Ухвала

від 08.04.2024 по справі 520/31474/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 520/31474/23

адміністративне провадження № К/990/10540/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,

перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ксенжика Костянтина Вікторовича

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року

у справі № 520/31474/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гленкор Девелопмент»

до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гленкор Девелопмент», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Салтівського відділу держаної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 3-ті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати постанову начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Матвієнка Дмитра Сергійовича від 04 вересня 2023 року про результати перевірки законності виконавчого провадження № НОМЕР_1 та всі постанови, прийняті на її підставі, зокрема,

- визнати протиправним та скасувати постанову виконуючого обов`язки начальника відділу Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романінця Романа Вікторовича від 06 вересня 2023 року про скасування виконавчої дії "Акт про проведені електронні торги" від 15 липня 2022 року;

- визнати протиправним та скасувати постанову виконуючого обов`язки начальника відділу Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романінця Романа Вікторовича від 07 вересня 2023 року про скасування постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 21 липня 2021 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гленкор Девелопмент» відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гленкор Девелопмент» задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року по справі № 520/31474/23 скасовано.

Прийнято постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гленкор Девелопмент» задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову виконуючого обов`язки начальника відділу Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романінця Романа Вікторовича від 06 вересня 2023 року про скасування виконавчої дії "Акт про проведені електронні торги" від 15 липня 2022 року.

Визнано протиправною та скасовано постанову виконуючого обов`язки начальника відділу Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романінця Романа Вікторовича від 07 вересня 2023 року про скасування постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 21 липня 2021 року.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

15 березня 2024 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Ксенжиком Костянтином Вікторовичем подано до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 520/31474/23.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункти 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник, зазначає про порушення судом в даній справі норм Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Варто зазначити, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку автора касаційної скарги відповідна норма повинна застосовуватися

Зазначена автором касаційної скарги норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій у межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку автора касаційної скарги, неправильно.

Верховний Суд констатує, що вказані скаржником положення є загальними, а касаційна скарга не містить об`єктивних мотивів у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, не обґрунтовує, як на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися саме за таких обставин справи та за такого правового врегулювання.

Суд звертає увагу скаржника, що лише посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування відповідної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Верховний Суд звертає увагу, що посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та стверджуючи про відсутність правового висновку Верховного Суду скаржник не конкретизує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду та як відповідні норми права необхідно застосовувати, на думку, скаржника, а також не обґрунтував необхідність такого висновку у взаємозв`язку з посиланням на обставини справи.

Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження, касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341, 353 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ксенжика Костянтина Вікторовича на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 520/31474/23 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена.

СуддяА.В. Жук