Ухвала

від 09.04.2024 по справі 300/2851/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 квітня 2024 року

м. Київ

справа №300/2851/23

адміністративне провадження №К/990/12173/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу 1121 поліклініки на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі №300/2851/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України про скасування постанови та зобов`язання до вчинення дій,

УСТАНОВИВ:

В травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України, просив: скасувати постанову Військово-лікарської комісії гарнізонної 1121 поліклініки (викладену в Довідці) від 19 грудня 2022 року №4568/1 щодо визначення обмежено придатним до військової служби; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти нову постанову, щодо визначення придатності ОСОБА_1 до військової служби з врахуванням вимог пункту 6.9 глави 6 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в збройних силах України та сукупності підтверджених хвороб.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову військово-лікарської комісії гарнізонної 1121 поліклініки, яка оформлена довідкою від 19 грудня 2022 року за №4568/1. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно провести медичний огляд військовослужбовця ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 29 березня 2024 року через підсистему «Електронний суд».

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає приписам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог частини четвертої зазначеної норми до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Водночас, скаржником заявлено клопотання про звільнення або відстрочення/розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Виключний перелік осіб, що мають право на звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору наведено у статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи те, що відповідач не відноситься до осіб, перелік яких визначений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" і заявником не зазначено підстав, з якими чинне законодавство пов`язує звільнення від сплати або відстрочення сплати судових витрат, у зв`язку з не наданням доказів фінансової неможливості скаржника сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Водночас звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір.

При цьому, суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов`язковим наданням необхідних доказів.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2684 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2023 році фізичною особою вимоги якої були задоволені частково судами попередніх інстанцій щодо однієї вимоги немайнового характеру.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд» скаржник має надати докази сплати судового збору в сумі: 1717,76 грн (2684,00 грн х 0,4*200%*0,8)

Реквізити для сплати судового збору:

УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;

код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;

код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду: документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання про звільнення або відстрочення/розстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Касаційну скаргу 1121 поліклініки на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі №300/2851/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України про скасування постанови та зобов`язання до вчинення дій - залишити без руху.

3. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

4. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.Г. Загороднюк

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду