Рішення

від 07.06.2024 по справі 640/26112/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2024 року № 640/26112/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліус" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІУС» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2019 №0062615572, №0072615572.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021, адміністративний позов задоволено частково.

Постановою Верховного Суду від 06.06.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІУС» задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №640/26112/19 скасовано. Справу №640/26112/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 02.09.2019р. № 0062615572 та № 0072615572, прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліус» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 19210, 00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.

На адресу суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, яким просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати за сплату судового збору в розмірі 67235,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Вирішуючи заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в частині відшкодування судових витрат за сплату судового збору, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІУС» при зверненні до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2021 у справі №640/26112/19 сплатило судовий збір за подання вказаної апеляційної скарги у розмірі 28815,00 грн., платіжним дорученням №61 від 03.06.2021.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІУС» при зверненні до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №640/26112/19 за подання вказаної касаційної скарги сплатило судовий збір у розмірі 38420,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 02.12.2021.

Постановою Верховного Суду від 06.06.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІУС» задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №640/26112/19 скасовано. Справу №640/26112/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином суд касаційної інстанції не вирішував питання розподілу судових витрат за подання Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІУС» апеляційної та касаційної скарги.

У цьому контексті суд зауважує, що 6 жовтня 2021 року Касаційний адміністративний суд постановив ухвалу про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи №500/2632/19, у якій одна з ключових проблем стосувалася питання можливості здійснення при ухваленні судового рішення судом касаційної інстанції розподілу судових витрат, понесених стороною під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, у випадку направлення справи на новий розгляд або для продовження розгляду.

Розглянувши вказану справу, 19 січня 2022 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу, у якій дійшла висновку, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №640/26112/19, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто ні суд касаційної інстанції, ні суд апеляційної інстанції не ухвалювали нового рішення та не змінювали судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, то питання здійснення розподілу судових витрат вирішується судом, що ухвалив судове рішення у справі.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІУС» необхідно присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві судовий збір у розмірі у розмірі 28815,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 61 від 03.06.2021, за подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду та 38420,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №1 від 02.12.2021 за подання касаційної скарги до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Розглядаючи заяву в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., суд зазначає таке.

Статтею 59 Конституції України регламентовано, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із частиною другою статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до статті 1 цього Закону: договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4); інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6); представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9).

Згідно з положеннями статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу).

Водночас у силу вимог частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних із оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Із матеріалів справи слідує, що на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, надано договір про надання послуг з правової допомоги № 12/23 від 22.06.2023, укладений між адвокатом товариством та АО "Аннванта".

В п. 2.7 договору зазначено, що для надання юридичної допомоги клієнту АО "Аннванта" призначає адвоката Василенка А.В.

Пунктом 2.1 договору визначений перелік правових послуг, які надаються адвокатом при розгляді справи №640/26112/19.

Згідно з п. 4.2 договору гонорар АО "Аннванта" за надання правової допомоги у суді першої інстанції, за цим договором, становить 10000,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 4.4.договору за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної з сторін. В акті вказується обсяг наданої АО правової допомоги із зазначенням переліку наданої юридичної допомоги.

На виконання умов договору № 12/23 від 22.06.2023 сторонами було підписано акт здачі - приймання послуг від 11.12.2023.

На підтвердження оплати за надані адвокатським об`єднанням послуги, до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію №2PL996871 від 12.07.2023, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІУС» сплатило 10000,00 грн. на підставі договору про надання послуг з правничої допомоги № 12/23 від 22.06.2023.

Від відповідача до суду не надходило заперечень щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

Разом із тим, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

З огляду на викладене суд присуджує позивачу 10000, 00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Таким чином, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 242-244, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оліус (ідентифікаційний код 30573826) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 28815,00 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (ідентифікаційний код 43141267).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оліус (ідентифікаційний код 30573826) сплачений судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 38420,00 грн (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (ідентифікаційний код 43141267).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оліус (ідентифікаційний код 30573826) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (ідентифікаційний код 43141267).

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.