний/п`ятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.

Вказану ухвалу отримано скаржником 06.09.2024.

У межах встановленого законом десятиденного строку, скаржник подав до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у якому зазначив причини пропуску строку, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Так, суд вже наголошував на тому, що право повторного подання скарги після її повернення не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку та не є підставою для його поновлення.

Суд також вже вказував, що несплата судового збору не є обставиною, яка об`єктивно унеможливлює подання апеляційної скарги. Про це свідчить факт подання першої скарги без сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що початок строку апеляційного оскарження та права на поновлення такого строку не розпочинаються з дати сплати судового збору. Тому, зважаючи на те, що повторну скаргу подано більш як через місяць після повернення першої скарги, посилання скаржника на дату отримання відповідної платіжної інструкції колегія суддів відхиляє.

Безпідставним також є посилання скаржника на карантин, який у межах строків апеляційного оскарження не діяв.

Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення скаржник посилається на запровадження на території України воєнного стану.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Водночас скаржник не зазначив, які конкретні обставини зробили неможливим вчасне звернення із апеляційною скаргою, враховуючи те, що ситуація у м. Києві з квітня 2022 року була контрольована, органи державної влади працювали у штатному режимі.

У ситуації, що склалася, абстрактне посилання на наявність загроз з боку держави-терориста російської федерації, не може бути самостійною причиною недотримання встановлених законом строків. Без надання доказів тому, що такі загрози створили об`єктивні перешкоди у реалізації права на апеляційне оскарження, відповідні посилання не можуть слугувати підставою для поновлення строків.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Скаржник, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 03.11.2022 у справі №560/15534/21 та від 22.12.2022 у справі №380/19423/21.

Крім того, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Інших поважних та об`єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження, яким судом ще не надавалося оцінки, у поданій заяві скаржником наведено не було, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2024.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Єгорова

Суддя А.Ю. Коротких