ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
20.09.10 Справа № 3/123-1781
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Скрипчук О.С.,
Юрченка Я.О.,
при секретарі Горбач Ю.Б.,
за участю представників:
від апелянта –ОСОБА_2
від позивача –не з’явився
від відповідачів-1,2,34 –не з’явились
Розглядається апеляційна скарга ОСОБА_3, м.Тернопіль
на рішення господарського суду Тернопільської області від 15.10.2009 року, суддя Турецький І.М.
по справі № 3/123-1781
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркан-Плюс», м.Копичинці
до відповідача-1 Гусятинського районного комунального бюро технічної інвентаризації, смт.Гусятин
до відповідача-2 Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4, с.Котівка
до відповідача-3 Копичинецької міської ради, м.Копичинці
до відповідача-4 Приватного нотаріуса Гусятинського районного нотаріального округу Юзви Г.З., смт.Гусятин
про звільнення будівлі по вул. Ринок,22 м. Копичинці від обтяження, яке внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об‘єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Гусятинського районного нотаріального округу Юзвою Г.З. згідно повідомлення №26 від 05.03.2003 року; зобов’язання приватного нотаріуса Гусятинського районного нотаріального округу Юзву Г.З. внести відповідний запис про зняття заборони в Єдиний реєстр заборон відчуження об‘єктів нерухомого майна; визнання права власності за ТзОВ “Аркан- Плюс” на нерухоме майно –нежитлове приміщення першого і другого поверхів та діючого бару в підвальному приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Гусятинського району, Тернопільської області, як належним власником з проведення державної реєстрації права власності.
в с т а н о в и в :
В ході розгляду справи у суді першої інстанції позивачем подано клопотання, в якому останнім збільшено позовні вимоги (від 01.10.2009 року вих.№1/17, арк. справи 64-65).
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.10.2009 року по справі №3/123-1781 позов ТзОВ «Аркан-Плюс»задоволено частково, судом вирішено: звільнити будівлю АДРЕСА_1 м. Копичинці від обтяження, яке внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об‘єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Гусятинського районного нотаріального округу Юзвою Г.З. згідно повідомлення №26 від 05.03.2003 року. Зобов‘язано приватного нотаріуса внести відповідний запис про зняття заборони в Єдиний реєстр заборон відчуження об‘єктів нерухомого майна. Визнано право власності за ТзОВ “Аркан-Плюс” на нерухоме майно –нежитлове приміщення першого і другого поверхів та діючого бару в підвальному приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Гусятинського району, Тернопільської області, як належним власником. В частині позовних вимог щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно –нежитлове приміщення першого і другого поверхів та діючого бару в підвальному приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Копичинці, АДРЕСА_1, Гусятинського району, Тернопільської області за ТзОВ “Аркан-Плюс” припинено провадження у справі, в порядку п.1 ст. 80 ГПК України.
Задовольняючи позов щодо звільнення будівлі від обтяження внесеного до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна приватним нотаріусом згідно повідомлення та щодо зобов’язання нотаріуса внести відповідний запис про зняття заборони у вказаний вище реєстр, суд посилається на те, що при здійсненні реалізації будівлі за адресою –м.Копичинці АДРЕСА_1 помилково не знято обтяження внесене до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна згідно повідомлення приватного нотаріуса Гусятинського районного нотаріального округу Юзвою Г.З. на виконання нотаріального виконавчого напису. Приймаючи рішення про визнання права власності за ТзОВ «Аркан-Плюс»на нерухоме майно, судом першої інстанції взято до уваги положення ст.ст.182, 316, 317, 319 ЦК України, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, а також те, що ПП ОСОБА_4 являючись добросовісним і належним власником придбаного майна –нежитлового приміщення та незавершеного будівництва будівлі, що знаходяться АДРЕСА_1 здійснила добудову будівлі та внесла його у статутний фонд ТзОВ «Аркан-Плюс». В частині позовних вимог щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно провадження у справі припинено, в п.1 ст. 80 ГПК України, з огляду на те, що вказаний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Тернопільської області від 15.10.2009 року по справі №3/123-1781 скасувати в частині задоволення позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог про визнання права власності та припинити провадження щодо вимог про зняття заборони на майно з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, вказуючи на порушення норм матеріального права. Зокрема, скаржник зазначає, що при розгляді справи судом неправомірно не залучено до участі у справі ОСОБА_3, оскільки між нею та ОСОБА_4 існує спір про право власності на спірне майно, щодо якого ТзОВ «Аркан-Плюс»заявлено позов по даній справі. Поряд з цим, скаржник посилаючись на положення ст.1, ч.1 ст.21 ГПК України звертає увагу суду на те, що позовні вимоги до приватного нотаріуса про зняття заборони щодо спірного нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна не підлягають розгляду в господарському суді, в зв’язку з чим провадження у справі в цій частині слід припинити на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. Одночасно, беручи до уваги ст. 376 ЦК України, скаржник вказує, що ПП ОСОБА_4, яка здійснила самочинне будівництво, не набула право власності на спірне майно, в зв’язку з чим не могла передати таке в статутний фонд ТзОВ «Аркан-Плюс», а відтак вимоги останнього про визнання права власності на нерухоме майно є безпідставними.
Представник скаржника в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.
Представники сторін в судове засідання не з’явились. Від відповідача-2 (ПП ОСОБА_4 до суду надійшла телеграма, в якій остання просить не розглядати справу за її відсутності, вказуючи на неможливість забезпечення явки в зв’язку з хворобою.
Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача-2, враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, прийшла до висновку що таке задоволенню не підлягає та вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.
Суд, заслухавши пояснення представника апелянта, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
02.09.2004 року приватним нотаріусом Салій Г.Я. на виконання виконавчого нотаріального напису вчинено обтяження в реєстрі заборон, зареєстрований в реєстрі за № 2387, і запропоновано звернути стягнення на незавершену будівництвом будівлю –нежитлове приміщення в житловому будинку АДРЕСА_1 м. Копичинці і за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, задоволити вимоги ВАТ АБ “Приватінвест “.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Гусятинського районного управління юстиції від 07.06.2004 року відкрито виконавче провадження. 18.06.2004 року проведено опис та накладено арешт на майно, належне ОСОБА_3 –незавершену будівництвом будівлю та нежитлове приміщення в житловому будинку АДРЕСА_1 в м. Копичинці .
14.12.2004 року Тернопільською філією Спеціалізованого Державного підприємства «Укрспец’юст»проведено прилюдні торги з реалізації майна, яке належало ОСОБА_3. Відповідно до протоколу № 4200476 на продаж виставлявся лот –нежитлове приміщення (діючий бар в підвальному приміщенні), незавершене будівництво (1,2 поверх) АДРЕСА_1 в м. Копичинці Гусятинського району Тернопільської області.
Згідно витягу з акту про проведення прилюдних торгів арештованого майна від 23.12.2004 року, складеного старшим державним виконавцем Гусятинського районного відділу ДВС переможцем торгів є ОСОБА_4, яка придбала об’єкт за 146000 грн. Протоколом № 4200746 передбачено, що переможець торгів ОСОБА_4 повинна внести кошти до 28.12.2004 року включно.
Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення взято до уваги рішення господарського суду Тернопільської області від 06.07.2006 року по справі №10/128-2519, яким визнано за ПП ОСОБА_4 право власності на нежитлове приміщення (діючий бар в підвальному приміщенні), загальною площею 99,1 кв.м. та незавершене будівництво будівлі (1-й, 2-й поверхи) готовністю 81%, загальною площею 164,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Копичинці, АДРЕСА_1. Зобов’язано Гусятинське районне комунальне БТІ зареєструвати за суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 право власності на вказані вище нежитлове приміщення та незавершене будівництво будівлі. В частині вимог про визнання дійсним протоколу від 14.12.2004 №4200476 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна провадження у справі припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.
Слід зазначити, що ОСОБА_3 не погоджуючись із вказаним рішенням по справі №10/128-2519, подала касаційну скаргу, оскільки, на її думку, господарським судом вирішено спір про право власності на майно без залучення його власника –ОСОБА_3 чим істотно порушено її права.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2009 року рішення господарського суду від 06.07.2006 року по справі №10/128-2519 скасовано в частині позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно та зобов’язання Гусятинське РК БТІ зареєструвати право власності на майно та передано справу в цій частині позовних вимог на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2010 року провадження у даній справі зупинялось до вирішення пов’язаної з нею справи №10/128-2519, оскільки як вказував представник скаржника (ОСОБА_3) предметом спору по справі №10/128-2519 є визнання права власності на нежитлове приміщення та незавершене будівництво по АДРЕСА_1 в м.Копичинцях, які на час проведення прилюдних торгів від 14.12.2004 належали на праві власності громадянці ОСОБА_3 на підставі свідоцтва від 15.10.2002 року, виданого Копичинецьким міськвиконкомом, про що також відзначено у постанові ВГСУ від 24.11.2009 року.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 14.06.2010 року припинено провадження у справі №14/144-2362 (10/128-2519) за позовом СПД-фізичної особи ОСОБА_4 до відповідача-1 Гусятинського районного комунального бюро технічної інвентаризації, відповідача-2 ОСОБА_3, третя особа –Спеціалізоване ДП «Укрспец’юст», м.Київ в особі Тернопільської філії СДП «Укрспец’юст»про визнання протоколу проведення прилюдних торгів дійсним, визнання за позивачем права власності на нежитлове приміщення (діючий бар в підвальному приміщенні), загальною площею 99,1 кв.м. та незавершене будівництво будівлі (1-й, 2-й поверхи) готовністю 81%, загальною площею164,2 кв. м., що знаходяться за адресою м. Копичинці, АДРЕСА_1 та зобов’язання БТІ зареєструвати за позивачем право власності на вказане нежитлове приміщення та незавершене будівництво на підставі п.1 ст.80 ГПК України, з огляду на положення ст.1,2,12 ГПК України та те, що у спірних правовідносинах позивач та ОСОБА_3 виступають як фізичні особи, а не суб’єкти підприємницької діяльності. Щодо вимоги, заявленої до Гусятинського районного комунального БТІ про зобов’язання зареєструвати за позивачем право власності на спірне нежитлове приміщення, судом відзначено, що останнє виступає як суб’єкт владних повноважень, а відтак зазначений спір відноситься до компетенції адміністративних судів і не підлягає розгляду в господарських судах України.
Задовольняючи позов про звільнення будівлі від обтяження внесеного до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна приватним нотаріусом згідно повідомлення та щодо зобов’язання нотаріуса внести відповідний запис про зняття заборони у вказаний вище реєстр, господарський суд посилається на факти встановлені рішенням господарського суду Тернопільської області від 06.07.2006 року по справі №10/128-2519 та зазначає про те, що приватний підприємець ОСОБА_4 є добросовісним набувачем спірного майна в подальшому внесла таке в статутний фонд ТзОВ «Аркан –Плюс». Проте, як зазначає суд, при здійсненні реалізації будівлі за адресою –м.Копичинці АДРЕСА_1 помилково не знято обтяження на будівлю АДРЕСА_1, внесене до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна згідно повідомлення приватного нотаріуса Густинського районного нотаріального округу Юзвою Г.З. №26 від 05.03.2003 року на виконання нотаріального виконавчого напису. А відтак, на думку господарського суду, позовні вимоги про звільнення будівлі від обтяження, яке внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об‘єктів нерухомого майна приватним нотаріусом згідно повідомлення №26 від 05.03.2003 року та зобов‘язання приватного нотаріуса внести відповідний запис про зняття заборони у вказаний Реєстр є підставними та підлягають задоволенню, проте, колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1 ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Згідно із ст.1 ГПК України учасниками господарського спору можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, які мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також: для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Тобто господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає ст. 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, мають господарський характер.
У даному випадку позивачем, крім інших відповідачів, пред'явлено позов до відповідача-4 - приватного нотаріуса Гусятинського районного нотаріального округу Юзви Г.З.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також: факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних та громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також: виконувати іншу оплачувану роботу, крім тієї, яка передбачена абзацом другим ст. 4 цього Закону, а також: викладацької і наукової у вільний від роботи час (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про нотаріат").
Отже, приватний нотаріус не володіє господарською процесуальною правосуб'єктністю, оскільки не є юридичною особою і не є фізичною особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Тому приватний нотаріус не може виступати стороною (позивачем або відповідачем) у господарському процесі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
З огляду на наведене, оскаржуване рішення в частині задоволення позову про звільнення будівлі АДРЕСА_1 м. Копичинці від обтяження, яке внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об‘єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Гусятинського районного нотаріального округу Юзвою Г.З. згідно повідомлення №26 від 05.03.2003 року та зобов’язання приватного нотаріуса внести відповідний запис про зняття заборони в Єдиний реєстр заборон відчуження об‘єктів нерухомого майна слід скасувати та припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Щодо задоволення позову про визнання права власності за ТзОВ “Аркан-Плюс” на нерухоме майно –нежитлове приміщення першого і другого поверхів та діючого бару в підвальному приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Гусятинського району, Тернопільської області, як належним власником, колегією суддів відзначено наступне:
Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позову в цій частині посилається на положення ст.ст.182, 316, 317, 319 ЦК України, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, а також те, що ПП ОСОБА_4 являючись добросовісним і належним власником придбаного майна –нежитлового приміщення та незавершеного будівництва будівлі, що знаходяться АДРЕСА_1 здійснила добудову будівлі та внесла його у статутний фонд ТзОВ «Аркан-Плюс».
Проте, колегією суддів відзначено, що згідно із ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Слід зазначити, що доказів того, що ПП ОСОБА_4 отримано дозвіл на будівництво добудови будівлі по АДРЕСА_1 у м.Копичинці та доказів затвердження відповідної документації для проведення добудови в установленому порядку суду не подано. Відсутні також докази про прийняття закінченого будівництвом об’єкту в експлуатацію.
Таким чином, ПП ОСОБА_4, яка здійснила самочинне будівництво, не набула права власності на спірне майно. Разом з тим, судом відзначено, що сам факт зазначення в статуті ТзОВ «Аркан-Плюс»про формування статутного фонду товариства за рахунок спірного майна не може свідчити про набуття товариством такого майна у власність, оскільки для цього встановлений певний порядок, передбачений Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерства Юстиції України №6/5 від 28.01.2003 року.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 392 ЦК України передбачено право власника пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Колегією суддів відзначено, що в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву ТзОВ «Аркан-Плюс»(арк. справи 93-94), в якому Гусятинське районне комунальне бюро технічної інвентаризації звзначає, що не відмовляло позивачу у державній реєстрації права на нерухомість та не ухилялось від реєстрації, а суд у оскаржуваному рішенні (арк. справи 105) посилається на те, що позивач у відповідності до вимог Закону України «Про господарські товариства»та Статуту ТзОВ «Аркан-Плюс», звернувся до Гусятинського районного комунального БТІ з клопотанням, проте, позивачу було відмовлено. Однак, судом не зазначено з яким саме клопотанням звертався позивач, та в чому саме відмовлено останньому.
З огляду на наведене, рішення господарського суду в частині задоволення позову щодо визнання права власності за ТзОВ “Аркан-Плюс” на нерухоме майно –нежитлове приміщення першого і другого поверхів та діючого бару в підвальному приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Гусятинського району, Тернопільської області, як належним власником слід скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові щодо визнання права власності відмовити.
Разом з тим, судом першої інстанції правомірно припинено провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України в частині вимог щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно –нежитлове приміщення першого і другого поверхів та діючого бару в підвальному приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Копичинці, вул.. Ринок, 22, Гусятинського району, Тернопільської області за ТзОВ “Аркан-Плюс”.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити.
Рішення господарського суду Тернопільської області від 15.10.2009 року по справі №3/123-1781 скасувати:
- в частині задоволення позову про звільнення будівлі АДРЕСА_1 м. Копичинці від обтяження, яке внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об‘єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Гусятинського районного нотаріального округу Юзвою Г.З. згідно повідомлення №26 від 05.03.2003 року та зобов’язання приватного нотаріуса внести відповідний запис про зняття заборони в Єдиний реєстр заборон відчуження об‘єктів нерухомого майна, припинити провадження в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
- в частині задоволення позову щодо визнання права власності за ТзОВ “Аркан -Плюс” на нерухоме майно –нежитлове приміщення першого і другого поверхів та діючого бару в підвальному приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Гусятинського району, Тернопільської області, як належним власником слід скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові про визнання права власності відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ТзОВ «Аркан-Плюс»на користь ОСОБА_3 –1474,60 грн. в відшкодування витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги.
На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Скрипчук О.С.
Юрченко Я.О.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2010 |
Оприлюднено | 27.10.2010 |
Номер документу | 11824179 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Якімець Г.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні