Постанова

від 08.04.2024 по справі 640/26112/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/26112/19 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., при секретарі Присяжній Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оліус" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оліус" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2019 №0062615572, №0072615572.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021, адміністративний позов задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 02.09.2019р. № 0062615572 та № 0072615572 в частині, яка стосується контрагента ФОП ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Верховного суду від 06.06.2023 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №640/26112/19 скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 25.06.2019р. № 8703 проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Оліус».

За результатом проведеної перевірки складено акт від 02.08.2019р. № 164/26-15-14-07-02-10/30573826 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліус» у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал 2019 року на суму 58 284 грн. та занижено податок на прибуток на загальну 3 916 291 грн., в т.ч. за півріччя 2016 року на суму 689 405 грн., за три квартали 2016 року на суму 1 461 712 грн., за 2016 рік на суму 2 549 085 грн., за 1 квартал 2017 року на суму 14 050 грн., за півріччя 2017 року на суму 132 769 грн., за три квартали 2017 року на суму 1 210 280 грн., за 2017 рік на суму 1 312 897 грн., за 1 квартал 2018 року на суму 12 960 грн., за півріччя 2018 року на суму 25 160 грн., за три квартали 2018 року на суму 38 880 року, за 2018 рік на суму 51 840 грн., за 1 квартал 2019 року на суму 2 469 грн.;

- ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. 176.2 «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, щодо подання не в повному обсязі податкових розрахунків (форма №1-ДФ) за II квартал 2016 року - І квартал 2019 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 12.09.2019р.:

- № 0062615572, яким за порушення п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 4 895 364, 00 грн.

- № 0072615572, яким за порушення п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств в Декларації реєстраційний номер № 9083442668 від 24.04.2019р. за І квартал 2019р. на суму 58 284, 00 грн.

Вважаючи протиправними вищевказані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції взагалі, і для цілей податкового обліку зокрема, є те, що вона спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з акту перевірки, позивач мав взаємовідносини з рядом контрагентів, які здійснювались на підставі типових договорів купівлі-продажу, укладених між ТОВ «ОЛІУС» та його контрагентами.

03.07.2017р. між ТОВ «Оліус» та ТОВ «ТД «Тагус» укладено договір купівлі-продажу № 0307/19 за умовами якого продавець зобов`язується протягом дії цього Договору продати покупцю продукти харчування та інші товари за погодженим сторонами в накладних (специфікаціях, прайс-листах, замовленнях або інших підписаних представниками сторін документах, які є невід`ємною частиною цього Договору) асортиментом, кількістю та ціною, а покупець зобов`язуються прийняти товар та оплатити його на встановлених цим Договором умовах.

Водночас, в акті зазначено, що за результатами аналізу баз даних ДФС України, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, наявна наступна інформація по контрагенту позивача.

Зокрема, ТОВ «ТД «Тагус» зареєстровано 28.10.2015 Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією; основний вид діяльності: 49.60 - неспеціалізована оптова торгівля; станом на день підписання акта знаходиться на обліку в ТУ ДФС у м. Києві (Подільський район); декларація з податку на прибуток, 1 ДФ та фінансова звітність до ДПІ за місцем обліку не подавались взагалі; остання декларація з податку на додану вартість подана за листопад 2017 року.

Відповідно до баз даних ДФС та в ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ «ТД «Тагус» до податкового органу, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактично, у ТОВ «ТД «Тагус» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Відповідно до баз даних ДФС у ТОВ «ТД «Тагус» відсутні витрати на оренду офісних та складських приміщень, оплату комунальних послуг, оплату послуг телефонного зв`язку, оплату послуг за користування мережею Інтернет, оплату логістичних послуг та інших витрат, необхідних для ведення фінансово - господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Крім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень щодо ТОВ «Оренекс» відкрито кримінальне провадження за №32017100000000104 від 11.07.2017, зареєстроване за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України (щодо реєстрації від імені підставних осіб ТОВ «Оренекс» та ТОВ «ТД «Тагус»).

Також, 01.03.2016р. між ТОВ «Оліус» та ТОВ «Дієпродукт - Н» укладено договір купівлі-продажу № 0103/11 за умовами якого продавець зобов`язується протягом дії цього Договору продати покупцю продукти харчування та інші товари за погодженим сторонами в накладних (специфікаціях, прайс - листах, замовленнях або інших підписаних представниками сторін документах, які є невід`ємною частиною цього Договору) асортиментом, кількістю та ціною, а покупець зобов`язуються прийняти товар та оплатити його на встановлених цим Договором умовах.

Водночас, в акті перевірки зазначено, що за результатами аналізу баз даних ДФС України, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, наявна така інформація по контрагенту позивача, а саме: ТОВ «Дієпродукт - Н» зареєстровано 11.12.2014 Києво - Святошинським районним управлінням юстиції; основний вид діяльності: 49.60 - неспеціалізована оптова торгівля; станом на день підписання акта знаходиться на обліку в ТУ ДФС у Київській області; декларація з податку на прибуток, 1 ДФ та фінансова звітність до ДПІ за місцем обліку не подавались взагалі; остання декларація з податку на додану вартість подана за серпень 2016 року; ТОВ «Дієпродукт - Н» не експортує та не реалізує кінцевому споживачу зазначені у додатку №7 до акта перевірки товари.

Згідно з даними, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено, що ТОВ «Дієпродукт - Н» реалізовувало за 2016 рік антикорозійний ґрунт, послуги експедирування вантажу, дослідження кон`юнктури ринку, інформаційно - консультаційні послуги, послуги ведення кадрового обліку, послуги прибирання приміщень, різноманітні фрукти та овочі, електроприлади, різні горіхи та ягоди, тощо, придбаних у ТОВ «Оліус» товарів ТОВ «Дієпродукт - Н» не реалізовував.

Відповідно до баз даних ДФС та в ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ «Дієпродукт - Н» до податкового органу, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактично, у ТОВ «Дієпродукт - Н» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Крім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень щодо ТОВ «Дієпродукт - Н» відкрито кримінальне провадження за №12016000000000224 від 26.07.2016р. зареєстроване за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.3 ст. 209 КК України за фактами використання групою осіб завідомо підроблених реєстраційних документів підприємств господарської діяльності, та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненого в особливо великому розмірі. Встановлено, що групою осіб з використанням підроблених реєстраційних документів створено та придбано понад 30 суб`єктів підприємницької діяльності - резидентів, з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає в отриманні не обґрунтованого «податкового кредиту» від підприємств - імпортерів з метою мінімізації «податкового навантаження», а також виведення коштів, отриманих від останніх, на підставі безтоварних операцій у «тіньовий», тобто неконтрольований державою, обіг.

Також, позивачем надано до перевірки рахунки щодо господарських операцій з ТОВ «Укрпродмайстер» на загальну суму 380 907, 40 грн.

Водночас, в акті зазначено, що за результатами аналізу баз даних ДФС України, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, наявна наступна інформація по контрагенту позивача.

ТОВ «Укрпродмайстер» зареєстровано 22.12.2010 Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією; основний вид діяльності: 46.33 - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими продуктами та жирами; станом на день підписання акта знаходиться на обліку в ГУ ДФС у м. Києві (Деснянський район); згідно з даними 1 ДФ на підприємстві працювала 1 особа; декларація з податку на додану вартість подана за січень 2018 року.

У ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ «Укрпродмайстер» до податкового органу встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до баз даних ДФС у ТОВ «Укрпродмайстер» відсутні витрати на оренду офісних та складських приміщень, оплату комунальних послуг, оплату послуг телефонного зв`язку, оплату послуг за користування мережею Інтернет, оплату логістичних послуг та інших витрат, необхідних для ведення фінансово - господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Крім того, ОУ ГУ ДФС у м. Києві надано пояснення від 14.10.2018 відібране старшим о/у ОВС шостого відділу ОУ ГУ ДФС у м. Києві старшим лейтенантом податкової міліції Юрченко Є.П. у засновника ТОВ «Укрпродмайстер», який пояснив, що жодних СГД не реєстрував, підприємницької діяльності від імені СГД не здійснював та не мав на меті її здійснювати. Проте, що він являється засновником СГД, йому нічого не відомо, жодних документів, що стосуються фінансово - господарської діяльності вказаних підприємств, він не підписував, установчі документи та печатки підприємств та їх документів не отримував та на даний час не має. Зазначає, що не підписував та не надавав доручень іншим особам на представництво інтересів та вчинення будь - яких дій від свого імені, пов`язаних з діяльністю СГД.

04.09.2019р. між ТОВ «Оліус» та ТОВ «Оренекс» укладено договір купівлі-продажу № 0409/23 за умовами якого продавець зобов`язується протягом дії цього Договору продати покупцю продукти харчування та інші товари за погодженим сторонами в накладних (специфікаціях, прайс - листах, замовленнях або інших підписаних представниками сторін документах, які є невід`ємною частиною цього Договору) асортиментом, кількістю та ціною, а покупець зобов`язуються прийняти товар та оплатити його на встановлених цим Договором умовах.

Водночас, в акті зазначено, що за результатами аналізу баз даних ДФС України, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, наявна наступна інформація по контрагенту позивача.

ТОВ «Оренекс» зареєстровано 28.07.2017 юридичним департаментом Маріупольської міської ради; основний вид діяльності: 49.60 - неспеціалізована оптова торгівля; станом на день підписання акта знаходиться на обліку в ГУ ДФС у м. Києві (Дарницький район); декларація з податку на прибуток, 1 ДФ та фінансова звітність до ДПІ за місцем обліку не подавались взагалі; остання декларація з податку на додану вартість подана за листопад 2018 року; свідоцтво ПДВ анульовано 24.04.2019 (відсутність поставок та ненадання декларацій).

ТОВ «Оренекс» не експортує та не реалізує кінцевому споживачу зазначені у додатку №7 до акта перевірки товари.

Згідно з даними, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено, що TOB «Оренекс» реалізовувало за 2017 рік кварцеві резонатори, діоди, пускачі, трансформатори, мікросхеми, резистори, тощо, придбаних у ТОВ «Оліус» товарів ТОВ «Оренекс» не реалізує.

Відповідно до баз даних ДФС та в ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ «Оренекс» до податкового органу, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактично, ТОВ «Оренекс» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Крім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень щодо ТОВ «Оренекс» відкрито кримінальне провадження за №32017100000000104 від 11.07.2017, зареєстроване за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України. Органом досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей в документи, які відповідно закону подаються для проведення державної реєстрації, зареєстрували від імені підставних осіб ТОВ «Оренекс», ТОВ «ТД «Тагус», ряд інших СГ. Під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено незаконну схему, направлену на обготівковування грошових коштів, мінімізацію податкових зобов`язань підприємств реального сектору економіки шляхом відображення у податковій звітності неіснуючих фінансово - господарських операцій.

01.11.2016р. між ТОВ «ОЛІУС» та ТОВ «МРС-Окткан» укладено договір купівлі-продажу № 0111/33 за умовами якого продавець зобов`язується протягом дії цього Договору продати покупцю продукти харчування та інші товари за погодженим сторонами в накладних (специфікаціях, прайс - листах, замовленнях або інших підписаних представниками сторін документах, які є невід`ємною частиною цього Договору) асортиментом, кількістю та ціною, а покупець зобов`язуються прийняти товар та оплатити його на встановлених цим Договором умовах.

Водночас, в акті зазначено, що за результатами аналізу баз даних ДФС України, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, наявна наступна інформація по контрагенту позивача.

ТОВ «MPC - Окткан» зареєстровано 16.10.2014 Києво - Святошинською районною державною адміністрацією Київської області; основний вид діяльності: 49.60 неспеціалізована оптова торгівля; станом на день підписання акта знаходиться на обліку в ТУ ДФС у м. Києві (Святошинський район); декларація з податку на прибуток, 1 ДФ та фінансова звітність до ДПІ за місцем обліку не подавались взагалі; декларації з податку на додану вартість надані за 2016 рік, лише за жовтень та листопад 2016 року з показниками, решта з нульовими показниками; свідоцтво ПДВ анульовано (відсутність поставок та ненадання декларацій.

ТОВ «MPC - Окткан» не експортує та не реалізує кінцевому споживачу зазначені у додатку №7 до акта перевірки товари.

Згідно з даними, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено, що ТОВ «MPC - Окткан» реалізовувало за 2016 рік реле, трансформатори, кабель, мікросхеми, резистори, тощо, придбаних у ТОВ «Оліус» товарів ТОВ «MPC - Окткан» не реалізує.

Відповідно до баз даних ДФС та в ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ «MPC - Окткан» до податкового органу, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактично, у ТОВ «MPC - Окткан» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Крім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень щодо ТОВ «MPC - Окткан» відкрито кримінальне провадження за №32014100090000099 від 18.06.2014, зареєстроване за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.

03.05.2017р. між ТОВ «ОЛІУС» та ТОВ «Сінтекс трейд» укладено договір купівлі-продажу № 0305/11 за умовами якого продавець зобов`язується протягом дії цього Договору продати покупцю продукти харчування та інші товари за погодженим сторонами в накладних (специфікаціях, прайс - листах, замовленнях або інших підписаних представниками сторін документах, які є невід`ємною частиною цього Договору) асортиментом, кількістю та ціною, а покупець зобов`язуються прийняти товар та оплатити його на встановлених цим Договором умовах.

Водночас, в акті зазначено, що за результатами аналізу баз даних ДФС України, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, наявна наступна інформація по контрагенту позивача.

ТОВ «Сінтекс трейд» зареєстровано 03.10.2013 Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією; основний вид діяльності: 49.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; станом на день підписання акта знаходиться на обліку в ТУ ДФС у м. Києві (Шевченківський район); згідно з даними звіту за ф. 1 ДФ (за період взаємовідносин) працювало 2 особи (одна з яких директор та головний бухгалтер в одній особі); остання декларація з податку на додану вартість подана за травень 2018 року; свідоцтво ПДВ анульовано (відсутність поставок та ненадання декларацій).

ТОВ «Сінтекс трейд» не експортує та не реалізує кінцевому споживачу зазначені у додатку №7 до акта перевірки товари.

Згідно з даними, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено, що ТОВ «Сінтекс трейд» реалізовувало за 2017 рік юридичні послуги, електроди, профіль, водоприймачі, коліна, заглушки, кути, з`єднувачі, прутки, послуги фасування, штелера, тощо, придбаних у ТОВ «Оліус» товарів ТОВ «Сінтекс трейд» не реалізує.

Відповідно до баз даних ДФС та в ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ «Сінтекс трейд» до податкового органу, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактично, у ТОВ «Сінтекс трейд» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Крім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, щодо ТОВ «Сінтекс трейд» відкрито кримінальне провадження №32014110000000043 від 05.11.2014, зареєстроване за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 212 КК України, відкрито кримінальне провадження №42017111200000020 від 16.01.2017, зареєстроване за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 191 КК України. Слідством установлено, що невстановлені особи у період 2016-2017 років на території Київської, Львівської, Харківської областей та м. Києва вчинили створення (придбання) суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) - ТОВ «Сінтекс трейд» та ряд інших СГ з метою прикриття незаконної діяльності.

01.09.2016р. між ТОВ «Оліус» та ТОВ «Агробонд-інфест» укладено договір купівлі-продажу № 0109/28 за умовами якого продавець зобов`язується протягом дії цього Договору продати покупцю продукти харчування та інші товари за погодженим сторонами в накладних (специфікаціях, прайс - листах, замовленнях або інших підписаних представниками сторін документах, які є невід' ємною частиною цього Договору) асортиментом, кількістю та ціною, а покупець зобов`язуються прийняти товар та оплатити його на встановлених цим Договором умовах.

Водночас, в акті зазначено, що за результатами аналізу баз даних ДФС України, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, наявна наступна інформація по контрагенту позивача.

ТОВ «Агробонд - інвест» зареєстровано 10.06.2016 Києво - Святошинською районною державною адміністрацією у Київській області; основний вид діяльності: 49.90 - неспеціалізована оптова торгівля; станом на день підписання акта знаходиться на обліку в ТУ ДФС у м. Києві (Святошинський район); декларація з податку на прибуток, звіт за ф. 1 ДФ та фінансова звітність до ДПІ за місцем обліку не подавались взагалі; свідоцтво ПДВ анульовано 31.07.2017 (відсутність поставок та ненадання декларацій).

ТОВ «Агробонд - інвест» не експортує та не реалізує кінцевому споживачу, зазначені у додатку №7 до акта перевірки товари.

Згідно з даними, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено, що ТОВ «Агробонд - інвест» за 2016 рік реалізує: організація послуг з забезпечення технічної можливості доступу до Контенту, шини, друк рекламної та іншої продукції, транспортні, рекламні послуги, проводи, тощо, придбаних у ТОВ «Оліус» товарів ТОВ «Агробонд - інвест» не реалізує.

Відповідно до баз даних ДФС та в ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ «Агробонд - інвест» до податкового органу, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактично, у ТОВ «Агробонд - інвест» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Крім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень щодо ТОВ «Агробонд - інвест» відкрито кримінальне провадження за №32017100080000028 від зареєстроване за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212 КК України.

Крім того, судом встановлено, що 09.11.2016р. між ТОВ «Агробонд - інвест» (Кредитор), ТОВ «Оліус» (Боржник) та ТОВ «Оплот - експрес» (Новий Кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №0911/2016-01. З вказаного договору встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Оплот Експрес» на загальну суму 3 166 518,84 грн., в т.ч. ПДВ 527 753,14 грн.

Так, за результатами аналізу баз даних ДФС, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел встановлено, що ТОВ «Оплот Експрес» зареєстровано 13.08.2014 Києво - Святошинською районною державною адміністрацією у Київській області; основний вид діяльності: 49.90 - неспеціалізована оптова торгівля; станом на день підписання акта знаходиться на обліку в ТУ ДФС у м. Києві (Святошинський район); декларація з податку на прибуток, звіт за ф. 1 ДФ та фінансова звітність до ДПІ за місцем обліку не подавались взагалі; остання звітність з ПДВ подана за 2017 рік «до відома»; свідоцтво ПДВ анульовано 21.02.2018 (відсутність поставок та ненадання декларацій).

ТОВ «Оплот Експрес» не експортує та не реалізує кінцевому споживачу зазначені у додатку №7 до акта перевірки товари;

Згідно з даними, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено, що ТОВ «Оплот Експрес» реалізовувало за 2016 рік: організація інформаційно - консультаційних послуг, організація послуг з забезпечення технічної можливості доступу до Контенту, обробка та доставка кореспонденції, організація послуг по технічному забезпеченню, дослідження кон`юнктури ринку охоронних послуг, монтаж покрівлі, тощо, придбаних у ТОВ «Оліус» товарів ТОВ «Оплот Експрес» не реалізує.

Відповідно до баз даних ДФС та в ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ «Оплот Експрес» до податкового органу, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактично, у ТОВ «Оплот Експрес» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Крім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень щодо ТОВ «Оплот - експрес» відкрито кримінальне провадження за №12016000000000224 від 26.07.2016, зареєстроване за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.358, ч. 3 ст. 209 КК України за фактами використання групою осіб завідомо підробних реєстраційних документів підприємств господарської діяльності та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненого в особливо великому розмірі.

Одночасно, з акта перевірки вбачається та підтверджено в ході судового розгляду, що між ТОВ «Оплот Експрес» (Кредитор), ТОВ «Оліус» (Боржник) та ТОВ «Будагроном - Партнер» (Новий Кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги від 24.11.2016 №24/11/2016-01, з якого встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Будагроном - Партнер» на загальну суму 3 166 518,84 грн., в т.ч. ПДВ 527 753,14 грн.

Однак, за результатами аналізу баз даних ДФС, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено, що ТОВ «Будагроном - Партнер» зареєстровано 09.12.2014 Києво - Святошинським районним управлінням юстиції; основний вид діяльності: 49.90 - неспеціалізована оптова торгівля; станом на день підписання акта знаходиться на обліку в ГУ ДФС у м. Києві (Святошинський район); декларація з податку на прибуток, звіт за ф.1 ДФ та фінансова звітність до ДПІ за місцем обліку не подавались взагалі; остання звітність з податку на додану вартість подана за 03.04.2017 з нульовими показниками «до відома»; свідоцтво ПДВ анульовано (відсутність поставок та ненадання декларацій).

ТОВ «Будагроном - Партнер» не експортує та не реалізує кінцевому споживачу, зазначені у додатку №7 до акта перевірки товари.

Згідно з даними, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено, що ТОВ «Будагроном - Партнер» реалізовувало за 2016 рік: пиво, інші напої, канцтовари, тюнери, картриджі, посуд, тощо, придбаних у ТОВ «Оліус» товарів ТОВ «Будагроном - Партнер» не реалізує.

Відповідно до баз даних ДФС та в ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ «Будагроном - Партнер» до податкового органу встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактично, у ТОВ «Будагроном - Партнер» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Крім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень щодо ТОВ «Будагроном - Партнер» відкрито кримінальне провадження за №32014100090000099 від 18.06.2014, зареєстроване за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.

Вказане на думку відповідача свідчить про здійснення господарської діяльності з вищезазначеними контрагентами без настання правових наслідків, для забезпечення податкової вигоди третіх осіб шляхом формального оформлення первинних документів. Тобто, фактично ТОВ «Оліус» було проведено господарські операції з контрагентами, що декларувалися, шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цими контрагентами.

Суд зазначає, що при дослідженні вказаних господарських операцій встановлено, що позивач виступав як продавець товарів. На підтвердження своєї діяльності позивачем надано суду докази про наявність складів та товару, який там зберігався та був у подальшому проданий контрагентам, докази наявності трудових ресурсів, договори поставок та купівлі продажу товару. Крім того, оплата за товар здійснювалась на умовах 100% передоплати, що підтверджується наявними в справі платіжними інструкціями та виписками банку.

Формування фінансових показників, які враховуються при визначені оподатковуваного прибутку підприємства, а також податкового кредиту для цілей визначення суми податкових зобов`язань з ПДВ повинно здійснюватися тільки щодо фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених належним чином оформленими первинними документами та іншими обліковими документами, складання яких для оформлення операцій певного виду передбачено правовими нормами. При цьому презюмується, що такі документи є достовірними, а зафіксована в них інформація розкриває справжній зміст господарської операції, свідчить про її економічну вигоду (виправданість, ризик). Якщо певна господарська операція не відбулася або її зміст інший, ніж той, стосовно якого складені документи, підстави для відтворення фінансових показників операції в податковому обліку відсутні (в разі якщо документи складені про людське око) або ж операція відтворюється відповідно до її дійсного змісту, що відповідає принципу превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та право на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Законодавством України, зокрема Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Не передбачено ні право, ні зобов`язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину. При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, відповідно до якого до відповідальності повинен бути притягнутий правопорушник. Притягнення ж до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та вимогам законодавства.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, що прийняті в справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв`язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами. Зокрема, зазначено, що платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо такий платник не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна правова позиція щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності платника податків міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року в справі № 816/809/17.

Водночас, наявна у відповідача податкова інформація не є підставою для того, щоб вважати правочин таким, що не відбувся, та не спростовує реальності виконання господарської операції. Доводи податкового органу не містять посилань про направлення запитів на адресу прокуратури, інформацію щодо наявних кримінальних проваджень, порушених 2014-2018рр, для встановлення судом фактів, що можуть свідчити про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Відповідачем, окрім Акту перевірки, не надано жодного доказу на підтвердження правомірності винесених оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Усталеною є практика Верховного Суду, яка, якщо її систематизувати, полягає в тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ні помилки в оформленні первинних документів самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

В контексті вищевказаного, суд зазначає, що акт перевірки не містить будь-яких належних і допустимих доказів, які б підтверджували факти узгодженості дій позивача із своїми контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями своїх контрагентів, чи свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, чи про відсутність у них ділової мети, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджували б недобросовісність сторін, як платників податків, вказаних правочинів, та виключали б право на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями та слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також допустимих доказах.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2022 у справі № 280/5061/19, від 02.06.2022 у справі № 240/10457/19, від 05.10.2022 у справі № 640/12691/19, від 25.08.2022 у справі № 808/2359/17, від 14.02.2023 у справі № 420/16491/21.

У постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 640/12451/20 зазначено, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Відтак посилання відповідача на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентами позивача не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеними з ними договорами

Разом із цим, Верховний Суд зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

За наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2019 №0062615572, №0072615572.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк