Ухвала

від 04.04.2024 по справі 737/187/24

КУЛИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 737/187/24

Провадження № 2/737/111/24

У Х В А Л А

Іменем України

04 квітня 2024 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі

головуючого судді Коренькова А.А.,

секретаря судового засідання Чередниченка С.О.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

представника відповідача Олишівської

селищної ради Чернігівського району

Чернігівської області Чечеров О.С.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в цивільній справі № 737/187/24 клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Костюченко П.О. про залишення позову без розгляду

в с т а н о в и в :

В провадженні Куликівського районного суду Чернігівської області перебуває цивільна справа за позовом в.о. керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації до Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 7422787000:02:002:1502 площею 10,0274 га.

В підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Костюченко П.О. надав клопотання про залишення позову без розгляду посилаючись на те, що позов поданий неналежним позивачем. В обґрунтування клопотання вказує, що Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації є самостійною юридичною особою, наділений повноваженнями щодо здійснення контролю за виконанням нормативних актів про охорону культурної спадщини, забезпечення охорони об`єктів культурної спадщини, складання матеріалів реагування з приводу виявлених порушень щодо дотримання вимог охорони та використання об`єктів культурної спадщини, скерування таких матеріалів до правоохоронних органів, щодо призначення охоронних заходів на пам`ятках та їхніх територіях. Вважає, що саме Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації є належним позивачем в даній справі, а не Чернігівська обласна державна адміністрація, інтереси якої представляє прокурор.

Представник позивача заперечила проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що відповідно до положень Земельного кодексу України розпорядником земель, які належать до державної власності є місцеві державні адміністрації. Враховуючи предмет спору та заявлені позовні вимоги, саме обласна державна адміністрація є належним позивачем в цій справі.

Представник відповідача Олишівської селищної ради клопотання підтримав.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали позовної заяви та доводи клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Стаття 257 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для залишення судом позову без розгляду.

Пункт 2 частини 1 статті 257 ЦПК України, на який посилається представник відповідача, передбачає обов`язок суду залишити позов без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої сторони подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, прокурор в інтересах держави подав позовну заяву, предметом якої є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою історико-культурного призначення, шляхом, в тому числі, зобов`язання Олишівської селищної ради повернути земельну ділянку державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.

Відповідно до ст. 80 ЗК України, суб`єктом права на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади. Згідно ст. 122 ЗК України, розпорядниками земель державної власності є місцеві державні адміністрації.

Згідно Положення про Департамент культури і туризму, національностей і релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 17.03.2020 № 160 до повноважень вказаного Департаменту не належить розпорядження землями історико-культурного призначення.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1статті 131-1 Конституції Українивідсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом єЗакон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185 цього Кодексу.

Аналіз частини третьоїстатті 56 ЦПК Україниу взаємозв`язку з частиною третьоюстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3статті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далікомпетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци першийтретій частини четвертої статті 23 Закону).

З викладених вище положень чинного законодавства випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

При цьому, для підтвердження підстав для представництва, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої палати Верховного суду від 06 липня 2021 року у справі №911/2169/20 (провадження №12-20гс21) (п.п. 8.38, 8.40 даної постанови).

Поняття «компетентний орган» вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Прокурор у позовній заяві вказував, що Чернігівська обласна державна адміністрація, повноваження якої на час військового стану покладається на Чернігівську обласну військову адміністрацію, незважаючи на очевидний характер порушення, не здійснювала належним чином захисту інтересів держави та самостійно з позовом до суду не звернулася.

Листом від 1 січня 2024 року за №50-77-22 вих-24 прокурор відповідно достатті 23 Закону України «Про прокуратуру»повідомив Чернігівську ОДА про незаконне вибуття з державної власності спірної земельної ділянки та просила повідомити про вжиті ОДА заходи щодо усунення вказаних порушень і повернення земельної ділянки у власність держави.

У відповідь на вищевказаний лист прокурора, Чернігівська обласна військова адміністрація повідомила, що вона не наділена повноваженнями щодо перевірки дій Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Чернігівська обласна державна адміністрація не вживала та не планує вживати будь-які заходи (в тому числі претензійно-позовного характеру) з огляду на відсутність законодавчих підстав.

Чернігівська ОВА наявність підстав для представництва її інтересів прокуророрм не оскаржувала, заперечень проти представництва прокурором інтересів держави в особі цієї ОВА суду не висловлювала. Окрім цього, згідно наданих суду заяв по суті справи, Чернігівська ОВА позовні вимоги підтримала повністю.

З огляду на викладене, враховуючи предмет та підстави позову, доводи представника відповідача ОСОБА_2 щодо відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Ченігіської ОВА суд вважає необґрунтованим.

За наведених обставин клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1ст. 257 ЦПК Україниє такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями ст. ст. 251, 252, 259 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Костюченко П.О. про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 9 квітня 2024 року.

Суддя Андрій КОРЕНЬКОВ